За помилку в декларації – в тюрму. Для чого депутати хочуть посилити повноваження БЕБ

Автор: Тетяна Бодня

Криміналізація так званої товарної контрабанди, за яку наразі передбачено адміністративну відповідальність, викликала не просто широкий резонанс. Фактично всі великі організації, які представляють український, європейський, американський бізнес в Україні, зробили публічні заяви, в яких наголошують, що ухвалювати законопроєкт №5420 у такій редакції, як пропонують депутати, не можна.

Як не можна і передавати повноваження з розслідування такого злочину до Бюро економічної безпеки. Запровадження кримінальної відповідальності за контрабанду товарів у пропонованій законопроєктом редакції призведе до корупційних ризиків і передумов для зловживань контролюючих і правоохоронних органів, а також незаконного тиску саме на  бізнес, який працює законно, вважають представники бізнесу. Своєю чергою представники експертного середовища, які вже багато років спеціалізуються на митній тематиці, наголошують, що наслідком такого нововведення може бути зупинення імпорту.

ЧОМУ ШТРАФИ НЕ СПРАЦЮВАЛИ?

Нагадаємо, що кримінальну відповідальність за переміщення товарів через митний кордон декриміналізували 2011 року, пояснюючи ці законодавчі норми тим, що вони повністю відповідають європейській практиці, зокрема положенням Женевської конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів і Кіотської конвенції про спрощення й гармонізацію митних процедур.

Коментуючи цю ініціативу, самі митники охоче розповідали журналістам, що це дасть більше грошей у бюджет, бо не треба чекати закінчення розслідувань, судових розглядів, легше скласти протокол, конфіскувати товар і стягнути штрафи.

Була ще одна обставина, про яку казали офрек. В СБУ тоді накопичилось чимало так званих фактових справ, коли не могли встановити ні тих, хто відправляв вантажі, ні тих, хто мав їх отримати. Здебільшого це стосувалось іноземних громадян-нерезидентів. Вилучений товар тривалий час лежав на складах, поступово перетворюючись на неліквідний. Завдяки ж декриміналізації переданий митниці вилучений контрабандний товар за рішенням судів конфісковувався у дохід держави, і це було економічно вигідніше, крім того "вивільняли" слідчих та оперативників СБУ від зайвого "баласту".

Як бачимо, на тому етапі декриміналізація товарної контрабанди, здавалося, багатьох влаштовувала.

Але навесні 2015 року Служба безпеки України вийшла з ініціативою повернути кримінальну відповідальність за товарну контрабанду бодай для підакцизних товарів. Виступаючи тоді на брифінгу в Кабміні, перший заступник голови СБУ Юрій Артюхов зазначив, що декриміналізація товарної контрабанди не дала очікуваного грошового ефекту, а лише спричинила посилення незаконного переміщення товарів через державний кордон.

Ця спроба нічим не закінчилась, як і інші. А 2021 року влада взялася за боротьбу з контрабандою. Спочатку на засіданні Ради національної безпеки та оборони запровадили санкції проти топ-десятка українських контрабандистів. А згодом президент України Володимир Зеленський подав у Верховну Раду як невідкладний законопроєкт про повернення кримінальної відповідальності за товарну контрабанду, а також недостовірне декларування товарів (№540). Документ ухвалили у першому читанні й спрямували на доопрацювання. А днями перший заступник голови Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики Верховної Ради Ярослав Железняк повідомив, що законопроєкт у другому читанні винесуть на голосування вже цієї п'ятниці. При цьому, зі слів Железняка, законопроєкт у разі ухвалення матиме "жахливі" наслідки.

"Цієї п'ятниці намагатимуться протягнути (законопроєкт – ІФ-У) №5420 про криміналізацію контрабанди. У такому вигляді, як зараз, законопроєкт перетворить на жах роботу одразу всіх: митниці, правоохоронців і бізнесу... І не вірте в казки про те, що саме в такому поганому вигляді – це вимога ЄС", – написав парламентарій на своєму телеграм-каналі.

Бізнес досить швидко відреагував на таку перспективу. Європейська бізнес-асоціація, Американська торговельна палата, Спілка українських підприємців, Федерація роботодавців України, Асоціація "Український клуб аграрного бізнесу" закликали депутатів допрацювати цей законопроєкт. Листи всіх цих організацій зібрано на сторінці Громадської ради при Державній митній службі, а основні вимоги опубліковано в ЗМІ.

На що саме звертає увагу бізнес і якими можуть бути наслідки для бізнесу, бюджету і економіки загалом, ми попросили прокоментувати експертку Громадської ради при ДМСУ, народного депутата VIII скликання Тетяну Острікову, яка свого часу була головою підкомітету з митної справи Комітету ВР з питань фінансів, податкової та митної політики.

ПЕРЕЗАВАНТАЖЕННЯ БЕБ НЕ БУДЕ?

– Пані Тетяно, прочитала у вашому пості, що наслідком ухвалення цього законопроєкту буде зупинення імпорту. Можете пояснити, чому так вважаєте?

– Це вже в порядку доведення до абсурдизації. На сьогодні блокується кордон. Можливо, вони є, але ми не бачимо зусиль влади, щоб якихось конкретних заходів було вжито для його розблокування. І щоб якісь політичні перемовини провадились із польською владою, зокрема і юридичні. Або подавались якісь позови в польські суди, щоб скасувати дозвіл на цей так званий страйк. Влада мало що зробила і робить, аби це питання було вирішене.

Водночас ми бачимо офіційну статистику за листопад про те, що митна служба недовиконала планові показники на близько 9,3 млрд грн. Це, як на мене, пряма кореляція з блокуванням, із затримками вантажів на кордоні.

Плюс сотні мільйонів доларів збитків бізнесу. Це і прямі збитки, й упущена вигода, і простій транспортних засобів, і псування продукції, тому що є різні види продукції. Тому що з боку польського кордону у нас є блокада.

Законопроєктом, який раптово вчергове витягнули і тільки завдяки Ярославу Железняку стало відомо, що його знову збираються бліцкригом через парламент проводити, пропонується криміналізувати контрабанду. Але, як зазвичай, диявол у таких законопроєктах ховається в деталях. Начебто криміналізація контрабанди – це правильно. Всі зараз національно свідомі патріотичні громадяни хочуть, щоб наповнювався бюджет, а не кишені якихось корумпованих чиновників. І звідти фінансувались Збройні сили і були кошти на ведення війни проти нашого ворога.

Та якщо вчитатися у текст цього законопроєкту, стає зрозумілим, що він досягне прямо протилежної мети. Почнемо з самого формулювання поняття контрабанди. Депутати пропонують у поняття "приховування від митного контролю" записати зокрема дуже скандальну норму, яка фактично відтворює раніше пропоновану статтю про недостовірне декларування. По-перше, незрозуміло, воно умисне чи може бути з необережності. По-друге, це стосується надання митному органу відомостей, які, на думку імпортера, одні, а на думку митного органу – інші. Щодо ваги товару, його найменування, країни його походження, митної вартості, коду товару і т.д.. Тобто, дуже часто, коли імпортер щось ввозить, митниця має свій погляд на те, скільки цей товар коштує або за яким кодом його треба класифікувати, щоб визначити ставку мита.

Будь-яка розбіжність у вазі – а буває, що машину зважили на одних вагах, на інших, вона приїхала з більшою кількістю бензину у баку чи меншою – тепер також буде підставою для правоохоронного органу сказати, що в митній декларації надано недостовірні відомості. І це тепер стане підставою для реєстрації кримінального провадження. Це велика перша небезпека.

Тобто, що мається на увазі? Наприклад, я завожу айфони від компанії-виробника. В інвойсі стоїть ціна зі знижкою – скажімо, вона становить $700 за штуку. А митниця подивилася, за яку ціну вони в нас продаються, і вважає, що вони коштують не $700 за штуку, а $900. Нормальна стандартна ситуація, коли митниця коригує митну вартість. Є певний спір між імпортером і митним органом про митну вартість. І він вирішується шляхом надання додаткових документів. Якщо не вдалося з митним органом цю процедуру пройти, можна звернутися в адміністративний суд. Митний орган виносить рішення про коригування митної вартості. Імпортер хоче йде в суд, не хоче, надає додаткові документи. Це нормальна стандартна процедура, яка є у всьому світі.

Як буде тепер? Якщо митний орган вважатиме, що телефони коштують не $700 за штуку, а $900, то він винесе рішення про коригування митної вартості. Це автоматично свідчитиме про те, що імпортер надав недостовірну відомість про ціну товару. На підставі цього буде реєструватись кримінальне провадження, яке буде розслідувати Бюро економічної безпеки. І поки імпортер ходитиме й проводитиме консультації, в хорошому сенсі слова, з митницею чи піде в суд і буде там за свою митну вартість боротись, БЕБ у цей час розслідуватиме кримінальне провадження з обшуками, з вилученням документів, можливим арештом товарів як речових доказів.

До чого це призведе? Це призведе до того, що в Єдиному реєстрі судових рішень будуть наявні ухвали, в яких буде написано, що підприємство вступило в змову, подало недостовірні відомості, вчинило контрабанду за попередньою змовою групи осіб. Це злочин доволі великої тяжкості. Тому що будь-яка контрабанда завжди буде скоєна групою осіб. Тому що там завжди є митник, службові особи підприємства, брокер, перевізник. Тобто, три особи там знайдеться завжди і з пропонованою редакцією буде злочин доволі великої тяжкості з реальним тюремним ув’язненням. Відповідно банки, служба безпеки, фінмоніторинг банків будуть бачити в реєстрі ці ухвали, де підприємство буде згадуватись у негативному сенсі. Можуть блокуватись платежі, від нього будуть відмовлятися контрагенти.

Тобто, чому законослухняний бізнес вважає, що це буде насамперед спрямовано проти нього? Тому що у контрабандистів завжди все правильно. У них вага, митна вартість і країна походження товару в декларації зазначаються рівно такі, про які домовлено з митниками і тими правоохоронними органами, які в цю схему включені. У них завжди все буде чудово, бо в них все відбувається за змовою. Ні в митниці, ні в правоохоронних органів не виникне питання до їхніх декларацій і до відомостей, які вони в цих деклараціях зазначають. Тому що про все заздалегідь буде домовлено.

Натомість у доброчесного бізнесу будь-яка цифра або слово в декларації може бути поставлено під сумнів. Наприклад, дуже часто буває таке, що виробничі потужності знаходяться в одній країні, а замовник, який виступає постачальником цього товару в подальшому, – в іншій. І в такому разі можуть бути питання щодо країни походження товару. Це такі спірні речі зовнішньоекономічної діяльності, які вирішуються шляхом передбачених Митним кодексом процедур, консультацій із митним органом, надання додаткових документів. Щодо коду товару – проведення експертиз у лабораторії. Щоб точно визначити код товару і ставку мита. Це все – звичайні митні процедури, які в усіх країнах відбуваються. І лише наша країна хоче сказати, що це кримінально-каране діяння. Це перша така велика корупційна складова, яка даватиме змогу Бюро економічної безпеки як органу, який цей злочин розслідуватиме, реєструвати кримінальне провадження в разі будь-якого сумніву в будь-якій цифрі чи будь-якому слові в митній декларації. Завжди ж можна сказати: це недостовірне декларування. Бо до будь-чого можна буде тепер причепитися.

Друге – у нас іде процес набуття кандидатства і в подальшому членства з Європейським Союзом. Є свіжий звіт за листопад Європейської комісії, там є оцінка прогресу реформ в Україні у різних сферах. І в митному напрямку Європейською комісією визнано доволі прогресивний, позитивний тренд виконання євроінтеграційних зобов’язань. Але є пункт зокрема про те, що потрібно криміналізувати великомасштабну контрабанду. Так і написано: великомасштабну. Тобто, йдеться про організовані злочинні групи, куди залучено низку підприємств, які діють за попередньою змовою зі службовими особами митних і правоохоронних органів. Це те, що ми чули від президента на початку його діяльності, наприклад, про Альперіна, про санкції, які накладались на низку контрабандистів. Це йдеться про налагоджені постійно діючі канали контрабанди, про діяльність злочинних груп і т.д..

Що пропонують наші депутати? Вони чхати хотіли на ЄС. У них своє бачення на все. Якщо ми міряємо величинами 2023 року, то товарна контрабанда буде кримінально караною, якщо вартість предмета, який переміщується через митний кордон, становить $36 тис.. Якщо ми міряємо величинами 2024 року, там збільшується податкова соціальна пільга, то це буде $41 тис. І це, зауважу, не обсяг митних платежів, які не сплачено в бюджет через контрабанду, а це вартість предмета. І це не означає, що контрабандист якимись темними стежками проносив партію телефонів, яка коштує $41 тис., його зловили і притягнули до відповідальності. Це означає, що будь-яку митну декларацію може бути поставлено під сумнів. А насправді навіть для невеликих підприємств $40 тис. – це доволі невелика партія. Тобто це може бути будь-яке підприємство і будь-який сумнів в інформації, яка міститься в митній декларації, за цим пороговим показником уже буде кримінально караним.

І третє, що викликає занепокоєння. Це Бюро економічної безпеки – орган, якому планується надати повноваження розслідувати цей злочин. Орган, який асоціюється з повним провалом реформи зі створення єдиного аналітичного органу, який би боровся зі злочинами у сфері публічних фінансів. Повний провал цієї реформи. Ми ж пам’ятаємо, що спочатку його очолив колишній податковий міліціонер. Тепер там зовсім немає керівника, якісь виконувачі обов’язків. Перетекли в цей орган на роботу всі колишні податкові міліціонери, колишні співробітники підрозділів боротьби з економічною злочинністю СБУ. Претензії до роботи цього органу величезні.

Тобто, того, де справді нелегальний підакцизний товар виробляється, вони не бачать, а туди, де група ФОПів, біжать відразу. Тому всі наші міжнародні партнери записують цей орган у свої вимоги. Пишуть, що його треба перезавантажити. Тобто внести зміни в закон. Передбачити конкурсний добір за участю міжнародних експертів, представників міжнародних інституцій. Зробити так, щоб була довіра до цього конкурсного відбору. Переатестувати співробітників цієї структури, звільнити тих, хто на те заслуговує.

Окрім того, я завжди кажу, що у кваліфікаційних умовах треба прописати знання бюджетного і податкового законодавства, трансфертного ціноутворення, фінансового моніторингу, міжнародної торгівлі, скласти тести і провести іспити. Тоді жоден колишній правоохоронець не пройде. Вони просто ці тести не складуть. Не треба квоти вводити, якось обмежувати їхню кількість. Прийдуть аналітики, фінансисти, ті, хто займався аудиторською звітністю. Отакі люди прийдуть – і тоді цей орган справді стане аналітичним. А решту фахівців добрати в галузі кримінального права.

Від нас іноземці вимагають повного перезавантаження цього органу. У парламенті є відповідний законопроєкт про це перезавантаження. Він не голосується вже понад півроку. Натомість раптом з-під поли дістається законопроєкт про криміналізацію контрабанди і замість того, щоб цей орган переформатувати, перезапустити, пропонується надати недореформованому органу більші повноваження і запустити його на кордони. Тобто, з одного боку, нас поляки блокують, але якщо машина через цю блокаду прорвалась, вона заїжджає прямо в обійми БЕБ. Тому я, власне, і пишу: ми що, хочемо повністю зупинити імпорт?

Скрізь якісь перепони. Замість того, щоб із поляками займатися, вести перемовини з Брюсселем, щоб повпливати на поляків, ми хочемо БЕБ з іншого боку кордону поставити. Чудова новина! Так ви його спочатку реформуйте, це БЕБ. Подивіться, хто там взагалі працює, чим вони займаються, які в них результати. У них сьогодні є за підслідністю ухилення від сплати податків, ПДВ, мито, акциз. Тобто, у них сьогодні є стаття, за якою вони можуть притягати до відповідальності тих, хто не доплачує митних платежів. Вони це роблять? Можливо, роблять, але не дуже ефективно. Для чого їм треба ця стаття про контрабанду? Якщо ми подивимося на статтю про ухилення від сплати податків і те, що вони пропонують у контрабанді, то, це, як кажуть в Одесі, "дві великі різниці". Тому що в ухиленні від сплати податків поріг кримінальної відповідальності набагато вищий. У величинах 2023 року це 4,5 млн суми несплачених податків. А в статті про криміналізацію контрабанди – це близько 1,5 млн грн. І це не сума несплачених податків і митних платежів, а вартість предмета контрабанди. При цьому покарання набагато суворіші. І повторюсь: у разі такої контрабанди завжди буде група осіб або організована злочинна група. Тому що дві-три особи завжди буде задіяно. Дуже рідко, коли одна людина візьме щось сама переносити-перевозити через кордон. А якщо є група, то це вже дуже великої тяжкості злочин виходить. А з цього випливає право вести відповідні негласні слідчі дії. Тобто, це збільшує повноваження органу. Чим тяжчий злочин, тим більше повноважень має орган з його розслідування.

Так ми для чого посилюємо це БЕБ? Ми не хочемо проголосувати за його реформування, а хочемо якнайшвидше дати йому ще більше повноважень? Ми не маємо довіри до цього органу, тому бізнес-асоціації і пишуть у своїх листах, що це створює великі корупційні ризики. Що цей орган своїми повноваженнями буде користуватись у першу чергу проти законослухняного бізнесу. Що буде відповідно призводити до його зупинок. Тому що логічний ланцюжок такий: подали митну декларацію, орган засумнівався в інформації, яку там вказано, зареєстрували кримінальне провадження. Пішли в суд, взяли ухвалу на обшук, вона з’явилась у Єдиному реєстрі судових рішень, контрагенти читають, банки читають, Фінмоніторинг платежі зупиняє, контрагенти від співпраці відмовляються. Це "чудова" допомога бізнесу під час війни.

– Якщо БЕБ отримає додаткові повноваження, ми взагалі його потім не зможемо перезавантажити? Інакше ж буде зупинено боротьбу з контрабандою.

– Це теж, до речі, можливий логічний хід людей, які просувають швидке ухвалення цього законопроєкту. На кшталт навіщо ви хочете нас перезавантажувати, якщо ми ось тут зараз такі результати боротьби з контрабандою показуємо, не чіпайте, дайте стати на ноги.

Це теж один із таких можливих гіпотетичних сценаріїв. Суть якого полягає в тому, що замість того, щоб перезавантажувати цей орган, вони хочуть посилити його повноваження, зробити кілька гучних кейсів, щоб потім сказати, що не треба БЕБ чіпати.

– Коли ухвалювали закон про декриміналізацію товарної контрабанди, тоді ж декриміналізували 212-ту статтю Кримінального кодексу, де йдеться про ухилення від сплати мита і податків при переміщенні товарів. А в редакції цього законопроєкту, який криміналізує контрабанду, я не знайшла відповідних змін. Може, вони взагалі про це забули…

– Цей законопроєкт, принаймні для мене, показує дуже великий рівень непрофесійності, нелогічності. При його підготовці була відсутня експертиза фахівців у галузі кримінального права та фахівців у сфері виявлення та провадження по митним правопорушенням. От візьмемо для прикладу "зазначення недостовірних відомостей в митній декларації. Взагалі не зрозуміло, як його оцінюватимуть. Це йдеться про умисел чи про необережність, чи про помилку. Бо в статті про ухилення чітко написано, що злочином вважається умисне ухилення від сплати податків. Що вказує на те, що коли бухгалтер – свідомо чи несвідомо – припустилася якоїсь помилки в декларації з податку на прибуток чи з ПДВ, вона може її виправити без кримінальної відповідальності, може подати уточнюючу декларацію. У статті про контрабанду вони це замовчують. І як піде правозастосування органом, до якого немає довіри, незрозуміло. Але не можна такі ризики створювати бізнес-спільноті, якщо ти розраховуєш, що вона буде працювати і наповнювати бюджет, створювати робочі місця і платити людям зарплату.

Наскільки мені відомо, весь бізнес сходиться на тому, що розпочинати треба з криміналізації підакцизних товарів. Це саме те, що цікавить Європейський Союз. Тим паче, що незаконне виробництво такої продукції вже саме собою кримінально каране діяння. І це справді організована злочинність, сюди втягнуто великі групи людей. Почніть із цього на першому етапі. Плюс збільшіть спроможність митниці. Бо якщо ми криміналізуємо товарну контрабанду, а при цьому митниця не буде її виявляти і розслідувати, це означає, що на митних постах і пунктах пропуску сидітимуть правоохоронці.

ХАБАРІ ВИРОСТУТЬ?

На тому, що депутатам варто чітко визначитись із поняттями, прописаними у цьому законі, наполягає і колишній голова Держмитслужби Анатолій Макаренко. "По-перше, треба визначитись, що є контрабандою. Чи є контрабандою помилка брокера при оформленні вантажу? Ні, це не може бути контрабандою. А в нинішньому трактуванні цього законопроєкту, принаймні як я його зрозумів, за недостовірне декларування фактично кожного брокера або бізнесмена можна зробити кримінальним злочинцем, – каже він. – Можливо, я неуважно вивчив законопроєкт, але мені так здається на перший погляд, що ми можемо зробити дуже багато злочинців зараз".

Він також підтримує те, про що каже бізнес-спільнота. Це підняття суми, з якої наступає кримінальна відповідальність. "Я вважаю, що треба розслідувати справи, де йдеться про багатомільйонну контрабанду, якщо ми говоримо саме про товарну контрабанду. Нагадаю, що буває контрабанда зброї, наркотичних речовин, радіоактивних речовин, культурних цінностей. Це контрабанда, яка однозначно є елементом кримінального переслідування. Друге – незаконне переміщення підакцизних товарів. Це теж не обговорюється, має бути кримінальна відповідальність. А що стосується товарної контрабанди, то треба з’ясувати, який має бути поріг. Те саме – щодо недостовірного декларування. Треба все чітко виписати у документі. Бо якщо віддати це на трактування БЕБ, то невідомо, як вони страктують".

Не виключає, що така новація може призвести до росту хабарів і тиску на бізнес, ще один екскерівник Держмитслужби, Максим Нефьодов. "Криміналізація не несе ніякої користі, бо проблема не в малих покараннях, а в відсутності їх взагалі і нездатності всієї митно-правоохоронної системи ефективно працювати щодо порушників. Тому тут хоч розстрілювати – нічого не зміниться в кращий бік.

Дещо зміниться у гірший бік – кримінальний процес довший, тому навіть існуючі порушення складніше розслідувати. Ну і лякати бізнес і просити хабарі простіше: "Ща тебе в СІЗО!" Тепер митник буде на кордоні чекати БЕБівця, за цей час усі будуть домовлятися", – написав він на своїй сторінці у "Фейсбуці".

Чи дослухаються депутати до бізнес-спільноти, певною мірою залежить від того, чому насправді вирішили активізувати боротьбу з товарною контрабандою саме зараз на тлі блокування польського кордону, і чому саме в такій формі. Я ставила це питання різним співрозмовникам, але відповіді на нього так і не отримала.

Тетяна Бодня, "Цензор.НЕТ"