Путін з Януковичем нагадали про справжні першопричини війни

Путін знову роздавав сигнали про Україну, цього разу – на ювілейному, десятому, засіданні Східного економічного форуму в місті Владівосток. Воно б і не варте особливих згадок, але є цікаві обставини.

По-перше, економічний форум, покликаний демонструвати принади мирного розвитку і закликати до зміцнення зв’язків – якось не дуже логічне місце багато розповідати про війну. Особливу таку, що четвертий рік іде не за твоїми планами. Авжеж, на форум приїхали іноземні лідери, від монгольського й лаоського прем’єрів до цілого члена китайського політбюро. Але на параді в Пекіні рівень міжнародного представництва був набагато вищий, та й тематика набагато більш підходяща.

Хоча, звичайно, там була "не по Сеньке шапка". Не час і не місце, коли ти – в гостях, причому не те щоб guest star. А от форум на острові Русскій – це вдома все-таки, можна і про наболіле.

Разом із тим, те, що путін назаявляв, цікаве за наповненням. Наче й полякав коаліцію (не)рішучих, що "будь-які іноземні війська на території України будуть законними цілями". Але тут же додав, що, власне, у випадку перемир’я їх і не потрібно буде. І кілька разів повторив про якісь "гарантії безпеки як для росії, так і для України", і що росія ці останні буде твердо поважати, от чесне слово.

Бог його знає, про що це. Фантазувати можна нескіченно. З конкретики Путін тільки сказав, що Україна в жодному разі не повинна бути в НАТО, а щодо ЄС – тут росія, мовляв, ніколи проти не була, жодних проблем. І теж кілька разів повторив обидві ці тези, і вже ну прямо дуже акцентовано.

І за останні дні це вже не вперше. Крім російського царя, з такою заявою нещодавно в російське медіа-поле випустили й нікого іншого, як Віктора Януковича. І, знову ж, путін теж про це згадує: от, був такий хороший Янукович, в НАТО не ходив, а в Європу – ходив, і ми ж хіба проти були?

Прямо якесь формування нового наративу.

Проблема в тому, що путін бреше просто зі страшною силою. Сьогодні вже багато хто, можливо, підзабув, що відмова Януковича від угоди про Асоціацію з ЄС сталася не просто через якийсь там тримільярдний кредит. Вона сталася під величезним тиском, і тиск цей росіяни справляли зовсім не тільки на Януковича особисто, а на Україну як таку.

Психологічний тиск був просто шаленим. З кремлівських телерупорів не вилазили телеголови, які доводили, що асоціація з ЄС – не членство! всього лише торгова асоціація! – не тільки неминуче розорить бідних-нещасних малоросів дощенту. А й страшенно вдарить по російській економіці. Досі чудово пам’ятаю постійні мантри тамтешніх ток-шоу про текст угоди, який нібито "приховували від простих українців" в той самий час, коли цей текст спокійно висів на сайті профільного комітету Верховної Ради. Скільки пересічних українців на той час знали сайт ВР, а у скількох працювало в помешканнях ніким і ніяк не обмежене російське телебачення?

Влітку 2013-го росія під цим соусом почала проти України реальну торгову війну. В Москві нібито боялися, що асоціація призведе до потоку на їхній ринок європейських товарів, які, завдяки "м’якому" режиму торгівлі вже України з росією, знищать виробників останньої. Лишаючи осторонь чисто економічну обґрунтованість цієї тези, зазначмо, що російська сторона при цьому чомусь не стала вдаватися до жодних кроків з перегляду відповідних митних тарифів, не ініціювала ніяких дво- чи тристоронніх домовленостей у напрямку зняття страшних загроз. Зате почала блокувати чисто український імпорт і виробничу співпрацю скрізь, де тільки могла.

Вже в червні росіяни навіть офіційно заговорили про це, красиво назвавши процес "призупиненням режиму найбільшого сприяння". Насправді українську економіку просто карали за НАМІР ЗБЛИЖЕННЯ з Євросоюзом, навіть не за євроінтеграцію в повному значенні слова.

Це було елементарне викручування рук, і за інших обставин можна було б навіть поспівчувати тому ж Януковичу, який чесно хотів всидіти на двох стільцях – але з москви йому чітко дали зрозуміти, що буде сидіти на тому, де сказано.

В цьому сенсі "гаряча" війна і збройна агресія стали прямим продовженням тодішньої, економічної й інформаційної агресії. Першопричиною яких були і небажання, і просто нездатність росії навіть уявити, що Україна може сама визначати свій шлях.

Тож путін просто безпардонно бреше. Ну, це й не новина. А от що при цьому нагадує про першопричини – це корисно.