Проєкт Великого Герба, який пропонує Зеленський, був аутсайдером на конкурсі. Незрозуміло, чому проштовхують саме його, - упорядник альбому "Наш герб" Богдан Завітій

Автор: Ольга Скороход

Президент Володимир Зеленський та його оточення форсує питання Великого Державного Герба. До парламенту внесено законопроєкт, який пропонує затвердити цим символом один конкретний ескіз.

Торік Міністерство культури та інформаційної політики провело конкурс на найкращий ескіз Великого Герба. За час існування держави це був вже третій конкурс, який експерти називають найпрозорішим, хоча й проведеним поспіхом. Проєкт-переможець викликав неоднозначну реакцію, тому виникли очікування, що президент запропонує на розгляд Верховній Раді усі ескізи, які потрапили до фіналу - так би мовити, обрати на широкому обговоренні із залученням думок експертів.

Однак несподівано у президентському законопроєкті подано один-єдиний ескіз. Це зовсім не переможець поточного конкурсу, і навіть не той, який посів друге чи третє місце. Зеленський просить депутатів затвердити Великим Гербом ескіз, який переміг на конкурсі у 2009 році, однак тоді категорично був відхилений профільним комітетом Верховної Ради. Тож чому президент не довіряє людям своєї команди, які проводили конкурс, і чому не лишає альтернативи?

Комітет Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування цей проєкт схвалив, а отже варто чекати на його винесення на голосування. Є підстави припустити, що це станеться до 30-річчя Незалежності, як це і анонсував Зеленський.

Тим часом мережею почала ширитися кампанія "Наш герб - тризуб. А ідея "великого герба" - шкідлива". Її прихильники нагадують, що сама ідея Великого Герба з’явилася через деструктивну позицію комуністів у 1996 році та вимагають назавжди поховати ідею про обрання Великого Герба, натомість закріпити єдиним державним знаком Тризуб.

Цензор.НЕТ обрав для розмови про перипетії з конкурсами, історію та іконографіку укаїнських гербів Богдана Завітія – упорядника найбільшого альбому зображень українських символів та члена журі останнього конкурсу. 

ЗАТВЕРДЖЕННЯМ ВЕЛИКОГО ГЕРБА НИНІШНЯ ВЛАДА ХОЧЕ ЗАМАРКУВАТИ СВОЄ МІСЦЕ В ІСТОРІЇ. НЕВЖЕ ІНШИХ СПОСОБІВ ЇЙ БРАКУЄ?

- Ескіз, який запропоновано у президентському законопроєкті, вже давно відомий. Однак раніше він навпаки не був підтриманий парламентом. Нагадайте його шлях.

- Проєкт, який вніс Зеленський, брав участь в цьогорічному конкурсі, і в інших варіаціях – у двох попередніх, 1997 і 2009 років. У другому, в 2009, переміг. Причому, той конкурс був умовним. Коли тоді Кабмін вніс цей ескіз у парламент на розгляд, то профільний комітет його не схвалив і в сесійній залі його навіть не розглядали.

Цей проєкт на основному конкурсі, який був проведений рік тому, увійшов до фіналістів, але серед них мав найменшу кількість балів. Тобто був аутсайдером. Тому мені незрозуміло, чому оточення президента витягнуло саме цей ескіз. Якщо вже хочеться обирати не серед переможців, то варто було пропонувати на обговорення весь пул із понад десятка фіналістів, адже були й інші, навіть подібні проєкти.

- Українське геральдичне товариство та ряд експертів розкритикували цей проєкт. Які основні зауваження? Передусім говорять про неприпустимість наявності корони у гербі республіки, якою є Україна.

- Щодо корони навіть не буду повторюватися, бо це питання сотні разів обговорювали. Позиція геральдистів: навіщо на гербі потрібна абсолютно нафантазована корона? Ми не знаємо достеменно, який вигляд мали діадеми київських князів. Схоже, що автори ескізу перемалювали корону з одногривневої культури старого зразка.

- Перший віцеспікер парламенту Стефанчук захищав і вказаний проєкт, і окремо наявність корони. Навіть згадав міфічну шапку Мономаха. Як оцінюєте його слова?

- Що тут коментувати: це свідчить про "глибину занурення" у проблему далеко не останніх осіб у державі. "Професіонали"…

- Наступне зауваження – до зображення рослинності над основою герба. Кружляв мем, що це "корона в лопухах", однак його вживали до цілої низки подібних зображень. Чим докорінно цей варіант "коронованого герба" відрізняється від аналогічних?

- Герб у короні перманентно пропонувала і пропонує одна авторська група – Марія Дмитрієнко і Юрій Савчук, Олександр Івахненко (уже покійний) і Віталій Мітченко. 2008 року до авторської групи запросили Сергія Якутовича (теж уже покійний). Він перемалював фігури щитотримачів, не змінивши суті самої концепції цього проєкту. Цей герб і переміг на тодішньому конкурсі, але, як я вже сказав, не був схвалений на профільному комітеті.

На мою думку, попередній варіант 1996-1997 років був зграбнішим й естетично привабливішим – попри усі застереження до цього проєкту геральдичної наукової спільноти. Натомість я маю враження, що у 2008-2009 роках авторська група зробила ставку на гучне ім’я.

Якутович – геніальний графік, але навіть у геніальних митців бувають творчі невдачі. Так, як він зобразив Лева і Козака, взагалі не відповідає традиційній іконографії цих фігур. Лев там має дві лівих ноги (двічі крайній палець однаково відходить) і має вигляд, як паралітик: – одна нога зависає в повітрі. Та й саме зображення Лева у стилі "пес-барбос". Можна було би спертися на іконографію Лева часів Королівства Русі, чи ту, яку використовували галичани з 1848 року, коли прийняли Лева, що спинається на скелю, своїм національним символом. Викликає низку питань і зображення надто фривольної фігури Козака, що абсолютно не має зв’язку з іконографічною традицією.

І насамкінець, на цьому ескізі Лев і Козак стоять на стрічці кольору Національного Прапора. До 2014 року на це не звертали уваги, але після того, як у Донецьку і Луганську топтали українські прапори, до таких зображень ставлення чутливе. До речі, таке ж зауваження було до переможця цьогорічного конкурсу, який запропоновував ескіз, де щитотримачі також стоять на жовто-синій стрічці. І він змінив цей момент.

Проєкт Великого Герба, пропонований у законопорєкті.

- Автори деяких проєктів лишали поле над щитом (Тризубом) порожнім. Багато ж зображають там корону. Наскільки важливо з точки зору геральдики "закрити" простір над центром герба?

- Автор останнього проєкту-переможця Олексій Кохан вийшов із цього конфузу вдало, помістивши над щитом замість корони хоругву з козаком. Хоча й до цього проєкту є низка зауважень.

- Однак на цьому ескізі-переможці щит у парі з Левом тримає Архистратиг Михаїл. Частина суспільства висловила нерозуміння наявністю фігури Янгола на проєкті герба, який переміг на конкурсі. Поясніть, значення його фігури в історії українських гербів.

- Архангела на зламі XIX-XX століть стали сприймати як символ Наддніпрянської України. Оминати його було би не дуже добре, адже під час дискусії про український герб 1917-го в нього були доволі сильні позиції. Зрештою, не можемо оминати факту, що у проєктах герба, які у міжвоєнний період розробив Микола Битинський, щитотримачами виступали саме київський Архистратиг і галицький Лев.

Ескіз 1997 року авторства Олексія Кохана, який переміг на останньому конкурсі проєктів Великого Герба у 2020 році.

- Тобто, підсумовуючи, ви зауважуєте, що авторській інтерпретації немає місця в розробці герба, натомість варто спиратися на іконографічні традиції?

- Нам передусім треба спиратися на модерну традицію, коли тривали пошуки національної символіки з кінця ХІХ століття й до 1918 року, коли врешті-решт було узаконено Тризуб.

Окрім того, пропонований президентом ескіз невдало виконаний. Я здогадуюся, що нинішня влада хоче замаркувати своє місце в історії. Але дивуюся, що там немає нікого з елементарним естетичним смаком. Якщо запропонований пафосний та естетично кволий проєкт затвердять – буде сором на весь світ. Ще з нас ніхто не кепкував, що таким великим гербом Україна позиціонує себе, ніби вона "Священна Київська імперія української нації"? А гострослови ще не таке вигадають.

УКРАЇНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО ДОСІ НЕ ГОТОВЕ СПРОДУКУВАТИ ВЕЛИКИЙ ГЕРБ

- Що вам відомо про ініціативу повернення до питання Великого Герба? Наскільки ретельно її готували і чим аргументують вибір саме цього одного ескізу?

- При Президенті України діє Комісія з геральдики і державних нагород. Наскільки я знаю, вона цей проєкт не обговорювала.

Це волюнтаризм людей, які вирішили повернутися до питання Великого Герба після останнього запливу на цю тему. Умови конкурсу були прописані недосконало, все робили похапцем. Ми вклалися у ці фатально швидкі темпи, уникнули фатально вбивчих формулювань, витримали всі процедури, провели чесний конкурс… і далі все.

- Які зауваження маєте до умов конкурсу?

- Наприклад, було прописано, що ескіз повинен мати 100 мм у діаметрі. Тобто він мав бути круглим? Це помітили лише на засіданні оргкомітету. На щастя, встигли уточнити формулювання, що ескіз герба повинен мати 100 мм по довшій стороні.

Поспішність конкурсу позначилася й на якості пропонованих робіт. В основній масі надсилали плагіат, дитячі малюнки та аплікації. Дуже багато ескізів відтворювали Тризуб не в тому графічному каноні, в якому він є узаконеним як герб України. Якщо Конституція передбачає, що Великий Герб має містити Малий Герб, то він має відповідати графічному додатку до Постанови Верховної Ради від 19 лютого 1992 року, якою і затверджено Тризуб як Малий Герб. Хоча в текстовій частині постанови немає опису герба, однак є ретельно підготовані графічні додатки.

І якщо все робилося таким поспіхом, у час локдауну, то не зрозуміло чому потім на пів року питання заглухнуло.

- Ініціатори конкурсу, зокрема Олександр Корнієнко, заявляв, що результати конкурсу не зобов’язані враховувати.

- Якщо так підходити, то можна вивести правило: сьогодні я встаю з лівої ноги, а завтра - з правої. Це не державницька позиція. До того ж, резонно ставити питання: навіщо було витрачати гроші платників податків на проведення цього конкурсу?

- Якою є ваша думка щодо необхідності Великого Герба. Наразі ви змінили позицію і тепер вважаєте, що Тризуб вартий того, щоб бути єдиним Державним Гербом України. Чому?

- Я завжди був прихильником створення Великого Герба. Ми маємо відповідну традицію й іконографічний потенціал. Але проблема в тім, що навіть коли Тризуб ухвалювали Малим Гербом, то більшість суспільства не була до цього готовою. Це був 1992 рік.

Перший конкурс у 1996-1997 роках припав на роки великої економічної кризи і нікому особливо не було до цього діла. Другий конкурс 2008-2009 років, як на мене, навпаки був ходом уряду Юлії Тимошенко, щоб відволікти увагу суспільства від економічної кризи, що тоді накрила на державу. Хоча повторю, що тоді парламентський комітет забракував тодішній проєкт-переможець – а саме його знову пропонує затвердити президент Зеленський.

Після тих усіх перипетій дедалі більше схиляюся до того, що ми поки не готові створити Великий Герб. А після останнього конкурсу стало очевидним, що хто би не переміг, його би піддали обструкції. Цього разу суспільство взяло дуже активну участь в обговоренні, але воно було переважно на рівні вуличної лайки.

Здавалося б, держава частково переформатувалася, виросло нове покоління художників і митців. Очікували на конкурсі побачити хоч якусь свіжинку в естетичній подачі, натомість вийшло розчарування. Я вважаю спокійним коректним варіантом той, якому присудили третє місце. Припускаю, що серйозному розгляду цього проєкту завадило те, що в його авторському колективі значиться Дмитро Дубілет.

Проєкт Великого Герба, який на конкурсі 2020 року отримав третю премію (другої не присуджували).

Бракує творчих сил і згоди, бо ж ми ладні втопити у ложці води опонента. Тому нині вважаю, що краще не ворушити цього питання, і симпатизую ідеї залишити Тризуб єдиним гербом. До цього символу вже всі звикли. Він графічно красивий, лаконічний, а головне – старовинний.

- Після подання президентського законопроєкту і його затвердження профільним комітетом почалася громадська кампанія за те, щоб лишити Тризуб єдиним українським гербом. Чи правильно я розумію, що для цього також потрібно виносити на референдум зміни Конституції?

- Так, тому що зміни до статей з І Розділу Конституції не просто ухвалюються 300 голосами у Верховній Раді, але й затверджуються всеукраїнським референдумом. Мені подобається думка про те, що такого роду формулювання, як в статі про Державний Герб, є могильниками старих законодавчих компромісів, бо процес вже тягнеться два з половиною десятиліття.

- Тобто і у разі визнання Тризуба єдиним гербом, і у разі затвердження якогось варіанту Великого Герба однаково необхідний референдум?

- Саме так, тому я не розумію причини відмови від визнання Тризуба єдиним гербом. До того ж, для проведення референдуму, наскільки чув, потрібно 2 мільярди гривень. Тож незрозуміло, навіщо це питання порушують саме зараз. А якщо ще й планується нанесення Великого Герба на гроші чи на документи, то це просто страшні витрати.

- Назвіть приклади сучасних гербів, які є вдалим поєднанням історичної традиції й віяння часу.

- Варто подивитися варіант Великого Герба Литви, яким послуговується президент цієї країни. Герб міжвоєнної Чехословацької республіки естетично довершений. При чому, він був без корони, хоча сама Чехія мала потужну королівську традицію, але оскільки в одній державі було об’єднанано ще Моравію, Словаччину та Підкарпатську Русь (нинішнє Закарпаття), то жодної корони над щитом не мостили.

 Ольга Скороход, Цензор.НЕТ