Юруправління Ради розкритикувало законопроєкт про підвищення податків. Деякі норми не відповідають Конституції

Головне юридичне управління Верховної Ради визнало деякі норми проєкту закону №11416-д про підвищення податків такими, що не відповідають Конституції України.

Про це йдеться у висновку управління щодо законопроєкту, підготовленого до другого читання, передає Forbes.

Зокрема, запропоноване запровадження сплати авансових внесків з ПДФО, податку на прибуток підприємств та військового збору без врахування переплат з цих податків у попередні періоди й можливості повернути ці переплати як надміру сплачені не відповідає принципу рівності та недискримінації платників податків.

При цьому, пропозиція про встановлення розмірів авансового внеску з податку на прибуток (для обмінних пунктів) у євро нівелює конституційне значення гривні як грошової одиниці України.

Низка положень законопроєкту не враховує вимог статті 8 Конституції України, адже порушує принцип юридичної визначеності та передбачуваності закону. Йдеться про те, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед – до його застосування – та має бути передбачуваним щодо його наслідків.

Крім того, суперечить статті 58 Конституції ретроспективне запровадження деяких змін до податкового законодавства, зокрема підвищення ставки військового збору з 1,5% до 5%, яке, у разі схвалення законопроєкту у чинній редакції, застосовуватиметься з 1 жовтня 2024 року.

Читайте також: Рада запровадила авансовий податок для виробників спирту та біоетанолу

Законопроєкт запроваджує підвищену ставку військового збору для всіх фізосіб, хоча у Податковому кодексі передбачаються виключення щодо нарахування військового збору з доходів осіб, які беруть участь у бойових діях з агресором.

Зміни до розрахунку мінімального податкового зобовʼязання для власників сільськогосподарських земель унеможливлюють належний розрахунок, заявляють парламентські юристи. Документ пропонує встановити мінімальний розмір цього зобовʼязання на рівні 700 грн з гектара, а для земельних ділянок, у площі яких частка ріллі становить не менш ніж 50% – 1400 грн з гектара.

Також проєкт закону містить доручення Кабміну внести зміни до методики нормативної грошової оцінки земель, врахувавши вплив змін клімату на зменшення доходів із сільгоспземель. Водночас ця норма не відповідає статті 6 Конституції України, якою влада поділяється на законодавчу, виконавчу та судову.

Що відомо про підвищення податків?

Як повідомлялося, минулої п'ятниці Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав до другого читання законопроєкт №11416-д про історичне збільшення податків. Очікується, що Верховна Рада розгляне його цього тижня.

Зокрема, допрацьований законопроєкт передбачає:

• збільшення військового збору (ВЗ) з 1,5% до 5%;
• впровадження ВЗ для ФОПів;
• 50% податок на банки;
• збільшення мінімального податкового зобов’язання для земель;
• 25% податок на прибудок для фінансових компанй;
• звільнення кешбеку від оподаткування;
• перехід на помісячну звітність по ПДФО;
• збільшення ренти на видобуток щебня.

Водночас відтермінувати набрання чинності законом на 1 листопада, а також частково замінити збільшення податків на підвищення ПДВ уряд відмовився.

Нагадаємо, 17 вересня Верховна Рада підтримала у першому читанні законопроєкт №11416-д, який передбачає підвищення податків на 58 млрд грн в цьому році та 137 млрд у наступному.

Автор: Юлiя Далецька