Кадровий голод у МЗС

Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба зробив об’яву, що у МЗС великий кадровий голод, тому на сайті МЗС створюється розділ "Вакансії", щоб шукати через інтернет кандидатури... послів України!
Після такої заяви на сайті МЗС створюється враження, варто створити розділ "Вакансії" не тільки для пошуку послів, але і для пошуку міністра.
Під керівництвом міністра Кулеби з 4 березня 2020-го - тобто вже цілих три роки, працюють сотні дипломатів у складі 3 директоратів, 6 департаментів, 6 територіальних департаментів МЗС, у системі МЗС працює Академія дипломатичної служби, багато наших закладів готують дипломатів та мають серед викладачів професійних дипломатів - це Інститут міжнародних відносин, де працює чотири факультети, і який закінчив сам пан Кулеба, працюють й інші наукові центри - Києво-Могилянська академія, Львівський університет тощо. На все це витрачаються мільярди державних коштів щороку.
Судячи з заяви міністра, за три роки пан Кулеба розвалив кадрову роботу в МЗС, і тепер там рівень дипломатів настільки низький, що вже нема кого призначати, і треба просто скорочувати витрати і набирати за оголошенням, разом з міністром, бо інакше навіщо ми утримуємо таку масу персоналу.
МЗС посла в Китаї два роки не може призначити, в одну з наддержав, у якої з Україною достатньо тісні відносини та величезний товарообіг. То я так розумію, у Китай зібрались за оголошенням шукати посла?
Яких послів шукає МЗС по об'явах ми чудово бачимо.
Послом України у Словенію призначили 68-річного ексміністра оборони Андрія Тарана, який два роки поспіль на посаді зривав виконання Державного оборонного замовлення і якого треба судити за злочинну бездіяльність.
А послом у Болгарію призначили чиюсь подругу або коханку, яка не має ніякого стосунку ні до державного управління ні до дипломатії, ні до Болгарії взагалі, і займається ніби "приватною психологічною практикою". І таку випадкову людину призначили послом у країну, яка є одним з найбільшим важливих для нас виробників озброєння.
Який сенс цього допису міністра МЗС?
1. Можливо, міністру знов треба призначити чиюсь дівчину у якусь комфортну країну послом, і цей допис - це таке недолуге прикриття для чергового призначення далекої від державних справ людини?
2. Можливо, міністр бачить своє майбутнє як актор "95 кварталу", бо дійсно, номер з пошуком послів за оголошенням в інтернеті буде дуже ржачним.
3. А можливо, це просто безвідповідальність та некомпетентність.
Що робити? Я б порадив міністру хоча б один раз вибратись з інтернету. Щоб повернутись у реальність, міністру треба з'їздити у Бахмут, і подивитись, які наслідки має призначення МЗС та президентом випадкових людей на посади послів для, наприклад, постачання озброєння. На велику нестачу артилерійських снарядів та мін, які ми досі не можемо постачати з-за кордону у необхідних кількостях внаслідок безвідповідальності влади. В наших окопах серед піхоти та артилерії багато інтелектуальних людей з вищою освітою та великим управлінським досвідом, які щодня віддають життя та втрачають товаришів, шукайте послів України саме там.
І це про Міністра Закордонних справ!
Браво, Бутусов!
Краще
про рівень нижче плінтуса і не скажеш!
Браво!
Причина кадрового голоду в МЗС така, як всюди: на керівні та інші привабливі посади призначають недолугих синочків-доць, кумів, пополизів. Компетентні люди або звільняються, або просиджують на низьких посадах, на яких нема можливості показати себе та стрибнути, до прикладу, на посла хай навіть в африканській країні.
Плюс зарплата в самому МЗС мізерна. Всі чекають призначення в посольства. Якщо протягом 2-3-х років людина не отримує призначення, то також звільняється, бо вижити не реально
Кулєба подав рекламне оголошення.
Для тих, хто бажає офіційно виїхати за кордон,отримувати там непогану зарплатню,за гроші платників податків ходити по дорогих ресторанах,їздити на дорогих тачках,а після війни повернутися героями,бо щось там відстоювали ...
Знання мови,чи наявність освіти необов'язкові.
Але обов'язкова вдячність.Пану міністру.У вигляді іноземної валюти,нерухомості,послуг,і т.п.
Не всі можуть бути клоунами,блогерами,артистами,щоб через Ткаченка проходити,чи волонтерами,роблячи мільйонерами голів ода...
Адекватні та розумні гинуть на фронті, а командують всім цим ідіоти.
Все навпаки
Арестович втік...
Блогери потрібні щоб Пороха обсірати.
Ще запроданці лишились, але їхні кандидатури можуть заблокувати країни
Требуется посол третьего разряда
Наводнение в Закарпатье. Погибшие. Чрезвычайная ситуация. Восемь попавших в плен на фронте. С документацией. Со всеми раскладами. Чрезвычайная ситуация.
Девять дней. Девять, ****, дней в комнате по управлению чрезвычайными ситуациями во время двух чрезвычайных ситуаций - ни одного человека.
И только на десятый управитель чрезвычайными ситуациями, который до этого блажил, что у него украли комнату по чрезвычайным ситуациям, случайно зашел туда и узнал, что - вот она, оказывается, на месте. Просто по другому адресу. И ему придется работать самостоятельно.
Ну, некогда было. Что ж я, не понимаю, что ли. На сцене плясали. Государственной важности дело.
Управление в стране будет теперь такое.
Собственно, это называется - потеря управления.
Ну, вас предупреждали.
Это я три года назад написал. В принципе, я сейчас живу в стране, где любой человек с достаточным образованием и мозгами, может стать кем угодно. Скандинавия и примкнувшие к ним - реально регион равных возможностей. Тут премьерами тридцатилетние девушки, дипломатами могут стать журналисты, режиссеры, айтишники: встречаешься с человеком, выпиваешь, молодой современно выглядящий парень - а чем вы занимаетесь? Да я вот посол и миллионер. А, ну, ок.
Типичный случай в библиотеке: о, привет, откуда идешь?
Да вот, с президентского приема.
Окуньков, пойманных госпожой Президентом и сданных ей потом в местный поселковый магазин, я самолично жарил на угольках пару лет назад. Подходишь к прилавку - о, свежий улов. Кто привез? Керсти Кайльюлайд. Наша президент. Она тут рыбачила с мужиками с утра.
И это нормально.
Открытое общество, открытый мир, открытые вакансии. Получай образование, сдавай экзамен, проходи комиссию - работай, пожалуйста.
Тут ты никогда не скажешь по внешнему виду человека, кто он и чем занимается.
Я в обычном баре встречаю депутатов и дипломатов, с миллионером мы жарим гриль, двое моих друзей баллотируются в депутаты - и я даже не знаю, выиграли они выборы или нет, ни их жизнь, ни их благосостояние, ни их поведение, ни их машина внешне от этого никак - НИКАК - не изменятся.
Но есть одно важное отличие.
Здесь, чтобы стать дипломатом, премьером, депутатом, президентом - нужно пройти КОНКУРС. В любом его варианте. Выиграть выборы. Сдать экзамен. Соответствовать стандартам. Обладать навыками. Которые - пожалуйста - ты можешь выучить сам. Самообразование только в путь, диплом МГИМО не требуется. Но обладать ими ты должен.
И конкурс проходят только лучшие. Только те, кто выучился лучше других.
На последних выборах популистов, например - как и упорото скрепоносных, которые против геев, НАТО и за чистоту крови, так и продажных пропутинских - которые за дружбу с Россией, Украина сам виновата, Толстоевский-Пушьяковский-Лерсенин наше всё - прокатили со свистом.
К власти в очередной раз - опять - пришли умные, адекватные, образованные.
Как у них это каждый раз получается - я не знаю.
И по объявлению с улицы каждый раз тоже почему-то приходят умные, адекватные, образованные. Прошедшие конкурс. Выигравшие его у других умных, адекватных, образованных.
Но я сейчас не об этом.
Я ни на секунду не сомневаюсь в том, что в Украине более чем достаточно умных, адекватных, образованных, способных работать послами - ну уж точно не хуже, чем девочка с образованием курсов минета.
Я ни на секунду не сомневаюсь, что Украина способна выставить целую когорту молодых, патриотичных, целеустремленных, говорящих по-английский, французски, немецки, имеющих за плечами успешные стартапы, Prozorro, Pizza Veterano, готовых развивать страну и поднимать её престиж на международной арене.
Одна «Демсокира» в состоянии закрыть все двадцать позиций. А «Евросолидарность» еще двадцать.
Собственно, и искать никого не надо. Все уже есть. Назначьте послом Гудыменко. И вы офигеете от результатов.
Но что-то мне подсказывает, что им не позвонят.
Была такая Лана Зеркаль, помните?
Но не об этом.
Я о том, что у нас здесь на такую работу - конкурс.
А в Украине приходится днем с огнем искать.
Министру лично.
Если у тебя в дипломатии не закрыто двадцать вакансий, и ты не можешь найти на них никого, кроме тренера по минету, потому что умные и патриотичные теперь к тебе больше не идут и связываться со всем этим зеленым балаганом почему-то не хотят, и ты вынужден сам лично давать объявление в газете «Требуется посол третьего разряда» - это и называется та самая «потеря управления», о которой Дед блажил еще три года назад.
Причем, в самом прямом смысле слова потеря - управлять некем.
Разбежались все дипломаты.
Я надеюсь, инициатива Дмитра Кулебы принесет положительные результаты. И эта дыра в дипломатии будет заштопана.
Ну, другие-то могут, ну мы то что ж, не сможем что ли??
Но… Но вот вам, короче, еще ********** вщент три года.
Ваш Дед.
https://site.ua/arkadiy.babchenko/trebuetsya-posol-tretego-razryada-i76994x
Надаватимуть перевагу жінкам, пріоритетний розподіл в Африку.
Дівчата, хто завжди мріяв - он він, шанс. Я не подаюся, боюся що ззідять.
Нагадує ситуацію з парламентськими виборами, правда? Тоді Слуги народу теж оголосили відкритий рейтинговий набір у виборчі списки. Кажуть, тисячі людей тоді зголосилися, у тому числі досить фахові і пристойні.
Як із цих тисяч зеленим вдалося відібрати Лізу Богуцьку, Колю - котлєту, Трухіна і Юрченка, Галю "неконвенційні діти" Третякову і багатьох, багатьох інших - фірмовий секрет цієї молодої та завзятої партії.
У них нюх шукати у сметані гімно, це не заперечиш.