НАБУ, СБУ і лайно мамонта
Внутрішня безпека НАБУ виявила прослушку у квартирі керівника підрозділу детективів НАБУ. Швидко з’ясувалося, що встановили її працівники СБУ (військовослужбовці, до речі).
Власника помешкання вони переконали (завербували) тим, що, мовляв, з його квартири будуть прослуховувати російського шпигуна.
От вони що, серйозно вважали, що керівник підрозділу детективів буде дома з дружиною та дітьми обговорювати свою “антиукраїнську діяльність”?
Цікавий сам хід думок цих джентльментів з СБУ.
Чим вони переконували суддю для отримання санкції? І ще ж масова практика.
Насправді у даному випадку мова може йти лише та виключно про отримання “компрометуючих даних” на відповідального керівника НАБУ – щоб було чим його шантажувати, завербувати та потім отримувати дані про хід розслідувань НАБУ.
Комбінація на два кроки, як дільничний вербує наркомана.
Але найбільше мене вразило не це – а старовинність “засобів та методів”.
Точно так само працювали і десять, і двадцять і тридцять років тому: завербувати власника сусіднього приміщення, зайти у помешкання великим натовпом з купою валіз, продовбати підлогу/стіну, вставити туди “апаратуру” 80-х років, заляпати дірку у бетоні і гупати на вихід як стадо слонів.
Коли я ще юним лейтенантом прийшов служити до відділу контррозвідки УСБУ в Сумській області, мене у перший же місяць одразу відправили в один готель “слухати” іноземця із сусіднього номеру.
Схема вся та сама – у стіні зробили отвір і вставили тудой мікрофон, а я сидів біля тої дірки у навушниках та клацав клавішами магнітофону коли чув якийсь рух чи звук.
А клацання клавіш було таки, що, здається, “клієнт” за стінкою прокидався вночі.
Це був 1996 рік.
Апаратура було 60-х років – на ній навіть стояв рік випуску, 1962 здається.
А потім за майже аналогічним сценарієм ми працювали вже у Києві по іншій справі, у 2021: купа народу з валізами, довбання бетону, техніка 60-х років, “чебурашки” з ДОТЗ розшифровують записи, перекручуючи половину розмов і все таке.
Пройшло 30 (с-ка!) років, і шо я бачу: знов четверо дядьків несуть по дві валізи “апаратури” і довбають цементу підлогу. З відповідним рівнем тиші та секретності.
А “робота” по працівникам НАБУ є, на секундочку, однією з пріоритетних задач для СБУ – тому що команду дає Сам Найвеличніший.
Команду дає, але технічними засобами – не забезпечує. Хоча це ж типу “контррозвідка”, типу ж “під час війни”, начебто “проти ворога”.
Шо, кажете? Зчитувати звуки розмови по вібраціям скла? По мерехтінню монітору? Елегантно хакнути телефон Пегасусами чи Графітами?
Щаз. Ось тобі долото і кувалда – іди хрінач. Як діди робили ще після другої світової.
Чуваки, якщо ви так працюєте по справжнім шпигунам – тоді я не здивований кількості досі не спійманої – хоча майже очевидної - рашн-агентури, причому на свій верхівці влади.
Бо ваші методи і спосіб мислення – застарілі як лайно мамонта. Про них знає кожна собака на Подолі. А уникнути їх настільки ж просто, як сховатися від дощу.
Але ці незграбні методи все одно застосовуються проти антикорупційних органів – а не проти ЙР. Бий своїх – щоб чужі боялися? Так виходить?
Хоча саме ця незграбність дозволила виявити цю вочевидь незаконну діяльність.
Ну, скоріш за все усі ці оперативно-технічні заходи були санкціоновані судом – тобто формально “законними”. Тут вони явно підстрахувалися.
Але тепер, коли їх так шумно та гучно оприлюднено – доведеться ще раз пояснювати свої аргументи на встановленння СТЗ. Але тепер – більш широкому колу осіб, ніж “в доску свій” суддя. Який також може сидіти на гачку компромату.
Ну тобто ситуація вкрай неприємна.
Кілька десятків офіцерів СБУ отримають різного ступеню покарання – за те, що “попалися”, а не за допомогу корупції.
Але свою нелегку працю протидії антикорупційним органам – героїчно продовжать, нуль сумнівів.
Щоб загадка “так а хто ж такий Вова з “Династії” – так і залишилася вічною таємницею.
