"Київводоканал" звинуватив японські компанії у завищенні цін на ремонт Бортницької станції
Курована Офісом президента модернізація Бортницької станції аерації затягується. "Київводоканал" заявив, що у цьому винні японські компанії та їхні турецькі партнери, які нібито завищили ціни на будівельні матеріали, та хоче замість турків в розподіл $1 млрд втягнути українські компанії.
Про це стало відомо із листів "Київводоканалу" на адресу Офісу президента, Кабміну, КМДА і РНБО, передають Наші гроші.
У червні 2015 року Кабмін та Японське агентство міжнародного співробітництва JICA підписали кредитну угоду на виділення 108,19 млрд єн (близько $970 млн) для реконструкції Бортницької станції аерації – місця, куди збираються на переробку всі каналізаційні відходи Києва.
У вересні того ж року його ратифікувала Верховна Рада. Кредитні кошти надаються Україні на спеціальних умовах (STEP) як пільговий "зв’язаний кредит", а саме: на 40 років, з відстроченням платежів на 10 років, під 0,1% річних, за умови обрання консультанта та генерального підрядника – японських компаній, та обов’язкової долі японських технологій не менше 30% ціни контракту на будівельні роботи. Термін реалізації проекту – 6 років.
Проект поділено на 5 пускових комплексів, один з яких (підготовчі роботи) – обов’язок української сторони. У 2015-2017 роках підготовчі роботи були виконані – підготовлено майданчик площею 35 га під нове будівництво.
Водночас у 2015-2018 роках були залучені японські консультанти, розроблена робоча й тендерна документація, отримано позитивний експертний висновок проектної документації.
Проект з реконструкції Бортницької станції аерації є одним з найбільших інфраструктурних проектів в Україні. Реалізацію цього проекту взято на контроль Офісом президента Володимира Зеленського.
За умовами японського кредиту генпідрядником може бути лише японська компанія, а точніше – юридична особа з японською часткою не менше 50%+1.
У березні 2019 року було розпочато перші відкриті торги. На участь у торгах претендувало 7 компаній. З них 3 іноземні у подальшому об’єдналися в спільну діяльність та подали єдину пропозицію. Інші компанії прийняли рішення не продовжувати участь у тендері.
У грудні того ж року єдину пропозицію було відхилено через технічні невідповідності критеріям тендерної документації.
У травні 2020 року почалася повторна процедура торгів, термін якої двічі пролонгувався. Врешті в лютому 2021 року "Київводоканал" отримав пропозицію від тиз самих трьох компаній, що подавалися на перші торги. Технічна частина пропозиції цього разу відповідала критеріям, а от цінова, за даними комунальників, – перевищила очікувану ціну на 35%. При цьому "Київводоканал" виявив перевищення вартості по деяких окремих позиціях у 2-10 разів.
Із червня по грудень 2021 року тривали цінові перемовини з учасником з метою зниження вартості пропозиції. "Київводоканал" повідомив, що учасник відмовився надати детальну інформацію та роз’яснення щодо обґрунтування цін у складі його пропозиції, а також зауважив про неможливість зменшення цін, в тому числі непрямих витрат та прибутку (рівень яких варіюється від 50% до 700%). Врешті, 13 грудня учасник надав офіційний лист з відмовою від ведення подальших перемовин.
Назви японських компаній, які подали пропозицію на торгах, у відкритих джерелах немає. Разом з тим, у додатках до листа "Київводоканалу" до Мінфіну від 11 листопада 2021 року, де перераховуються можливі варіанти подальших дій, зокрема, зміна структури підрядників, передбачається: заміна Calik Enerji (CE) на українську компанію або компанію з іншої країни з метою передачі обсягу робіт, які відносяться до частки CE. Calik Enerji – турецька енергетична компанія, головою правління якої є мільярдер Ахмет Чалік.
Також турецька компанія згадується у листі "Київводоканалу" до президента і секретаря РНБО від 12 жовтня 2021 року. ПАТ просить останніх не допустити "нецільове використання коштів для отримання надприбутків японськими компаніями та їх турецькими партнерами".
14 грудня в інтерв’ю "Урядовому кур’єру" заступник генерального директора "Київводоканалу" з капітального будівництва та інвестицій, директор дирекції з реконструкції Бортницької станції аерації Олег Лисюк заявив, що для початку робіт потрібен конкурентний вибір генпідрядника. За його словами, "кредитні кошти, надані JICA, необхідно буде повертати з тарифу".
"Тому ми не можемо допустити невиправдане перевищення цін, адже все це потім ляже на плечі споживачів", – зазначив Лисюк.
Відтак "Київводоканал" офіційно готує пропозиції на Кабмін та Мінфін, а також інформацію до Офісу президента та РНБО щодо необхідності початку перемовин з урядом Японії та Японським агентством міжнародного співробітництва щодо змін умов надання кредиту для реалізації інвестиційного проекту "Реконструкція споруд очистки стічних каналізаційних вод і будівництво технологічної лінії по обробці та утилізації осадів Бортницької станції аерації".
У листі до Кабміну від 13 грудня цього року "Київводоканал" зазначив, що вважає за доцільне змінити умови кредитування з метою збільшення конкуренції.
Основні зміни полягають у можливості залучення українських компаній для виконання всіх будівельних робіт (60-65% від обсягу всіх робіт). Японському учаснику відповідно – 35-40% від обсягу всіх робіт.
Нагадаємо, цього року "Київводоканал" на реконструкцію насосної станції першого підйому Бортницької станції аерації за 318,91 млн грн найняв ТОВ "Укрметал Буд". Ця фірма має статутний капітал 3 тис. грн та її засновником є колишній мешканець села Котюжани на Вінниччині Олексій Дорош.
Згідно документації "Укрметал Буду", до робіт на станції аерації в Бортничах підрядник залучатиме в якості субпідрядника ПрАТ "Шведсько-українська група SU Group", що спеціалізується на насосному обладнанні. SU Group має поставити, провести монтаж та наладку насосного, технологічного та електричного обладнання за 96,24 млн грн, або за 30% від загальної вартості тендеру.
