"Скриня Пандори" для постачальників Міноборони: чому Держаудит зручний для боротьби з неугодними

Автор: Тетяна Ніколаєнко

У травні Державна аудиторська служба України завершила перевірку контрактів Міністерства оборони за 2022- початок 2023 та заявила про численні порушення на 2,5 млрд грн.

ДАСУ вирішило, що виробники, які співпрацюють з Міноборони, не мали закладати прибуток у контракти з державою.

Підставою для цього рішення ДАСУ стала постанова уряду 335, яка визначала, що "на період воєнного стану ціна на постачання товарів, виконання робіт та надання послуг для забезпечення потреб сектору безпеки і оборони, а також інших товарів, робіт і послуг для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони України визначається на підставі калькуляції витрат, сформованої виконавцем державного контракту (договору). При цьому під час розрахунку ціни враховуються всі податки та збори, загальновиробничі, адміністративні, операційні та інші витрати виконавця, пов’язані з виготовленням товарів, виконанням робіт та наданням послуг".

На підставі цього ДАСУ вирішила, що включення в калькуляцію прибутку незаконне, бо його у зазначеній постанові немає, а тому Міноборони має вжити заходів і стягнути з з постачальників кошти, отримані як прибуток.

При цьому, що робити зі сплаченими постачальниками податками в бюджет, ДАСУ не пояснило.

Виробники, уявивши рівень проблем, просто завили. Вони назвали це знищенням вітчизняного виробника. І при цьому нагадали, що іноземним компаніям було дозволено заробляти скільки завгодно. До речі, якраз про це мав би бути головний резонанс скандалу навколо закупівлі курток Міноборони, через який фактично звільнили Олексія Резнікова.

"При тому прибуток іноземних виробників, які постачали ту саму продукцію та жодних калькуляцій не надавали, збитків держбюджету на думку ДАСУ не завдає! Бо по законодавству вони мають право при прямих закупівлях МОУ їх не надавати.

А всі ми, хто шив в Україні, поставляв продукцію набагато дешевше турків та китайців, створював тут робочі місця, підтримував нашу економіку, платив тут зарплати та податки (а це у кожного більш ніж 30% від отриманих від замовника коштів!) - порушники, і з нас треба стягнути попередньо задекларований (але не факт, що отриманий, бо були скачки курсу, проблеми у логістики та енергетичний локдаун) прибуток. З якого ми вже заплатили всі податки!" - написав за підсумками аудиту один з постачальників МО, власник компанії "Текстиль-Контакт" Олександр Соколовський.

Ще в червні Федерація роботодавців зустрілась з президентом Володимиром Зеленським та попросила терміново вирішити це питання та внести необхідні зміни до постанови КМУ № 335.

У Міністерстві оборони також виступили проти такого рішення ДАСУ.

"Ми переконані, що український бізнес, який забезпечує армію, має право на прибуток. Тому ми оскаржили підхід Держаудиту в суді", – заявив колишній міністр Олексій Резніков.

Але до того як іти в суд, Міноборони спробувало добитись перегляду постанови 335 через Кабмін.

Весь липень в Кабміні розглядали версії правок постанови, і в результаті вирішили за краще її скасувати.

Втім, те, що вийшло найкращим рішенням для Кабміну (ніхто не дурень), виявилось не найкращим для постачальників. Тому що – оскільки постанова діяла, то їм можна і нараховувати порушення.

Відтак на підприємства стала приходити ДФС і ДБР.

Так в новому листі Федерації роботодавців на адресу президента згадується, що в результаті ревізії ДАСУ Головного управління ДСНС у Львівській області встановлено завищення ціни при укладанні договору з компанією "Пожмашина" на суму 1 138 692 грн за одиницю товару.

"Очевидно, що при верховенстві права це питання мало б вирішитись на користь виконавця договору. Але ніхто не може бути впевненим у тому, що висновки Західного офісу Держаудитслужби та претензія Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Львівській області не будуть підставою для вилучення документів та накладання арештів на рахунки підприємства", - сказано в заяві Федерації.

Відтак Федерації ще раз просить президента провести нараду з Кабміном, щоб вирішити проблему.

Також Федерація звернулась із листом для уряду, в якому закликає скасувати акти ревізій ДАСУ, які "містять помилкові висновки щодо неправомірності (заборони) включення прибутку в ціну товарів оборонного призначення".

Слід зауважити, що, керуючись 335 постановою, ухвалюючи рішення, ДАСУ чомусь забула про інші закони та підзаконні акти.

Тоді як п. 2, ст.10 ЗУ "Про ціни і ціноутворення" встановлено, що ціни повинні бути економічно обґрунтованими - забезпечувати відповідність ціни на товар витратам на його виробництво, продаж та прибуток від його продажу.

Закон "Про оборонні закупівлі" визначає, що рівень прибутку у складі вартості встановлюється рішенням КМУ і не може бути зменшений державним замовником.

Крім скасованої 335 постанови лишається діюча Постанова КМУ № 363 від 3 березня 2021 року, де є пункт 49, який встановлює такі рівні прибутку при виконанні державних контрактів (в тому числі й укладених та діючих в умовах воєнного стану):

-1 відсоток витрат вітчизняного суб’єкта господарювання на придбання комплектувальних виробів (напівфабрикатів), спецобладнання (спецустатковання), робіт (послуг) в інших суб’єктів господарювання;

-30 відсотків решти витрат у складі виробничої собівартості товарів, робіт і послуг оборонного призначення. У розрахунку прибутку не враховуються податки та збори.

-3 відсотки у разі здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення за імпортом через вітчизняних суб’єктів господарювання, яким в установленому порядку надані повноваження щодо здійснення імпорту відповідних видів товарів, робіт і послуг оборонного призначення, в тому числі із залученням кредитів під державні гарантії для фінансування програм, пов’язаних з підвищенням обороноздатності і безпеки держави.

Крім того, постанова №335 була прийнята на заміну постанови №309 від 17 березня 2021 року виключно на період дії воєнного стану з метою зменшення документообороту (оскільки калькуляція витрат складалася на декількох аркушах, водночас розрахунково-калькуляційні матеріали можуть сягати сотень аркушів).

Наразі з імовірних кроків Кабмін має повернути до життя постанову 335 і переписати її так, щоб постачальники не мали наслідків. Наприклад, внісши туди посилання на 363 постанову щодо формування прибутку. Або в іншій формі вказати на можливість отримання підприємствами прибутку.

Інакше, перший хто за результатами аудиту ДАСУ має повертати державі гроші, – це буде державне підприємство "Укрспецекспорт", яке є одним з ключових імпортерів зброї в Україну.

Хоча, звісно є підозра, що в логіці "Техас мають грабувати лише техасці" претензії ДАСУ стануть предметом зацікавлення ДФС та ДБР лише щодо компаній, які чимось не догодили чинній владі.

Крім того, важливий аспект всієї цієї історії. Якщо підприємствам не давати мати прибуток, то очевидно, що вони його зашиють в інші форми, і це все лише створить мультиплікатор корупції. За яку, як відомо, у нас перед народом відповідає президент.

 Тетяна Ніколаєнко, Цензор. НЕТ