Про FPV з бойової позиції. Суб’єктивний погляд командира взводу роти "РАРОГ" ударних дронів 24 ОМБр
Тема застосування даних дронів на війні набула масової істерії. Про FPV знімають бравурні сюжети, влаштовують масові збори коштів на закупівлю цих БПЛА, проводять форуми та виставки з виробниками та військовими. Але чи дійсно дрони FPV здатні змінити хід війни і в яких умовах вони насправді ефективні?
FPV — це зброя?
Даний дрон найпопулярнішого розміру 7 дюймів здатен нести боєприпас вагою до 1.5кг. Це вага пострілу від протитанкового гранатомета. За правильного налаштування технічних особливостей дрона він може подолати з такою вагою відстань в середньому 10 кілометрів, що дозволяє уражати важку техніку противника, яку під час позиційної війни не знайти ближче. Але це за ідеальних, в тому числі погодних, умов.
Тепер випадок з практики. За аномальної спеки ми атакували танк в районі Бахмуту. Перегрілись всі агрегати FPV і найперше акумулятор. Дрон не отримував потрібної енергії та ледь повз по дистанції. Уразили ворожу техніку ми, здається, за неможливого показника "батки" 2.20. При чому дистанцію під 10 кілометрів пілот подолав більш ніж за 16 хвилини. Мокрими від спеки та напруги були всі на позиції.
Де взяти FPV дрони?
На початку весни Генштаб амбітно відзвітував про створення рот ударних безпілотних авіаційних комплексів у всіх родах військ. Що ми маємо на практиці після кількох місяців існування РУБАКів в розрізі FPV. Найперше — це повна відсутність постачання даними дронами. Принаймні механізованих підрозділів. Ні від МО, ні від Мінцифри ми не отримали жодної одиниці. Та при цьому завдяки друзям та партнерам, що допомагають з постачанням БПЛА нашій роті вже здійснили близько 50 бойових вильотів. Серед уражених цілей танк, укріплення, піхота, засоби зв'язку.
Цікава ситуація з іншими підрозділами. Не пригадую бригаду ДШВ, пілоти якої звертались за допомогою з технічних питань, але наразі вони мають ескадрилью з 80 бортів офіційно наданих нещодавно державою. За яким принципом відбувається розподіл дронів цього типу серед бригад?
Тепер про фінанси. Середня ціна FPV дрона — від 400 доларів на Аліекспрес. Але термін доставки може затягнутись на місяці. В Україні ж нормальна "фпвішка" обійдеться від 500 до 700 доларів з акумулятором. У деяких виробників виготовлення займе до тижня. Після того, як ваші пілоти навчаться знищувати техніку та залітати в бліндажі противника, ймовірно, вдасться налагодити співпрацю з відомими волонтерськими фондами, щоб отримувати дрони безкоштовно, точніше в обмін на відео ураження цілі.
Де вчать пілотів?
Є кілька шкіл, в тому числі і державний навчальний центр. Хто приїздить без свого обладання та дронів — маскимум працюватиме на симуляторі. Про польоти на реально робочі дальності до 10 кілометрів годі говорити. Немає на це дронів. Так само не приділяють уваги технічній стороні та роботі пілотів з перепадами висот та боєприпасами. Як сказав один з побратимів, що повернувся з таких навчань — один бойовий виліт надав більше досвіду ніж місяць перебування в навчальному центрі.
Чому не летить дрон?
Це найактуальніше питання, що доводиться чути постійно від дружніх підрозділів. Почнемо з найпоширеніших нині частот FPV дронів. 1.3 та 5.8 Ггц. І якщо на першій частоті приймачі та передавачі відео мають лише 9 каналів, то на іншій — 40. Відповідно налаштуйте ваш дрон та окуляри аби вони були на одному каналі. Часто пілоти обирають "картинку" автопошуком, що поряд з дроном не критично, але на відстані за кілька кілометрів вже позначиться на якості відео. Також перевірте на справність всі антени до дронів та визначте частоту з найменшим КСВ. Від цього і відштовхуйтесь під час налаштування каналу на VTX. Головна проблема для ефективної роботи з FPV — це відсутність прямого радіогоризонту. Якщо на Південному напрямку та біля Вугледара висоти зайняті нашими військами, то спираючись на власний досвід серед донецьких териконів особливо не політаєш, як і в лісах Кремінної. Тому дрони такого типу працюють не скрізь. Перепади висот допомагають подолати ретранслятори, як на відео так і на управління, але їхня розробка це знову ж таки суто ініціатива волонтерів. Також ворогом FPV дронів є РЕБ. Причому, як наш так і ворожий. Перед вильотом бажано запросити коридор у своїх ребівців аби уникнути втрати борта. І якщо управління дроном "відвалюється" миттєво, причому це може статися за кількасот метрів від точки зльоту, то відео на окулярах аналогового зв'язку заглушити повністю важко. "Наводки" та перешкоди на "картинці" від РЕБ інколи не заважають спрямувати дрон в ціль.
Короткий підсумок швидше як побажання тим, хто приймає стратегічні рішення щодо розвитку FPV в ЗСУ. Дрони даного типу надзвичайно ефективні під час маневреної війни, штурмових дій коли важка техніка ворога виходить із посадок на відкриту місцевість на коротку дистанцію, а піхота противника збирається в групи. Тоді досвід пілотів FPV та їхнє технічне оснащення відіграють ключову роль. Головні проблеми в FPV для ЗСУ на даному етапі: відсутність забезпечення дронами цілої низки бригад, відповідно низька якість бойової роботи пілотів, а також брак технічних рішень, як долати складні рельєфи та літати на велику дальність. У нас ці рішення є — готові поділитись з державою.
