5 139 0

Директор Оператора ГТС Сергій Макогон: Якщо продовжиться відтік коштів, ОГТСУ опиниться в скрутному становищі. Частина 2

Автор: 

Директор ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (ОГТСУ) Сергій Макогон у другій частині інтерв'ю БЦ порахував баланс газу в Україні, розповів про борги облгазів Фірташа, перспективи водню та проблеми Молдови, а також відповів на претензії газових трейдерів.

Директор Оператора ГТС Сергій Макогон: Якщо продовжиться відтік коштів, ОГТСУ опиниться в скрутному становищі. Частина 2 01

В першій частині інтерв'ю читайте про сертифікацію "Північного потоку 2", шантаж Газпрому і слабкість Європи, причини історичного рекорду ціни на газ та стратегічні наслідки газової кризи.

6. Про баланс газу в Україні цієї зими

Чи можливий сценарій, при якому фізичний транзит через Україну припиниться вже цієї зими?

Це політичне питання, а не економічне. Ми бачимо, що в останні місяці посилився тиск на Україну по всіх напрямках. Це і припинення експорту енергетичного вугілля в Україну з РФ, і стягування військ на кордон, і блокування експорту вугілля з Казахстану.

З огляду на всі ці події не виключено, що буде припинено і транзит газу через Україну. Тоді вже будуть скинути всі маски – це буде відкрита, нічим не обґрунтована, агресія. Я сподіваюсь, що до цього не дійде.

В разі такого сценарію, які наслідки відчують українські споживачі в технічному плані?

Технологічно сама по собі система може працювати і на тих ресурсах, які нам вдалося закумулювати для проходження ОЗП.

Але це стосується лише експлуатації нашої ГТС. Якщо в економіці буде велика нестача ресурсу, або він буде надто дорогий, це стане великою проблемою.

Поясніть детально. Бо багато коментаторів зазначають, що транзит потрібен нам для "підтримки тиску в трубі". Буцімто, не буде транзиту – не зможемо прокачати газ для власного споживання.

Це якась маячня — тиск в трубі створює не транзит, а наші компресорні станції. Скільки газу заходить зі сходу, стільки виходить на заході. Проблема лише одна – щоб в трубі був газ.

Газ в трубі з’являється від трьох основних джерел: власний видобуток, ПСГ та імпорт. Тобто, нам потрібно урівноважити споживання і обсяги надходження газу в ГТС.

Щодо балансу. Дайте структуру добового балансу газу взимку. Скільки споживаємо, скільки і з яких джерел заходить газу в ГТС?

За останні 5 років пікове споживання складало 200 млн кубів газу на добу. Але це може бути декілька тижнів по року. Наприклад, зараз (середина листопада – БЦ) споживання складає близько 120 млн кубів на добу. В минулому році в цей час було споживання 130 млн кубів на добу.

Тобто, в середньому взимку споживається 130-140 млн кубів газу на добу.

Тепер, які джерела? Власний видобуток складає близько 55 млн кубів на добу.

"Підземка" на максимумі заповнення може видавати 250 млн кубів. Коли вона вже вичерпана – під кінець зими – вона видає до 90 млн кубів на добу.

Обсяг імпорту залежить від наявності транзиту. Якщо є транзит, ми можемо робити віртуальний імпорт всього обсягу транзиту – викупати у європейських компаній ті 109 млн кубів, які прокачує їм Газпром щодоби.

Якщо транзит буде повністю зупинений, є можливість фізично імпортувати зі Словаччини до 27 млн кубів на добу.

Теоретично також доступний імпорт з Румунії по Трансбалканському газогону в обсязі близько 5 млн кубів на добу.

Це технічно можливі обсяги, без урахування комерційних моментів, фінансової спроможності, наявності ресурсу і т. д.

Тобто, в разі зупинки транзиту, це не означатиме, що Україна замерзне в той же день?

Ні, але є моменти технологічного характеру. Наприклад, коли йде транзит, він частково споживається на сході України. Коли він доходить до заходу країни, ми піднімаємо обсяги з ПСГ, додаємо в трубу і віддаєм на західному кордоні.

Це цілком нормальна ситуація. Воно завжди так працювало. Не потрібно, щоб саме та молекула, яка зайшла зі сходу, вийшла на заході.

Але коли не буде транзиту, нам потрібно буде запустити нашу ГТС в реверсі. Тобто, піднімати наш газ із західних ПСГ і гнати його на схід. Ми вже робили це в 2009 році.

Всі ці роки ми готувались до такої ситуації. В січні 2020 року, коли різко впав транзит, ми запускали цей реверс. Та ситуація показала, що все працює. Це не стандартна робота ГТС, будуть складнощі. Але ми до неї готові.

До того ж, складені списки пріоритетних відключень від газу промислових споживачів. Всі облгази мають такі списки. В разі критичної ситуації, Міненерго має право застосувати обмеження споживання по цим спискам.

Якщо (або коли) оператори теплових електростанцій почнуть спалювати газ замість вугілля, чи вистачить нам газу в ПСГ?

Історично пік споживання газу такими електростанціями становив 1,5 млрд кубів газу на сезон.

Наскільки мені відомо, немає планів, щоб вони постійно працювали на газу. Планується, що вони будуть працювати лише під час пікових годин споживання електроенергії, коли це буде потрібно.

Чи є для них ресурс? Це більше питання до Нафтогазу, який є постачальником газу, та до самих ТЕЦ/ТЕС.

7. Про ситуацію із газом в Молдові

Чому Україна вирішала допомагати газом Молдові?

Молдова всю осінь вела перемовини з Газпромом. Але вони ні до чого не прийшли. І з 1 жовтня Газпром постачав в Молдову лише дві третини необхідного їм обсягу.

В них почалися великі проблеми. Починаючи з 1 жовтня ми їм допомагали – надавали газ через операційний балансуючий рахунок.

Це "аварійна допомога" від українського оператора ГТС молдовському оператору?

Саме так. Через декілька тижнів вони вже дійшли до таких обсягів відбору газу у нас, що це вже не влізало в ліміти по балансуванню. На той час ми надали їм 15 млн кубів газу.

Ми відправили туди наших спеціалістів, щоб вони проконсультували молдовську сторону стосовно закупівлі газу. Сказали їм: ми не можемо постійно надавати вам балансуючу допомогу. Ви маєте вийти на ринок і купити газ. Ресурс є в Україні, є в Словаччині. Купіть.

Чому ми їм допомагали? Ну, по-перше, ми хочемо їм допомогти, тому що розуміємо, що відбувається шантаж з боку Газпрому. І не можна, щоб люди в Молдові залишились без тепла.

А по друге, декілька українських міст отримують газ з мереж на території Молдови. В першу чергу, це Могильов-Подільський у Вінницькій області. Доволі велике місто.

В жовтні молдовани почали проводити тендери. Це були невеличкі обсяги: на 1, на 2 млн кубів. Але на цьому вони отримали досвід. Потім вони отримали фінансову допомогу від ЄС на 60 млн євро. Це теж дозволило зробити закупівлі.

Фактично, вони показали Газпрому, що вони можуть купити газ на ринку, чого ніколи раніше не робили. Вся Європа була готова їм допомагати, тому що підтримує нинішній уряд (Наталії Гаврилиці з проєвропейської партії "Дія та Солідарність" – БЦ).

Росія зрозуміла, що в очах населення Молдови вони будуть виглядати як агресор. Думаю, це стало не останньою причиною того, що наприкінці жовтня Молдова уклала з Газпромом 5-річний контракт на постачання газу.

А як розцінювати повідомлення про те, що Нафтогаз виграв тендер Молдови на поставку газу в кінці жовтня?

Там було декілька тендерів. Один з них виграв Нафтогаз. Через цей тендер вони фактично розрахувались за ресурс, яким ми їм допомагали в рамках балансової допомоги з початку жовтня.

Газпром фізично може постачати газ Молдові не через українську ГТС?

Фізично не може. Але мені здається, що і не хоче. Теоретично, можна було б побудувати перемичку в Молдову з території Румунії і продавати їм газ із Трансбалканського газопроводу. Але тоді газ міг би не доходити до Придністров’я.

Якщо вони отримують газ з території України, то він потрапляє в Молдову через Придністров’я.

8. Про небаланси, створені облгазами

Чому оператори газорозподільчих мереж (ГРМ) створили величезні небаланси в березні і вересні 2021 року, хоча в інші місяці вони були набагато меншими?

В мене немає відповіді на це. Ми звернулись в Нацкомісію з регулювання енергетики (НКРЕКП) з цим питанням.

Наразі, заборгованість за небаланси складає 12,5 млрд. І 90% цієї заборгованості було створено в цьому році.

Але ж там є об’єктивна проблема. З середини року газ почав дорожчати. І його ціна не відповідала ціні газу, яка була закладена в тариф операторів ГРМ (облгазів) для купівлі газу на виробничо-технологічні втрати (ВТВ).

Так. Я розумію цю причину. Давайте подивимось на цю ситуацію по іншому. В цьому році РГК (Регіональна газова компанія Дмитра Фірташа під брендом якої працює 16 облгазів, що розподіляють 70% газу в країні – БЦ) отримає від споживачів близько 6 млрд грн на ВТВ. Це регулярні платежі, які здійснюються кожного місяця.

Фактично ми отримали з цієї суми 2,3 млрд грн. Є питання: де інші 3,7 млрд грн?

Я розумію, що частину небалансів вони не можуть оплатити, бо немає джерел. Але ті кошти, які закладені в тариф, вони повинні платити.

У липні Рада прийняла закон про подолання фінансової кризи на ринку газу, згідно з яким мають бути створені спецрахунки для автоматичного розподілу частини коштів на користь ОГТСУ. Кабмін 20 жовтня прийняв відповідну постанову №1080 про створення таких спецрахунків. Це вирішило проблему?

Оператори ГРМ мають відкрити ці рахунки і вказувати їх в "платіжках" споживачів. Але вони цього не роблять.

На сьогодні жоден облгаз з групи РГК не відкрив таких рахунків

БЦ: за даними НКРЕКП від 24 листопада, 16 облгазів створили спецрахунки, але жодного з групи РГК. Втім на початку грудня прес-служба РГК повідомила БЦ про те, що облгази групи вже подали документи на створення спецрахунків в Ощадбанк.

Максимально можливий штраф для облгазів складає 850 тис. грн. Чи мотивує їх такий штраф закривати небаланси, якщо у них заборгованість 12 млрд грн?

Як ви відноситесь до ініціативи РНБО і уряду зобов’язати Нафтогаз продавати облгазам ВТВ по пільговим цінам?

Дійсно є проблема із цим напрямком. Діяльність облгазів зупинити неможливо, тому що вони є природніми монополіями та надають важливу соціальну послугу населенню – розподіл газу або транспортування газу від ГТС до приватних будинків, осель, лікарень, шкіл та інше.

Для виконання цієї роботи їм потрібен газ для власних ВТВ. В їх тарифі закладені кошти на закупівлю газу на ВТВ по 7 грн за куб, але наразі ціна на ринку 35 грн/куб. Тому фактично у них немає коштів на закупівлю необхідних обсягів газу за ринковими цінами.

Є декілька варіантів вирішення цієї проблеми. Або в 4 рази збільшити тариф на розподіл, щоб привести ціну на газ до ринкової. Ми розуміємо соціально-політичні наслідки цього рішення.

Друга опція – нічого не робити. Річний обсяг ВТВ складає 1,4 млрд кубів. З існуючим тарифом облгази можуть купити лише 400 млн кубів з цього обсягу. А решту вони просто відберуть з ГТС.

Це означає, що у них буде боргів перед Оператором ГТС ще на 30 млрд грн. Але нам потрібно купити цей газ за ринковими цінами, а грошей на це у Оператора немає. Тому ОГТСУ буде у дуже скрутному фінансовому становищі вже за декілька місяців.

І є третій шлях – зобов’язати Нафтогаз постачати газ облгазам в обсягах і за цінами, затвердженими Регулятором, що і прописано у відповідних рішеннях РНБО та уряду. І ми підтримаємо цей варіант.

За новим договором між Укртрансгазом (входить в Нафтогаз) та ОГТСУ, Оператор ГТС перерахував Укртрансгазу 27 млрд грн і має віддати ще 20 млрд грн до кінця року. Як це вплине на спроможність оператора виконувати свої функції?

Ми розуміємо антикризову суть цього рішення уряду щодо підписання відповідної угоди. Ми виконали наказ нашого акціонера – компанії "Магістральні газопроводи України" (МГУ) – та підписали цей договір.

Де ви візьмете додаткові 20 млрд грн, які маєте віддати Нафтогазу в грудні?

Ми працюємо з державними банками, щоб отримати позику. Але рішення поки що немає. Ми розуміємо, що це значні кошти, є процедури, ризик-менеджмент.

Цей договір відміняє договір купівлі-продажу активів ГТС між Нафтогазом та МГУ, укладений в 2019 році?

Так. Останній платіж, який має сплатити МГУ згідно з попереднім договором – 3,2 млрд грн. Після цього цей договір буде закритий.

Скажу так: якщо у нас продовжиться непередбачений відтік коштів – збільшення обсягів небалансів та неоплат облгазів – то наша компанія опиниться в дуже скрутному фінансовому становищі. Тому що вільної ліквідності в компанії вже немає.

9. Про претензії постачальників газу до роботи ОГТСУ

Постачальники газу жаліються, що їм незрозуміла формула обрахунку вартості небалансів. Ніби це якась "комерційна таємниця".

Є дуже чіткий алгоритм розрахунку небалансів. Вони залежать від обсягів порушення номінації. Там застосовані ставки 5%, або 10% від маржинальної ціни.

Яке є непорозуміння? Вони чомусь вважають, що ми отримуємо прибуток від балансування системи.

А ви хіба не заробляєте?

У нас прострочена заборгованість від негативних небалансів – 12,5 млрд грн.

Але ж це небаланси від операторів ГРМ. Незалежні газові трейдери не мають ніякого відношення до цих збитків.

Це учасники ринку. Для нас все одно, це трейдер чи облгаз. Для нас все це – учасники ринку. У нас єдиний договір на балансування і з тими, і з тими.

Це виглядає не дуже справедливо. Сьогодні вартість небалансів така, що відповідальний постачальник може збанкрутувати за два дні, якщо його великий споживач без попередження значно збільшить використання газу.

По-перше, чому створюються небаланси? Якщо споживач постачальника без попередження збільшив споживання, то при чому тут ми?

Ми — Оператор ГТС. Наша відповідальність – щоб в системі був тиск і щоб газ потрапив до споживача.

Постачальник сам обирає з ким працювати. Якщо в нього такий споживач, який без попередження збільшує або зменшує споживання, то їм треба домовлятись, щоб врегулювати це питання. Підписувати договори відповідним чином.

Кожен має свою зону відповідальності. У кожного солідного трейдера має бути своя диспетчерська. Можна обладнати великих споживачів приладами обліку газу, які передають показники онлайн. Потрібно відслідковувати споживання та керувати своїм портфелем клієнтів. Так працюють європейські ринки.

Існують і багато інших інструментів для трейдерів щоб самостійно врегульовувати свої небаланси: створення балансуючих груп, докупати або продавати необхідні обсяги газу на внутрішньодобовому ринку и т. д. Але деякі трейдери просто хочуть свої проблеми перекласти на інших

Наскільки я розумію, великі постачальники все це роблять. А от маленькі підуть з ринку.

Так ми з вами за кількість чи за якість?

Тоді в країні залишаться дві монополії з постачання газу: Нафтогаз і група Фірташа.

Давайте так: я за конкуренцію і право споживача обирати собі постачальника. Але не завжди ціна ресурсу є вирішальною.

Є таке поняття, як репутація. У нас велика кількість постачальників відмовилась виконувати контракти, які уклали на початку року (через збільшення ціни газу – БЦ).

Це якраз приклад того, коли споживачі погнались за ціною і залишились без газу.

Далі. Подивимось на приклади інших країн. У нас близько тисячі компаній мають ліцензії трейдера або постачальника газу. Для прикладу, у Словаччині десь 50 таких компаній.

У нас немає ніяких перешкод, щоб компанії виходили на ринок. Але вони повинні нести відповідальність за свою роботу. Якщо вони не можуть керувати своїми портфелями споживачів, вони створюють проблеми нам і всьому ринку.

Якщо в системі не вистачає газу то ми, як Оператор ГТС, маємо купувати газ за ринковою ціною, щоб повернути його в систему.

Крім того, нагадаю, що для ОГТСУ діє принцип нейтральності. Якщо ми отримаємо прибутки від балансування, ми пропорційно розділимо ці гроші між гравцями ринку. Але прибутку немає.

В минулому році ми отримали дохід від сплати небалансів 4 млрд грн, а збитки від боргів – 6 млрд грн. В цьому році у нас 12 млрд грн боргів від облгазів. Може вони хочуть, щоб ми ці збитки пропорційно розділили на всіх учасників ринку?

Протягом 2021 року були кейси, коли постачальники газу в Полтавській (Полтавагаз збут) і Одеській (Газ Технолоджі) областях спочатку втратили побутових споживачів, а потім намагались залучити їх назад до себе. Можете пояснити, як так вийшло?

Так трапляється, тому що система працює в автоматичному режимі. Це означає, що постачальники мають подати номінацію на поточну добу до 04:00 попередньої доби. Або на місяць – до 25 числа попереднього місяця.

Якщо вони цю номінацію не подали, то електронна система автоматично "викидає" споживачів на постачальника "останньої надії" (ПОН). Це працює автоматично. Ми не можемо втрутитись у цей процес.

Які бувають проблеми? Наприклад, один постачальник (не буду казати, який) сказав: ой, у нас не було електроенергії, тому ми не змогли подати номінацію.

Інший постачальник каже: у нас не вистачило фінансового забезпечення, тому всі споживачі випали на ПОН, можна ми їх назад заберем?

Якийсь дитячий садок.

10. Про майбутнє водню та біометану в Україні

РГК Фірташа вже похвалилась експериментами з транспортування суміші газу і водню локальними газовими мережами. Чи проводив подібні експерименти ОГТСУ? Кінець-кінцем, якщо хтось і буде прокачувати водень на експорт, то це ви.

У нас більш консервативний підхід. По-перше, ми вивчаємо досвід іноземних колег. У нас трошки інша інфраструктура і тиск, якщо порівнювати з облгазами.

По-друге, ми розпочали глибоку програму технічного аналізу нашої ГТС.

По-третє, ми розпочали співпрацю з нашими міжнародними колегами щодо опрацювання їхніх можливостей. Ми можемо довести газово-водневу суміш до кордону з ЄС. Але хто її там підхопить?

Тут потрібно зробити велику роботу в сфері гармонізації нормативно-законодавчого поля: вимог до якості тієї суміші і т. д.

Яка небезпека у транспортуванні водневої суміші? Цей газ більш розріджений і легкий, має більшу теплотворність. Чи правильно я розумію, що підвищується небезпека аварій на ГТС?

Ми бачимо більшу проблему в тому, що водень дуже негативно впливає на структуру металу. Метал втрачає свою пластичність, стає більш крихким.

Ми зараз працюємо з профільними інститутами, які в нас ще лишились, щоб вивчити це питання.

Крім того, у нас є постійний обмін досвідом з операторами ГТС інших країн. Створено Central European Hydrogen Corridor (Центральний європейський водневий коридор – БЦ). До нього увійшли ми, словацький, чеський і німецький оператори ГТС.

Нам зі словаками комфортно працювати, тому що їхня ГТС – це, по суті, подовження нашої труби.

За вашими прогнозами, скільки років знадобиться на те, щоб ОГТСУ отримала технічну можливість постачати водень в Європу?

За нашими оцінками, на розвиток цієї сфери знадобиться не менше 10 років.

Наразі, ми більше сподівань покладаємо на біометан, бачимо дуже великий потенціал цього напрямку. Теоретично Україна може виробляти до 8 млрд кубів біометану на рік. Є дуже великий попит на експорт біометану в європейські країни.

У нас вже прийнятий відповідний закон, йде робота з підготовки вторинного законодавства. Головний напрямок в цьому процесі – розробити сертифікати походження, щоб компанії, орієнтовані на захист довкілля, могли довести, що купують саме біометан.

Хочу зазначити, що за нашими прогнозами метан (основний компонент природного газу – БЦ) ще довго буде використовуватись в Україні. Тому що ми мало використовуємо його для генерації електроенергії. Для нас метан, в основному, потрібен для опалення в зимовий період.

Замістити газове опалення в населених пунктах на електричне – це величезні кошти. Навряд чи такі інвестиції є доречними.

Коментувати
Сортувати: