Як в Україні впроваджується план BEPS – боротьба з ухиленням від податків

З 23 травня та 1 липня 2020, а також з 1 січня 2021 року поступово вступають в дію норми проекту закону №2110, який був затверджений парламентом у січні 2020 року. Що вони передбачають?

Протягом останнього місяця активно обговорюються підсумки законопроекту №1210, які увійшли до Закону від 16 січня 2020 року №466-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу (ПКУ) щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві", який був опублікований 22 травня.

Більшість норм запрацювали вже 23 травня 2020 року, деякі буде введено в дію з 01 липня 2020, а якісь очікуємо із 01 січня 2021.

Закон передбачає низку змін, спрямованих на спрощення системи адміністрування податків, узгодження її зі світовими стандартами.

Але, найсуттєвішою новелою є реалізація норм щодо запровадження міжнародних стандартів податкового контролю для всіх учасників міжнародної торгівлі та імплементація положень Плану протидії практикам розмивання оподатковуваної бази й виведення прибутку з-під оподаткування (Base Erosion and Profit Shifting – BEPS).

Для України імплементація плану дій BEPS, перш за все, покликана підтримати фінансову стабільність в умовах переходу до вільного руху капіталу, підвищити ефективність податкового регулювання та запровадити єдині вимоги до прозорості ведення бізнесу за міжнародними стандартами фінансового обліку.

Податкові зміни вплинули на операції, що здійснюються на території України за участю іноземних компаній.

Так, запроваджені нові правила визначення бази оподаткування для фізичної особи-резидента в разі продажу нерезиденту або придбання інвестиційних активів у нерезидентів – пов’язаних осіб або нерезидентів, які зареєстровані у державах (на територіях), що відносяться Кабміном до переліку країн із ставкою податку на прибуток меншою на 5% та більше (ніж встановлено законодавством України) або до держав, з якими Україною не укладені міжнародні договори з положеннями про обмін інформацією та ін. (п.39.2.1.2 ПКУ) – так звані офшорні зони.

За такими операціями доходи визначаються у розмірі не нижче звичайної ціни у разі продажу інвестактиву. Витрати – у розмірі не вище звичайної ціни у разі придбання платником податку інвестактиву.Вказані правила не поширюються на такі операції якщо: покупець – іноземна компанія, прямо або побічно контрольована продавцем-фізособою або покупець залишається власником інвестактиву на кінець року, в якому актив був придбаний.Крім цього, встановлені нові правила п.п.177.13, 178.8 ПКУ, які декларують обов’язок, фізичним особам – підприємцям та фізичним особам, які провадять незалежну професійну діяльність утримувати податок на репатріацію та звітувати у строки для річної звітності.

Із 23 травня 2020 деталізовано критерії постійного представництва нерезидента (п.п.14.1.193 ПКУ), як постійне місце діяльності, через яке повністю або частково проводиться господарська діяльність нерезидента в Україні.

Більш того, інноваційним є введення сучасних методів інформаційного обміну, наприклад, надання нерезидентом обов’язкових до виконання вказівок (у тому числі засобами електронного зв’язку або шляхом передачі електронних носіїв) та їх виконання особою, наявність в особи та використання нею електронної адреси корпоративної електронної пошти нерезидента та (або) його пов’язаних осіб для комунікації з нерезидентами – як свідчення повноважень постійного представництва.

Також, зміни, що очікуються з 01 липня 2020 – обов’язок ставати на облік у контролюючих органах нерезидентів, які придбають нерухоме майно або отримують майнові права на таке майно в Україні, або відкривають рахунки в банках відповідно до статті 6 Закону "Про платіжні системи та переказ коштів", а з 01 січня 2021 – віднесення іноземних компаній, якщо їх місце ефективного управління знаходиться на території України, до платників податку на прибуток.

Критерії, за якими визначається місце ефективного управління, чітко встановлені новим пунктом 133.1.5 у Розділі III "Податок на прибуток підприємств" ПКУ.

І навіть, якщо за іншими ознаками іноземна компанія має місце ефективного управління в іншій державі, а управління банківськими рахунками здійснюється в Україні, або ведення бухгалтерського, або управлінського обліку, або управління персоналом іноземної компанії здійснюється в Україні, місцем ефективного управління такої іноземної компанії все одно визначається Україна.

Цікаво, що іноземна компанія має право відмовитися від статусу податкового резидента України, однак така дія буде прирівнюватися до ліквідації юридичної особи, а якщо іноземна компанія отримала статус платника податку – резидента, вона не визнається контрольованою іноземною компанією.

Увагу привертає нова норма в ПКУ (ст. 392 Розділу I ПКУ), яка вступає в дію з 01 січня 2021 та визначає контрольовану іноземну компанію (Сontrolled Foreign Company, або скорочено українською – КІК) як будь-яку юридичну особу, зареєстровану в іноземній державі або території, яка визнається такою, що знаходиться під контролем фізичної особи-резидента України або юридичної особи-резидента України відповідно до правил Кодексу.

Згідно змін, до КІК може прирівнюватися іноземне утворення без статусу юридичної особи, наприклад: партнерство, трасти, фонди, інші установи та організації.

Слід зазначити, що режим КІК, реалізований у багатьох країнах, має протидіяти зменшенню податкової бази та переміщенню прибутків за кордон.

Суть правил КІК полягає у тому, щоб обкладати податком прибуток іноземних юридичних осіб, якими володіють резиденти України.

Відповідно до змін ПКУ, п.п. 39-2.5.4., на суб’єктів, що належать до КІК, із 01 січня 2021 покладається обов’язок складання та подачі відповідної річної звітності.

Звертаємо увагу, що прибуток (скоригований прибуток) КІК не підлягає включенню до загального оподатковуваного доходу та не є об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств, якщо між Україною та іноземною юрисдикцією місцезнаходження (реєстрації) контрольованої іноземної компанії є чинний договір про уникнення подвійного оподаткування або про обмін податковою інформацією та виконується умови щодо розміру ефективної ставки або частки пасивних доходів КІК.

Маємо надію, що реалізація зазначених кроків підвищить податкове регулювання, сприятиме усуненню неконкурентних переваг та наближатиме наш облік до єдиних вимог щодо прозорості ведення бізнесу за міжнародними стандартами.