Чи перейде Стефанчук у КС і чи будуть голоси на закон про мобілізацію

Автор: Тетяна Ніколаєнко

Цього тижня у Верховній Раді скасували засідання, які були призначені на 6-8 березня. Під час них парламент мав розглянути новий законопроєкт про мобілізацію та про Бюро економічної безпеки. Як вважає депутат від Голосу Ярослав Железняк, це сталось через брак голосів у сесійній залі.

Железняк написав, що офіційна причина скасування засідання - "терміново потреба зробити комплексний звіт для Сенату США".

Водночас він зауважив, що взагалі буде прикро, якщо під час війни засідання Верховної Ради не буде майже місяць.

Що насправді з голосами в Раді і чи така вже велика парламентська криза, намагався розібратись Цензор.НЕТ.

Народний депутат, член комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Федір Веніславський в етері "Суспільне. Спротив" заявив, що засідання Верховної Ради скасовано з ініціативи його комітету.

Джерело Суспільного у "Слузі народу" повідомило, що депутати повернуться до роботи, коли буде готовий закон про мобілізацію, щоб розглянути всі правки до нього.

Як відомо, на своїй останній пресконференції президент Володимир Зеленський заявив, що доля законопроєкту про мобілізацію зараз залежить від парламенту.

Після першого читання законопроєкту подали 4195 правок - кількість одна з найбільших за всю історію парламентаризму в Україні.

Для порівняння в так званий "антиколомойський законопроєкт" про банки було подано понад 16 тисяч правок, і тільки покійний депутат Антон Поляков зареєстрував їх 6 тисяч, чим започаткував термін "законодавчий спам".

В умовах війни у опозиційних партій фактично не залишилось тем для розмов із суспільством, де вони б могли проявляти позицію іншу від влади, тому ясно, що для багатьох законопроєкт зараз стане політичним майданчиком.

Станом на зараз розгляд правок триває в комітеті.

У середу Соломія Бобровська запостила цей стос, зауваживши, що всі коментарі від пересічних українців вони теж намагаються чути.

У четвер член комітету Сергій Рахманін розповів, що цього разу комітет працював за іншою схемою ніж зазвичай.

"Зазвичай апарат стоворює робочу групу, яка розбиває правки на ті, які підтримані комітетом, враховані чи частково враховані. Зараз ми самі як комітет стали робочою групою, розглянули, які пропозиції є до 16 блоків і внесли їх. Завтра порівняльна таблиця буде розіслана на фракції", - розповів депутат.

Відтак далі вже питання сумлінності самих фракцій, чи наполягатимуть вони на кожній правці, чи ні. Від цього залежатиме, скільки триватиме розгляд – тиждень чи місяць.

Поки законопроєкт про мобілізацію був не готовий, то парламент міг би цього тижня розглядати інші законопроєкти. Але там теж найшла коса на камінь. І мова не тільки про законопроєкт про БЕБ.

Напередодні сталась чергова сварка між опозиційною "Євросолідарністю" та керівництвом Ради, чому їх не випускають за кордон у відрядження. І після цього депутати від опозиції заявили, що тоді вони вимагатимуть розгляд кожної правки в Раді.

"Опозиція зіграла правильно процедурою. Якщо вони ставлять всі правки по всіх питаннях, то наші не висиджують, групи тим більше – і в результаті у нас немає голосів до кінця дня", - розповів Цензор.НЕТ неофіційно один з представників "Слуг народу".

На сьогодні для того, щоб результативно голосувати, "слугам" треба мати 180 своїх депутатів у залі.

"Як тільки ця цифра падає нижче 170, ми валимось. Останнє підтвердження цього – законопроєкт про БЕБ", - каже співрозмовник.

"Що стосується інших фракцій, то найдисциплінованіше дає голоси "Довіра". "За майбутнє" - люди багаті і дуже прошені. Саме вони не горять бажанням сидіти цілий день в Раді, розглядаючи всі правки. Чи дає нам голоси все ОПЗЖ? Думаю, журналістам легко переконатись, що ні", - розповів ще один з депутатів "Слуг".

"Чи домовляємось ми з Бойком, це краще питати в Давіда (Арахамії). Щодо інших – "Євросолідарність" в основному проти, "Голос" розбитий на три групи і ніхто ніколи не може збагнути логіку їхніх голосувань. "Батьківщина" зазвичай проти євроінтеграційних законопроєктів. А їх зараз багато", - додав співрозмовник.

Хоча все це дуже рандомно, погоджуються співрозмовники Цензор.НЕТ.

Наприклад, 22 лютого депутати ухвалили постанову "Про утворення Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування можливих протиправних дій посадових осіб органів державної влади".

Вона передбачає, що може розслідувати можливі протиправні дії посадових осіб Служби безпеки України, Національної поліції України, Бюро економічної безпеки України, Державної митної служби України, Державної податкової служби України, АРМА тощо. Комісію очолили Ярослав Железняк та Анастасія Радіна. За проголосували 191 депутат від "Слуг", 14 – "Європейської солідарності", 0 – "Батьківщини", 12 – бойківської "Платформи за мир", 12 – "Голосу", 6 – позафракційних, 9- "Довіри", 8 – "Відновлення", 10 – "За майбутнє".

В той же день у другому читанні були проголосовані зміни в закон "Про оборонні закупівлі", які мали остаточно вирішити колізію, яка виникла через 335 Постанову Кабміну, де забули слово прибуток, а відтак Держаудитслужба далі визнала прибутки всіх постачальників оборонки незаконними.

За відповідні зміни проголосувало 259 депутатів. Серед них: 188 депутатів від "Слуг", 18 – "Європейської солідарності", 16 – "Батьківщини", 16 – бойківської "Платформи за мир", 12 – "Голосу", 10 – позафракційних, 14- "Довіри", 9 – "За майбутнє".

Також 22 лютого проголосвано законопроєкт щодо забезпечення прозорості місцевого самоврядування (№6401) . Він стосувався висвітлення роботи місцевих рад та оприлюднення рішень. За проголосували 262 депутати. Серед них: 183 депутати від "Слуг", 14 – "Європейської солідарності", 12 – "Батьківщини", 12 – бойківської "Платформи за мир", 12 – "Голосу", 9– позафракційних, 10- "Довіри", 7 – "За майбутнє", 3- "Відновлення" (група Столара-Ісаєнка).

23 лютого парламент голосував в другому читанні євроінтеграційний законопроєкт Про доброчесне лобіювання, який на початку підготовки викликав велике обурення громадських організацій (бо в початковій версії він був проти них, а не проти лобізму). За проголосувало 236 депутів. Серед них: 173 депутатів від "Слуг", 6 – "Європейської солідарності", 0 – "Батьківщини", 16 – бойківської "Платформи за мир", 7– "Голосу", 4 – позафракційних, 14- "Довіри", 6 – "За майбутнє", 10- "Відновлення" (група Столара-Ісаєнка).

В той же день розглядався в першому читанні скандальний законопроєкт про БЕБ. Законопроєкт відправили на повторне друге читання, бо перед цим він не набрав необхідні 226 голосів.

"Слуги" дали лише 163 голоси. І тут не можна виділити якісь окремі групи. 4 голоси дали представники "Європейської солідарності", 5 – "Батьківщини", 18 – бойківської "Платформи за мир", 0 – "Голосу", 3 – позафракційні, 13- "Довіри", 7 – "За майбутнє", 10- "Відновлення" (група Столара-Ісаєнка).

Питання нестачі голосів гостро стояло перед владою вже на початку 2022 року. Тоді ця проблема була вирішена лише повномасштабним вторгненням і тим, що парламент голосував лише найнеобхідніше.

Проблеми з голосами стали проявлятись під кінець 2022, зокрема під час скандального законопроєкту 5655, який стосувався будівельного ринку.

Якщо на початку 2022 року сателіти в обмін на голоси просили посади, то зараз співрозмовники кажуть, що такого нема. "Кому треба зараз ці посади? Одні НАБУ\НАЗК навколо, і жодного задоволення" , - пожартував один з депутатів монобільшості.

Зараз же співрозмовники Цензор.НЕТ у монобільшості позначають свою проблему голосів (вони її визнають), скоріше, "дембельським настроєм" у Раді. При цьому на питання строків можливих виборів відповідають "після перемоги".

Каденція цього парламенту мала б завершитись ще восени минулого року. Якась кількість депутатів (не згадуючи тих 17, про які постійно говорить Давид Арахамія) хотіли скласти мандати.

Втім депутати від опозиції теж в розмовах не під запис заперечують "дембельські" настрої колег, і навпаки кажуть, що ті навпаки бояться втратити мандати і весь час говорять про те, коли вибори. Хоча дати ніякі і не обговорюються.

Якщо говорити про законопроєкт про мобілізацію, то співрозмовники в комітеті нацбезпеки вважають, що голоси на нього будуть. І парламент буде крайнім у цій історії, бо багатьом вона не сподобається.

Але є ще одна чутка, яку варто прокоментувати в контексті конкурсу на суддів Конституційного Суду. Ні для кого не секрет в парламенті, що нинішній спікер Руслан Стефанчук хотів би перейти на роботу та очолити КС. Щоправда, така опція для нього існує лише після закінчення роботи цього парламенту. "Тому Стефанчук у нас, напевно, найзацікавленіший у кінці війни. Але поки рано", - жартують співрозмовники видання.

 Тетяна Ніколаєнко, Цензор. НЕТ