Чому військові під Покровськом їдять гниле м’ясо

Я сподіваюсь, що ви поїли перед тим, як читати цей текст. Хоча, може, краще, якщо ви ще не вживали їжу. Коротше, якщо у вас триває процес травлення, то лишіть цей текст на потім.

Бо він про те, що їдять наші військові.

Тиждень тому Таня Чорновол написала колонку про те, що на війні є три найгірші запахи – мертвеччини, мишей і м’яса, яке постачають ЗСУ.

На жаль, ця скарга не єдина. Більше того, вона набуває статус масової.

І, на жаль, члени громадської антикорупційної ради попереджали про це ще рік тому. Тому що коли закупівлі харчів були повернуті на Прозорро, субпідрядники нам сказали: "Вони просто відіграються на якості. Ніхто не втрачатиме свою маржу, тим більше, що постачальник отримує лише ¼ маржі, решта іде наверх"…

Однією з перших ознак такої гри стала консервована свинина, яку отримували частини на Київщині. В банці були кістки та сухожилля, а не м'ясо. Але коли ми отримали вихідні дані банки, то виявилось, що партія пройшла перевірку, і якість була хорошою.

Вже потім ГАР МО дізналась про спосіб, коли після проходження експертизи під тими ж номерами випускають більше продукту, в якості лайно.

І там вже не сильно докопаєшся. Може, то начпрод погано зберігав і м'ясо мутувало в жили?

З сирим м’ясом історія ще гірша. Автор вже написала з десяток статей, де критикує каталожну систему поставок. Тому що в каталозі є позиції, які ніколи не замовляються, і завдяки яким знижується ціна до рівня, який потрібний для перемоги. А є товари, які постачаються і на яких треба отримати ще й маржу. Так от, на м’ясі вона отримується за рахунок того, що воно накачується водою та медикаментами. Це найпоширеніша схема, про яку знають всі.

Якщо знають, то чому нічого не роблять?

Не те, щоб не роблять, але очевидно, що геть недостатньо.

Перед вами м'ясо, яке наші військові отримують під Покровськом. Тим самим Покровськом, де ідуть найстрашніші бої. І де військові заслуговують мати нормальну їжу.

Натомість вони отримують м'ясо, яке просто розлазиться в руках після розморозки і сходить піною.

Цікаво, що у липні Державний оператор тилу оголосив новий тендер на постачання продуктів харчування для військових частин у Донецькій області на друге півріччя 2024 року після того, як компанія Гранпрі не змогла виконати вимоги.

На її місце прийшла компанія з орбіти Адамовського-Якубовського "Трейд граніт". Ця компанія відома у вузьких колах обмежених людей з Міноборони, як та, що чи не найчастіше судиться з міністерством.

Це саме та компанія, яка оскаржила перші процедури закупівель від ДОТ в харчуванні.

Їх не влаштували нові вимоги ДОТ:

• заборона участі в торгах постачальників, які не виконали свої зобов’язання перед Міноборони у 2022-2023 роках,
• необхідність проведення дезінфекції складських приміщень,
• наявність мінімум 15 складів, що обумовлено безпековими вимогами.

Цікаво, що перед цим Міноборони звинуватило цю компанію в масовому недовезенні продуктів та постачанні товарів поганої якості.

За даними члена ГАР МО Геннадія Кривошеї, лише за кілька днів січня об’єм недовезення в одній із областей склали більше 10 млн.грн.

В компанії забрали постачання, перекинули на іншого конрактера Міноборони. Але коли скінчились гроші, знову повернули "Трейд граніт". Хоча солдати не раз скаржились на якість харчів від компанії. Спред замість масла і так далі.

Міноборони вже анонсувало створення чорних списків компаній, які зірвали постачання. Але, скоріше за все, цей механізм може виявитись недієвим. Історія групи Глиняної доводить, що одну компанію можна легко замінити на іншу.

Репутаційних ризиків у компанії немає. А от до сертифікування постачальників Міноборони процес навіть не підійшов. Бо для цього спершу треба виділити товарні групи.

Тут Юрій Бірюков написав якийсь дивний пост, що реформатори розвалили всю систему постачання. Насправді, вони її якраз ще і не починали ламати.

В тому то і біда. А військові тим часом їстимуть курку, що розлазиться в руках.