Чи можливо відбудувати Харківщину з націоналізованих російських активів
Майже звільнену Харківщину можна спробувати відбудувати із російських та білоруських активів в області. Чи реалістичний цей сценарій?
Авторка: Олена Граждан, data-журналістка Vkursi. Створено спільно із Vkursi та БізнесЦензор.
Українська армія звільнила майже всю Харківську область. Поки важко сказати, коли ЗСУ зможуть досягти меж Донецької та Луганської областей.
"Це все залежить від співвідношення сил і засобів на місці. Але шанси є, що за жовтень можуть встигнути", - говорить БізнесЦензору старший аналітик фонду "Повернись Живим" Микола Бєлєсков.
Російські війська пошкодили або зруйнували майже 5000 житлових будинків, повідомив заступник керівника Офісу Президента Кирило Тимошенко.
Війна уже нанесла прямі збитки інфраструктурі області – дорогам, мостам, залізниці та авіасполученням – на $6,7 млрд, за даними проєкту "Росія заплатить" KSE Institute.
Житло Харківщини зазнало збитків на загальну суму у приблизно $15 млрд. Однак Харків та область далі обстрілюються, і ця цифра може зрости.
Загальні збитки харківським підприємствам складають приблизно 0,6 млрд дол, за даними проєкту "Росія заплатить" KSE Institute. Фізично ушкоджені через обстріли підприємства ТОВ "Куб-Газ", "Українських енергетичних машин" (колишнього "Турбоатому"), Харківського тракторного заводу, ПрАТ "Філіп Морріс Україна", повідомила пресслужба KSE БізнесЦензору.
Чи може ворог заплатити за ці втрати своїми активами в Україні? Теоретично може. Але для цього потрібне окреме рішення суду чи найвищих державних органів щодо бізнесу із російським корінням.
"Санкції гальмуються Офісом президента"
Загалом 1619 засновників і кінцевих бенефіціарних власників-громадян або резидентів рф і рб мають бізнес, зареєстрований на Харківщині, за даними russian Roots, реєстру компаній України, пов’язаних із рф і рб для перевірки та виявлення російського коріння. Із них – 179 є кінцевими бенефіціарними власниками компаній.
Найбільше виручки серед усіх зареєстрованих компаній із російським корінням згенерувала ТОВ "Фіто-Лек" – у 2020 році її чистий дохід становив 796 млн грн, а чистий прибуток – 980 000 грн, за даними платформи великих даних Vkursi. Компанія займається оптовою торгівлею фармацевтичними товарами (КВЕД 46.46). Її кінцевий бенефіціар – українець із російським громадянством Олег Рожкевич.
Друга компанія у топі із виручкою у 582 млн грн у 2020 році – ТОВ "АртСіті", яка до війни регулярно вигравала тендери на купівлю автомобілів для державних органів, згідно із інформацією видання "Наші Гроші". Бенефіціар компанії – також громадянин РФ росії Олександр Лалалян.
Найбільші замовники компанії включали Державну екологічну інспекцію, Національну акціонерну компанію "Украгролізинг", Автобазу управління справами Апарату Верховної Ради, АТ "Укргазвидобування" та Службу автомобільних доріг у Харківській області.
Середній обсяг виручки за 2020 рік у 10 лідерів – 223,5 млн грн. Компанії з російськими чи білоруськими бенефіціарами включають хімічну, фармацевтичну, будівельну, аграрну галузі, нерухомості і управлінні майном, бізнес у різних сферах оптової та роздрібної торгівлі, фітнесу і туризму, виробництва, юридичні фірми та охоронні служби, наукові та маркетологічні дослідження, медичні заклади та медустаткування, ІТ-бізнеси, виробництво зброї.
Як отримати заповітні активи для відбудови? Україна може отримати їх через персональні спеціальні економічні санкції, націоналізацію та конфіскацію в межах кримінального провадження.
Закон України "Про санкції" – перший інструмент для стягнення російських активів. Він діє із 2014 року, але вперше його застосували лише у травні 2022 року, проти російського олігарха Володимира Євтушенкова.
Цей механізм працює так: Рада національної безпеки та оборони приймає рішення про санкції і блокує активи конкретної особи. Рішення РНБО вводиться в дію указом Президента, який він підписує. Наступний крок: Міністерство юстиції звертається до Вищого антикорупційного суду, щоб стягнути активи.
Суд приймає таке рішення, і Кабмін може передати управління націоналізованим активом державним органам: АРМА, Фонду державного майна України, військовим адміністраціям, і тд.
Активне використання санкцій може гальмуватися Офісом президента, на думку народного депутата фракції "Голос" Ярослава Юрчишина.
"Реально список вичитується Банковою. Вони або дають РНБО відмашку, або РНБО знаходить неточності і повертає на доопрацювання. Дзеркальний список – список тих, хто є під санкціями в G7 – вже двічі завертали," – розповідає народний депутат від фракції "Голос" Ярослав Юрчишин.
Тому результативність українських санкцій поки під питанням.
"На жаль, Євтушенков чи не єдиний російський олігарх, справу по стягненню активів якого довели до її логічного завершення", – пояснює юрист Василь Кісіль і Партнери Роман Ємець.
Україна може забрати собі активи другим інструментом – націоналізацією. Її регулює закон "Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Російської Федерації та її резидентів" (т.зв. "Закон про націоналізацію"). За цим механізмом РНБО та президент ініціювали націоналізацію російських Промінвестбанку та Міжнародного резервного банку у травні 2022 року.
"Однак Верховна Рада досі не прийняла закон, який затверджує націоналізацію цих активів та встановлює детальну процедуру їх передачі державі," – пояснює партнер Василь Кісіль і Партнери Олександр Бородкін. Тому Національний банк відкликав банківські ліцензії цих банків та прийняв рішення про їх ліквідацію.
Третій інструмент – конфіскація в рамках кримінальної справи за ст. 961, ст. 962 та ст. 968 Кримінального кодексу. Відомий приклад – кримінальне провадження щодо ТОВ "ІС "ЛИБІДЬ", яке є власником ТРЦ "Ocean Plaza". ТРЦ пов'язують з російським бізнесменом Аркадієм Ротенбергом.
"Наразі кримінальне провадження в процесі. Рішення про конфіскацію ТРЦ "Ocean Plaza" на користь держави немає," – каже юристка Василь Кісіль і Партнери Марія Чабан.
Коли держава отримала ці активи у власність, це стає звичайним державним майном. Але немає чіткого механізму, як його може отримати конкретна область.
"Після передачі активів державі вона може продати їх приватному сектору або адмініструвати", – говорить Чабан.
Якщо активи успішно приватизують, кошти можна направити у державний бюджет, а звідти – на дотації місцевим бюджетам. Для цього треба буде внести зміни в місцевий бюджет, і він зможе отримати дотації в наступному бюджетному періоді, за словами Бородкіна.
Але адміністрування націоналізованих активів також має свої "підводні камені". Якщо держава вирішить адмініструвати їх, то місцеві бюджети отримують не всі податкові надходження від їх діяльності, адже частина податків йде до загального бюджету.
У народних депутатів також немає однозначної відповіді, як перенаправити кошти з російських активів на відбудову.
"Можливості цільового направлення коштів на відбудову немає. Це має бути після рішення суду і через рішення Кабінету міністрів," – каже Юрчишин.
Зараз, Кабінет міністрів перенаправляє тільки наявні кошти. Уряд уже спрямував 400 млн грн на відновлення Харківщини. Він використає ці кошти, щоб обстежити та відремонтувати пошкоджені будівлі та об’єкти інфраструктури.
Сюди також входить встановлення вікон і дверей, ремонти даху та фасадів, оновлення мереж тепло-, газо-, електро-, водопостачання і опалення. В уряду небагато часу, тому що це потрібно встигнути зробити до зими.
Чому Харківщина важлива для інвестицій: економічний профіль регіону
Харківська область займає 8 місце по сумарному доходу всіх підприємств в Україні. Згідно із даними 2020 року, ця цифра склала 509,7 млрд грн. Лідер – Київ, де сумарний дохід підприємств склав 4,7 трлн грн.
Визначальною для області є КВЕД "Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів", за яким зареєстровано найбільше юросіб в області. Але другий за популярністю КВЕД – переробна промисловість. Харківська область також замикає п’ятірку областей-лідерів по переробній промисловості, після Києва, Дніпропетровської, Запорізької та Київської областей.
Переробна промисловість виробляє т.зв. "товари із доданою вартістю" – готової продукції, яка коштує більше за лише вироблену сировину. Наприклад, виробництво пива створює більше вартості продукції, ніж вирощений хміль. Топ КВЕДів у переробній промисловості Харківщини включають фармацевтичних продуктів, тютюнових виробів, харчових продуктів, готових металевих виробів та "іншої неметалевої продукції".
Топ компаній області за виручкою включає фармацевтичну, харчову, енергетичну, аграрну галузі. Середній чистий дохід перших 10 компаній за 2020 рік склав 3,3 млрд грн, свідчать дані сервіс аналізу ринків Vkursi. Серед них також є одна компанія із відсутнім бенефіціаром – ТОВ "Харківгаз Збут", власність якого розділена між 10 офшорними компаніями. У березні 2021 видання Finbalance пов’язувало "Харківгаз Збут" із Дмитром Фірташем.
Харківські бізнеси також включають ІТ-компанію Sigma Software, ПАТ "Філіп Морріс Україна", групу компаній Prime, Харківську бісквітну фабрику, Харківську броварню "Рогань", книжкові видавництва "Клуб сімейного дозвілля" та "Фоліо", фармацевтична компанія "Здоров'я", виробник ковбас та м’ясної продукції SMK Group, виробник мастил та хімічної продукції для автомобілістів і дому XADO.
У Харкові також заснували Мегабанк, якого НБУ визнав його неплатоспроможним у 2022 році. Серед найбільш відомих заводів: ПАТ "Турбоатом", ДП "Завод ім. Малишева", ПАТ "Харківський тракторний завод", ПАТ "Харківський тракторний завод".
Група DCH (ТОВ "Девелопмент Констракшн Холдинг") належить харківському бізнесмену Олександру Ярославському, чиї статки Forbes Ukraine оцінив у $820 млн у 2021 році. Вона включає Харківський тракторний завод (ХТЗ), залізорудне підприємство "Суха Балка", Дніпровський металургійний завод, мережа ТРЦ "Караван", банк "КредитДніпро".
"Бізнес останній в черзі"
Група Prime базується у Харкові. Керівник групи Дмитро Льоушкін втратив на окупованій території 10 АЗС. Його компанія відновила інші 5 на звільнений Чернігівській та Київській областях. АЗС у Харкові та звільненому Ізюмі розтрощені, як і залишки бензовозів.
"Вони знищені або вкрадені. Бензовози стояли в Ізюмі на парковці. Після звільнення частина не знайшлася, інша частина згоріла повністю," – розповідає Льоушкін.
Загальний обсяг втрат Prime Group Льоушкін оцінює у $6,5 млн. Попри те, що в країні уже існують механізми конфіскації російських активів, із підприємцем ніхто не контактував іх правоохоронних органів щодо компенсації збитків із активів росії або білорусі.
"Ми ні на що не розраховуємо, не чекаємо, що хтось щось отримає із арештованих активів," – каже він.
У пасивності уряду переконаний також генеральний директор харківського видавництва "Фоліо" Олександр Красовицький.
"Ми ще не бачимо засіб отримання грошей з російський активів, бо уряд поки що пасивний в цьому сенсі. Але прямі цифри збитків – близько 1,5 млн грн", – говорить Красовицький БізнесЦензору.
Правоохоронні органи також не контактували із видавництвом. У "Фоліо" було потрапляння ракети у одну із друкарень у Харкові. Ракета зруйнувала два поверхи з обладнанням та виготовленими накладами книжок. Чотири потрапляння було у орендоване приміщення видавництва, а власна друкарня залишилася на звільненій території у місті Дергачі під Харковом. Поки там не відновлено енергопостачання.
Але на думку Льоушкін, якщо російські активи вдасться арештувати, кошти з них мають спершу піти людям, які залишилися без житла та коштів через війну.
"Бізнес в кінці черги. Не думаю, що навіть заморожених російських активів за кордоном вистачить на відбудову Харкова та компенсацію всім постраждалим," – говорить підприємець.
