Різдво буде!

Вже у вересні в Києві віталися "Христос народився!", бо популярні українські співаки разом з діючими військовими співали старовинних колядок, аби їх почули українці у Святвечір. "Територію Різдва. Дух нескорених" придумала і втілила у життя українська співачка та невгамовна організаторка фестивалів Анжеліка Рудницька

Ми тільки вчимося святкувати Різдво так, як це робить увесь світ – 25 грудня. Повернення до цієї дати, як і згадування традицій, започаткованих праукраїнцями сотні років тому, дуже важливе для кожного з нас. Шанування минулого дає впевненість у майбутньому. А колядки пробуджують в душі українця втіху і спокій, які нам всім так потрібні. Але співачка, громадська діячка та волонтерка Анжеліка Рудницька довго вагалася, чи варто витрачати гроші, які так потрібні на дрони та роботизовані системи, на запис різдвяного шоу. Мовляв, не на часі. Але її все ж переконали. Та й гроші на запис знайшлися – їх виділив УКФ. А концепцію того, яким має бути Різдво під час війни, які саме пісні мають звучати, та й, власне, що центральними фігурами під час всього святкування мають бути люди, які боронять Україну, Анжеліка виношувала давно. Тож, все літо вона "ловила" виконавців та військових, акторів та цілі творчі колективи, аби записати саундтреки на студії звукозапису. А вже у вересні в одному з павільйонів студії Довженка "відсвяткували" Різдво. З козою, снігом та колядниками.

Признаюся, що і я, дивлячись на весь закулісний гамір, гримерів з пензликами та костюмерів з прасками, серед яких люди у пікселі та мультикамі виглядали трохи розгубленими, в першу мить подумала про недоречність цього дійства. Але потім побачила на сцені поруч з Анжелікою захисника "АзовСталі" Дмитра Козацького, чиї знімки дали нам змогу відчути весь жах оточення. А його фотографія з променем сонця, який пробився скрізь мури підвалів, досі викликає сироти на шкірі. І ось він танцював на сцені у спалахах теплого світла на фоні екрану з малюнками Анжеліки, які стилізували під кольори Різдва. В цей момент мені хотілося, щоб Дмитро кружляв так стільки, скільки сам захоче – у безпеці, теплі та під звуки старовинної щедрівки, якій він підспівував. Саме в цей момент я чітко усвідомила, наскільки важливо, щоб Різдво було. І свято – хай тихе, не голосне, але обов’язково має бути. Бо воно дуже потрібне в першу чергу тим, хто пройшов крізь пекло і не розгубив власного світла.

Анжеліка з величезною ніжністю і смаком поєднала естрадних українських виконавців і військових, бо давно знає таланти багатьох з них. Вона ж їздила на війну ще до того, як її так почали називати офіційно. Скільки свят вона провела в Донецькій та Луганській областях, влаштовуючи по декілька концертів на день, не рахуючи, скільки у неї глядачів – хай навіть один! Але вона кожному намагалася подарувати увагу і щирість. А втягуючи їх, втомлених, брудних, тільки що з окопів, у пісню чи танок, вона одночасно, як майстерний продюсер, робила собі позначки, хто на що здатний. Тож, повірте, цю "Територію Різдва" могли б відвідати набагато більше військових. Але й тих, хто зміг приїхати на запис святкової програми, прийшлося буквально випрошувати у командирів. Війна ж на паузу не стає.

"Щоб військові змогли прибути на зйомки, довелося писати листи командуванню, вести переписки, уточнювати час перебування поза бойовими позиціями, - ділиться організаційними моментами Анжеліка Рудницька. - Це забрало багато часу і сил, але усе вдалося. Крім одного. Є військовий, голос якого звучить у колядці "У містечку Вифлеємі". Це голос улюбленого поета і військовослужбовця Артема Полежаки. Саме у дні зйомок Артем переходив із "Культурних сил" у бойовий підрозділ і не зміг бути присутнім на зйомці, про що я дуже шкодую. Адже з Полежакою ми багато гастролювали по усій лінії фронту з 2014 року. Але я вважаю, що Артем, хай невидимо, але присутній на нашій "Території Різдва".

Хотіла б бачити на знімальному майданчику і Героя України Вадима Сухаревського, з яким ми познайомилися після звільнення Словʼянська та Краматорська у 2014 році. Хотіла б, аби у проєкті були ті артисти, музиканти, фотографи, звукорежисери, які багато років співпрацювали з "Територією А". Але планів і прагнень завжди більше, ніж можливостей".

Організатори запису, а задіяно було одночасно біля 200 людей, дуже тішилися, коли побачили на майданчику парамедикиню Юлію Сідорову, позивний Куба, бо її дует з Павлом Зібровим вийшов харизматичним та неймовірно щирим. Неможливо не усміхнутися, коли потрапляєш у коло цих двох.

Для Юлії Паєвської, позивний Тайра, яка зазнала страшних тортур в полоні, несподіванкою стали… підбори. У жінки, яка з Майдану рятує поранених, замінені обидва тазостегнові суглоби на металеві. Після таких операцій підбори не рекомендують. А тут – одразу 12 сантиметрів! Але Юлії самій було цікаво і приємно змінити, перефразовуючи пісню чудової авторки Христини Панасюк, "берці на підбори".

До речі, Христину також запросили. Та й як інакше? Без перебільшення вся армія любить її пісні, з якими вона з 2014 року їздить фронтом, здається, без перепочинку. А у 2022 році вона й сама мобілізувалася. Тож її знімали і у формі, яка пасує Христині, і у традиційному українському костюмі, якій підкреслював ніжність авторки і виконавиці пісень.

Присутність Христини також стала для мене вагомим аргументом. Телевізійні канали багато років відмовляють їй у ротації пісень, "аргументуючи", що вони – не формат. Всім армійцям – формат, а тут, бачте, ні. Тому поява Христини Панасюк у різдвяній програмі – це ще й подарунок всім поціновувачам цієї співачки.

"Наче з театру уїхав, але в театр і приїхав", - сміявся директор Національного театру Франка Євген Нищук. А як у святкуванні Різдва могли не задіяти Народну артистку України Наталю Сумську? Та й костюми також приїхали звідти. Як і з музеїв, приватних колекцій. Анжеліка залучила всіх, кого тільки змогла, аби зібрати якомога красивіші та автентичні українські вишиванки, запаски, крайки. Їм додали сучасності за допомогою прикрас, причому прикрас своєрідних, напряму пов’язаних із часом і війною. Дукачі, які ви побачите у співаків та виконавець, зроблені народним художником, ювеліром Володимиром Балібердіним із гільз. Тут все продумано ретельно, нічого випадкового немає.

"Все робиться на любові і з любові", - повторювала Анжеліка, спілкуючись з артистами, які по черзі з’являлися на знімальному майданчику. Завдяки саме любові всі були так налаштовані, що, як правило, записували номери з першого ж дублю. Ще два записували про вся випадок і для крупних планів. А технічні питання вирішувались з легкістю і спокоєм. Навіть сніг кружляв над артистами під час загальної пісні. Він мав "іти" і під час колядки, яку виконувала Анжеліка Рудницька. Але, виявилося, що його більше немає. Співачка на це спокійно прореагувала: "Снігу не буде. Буде дим". Хоча в день запису добре було, щоб на майданчику якраз було побільше снігу та льоду. Адже був теплий день і в зимніх українських строях всі артисти страшенно впотівали. Гримери чатували неподалік з серветками, аби прибирати вологу з обличь.

"Колядки і щедрівки, які звучать у цьогорічній містерії, - народні, прадавні, - каже Анжеліка. - Серед них – улюблена колядка Івана Франка "Бог предвічний", яка часто звучить після різдвяної літургії у церквах. Унікальна колядка "Ой рано-рано та й загадано" - про війну, на яку мати проводжає сина. Вона стара, у ній згадується цар, але нині вона дуже відгукується кожному українцеві. Особливо щемко звучить "Нова радість стала" не у класичній версії, а у повстанській. Її зафіксували на Франківщині Тарас Компаніченко та Валерій Гладунець. Цю версію раніше рідко виконували, але тепер вона дуже актуалізувалася. Вона перекотилася із криївок УПА у "Територію Різдва" і зазвучала голосами нинішніх захисників України".

Анжеліка трохи відкорегувала текст, і він звучить дуже сучасно. Цікаво, що чотири пісні починаються зі слів "У полі, у полі", але вони дуже різні музично та емоційно. У проєкті прозвучать колядки і щедрівки, які вкрай рідко можна почути в ефірі: "Ой у полі плужок оре", "Ой в полі-полі вишня стояла", "Так рано-раненько". Але будуть і справжні різдвяні хіти: "Спи, Ісусе, спи", "Ой сивая зозуленька". У фіналі традиційно прозвучить пісня-символ "Території Різдва" "Дай, Боже, щастя всім". Під час зйомок артисти зізнавалися, що в момент, коли ми просили Бога щастя для нашої країни, неможливо було спинити сльози. Вони виступали і у тих, хто вів зйомку та знаходився за кадром.

"Територія Різдва" - це не тільки пісні, а й вірші. Причому якщо колядки – старовинні, віднайдені, аранжовані по-новому, то вірші авторства сучасних поетів, часто тих, хто захищає Україну. До речі, поета Дмитра Лазуткіна залучили ще й як співака. І він співав колядок у військовій формі, адже віддано служить у армії.

Я навмисне не називаю більшість виконавців та акторів, які взяли участь у запису програми. Має ж лишатися інтрига.

Колись, тридцять років тому, Анжеліка Рудницька започаткувала телепрограму, яка згодом стала культовою. У "Території А" вперше з’являлися виконавці, яких тепер називають легендарними. Ті, хто пам’ятають ті ефіри, із задоволенням зараз ходять на ювілейні концерти, присвячені цій програмі. І я, побачивши, з якою ніжністю і увагою співачка спостерігала за записом різдвяної програми, розумію, що це правильний і потрібний країні формат.

Побачити "Територію Різдва" можна буде на ютуб-каналі "Анжеліка Рудницька" у Святвечір – 24 грудня та багатьох телеканалах