"Більше маніпуляцій, ніж конструктиву": Голова Нацбанку відповів на критику закону про РЕР

Голова Національного банку Андрій Пишний спростував інформацію, що після ухвалення закону про посилення фінансового моніторингу політично значущих осіб (PEP) до них довічно застосуватиметься посилений фінмоніторинг, а кожну трансакцію доведеться пояснювати та підтверджувати.

Про це він написав у Facebook.

"Це не так. Почнемо з того, що фінмоніторинг здійснюється до усіх клієнтів банків. Це стандарт, який має виконуватися. Крім того, PEP (як і іншим клієнтам) може бути присвоєний і низький, і середній, і високий рівень ризику. Апріорі високий рівень ризику призначається тільки іноземним РЕР", – пояснив Пишний.

За його словами, навіть якщо до особи застосовуються посилені процедури фінмоніторингу, це не означає, що вони є безстроковими.

"Про що йдеться в законі? Через 12 місяців після того, як РЕР перестав виконувати визначні публічні функції і банк впевнився, що ризиків, властивих РЕР, немає (рівень впливу, обсяг повноважень у минулому, зв’язок між минулими та чинним повноваженнями), його операції є зрозумілими, застосовуватимуться звичайні процедури фінмоніторингу як до будь-якого іншого клієнта. Ніхто не збирається карати РЕР якимись пожиттєвими посиленими перевірками", – зазначив очільник НБУ. .

Також Пишний відреагував на побоювання, що банки відмовлятимуть PEP в обслуговуванні та блокуватимуть операції без розбору.

"Я чудово розумію, звідки такі очікування. Ми маємо не найкращий досвід дуже формального підходу з боку низки банків до обслуговування РЕР, зокрема встановлення всім без винятку необґрунтовано високого рівня ризику. Однак ситуацію змінюємо. І ситуація змінюється", – підкреслив голова регулятора.

За його словами, ухвалений закон фіксує механізми, які нівелюють такий формальний підхід, вжиття щодо РЕР непропорційних заходів. Йдеться про ризик-орієнтований підхід, який банки повинні застосовувати на практиці.

Пишний наголосив, що банки знають, як працювати із законом, оскільки перші рекомендації НБУ надавав ще у 2021 році. В 2023 році було внесено відповідні зміни до нормативно-правових актів, а Нацбанк провів велику роз’яснювальну роботу з банками.

"Тому можу повторити іще раз сказане банкам, що НБУ надалі не потерпить підходу, коли найкращий спосіб уникнути клопоту з РЕР – це взагалі відмовити їм в обслуговуванні", – підкреслив він.

За його словами, передбачено дуже суттєві штрафи, якщо фінустанови відмовлятимуться застосовувати ризик-орієнтований підхід.

"У законі – це цифра 1,7 млн грн для небанківських установ. А є ще наші нормативні акти, які дають змогу застосувати до банків суттєвіші заходи впливу – штрафи до 10 млн грн. І можу запевнити: якщо будуть на те підстави - ми їх застосуємо", – наголосив Пишний.

Він нагадав, що посилення вимог до контролю за видатками РЕР є однією з вимог для початку переговорів про вступ України до ЄС.

"Зараз я бачу, що навколо цього питання "розганяють" більше маніпуляцій, ніж конструктиву. Мені дуже хочеться, щоб усі учасники процесу, насамперед РЕР, побачили, що такі суттєві зміни – це не якась забаганка чи непродуманий крок. Україна маємо чіткий курс на вступ до ЄС, має зобов’язання перед міжнародними партнерами, тому має діяти в межах міжнародно визнаних правил... Зміни можуть бути неприємними, бо вони впливають на звичну реальність, хоча такі норми існували з 2020 до 2022 року. Але без змін не буде прогресу", – додав голова Нацбанку.

Як повідомлялося, 17 жовтня Верховна Рада ухвалила законопроєкт №9296-д про посилення фінансового моніторингу політично значущих осіб (PEP). 

Ухвалення цього закону є структурним маяком меморандуму з МВФ. Також це остання умова для відкриття перемовин про членство з ЄС.

Автор: Юлiя Далецька