Кількість українських біженців, які хочуть залишитися за кордоном, зросла за рік вдвічі, – опитування

Частка українських біженців, які хотіли б залишитися на новому місці проживання за кордоном, за трохи менше року зросла з 8% до 18%.

Про це свідчать результати дослідження "Ключовий капітал: як міграційні процеси впливають на бізнес" Gradus Research для Київського міжнародного економічного форуму, передає Інтерфакс-Україна.

Згідно з ними, якщо 21-24 жовтня 2022 року 67% респондентів ствердно відповіли на питання про бажання повернутися до України так швидко, як можливо, то цього року, з 22 вересня по 5 жовтня, 63% охочих повернутися на батьківщину.

При цьому 14% планують повернення до кінця цього року, 13% – у першій половині, а 12% – у другій половині наступного, тоді як ще 14% – після 2024 року, тоді як 36% ще не визначились із термінами, а 10% дали інші відповіді.

Зазначається, що рівень адаптації українців, які виїхали за кордон, досяг 62%. При цьому уточнюється, що в топі країн, куди мігрували українці, залишаються Польща (29%), Литва (16%) та Німеччина (10%), що не відповідає даними Євростату (23,1%, 1,7% і 28,3% відповідно).

Як повідомила засновниця та директорка дослідницької компанії Євгенія Близнюк на КМЕФ, у 83% біженців в Україні була робота, у тому числі 13% працювали у сфері освіти та навчання, 12% – в інженерії, науці та технологіях, 10% – були фахівцями у сфері економіки та фінансів або в продажах та комунікації.

Згідно з результатами дослідження, нині працюють 70% біженців, у тому числі 54% – у приймаючій країні, 12% – віддалено в українських компаніях, 4% – дистанційно на компанії в інших країнах, тоді як зовсім не працюють 26%.

Зазначається, що ключовою причиною безробіття серед українських мігрантів є незнання місцевої мови (43%).

Що стосується сфер зайнятості, то 14% є технічними працівниками та будівельниками, 10% займаються прибиранням чи доглядом за будинком, стільки ж працюють в інженерії, науці та технологіях, по 8% – в освіті, продажах та комунікації, а ще по 7% – у логістиці-транспорті та управлінні-адмініструванні.

Говорячи про український бізнес, фахівці Gradus Research наголосили, що дві третини (66%) українських компаній працюють у довоєнному режимі, тоді як 34% – частково.

"Бізнес не потребує переміщення, цей показник є постійним з початку стабілізації ситуації минулої осені, проте основну масу (50%) бізнесу завантажено від 50% до 70% виробництва своїх потужностей", – сказала Близнюк.

При цьому 76% респондентів повідомили, що середньомісячні доходи їхнього бізнесу в період повномасштабної війни знизилися.

Згідно з результатами опитування бізнес-спільноти, лише 24% опитаних компаній відчувають дефіцит кадрів. Серед ключових викликів бізнесу залишаються збереження оплати праці (44% проти 50% у листопаді 2022 року) та ринків збуту/клієнтів (41% проти 51%). У трійку додався новий фактор забезпечення функціонування бізнесу в умовах відключення електроенергії (41%), тоді як збереження команди опустилося на четверте місце (39% проти 51%).

У Gradus Research додали, що обрій планування бізнесу під час війни скоротився: більшість опитаних компаній (71%) планують на рік уперед або менше. Водночас бізнес із оптимізмом дивиться на перспективи розвитку: 53% респондентів закладають план активного чи помірного розвитку у свої стратегії.

Основними ризиками у веденні бізнесу для 39% є мобілізація персоналу, перебої з електроенергією – для 32%, нестача персоналу – для 27% та зміни у податковій системі – 25%. Вирішувати ж можливі проблеми з людським капіталом компанії планують шляхом залучення нових співробітників з України (41%), створення умов для віддаленої роботи (34%) та привабливих фінансових умов праці (32%).

Більше половини опитаних представників бізнес-спільноти (56%) вважають, що активні бойові дії в Україні завершаться до кінця наступного року, тоді як опитані мігранти обережніші у своїх оцінках і серед них таку думку поділяють 37%.

Автор: Галина Ялівець