Голова "Метінвеста" Ахметова розповів про переговори з Офісом президента про зниження податків
Гірничо-металургійна група "Метінвест" Ріната Ахметова та Вадима Новинського частково відновила роботу частини підприємств, про зупинку яких повідомлялося у липні, та веде переговори з Міністерством економіки та Офісом президента про зменшення податкового навантаження.
Про це генеральний директор компанії Юрій Риженков розповів у інтерв'ю проєкту видання "Forbes Україна", повідомляє Інтерфакс-Україна.
За його словами, меткомбінат "Запоріжсталь" зараз працює на 45-50% потужностей, "Каметсталь" у жовтні працює на 30% потужності, але може збільшити завантаження до 60-70% за позитивної кон'юнктури на ринку.
Щодо гірничорудних підприємств групи, про зупинку роботи більшості з яких "Метінвест" заявляв у липні, Риженков констатував, що зараз вони в середньому завантажені на 30%, два з них не видобувають руду – "Інгулецький ГЗК" та "Південний ГЗК" (у "Метінвесту" у ПГЗК частка 46%), але продовжують відвантажувати руду зі складів. Два інших ГЗК – "Центральний ГЗК" і "Північний ГЗК" – працюють практично на 100%.
Серед умов для збільшення завантаження потужностей Риженков назвав скасування рішення про підвищення ренти на видобуток залізної руди, яка зараз прив'язана до світових цін.
"Зараз ми в діалозі і з Міністерством економіки, з Офісом президента – потрібно як мінімум на період війни, воєнний час це відкласти", – сказав гендиректор "Метінвеста".
Він додав, що компанія веде переговори з представниками влади і щодо інших рішень, які дозволять зменшити собівартість виробництва.
Як повідомлялося, у червні "Метінвест" Ріната Ахметова та Вадима Новинського оголосив про зупинку видобутку руди з липня на "Інгулецькому ГЗК", "Південному ГЗК" та "Північному ГЗК", а також про скорочення роботи "Каметсталі" в Кам’янському до однієї домни. Таким чином, з гірничо-збагачувальних комбінатів "Метінвеста" в Україні продовжував роботу зі зменшеною потужністю лише Центральний ГЗК.
Нагадаємо, Верховна Рада 30 листопада минулого року прийняла так званий "ресурсний" закон. Серед іншого, документом встановлюється плаваюча ставку ренти на залізну руду: вона становитиме 3,5%, якщо світова ціна на руду становитиме менше $100 а тонну, 5% – за ціни понад $100 та 10% – понад $200 за тонну.
У травні минулого року президент Володимир Зеленський назвав необхідним підвищення ренти на видобуток руди через різке зростання світових цін, що дозволяло власникам рудних компаній отримувати надприбутки. Проте ухвалення відповідного законопроєкту №5600, розгляд якого очікувалося у липні, затягнувся.
При цьому восени минулого року на фоні зростання світових цін на залізну руду Інгулецький, Північний та Центральний гірничо-збагачувальні комбінати, що входять до складу холдингу "Метінвест" Ріната Ахметова і Вадима Новінського, направили на виплату дивідендів близько 55 мільярдів гривень.
Але хто ж тоді буде поповнювати бюджет країни?