Слабка Рада Нацбанку безсило спостерігає за безконтрольним зростанням зарплат в НБУ

Рада НБУ щорічно затверджує кошторис витрат і має вимагати чіткого обґрунтування їх збільшення. Однак уже тривалий час діяльність Ради є вкрай обмеженою - зокрема, після відставки Богдана Данилишина у листопаді 2022 року у неї досі немає голови.

Хто сумнівається в тому, що після війни ціни на штучно заморожені житлово-комунальні тарифи зростуть? Думаю, ніхто. Однак одна справа розуміти, що після війни всій країні доведеться багато що розгрібати і пояси затягувати. А інша – коли високопосадовець із інституту, який й відповідає за макроекономічну стабільність в державі  - Національного банку України – починає переконувати, що ситуацію потрібно міняти вже зараз. Заради зменшення тиску на бюджет і комфортного управління інфляційними процесами.

В інтервʼю агентству «Інтерфакс-Україна» такий підхід обґрунтовував перший заступник голови Національного банку України Сергій Ніколайчук: «Якщо кілька років якісь тарифи не змінюються, а потім вони піднімаються в рази, то це не та ситуація, яка дозволяє нам належним чином управляти інфляційними процесами». Тому в НБУ переконані, що сьогоднішнє субсидіювання цін на житлово-комунальні послуги є достатньо дорогим для держави: «Це створює додатковий тиск на бюджет, на квазібюджетні баланси».

Іронія долі в тому, що все це високопосадовець НБУ говорив у інтерв’ю тому самому агентству, яке півтора тижня тому однією фразою в бекграунді новини про скорочення прибутку НБУ у першому півріччі цього року в 2,4 рази у порівнянні з аналогічним періодом минулого року показало, як «обережно і відповідально»  підходять до вирівнювання квазібюджетних балансів у Нацбанку.

Зацініть лід новини «Консолідований фінансовий результат Національного банку України (НБУ) за січень-червень 2025 року склав 51,2 млрд грн, що у 2,4 раза менше, аніж за аналогічний період 2024 року, йдеться у звітності центробанка на його сайті у середу» і речення в бекграунді – «Згідно зі звітом, ВИТРАТИ НА УТРИМАННЯ ПЕРСОНАЛУ У ПЕРШОМУ ПІВРІЧЧІ ЦЬОГО РОКУ ЗРОСЛИ НА 28,8% – ДО 2,28 МЛРД ГРН.» (capslock мій).

Згадав про цей «квазібюджетне вирівнювання» від Нацбанку сьогодні, коли натрапив на детальний аналіз цього звіту НБУ за півріччя-2025 від Олени Лисенко, з якою пару десятків років тому працювали у діловому журналі «Галицькі контракти». Ще з тих пір пам’ятаю, що як спеціалістка у фінансових питаннях – вона одна із кращих. Ну і досвід в неї, звичайно, колосальний.

Тому цікаво було подивитися, як вона по прутику розбирає «фігвам» НБУ. 

«Якщо зазирнути у структуру грошиків на золотих нацбанківців, то побачимо, що за півроку витрати Нацбанку на зарплатню собі зросли на 26,6% (до 1,8 млрд грн), за квартал — на 26,8% (до 909 млн грн). Водночас витрати на службові відрядження працівників Нацбанку за півроку збільшились 13,6% — до 25 млн грн. Це ті, з яких нацбанківці постять фоточки з пустими дописами, ну от зовсім ніпрощо, за які соромно має бути, коли людина має мозок і тверезе мислення. Це стільки держава найчастіше має платити за те, що працівники НБУ нібито розвиваються й бутєри на конференціях жеруть, рідше — їздимо грошики для держави наколядувати», - без емпатії до результатів праці дорогих співробітників НБУ пише Лисенко.

Причому усі порівняння у витратах робляться рік до року — 2025-й до 2024-го. Тобто не з довоєнним періодом, а вже під час повномасштабної війни, дефіциту державного бюджету, зростання державного боргу, тотальної залежності від міжнародної допомоги тощо. Це все не плітки чи інформація з анонімних джерел, це офіційний звіт.

Й звичайною індексацією таку динаміку зростання витрат на персонал пояснити неможна. Оскільки той самий Нацбанк повідомляв, що інфляція в Україні знижується й за прогнозом НБУ має бути за підсумком 2025 року на рівні 9,7%. Що досить далеко до згаданих 28,8%.

Те, що все це Нацбанк робе за умови зменшення власних доходів, які потім будуть перераховані до державного бюджету в 2,4 рази дуже дивний і навіть злочинний, на думку Лисенко, принцип — держустанові витрачати більше, коли заробляєш менше й тим паче в скрутний період для держави. Така поведінка НБУ схожа на те, як простій людині зменшують зарплатню на роботі, а вона замість економії починає більше витрачати й тринькає заначку без розбору.

Що тут можна додати? Що запобіжник для впливу на збільшення доходів НБУ і урізання непотрібних витрат нацбанківців на себе, є. Називається Рада Національного банку України. Саме вона щорічно затверджує кошторис витрат і має вимагати чіткого обґрунтування їх збільшення. Однак уже тривалий час діяльність Ради є вкрай обмеженою. За законом вона складається з дев’яти осіб, але фактично укомплектована лише шістьма. Крім того, у Ради досі немає голови після відставки Богдана Данилишина у листопаді 2022 року.

Таким чином, голова НБУ Андрій Пишний отримав собі зручний «контролюючий» орган — слабкий і неспроможний ефективно виконувати свої функції. Саме тому ми й бачимо безконтрольне зростання зарплат у Національному банку України. Яке жодним чином не корелюється із падінням в рази власних доходів НБУ.