Голова Верховного Суду Всеволод Князєв: "З власної ініціативи я звернувся до Служби безпеки України з проханням перевірити всіх суддів Верховного Суду на наявність російського громадянства"
Голова Верховного Суду Всеволод Князєв відрахував зі штату Богдана Львова, навколо якого кілька тижнів тому спалахнув скандал після оприлюдненого журналістського розслідування проєкту "Схеми", де йшлося про те, що український суддя отримав російське громадянство 1999 року у москві, а 2012 року оновив російський паспорт після досягнення 45-річчя.
І хоча він не тільки публічно заперечував наявність у нього громадянства рф, а й поскаржився на журналістів у правоохоронні органи, у Верховному Суді пояснюють, що звільнили його на підставі офіційного листа від Служби безпеки України з підтвердженням наявності у Львова російського паспорта.
В ексклюзивному інтерв’ю "Цензор.НЕТ" голова Верховного Суду Всеволод Князєв прокоментував своє рішення, а також розповів, кого призначено тимчасовим виконувачем обов’язків голови Касаційного господарського суду, яким раніше був Львов, і коли оберуть нового голову, а також про те, яку перевірку мають пройти інші судді.
– Згідно з Конституцією України набуття суддею громадянства іншої країни – це підстава для припинення його повноважень. Але Вища рада правосуддя, яка могла б прийняти таке рішення, поки що не працює. А судді Касаційного господарського суду не зібрали необхідної кількості голосів, щоб відсторонити Богдана Львова з посади голови цього суду. Тому рішення про його звільнення довелося приймати вам. Ви назвали його безпрецедентним. Можете прокоментувати це рішення і пояснити складні юридичні конструкції простою мовою, щоб усім, хто це читатиме, було зрозуміло, що ж відбулося?
– Я б не погодився з позицією про те, що в разі набуття громадянства іншої країни рішення має прийматися Вищою радою правосуддя. Тому що стаття 126 Конституції України в редакції, яка є чинною з 2016 року, після внесення змін до Основного Закону розділяє підстави для звільнення судді й підстави для припинення повноважень. Звільнення судді здійснюється Вищою радою правосуддя, а припинення повноваження – у разі настання обставин, які об’єктивно існують. Вони і є підставою для відрахування судді зі штату і не потребують прийняття рішення Вищою радою правосуддя. До них закон, зокрема, відносить досягнення суддею 65 років, смерть судді, набрання щодо судді законної сили обвинувальним вироком суду. Також серед таких підстав – набуття суддею громадянства іншої держави.
Як ми бачимо, це всі ті обставини, які об’єктивно існують і не потребують прийняття ще додаткового рішення колегіальним органом з оцінкою цих обставин. Наприклад, як би це могло бути, якби ВРП оцінювала, чи вчинив суддя дисциплінарний проступок. Бо йдеться про обставини, які підтверджуються відповідними документами. Якщо людина досягла 65-річчя – це паспорт, у разі смерті – це свідоцтво про смерть.
У ситуації з набуттям суддею громадянства – це відповідні документи, надані Службою безпеки України. На їх підставі повноваження судді припиняються незалежно від його волі чи від волі голови суду. Оскільки повноваження судді припинилися з цією обставиною, голова суду має видати наказ про відрахування такого громадянина зі складу суддів, бо він уже не є суддею. А ось те, що повноваження судді припинилися, підтверджується відповідними документами, про які я вже сказав.
– Ви не одразу видали відповідний наказ. Спочатку підписали наказ про відпустку судді Львова. Чому зробили це не одразу, якщо мали підстави й можливості, і що примусило змінити рішення? Бо ж наказ про відпустку датований 4 жовтня, а рішення про відрахування зі штату – 5 жовтня.
– Ні, рішення про його звільнення було прийнято 4 жовтня. Справді, 4 жовтня він написав заяву про відпустку без збереження заробітної плати, яку я підписав. Бо готувалися документи про його відрахування зі штату. Але було б, напевно, дивно, якби 4 жовтня ця людина отримувала суддівську винагороду й на неї розподілялися судові справи, і цей суддя брав участь у судовому засіданні.
Оскільки день відрахування зі штату є останнім робочим днем будь-якої людини і суддя Львов припиняє трудові відносини з 5 жовтня, то й було вирішено, що після отримання листа від Служби безпеки України, який надійшов до Верховного Суду 3 жовтня, наступного дня суддю було відправлено у відпустку без збереження заробітної плати, і цього ж дня прийнято рішення про його відрахування зі штату з 5 жовтня, як передбачає Кодекс законів про працю України. І, відповідно, з 5 жовтня його відраховано зі штату Верховного Суду.
– Це рішення було дуже схвально сприйнято суспільством, судячи з численних постів і коментарів у соцмережах. В одному з коментарів я прочитала таке: "А чи можна з Львова якось стягнути всі ті доходи, які він отримував від держави, коли вже мав російське громадянство й, відповідно, не міг бути суддею?" Як ви вважаєте, можна?
– Це непросте питання. Адже Україна не має ані законодавчого підґрунтя для таких ситуацій, ані відповідної практики. Тож ви маєте рацію, що це питання потрібно вирішувати, але для початку законодавець має ухвалити відповідний закон.
– Як відреагували після виходу розслідування журналістів проєкту "Схеми: корупція в деталях", які першими поставили питання про наявність у Богдана Львова російського громадянства? І як людина, і як голова Верховного Суду. Не було бажання одразу його звільнити?
– Як Голова Верховного Суду я маю діяти в межах Конституції і чинного законодавства. Я не можу звільнити особу лише на підставі того, що було показано в журналістському розслідуванні, хоча ці факти мене і шокують, і вражають. Я повинен мати документи, які підтверджують факти. Наприклад, якби показали по телебаченню, що суддя помер, то я ж не міг би його одразу відрахувати зі штату – тільки коли побачив би свідоцтво про смерть. Це та сама стаття Конституції. А якщо, як у цьому сюжеті показали, що він може бути громадянином іншої країни, то компетентний орган має надати мені відповідний документ. Цей документ і було надано 3 жовтня, а наступного дня, як я вже сказав, було прийнято рішення про його відрахування зі штату.
– Тобто після публікації журналістського розслідування ви звернулися із запитом в СБУ?
– Спочатку я зупинив дію допуску судді Богдана Львова до державної таємниці, бо з того, що я побачив у цьому розслідуванні, у мене виникли обґрунтовані сумніви щодо того, що в нього дійсно може бути громадянство російської федерації. А потім звернувся з листом до Служби безпеки України, в якому просив підтвердити чи спростувати наявність у Богдана Львова громадянства рф.
– Що вам відповіли?
– Спочатку ми отримали листа, в якому ішлося про те, що попередньо встановлено, що він має громадянство рф. Також нас було проінформовано про рішення Служби безпеки України, яким скасовано допуск до державної таємниці Львову Богдану Юрійовичу. Але в листі відповідь була нечіткою, що змусило мене ще раз звернутися до СБУ. Я поставив ще раз питання: прошу чітко підтвердити чи спростувати в нього наявність російського громадянства. У результаті цього 3 жовтня надійшла відповідь, у якій зазначено, що, як встановлено під час перевірки СБУ, Львов Богдан Юрійович має громадянство рф.
– Перед призначенням на посаду всі судді Верховного Суду проходили відкритий конкурс. Ви теж. Скажіть, наявність у кандидатів громадянства іншої держави перевіряли?
– Звісно, перевіряли. І кожен кандидат у своїй заяві чітко зазначав, громадянином якої країни він є і чи має він громадянство іншої держави. Це був обов’язковий пункт в анкеті заяви, що подавалася для участі в конкурсі на посаду судді Верховного Суду. Я не дивився анкету судді Богдана Львова, вона перебуває у Вищій кваліфікаційній комісії суддів, у ВС її немає. Але, як показало розслідування "Схем", у цій заяві Богдан Львов не зазначив, що в нього є громадянство іншої країни. Але мені здається, що це мали перевіряти всі державні органи. Бо наскільки я маю досвід участі в цьому конкурсі й пам’ятаю ті події, то перевірка здійснювалася всіма правоохоронними органами: Нацполіцією, НАБУ, СБУ. Дуже дивно, що ця інформація не була надана ВККС.
Це може свідчити про те, що СБУ на той час не володіла відповідною інформацією.
– Вони мали б перевірити суддю і тоді, коли надавали йому доступ до державної таємниці. Це ж саме так робиться за процедурою?
– Так. Не може мати доступу до державної таємниці громадянин іншої держави.
– Тепер чекатимемо на коментар Служби безпеки України, де, певно, з’ясують, чому так сталося. А як на звільнення відреагував Богдан Львов? Ви з ним спілкувалися з цього приводу?
– Я з ним спілкувався коротко вчора по телефону. Повідомив про те, що таке рішення прийнято, і ми домовилися з ним зустрітися та обговорити вже технічні питання щодо припинення його повноважень як судді й відрахування його зі штату. Поки що зустріч не відбулася.
– Публічно Богдан Львов стверджував, що не є громадянином рф. Він може оскаржити наказ про відрахування зі штату Верховного Суду?
– Звісно, він може оскаржити цей наказ.
– В якому суді?
– В Окружному адміністративному суді міста Києва.
– Що буде далі з обранням голови Касаційного господарського суду? Чи вже призначено тимчасового виконувача обов’язків?
– Оскільки немає заступника голови Касаційного господарського суду – його не обирали, то відповідно до закону виконуватиме обов’язки суддя, який має найбільший стаж роботи на посаді. Це суддя Ніна Ткаченко – секретар палати з розгляду справ щодо банкрутства. Вона відсьогодні виконує обов’язки голови Касаційного господарського суду.
Ніна Григорівна має вже великий стаж роботи і відповідний вік, і її повноваження відповідно до закону як судді буде припинено в січні наступного року через досягнення граничного віку, до якого можливе перебування на посаді судді. Отже, до цього часу судді Касаційного господарського суду мають визначитись, кому вони довіряють надалі очолити цей суд у складі Верховного Суду.
– Питання лише в тому, чи можна довіряти суддям, які так і не знайшли достатньої кількості голосів, коли вирішували, чи працювати далі на посаді Богдану Львову. Це рішення викликало резонанс.
– Я знаю про це. Та ставлюся з повагою до рішення, бо воно було прийнято на засадах демократії. Я не можу і не маю права впливати. Але я маю власний погляд на цю ситуацію й відповідно до закону прийняв рішення, яке вважаю правильним.
– Чи будуть перевіряти на наявність російського громадянства інших суддів?
– З власної ініціативи я звернувся до Служби безпеки України з проханням перевірити всіх суддів Верховного Суду на наявність російського громадянства. І якщо такі факти підтвердяться і щодо інших осіб, моє рішення щодо них буде таким самим.
Під час конкурсу на посади суддів Верховного Суду у 2017 та у 2018 роках у нас уже були дуже складні відносини з росією, і вже йшла війна росії проти України – треба називати речі своїми іменами. Я думаю, що рф не надавала відомостей про своїх громадян у розпорядження Служби безпеки України. Тому, можливо, ці питання могли залишитися не до кінця з’ясованими. Тож зараз їм слід приділити більшу увагу з боку відповідних правоохоронних органів, розвідки. І потрібно виявити людей, які потенційно можуть працювати не на Україну. Бо ж громадянство само по собі ще не свідчить, що людина – зрадник або колаборант. Але це створює відповідні потенційні ризики.
Це стосується роботи людей у будь-якій правоохоронній структурі, суді та й загалом у будь-якому органі державної влади. Тому я думаю, що це питання ширше, ніж перевірка суддів Верховного Суду. І особи з громадянством росії можуть бути і в інших державних органах. Тому, на мою думку, СБУ й іншим органам треба докласти більше зусиль і проводити роботу з виявлення таких громадян у всіх державних органах. Ми не можемо зараз зосереджуватися тільки на Верховному Суді й казати, що треба перевірити тільки всіх суддів ВС.
Чи є гарантія, що немає осіб із громадянством російської федерації в інших органах державної влади? Думаю, немає. Навіть не сумніваюся, що якщо перевірити ретельно, можна знайти громадян рф у багатьох державних органах. Та це питання вже державного рівня, і тут керівництво держави, певно, має вживати відповідних системних заходів.
– Ви сказали, що людина, яка має громадянство іншої держави, не обов’язково зрадник чи колаборант. Але коли людина свідомо не виходить із громадянства держави-агресора, постає чимало запитань.
– У мене теж виникає багато запитань до будь-якої людини, яка на сьогодні не вийшла з громадянства рф. Яку б вона посаду не обіймала в Україні. Це викликає підозру. Впевнений, що відповідні органи в цьому напрямі мають посилено працювати.
– Чи можливо оприлюднити, хто і як саме голосував за відставку Богдана Львова з посади голови Касаційного господарського суду?
– Голосування таємне, хто і як голосував – невідомо, тому цю інформацію оприлюднити не можна. Під час голосування суддям видаються бюлетені, навпроти відповіді на питання бюлетеня ставиться плюсик або галочка, потім голоси рахують і оприлюднюється загальний результат. Як на виборах Президента чи під час референдуму.
– Можете коротко пояснити, як вони мають обирати нового голову Касаційного господарського суду?
– Проводяться збори суддів, на яких висуваються кандидати і шляхом таємного голосування обирається голова суду. Це можна зробити й завтра, але, наскільки я знаю, з цим питанням судді поспішати не планують. Бо потрібен певний час, щоб судді всередині колективу могли обговорити кандидатури на цю посаду. І коли та чи інша кандидатура (чи декілька кандидатур) отримає підтримку значної частини колективу, відбудуться збори суддів.
– А саме цей суд розглядатиме справи про конфіскацію активів російських компаній?
– Ні, такі справи розглядає Вищий антикорупційний суд.
– Служба безпеки України вже відповіла на ваше прохання про проведення перевірки?
- Цей лист було надіслано сьогодні.
– Якщо голова суду будь-якого рівня прочитає про можливу перевірку суддів Верховного Суду, він може самостійно звернутися до СБУ з таким самим листом і попросити перевірити і своїх співробітників?
– А чому ні? Я думаю, що нам необхідно виявляти таких людей у всіх державних органах і на всіх рівнях.
– Нині правоохоронці документують факти співпраці представників різних гілок влади з ворогом. Скільки серед суддів виявилося колаборантів і зрадників?
– На жаль, вони є. Знаю до десятка таких випадків. Вони різні. Ними займаються правоохоронні органи, зокрема Служба безпеки України.
– Їх звільняють із посад?
– Наразі є ініціатива загалом припинити виплату заробітної плати тим суддям, які залишились на окупованій території. Думаю, що відповідні рішення буде приймати Державна судова адміністрація України. А щодо тих суддів, яких звинувачують у колаборації й зрадництві, проводиться досудове розслідування. Проблема в тому, що відсторонити їх від посади може лише Вища рада правосуддя, яку на сьогодні ще не сформовано. Сподіваємося, що коли ці кримінальні провадження спрямують до суду, то вона вже працюватиме, що дасть змогу відповідно і відсторонювати таких суддів від посад на час їхнього розгляду.
Тетяна Бодня, "Цензор.НЕТ"
