Потьомкінська деолігархізація: що не так з президентським законопроєктом про олігархів і чи матиме він наслідки

Автор: Тетяна Ніколаєнко

30 грудня 2010 року Хамовницький суд Москви засудив до 13 з половиною років ув’язнення екскерівника компанії ЮКОС Михайла Ходорковського. 23 березня 2013 року у власній ванні в лондонському помешканні таємниче вкоротив собі віку Борис Березовський. Таким чином у Росії було покінчено з олігархами і їхнім опором президенту Володимиру Путіну.

Ймовірно, саме картини російської історії виринали в пам'яті українців, коли вони чули з вуст президента Володимира Зеленського слова про боротьбу з олігархами і анонси антиолігархічного закону. Але, як сказав другий президент країни: Україна - не Росія. Через місяць після гучного піару президент подав у Раду законопроєкт, який депутати опозиційних фракцій назвали фільчиною грамотою, мало сумісною з академічним правом.

Короткий документ на 13 сторінок дає наступні критерії для визначення олігарха:

1) бере участь у політичному житті;

2) має значний вплив на засоби масової інформації;

3) є кінцевим бенефіціарним власником (контролером) суб'єкта господарювання, який на день введення в дію цього Закону є суб'єктом природних монополій або займає монопольне (домінуюче) становище на загальнодержавному товарному ринку відповідно до Закону України "Про захист економічної конкуренції" та протягом одного року поспіль підтримує або посилює це становище;

4) підтверджена вартість активів особи (та осіб, бенефіціаром яких вона є) перевищує один мільйон прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня відповідного року ( 2,270 млрд грн).

Рішення про те, олігарх хтось чи ні, має ухвалити РНБО. Після цього згадану особу внесуть в реєстр олігархів і позбавлять можливості робити внески на підтримку партій, бути покупцем (або бенефіціаром покупця) у процесі приватизації об'єктів великої приватизації. Водночас державних мужам доведеться подавати звіти про свої зустрічі з "реєстровими олігархами".

Щоб бути виключеною з реєстру олігархів, особа має подати заяву, що втратила мінімум дві ознаки з вищенаведеного списку.

Найбільше в тексті уваги приділено пункту про володіння ЗМІ (сюди також включені вперше онлайнмедіа), точніше кому воно має бути продане, щоб втратити статус олігарха.

А має воно бути передано особі з бездоганною репутацією. Далі йде довгий перелік того, що суперечить такій репутації.

1) наявність в особи судимості, яка не погашена та не знята в установленому законом порядку;

2) застосування Україною, іноземними державами (крім держав, які здійснюють збройну агресію проти України), міждержавними об'єднаннями або міжнародними організаціями санкцій до особи (застосовується впродовж строку дії санкцій і протягом трьох років після їх скасування або закінчення строку, на який їх було введено);

3) включення особи до переліку осіб, пов'язаних із здійсненням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції (застосовується протягом строку перебування особи в переліку та протягом 10 років після її виключення з нього);

4) позбавлення особи права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю згідно з вироком або іншим рішенням суду (застосовується впродовж строку дії такого покарання);

5) неналежне виконання особою обов'язків зі сплати податків, зборів або інших обов'язкових платежів, якщо загальна сума несплати дорівнює або перевищує 100 розмірів мінімальної місячної заробітної плати, установленої законодавством України на період, у якому вчинено порушення, або еквівалент цієї суми в іноземній валюті (застосовується впродовж строку цього порушення та протягом трьох років після його усунення);

6) придбання (намір придбати) засобу масової інформації за ціною, яка є істотно нижчою від ринкової, або за рахунок коштів, джерело походження яких не є документально підтвердженим;

7) істотні та/або систематичні порушення особою вимог законодавства про засоби масової інформації, банківського, фінансового, валютного, податкового законодавства, законодавства з питань фінансового моніторингу, законодавства про цінні папери, акціонерні товариства та фондовий ринок.

Порядок проведення перевірки ділової репутації покупця (потенційного покупця) засобу масової інформації буде затверджуватися Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення.

В разі ухвалення закон діятиме 10 років.

В партії "Голос" назвали законопроєкт "пустишкою".

"Я не думаю, що в цьому законопроєкті є юридична сторона. Напевно, взагалі гріх його розглядати з академічної точки зору права. Там багато шоу, політики, ефектних фраз, технологій впливу на свідомість, маніпуляцій поняттями і термінами, але там немає права, напевно", - каже представник партії, юрист Андрій Осадчук.

Депутат попередньої Ради, а нині депутат Київради Леонід Ємець теж назвав документ юридично безграмотним і зазначив, що перший олігарх, який добіжить до Європейського суду з прав людини, поставить жирну крапку на цьому законі.

Водночас однопартійці Ємця з "Європейської солідарності" заявили, що цей законопроєкт спрямований спеціально проти Петра Порошенка.

"Очевидно, з точки зору Зеленського олігархами є ті, хто не подобається йому особисто, - і, безумовно, Порошенко в цьому списку на першій позиції. Зеленський намагається в будь-який спосіб позбутися Порошенка", - заявили в "ЄС".

Лідера партії "ЄС" дійсно найлегше відправити до реєстру: він є народним депутатом, він робив внески на діяльність партії, він має 2 телеканали і більше 2 мільярдів гривень – минулого року Форбс оцінив його багатство у 2,8 мільярда доларів. Сам Порошенко цього року задекларував 222 мільйони гривень доходів.

Вочевидь, також просто під це визначення може потрапити вже підсанкційний Віктор Медведчук. А ось доводити мільярдні статки Сергія Льовочкіна, у якого ще три роки тому мерседес в декларації був куплений на позичені в мами гроші, буде складніше.

Так само досить непросто буде довести фінансування партій Пінчуком та Ахметовим, попри те, що це їм закидають всю їхню політично-бізнесову кар’єру.

 Рінат Ахметов

"Ви, звісно, критикуєте цей законопроєкт, але спробуйте бути об’єктивними. Це лише перший і дуже важливий крок у боротьбі з олігархами. Бо вони вже так закритили в свій спрут державні органи і суди, що підійти до них можна лише з цього боку, а не через антимонопольні заходи. Вони справді злякалися цього законопроєкту і хочуть всіляко уникнути цього реєстру, бо це заблокує їхні рахунки на Заході, а, може, і візи. Недарма ж Ахметов сьогодні так жваво відхрещувався від титулу олігарх", - зауважив в розмові з Цензор.НЕТ один з депутатів від "Слуг".

Прессекретар Ахметова Анна Терехова дійсно в коментарі Цензор.НЕТ зауважила: "Рінат Ахметов себе олігархом не вважає. І був би здивований, якби його визнали таким. Рінат Ахметов - найбільший український інвестор. Компанія СКМ уже понад 20 років інвестує в Україну, є найбільшим роботодавцем і платником податків. На підприємствах СКМ працюють майже 200 тисяч співробітників. Тільки в 2019 році ми заплатили близько 60 млрд грн податків, направили в САРЕХ в Україні - 42 млрд грн, на соціальні проєкти - 10 млрд грн. І це без урахування благодійних програм Фонду Ріната Ахметова".

"Ми завжди працювали за Законом і далі будемо це робити. Я вже говорив: СКМ не потребує жодних преференцій. Все, що нам потрібно від будь-якого уряду, - це чесна конкуренція і рівні правила гри для всіх", - також процитувала Терехова коментар Ахметова щодо законопроєкту.

І тут можна вже поговорити про економічний аспект анитолігархічних кроків президента. Адже паралельно з законопроєктом про олігархів в Раду внесли законопроєкт, який довгі місяці називали "антиахметівським". Йдеться насправді про зміни до податкового кодексу, які Рада тепер має ухвалювати до 1 липня, а не під Новий рік.

Так ось в цьому законопроєкті мали б суттєво зрости ставки податку на добування руди і зняті пільги з сонячної і вітряної енергетики, через що його власне називали "антиахметівським". За попередніми підрахунками, нові ставки забрали б 32% заробітку тих, хто добуває руду.

"Насправді, це законопроєкт на понад 200 сторінок, де норми, що стосуються гірничо-збагачувальних підприємств, займає від сили півтори сторінки. Тому його варто називати не антиолігархічним, а ресурсним. Такі Кабмін подає щороку. І там є набагато кричущіші моменти, які зашкодять багатьом бізнесам в Україні – неолігархічним, про які треба насамперед говорити", - зауважує нардеп від "Голосу" Ярослав Железняк.

Серед таких він назвав обмеження можливості включення до податкового кредиту сум за зареєстрованими податковими накладними до 6 місяців (зараз 3 роки), збільшення штрафних санкцій, оподаткування акцизом втраченої підакцизної продукції без урахування нормальних втрат затверджених КМУ.

А що стосується антиолігархічних норм, то якщо спершу ЗМІ писали про 6 варіантів ставок на руду, то зараз їх три, і якщо найвища раніше була 16%, то зараз вона -10%.

Крім того, в першому варіанті законопроєкту власників залізорудних підприємств планували позбавити пільг в платі за землю (зараз платять лише третину вартості), але зрештою ці норми лишили.

Вочевидь, олігархічні лобісти тут добре попрацювали. І це ще до того, як законопроєкт піде на друге читання і ці норми можуть бути прибрані взагалі через правки.

До речі, така ж доля може чекати і сам законопроєкт проти олігархів.

Представниця "Слуги народу" Євгенія Кравчук прогнозує, що обидва законопроєкти потраплять в зал лише на початку липня, а далі їх може чекати завал правками.

Тому в короткотерміновій перспективі законопроєкти принесуть лише піар президенту.

 Тетяна Ніколаєнко, Цензор.НЕТ