Скандал у Національній академії наук України
На керівну посаду можуть призначити академіка-корупціонера?
9 жовтня в НАН заплановані вибори президента. Серед найвідоміших кандидатів — чинний керівник Анатолій Загородній та Богдан Данилишин. Можливо саме з виборами пов’язані численні аудити (Держаудит служби та Рахункової палати) та звинувачення, які періодично з’являються у ЗМІ, у неефективному управління академією. Народні депутати навіть зареєстровали постанову про створення тимчасової слідчої комісії для перевірки роботи державних структур, зокрема й академії наук. За чутками, певні інтереси у призначенні на посади в НАН має спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук.
Зрозуміло, що в умовах війни держава не може собі дозволити значні кошти виділяти на науку, тому в умовах обмеженого фінансування вкрай важливе ефективне управління інститутами академії. І це перше завдання до нового президента НАН.
Але поряд із виборами керівника академії заплановані ще одні вибори на іншу посаду, на яку претендує академік та народний депутат від "Слуги народу" Олександр Копиленко.
8 жовтня мають відбутися вибори академіка-секретаря Відділення історії, філософії та права НАН України. Це впливовий підрозділ, до якого входить понад 15 наукових установ соціогуманітарного профілю. Мої джерела в академії стверджують: усі вже знають, що переможе Копиленко. Кажуть, що його активно "просуває" чинне керівництво НАН, а за чутками — навіть голова Верховної Ради Руслан Стефанчук. Інших претендентів начебто вмовляють не висувати свої кандидатури.
Я б так не зацікавився виборами на цю посаду, якби не знав про корупційний бекграунд академіка Копиленка у науковому середовищі. Він обіймав керівні посади в Інституті законодавства — був директором, головою спецради, членом експертної ради МОН із правознавства. Відома українська науковиця Ніна Нижник згадувала, як Копиленко нібито змушував співробітників писати дисертації для чиновників і народних депутатів. За захист таких робіт, за чутками, вимагали гроші.
Після звільнення з інституту Копиленко неодноразово намагався отримати високі посади — керівника апарату Верховної Ради, ректора КНУ імені Тараса Шевченка, директора Інституту держави і права ім. В. М. Корецького, президента Національної академії правових наук, судді КСУ. Проте жодного разу його кандидатуру не підтримали.
У 2025 році Міносвіти виключило Копиленка з експертної ради з правознавства. Неофіційна причина — звинувачення у корупції.
І останнє, але найбільш головне. Цього року пан академік не пройшов перевірку на доброчесність під час конкурсу на суддю Конституційного Суду України — він не зміг пояснити походження своїх статків в Україні та за кордоном.
Саме тому в мене викликає такий подив, що зараз він знову претендує на керівну посаду — тепер уже в НАН України.
Варто нагадати: статут Академії чітко забороняє обирати на керівні посади осіб, які не пройшли перевірку на доброчесність. Копиленко провалив таку перевірку у 2025 році перед Дорадчою групою експертів за участі міжнародних представників.
Крім того, за повідомленнями ЗМІ, у його деклараціях виявлено ознаки недостовірного декларування та можливого приховування значних доходів.
На моє переконання, у академії на керівних посадах мають працювати люди без корупційного шлейфа. Вважаю, що правоохоронні органи повинні перевірити факти, які можуть свідчити про можливу корупцію в діяльності Олександра Копиленка.
Прочитав цей пост пана Загороднього . І у мене до цього пана таке зауваження.
Ось пан Тарас розклав по полицям подробиці про кандидатів , що може комусь і цікаво , але ....
А чому пане Загородній не висловить своє здивування самим фактом виборів керівників в НАНУ під час нескінченої війні , коли пересічним на УРАшМарафоні та й сам ЛІДОР постійно наголошують о неможливості проведення виборів Президента , Верховної Ради , місцевих рад , мерів міст під час війни?
Чого це проводити вибори в НАНУ в Києві безпечно , а провести хоча б місцеві вибори на Заході країни та й в Центрі чомусь дуже небезпечно ?
Мабуть у пана Тараса ще вік такий , що може зацікавити ТЦК ... тому він і пише так обережно .
Ой , як же цікаво жити в ЗЕляндії , колишній майже Вільній Україні!