Справа про корупцію у Верховному Суді: Зник $1 мільйон із переданого Князєву хабаря
Правоохоронці не знайшли близько мільйона доларів із хабара, переданого ексголові Верховного Суду Всеволоду Князєву за ухвалення потрібного рішення.
Про це розповів прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Омельченко, передає Укрінформ.
Відповідаючи на запитання, якої суми правоохоронці недорахувалися після обшуків, Омельченко сказав: "Близько мільйона доларів як предмета неправомірно вигоди".
За словами прокурора, гроші передавалися Князєву у два етапи: 3 травня було передано $1,35 млн, а 15 травня – ще $450 тисяч.
Наразі правоохоронці вилучили $450 тис. у Князєва вдома, ще $597 тис. знайшли у його робочому кабінеті. Решту грошей поки що виявити не вдалося, сказав Омельченко.
Як повідомлялося, 16 травня НАБУ і САП заявили про викриття схеми одержання хабара керівництвом та суддями Верховного Суду. Правоохоронці затримали чинного голову Суду Князєва та вилучили $2,7 млн. Пізніше САП повідомила про підозру Князєву та його спільнику – адвокату.
Того ж дня пленум Верховного суду проголосував за висловлення недовіри голові Верховного Суду Всеволоду Князеву. Відтак він втратив статус голови ВС, але залишається суддею цієї інстанції.
18 травня Вища рада правосуддя задовольнила подання САП про арешт Князєва. САП проситиме суд встановити для нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 150 млн грн.
Справа, за рішення у якій голова Верховного Суду отримав хабар, пов'язана із структурами бізнесмена Костянтина Жеваго. За даними слідства, Жеваго особисто причетний до організації передачі хабаря, хоча сам він це заперечує.
Йдеться про рішення, яким 19 квітня Велика палата Верховного Суду скасувала постанову Північного апеляційного госпсуду про визнання недійсним договору від 2002 року про купівлю-продаж 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату (ПГЗК) Ferrexpo та передачу їх колишнім акціонерам підприємства, які входили до групи VS Energy російських бізнесменів Олександра Бабакова, Євгенія Гінера, Міхаіла Воєводіна та Сергія Шаповалова.
У 2005 році чотири компанії-продавці вже зверталися до суду з позовом про визнання недійсним догововору купівлі-продажу та проведення допемісій. Проте Вищий господарський суд України у лютому 2015 року став на сторону нинішніх власників "Полтавського ГЗК" у корпоративній суперечці, яка тривала близько 10 років.
Восени минулого року президент Володимир Зеленський увів у дію два рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 жовтня, одним з яких санкції запроваджено і щодо Бабакова, Гінера та Воєводіна. Бабаков також перебуває під санкціями США та ЄС. У 2014 році він голосував за анексію Криму.
