Виборчий досвід Молдови і як провести вибори в Україні?

Минулої неділі Молдова знову підтвердила свій європейський вибір. На парламентських виборах партія PAS (Partidul Acțiune și Solidaritate – «Партія Дії та Солідарності»), заснована Майєю Санду, здобула понад 50% голосів і 55 мандатів зі 101. Так, результат скромніший, ніж у 2021-му, коли було 63 депутатських місця, але це знову монобільшість і свій для проєвропейського президента, повністю підконтрольний їй уряд.

На цьому схожість з Україною закінчується. У нас на виборах 2019 року проєвропейські сили («Європейська солідарність», «Голос» і «Батьківщина») разом узяли лише 22,1%. Натомість популістсько-примирлива «Слуга народу» — 43,16%, а відверто проросійська ОПЗЖ — 13,05%. Тобто українці підтримали не стратегічний курс, а красиві гасла і телевізійні обіцянки.

Чи варто тепер посипати голову попелом і переписувати старі ксенофобські анекдоти про молдаван — вже на українців? Ні. Помиляються всі. Популісти перемагали навіть у США, країні, яка десятиліттями захищала демократію у світі. Питання в іншому: як Молдова витримала шалений тиск Москви і знову підтвердила проєвропейський курс?

Як голосувала Молдова.

Ключ — у виборцях усередині країни та за кордоном.

• Усередині Молдови зареєстровано 2,74 млн виборців, проголосували близько 1,7 млн.
• Для діаспори підготували 864 тис. бюлетенів, реально використали понад 281 тис. на дільницях і ще 2 тис. поштою.

І саме «закордонний резерв» забезпечив перемогу Майї Санду і на президентських виборах 2024 року, коли вона виграла з результатом 55,35%. Молдавани, які живуть у ЄС, бачать інший рівень життя і хочуть його у себе вдома. На відміну від частини внутрішнього електорату, що досі ностальгує за совком.

Виклики для України.

В Україні вибори ще попереду. Але маємо факт: 6–7 мільйонів українців нині за кордоном. Це приблизно 4–4,5 мільйони потенційних виборців — більше, ніж усі виборці Молдови разом узяті. Це майже як кількість виборців у такій країні, як Болгарія і більше, ніж наприклад в Чехії.

Організувати таке голосування — величезна проблема, яка коштує десятки мільйонів євро.  

Найближчий приклад - Туреччина, яка має близько 3,5–4 млн виборців за кордоном (здебільшого в Німеччині), де у 2023 році проголосували рекордні 1,8 млн. Українці ж розкидані по всьому ЄС — від Польщі до Португалії. Далеко не кожен зможе витратитись, щоб проїхати сотні кілометрів до найближчої дільниці для голосування, особливо з тих, хто живе на соціальній допомозі.

Чи врятує поштове голосування?

Логічний вихід — голосування поштою. Але тут вступає у гру українська недовіра. Пам’ять про «паралельний сервер» 2004 року ще жива, і будь-які розмови про пошту викликають підозру.

Але якщо подумати тверезо: найбільші фальсифікації відбуваються саме на дільницях, де часто купують і членів комісій, і спостерігачів. В окружній комісії фальсифікувати підрахунок значно складніше. А в ЦВК практично неможливо, бо все відбувається під телекамерами та наглядом опозиції. Тому якщо поштові бюлетені рахуватимуть централізовано в ЦВК — ризики маніпуляцій мінімальні.

Проте є ще й юридичний бар’єр: стаття 71 Конституції гарантує «вільне волевиявлення». Аргумент проти пошти — можливість тиску на виборця вдома. Але тиск можливий і в Україні — ще до того, як людина зайде на дільницю.

Ще одна перешкода – забезпечення таємності голосування, яку гарантує та ж 71 стаття. Але технічні рішення можна знайти: унікальний код для виборця, бюлетень із відривним корінцем, окреме зберігання нерозкритих бюлетенів, фізичний підрахунок у ЦВК.

Наприклад кожен виборець отримує свій одноразовий унікальний числовий код, завдяки якому отримує доступ для роздрукування свого бюлетеню. В ЦВК надсилається заклеєний бюлетень з відривним кодом. Спочатку відривається корінець з кодом, що дозволяє ідентифікує виборця, а заклеєний бюлетень кладеться до закритої урни.

Ця урна з уже верифікованими бюлетенями відривається в день голосування, коли відбувається фізичний підрахунок голосів. Завдяки такі процедурі ніхто не знає хто з виборців як проголосував, а ЦВК лише підрахує лише результат.

Висновок

Досвід Молдови показує: діаспора може стати вирішальним фактором у виборах. Для України це шанс і виклик водночас.

Але для цього потрібна політична воля. Бо поштове голосування означає одне: мінімум можливостей для маніпуляцій, які так легко організовуються на дільницях. А значить — максимум ризику для влади, яка не зможе «коригувати» результат.