Чому Україна буде змушена імпортувати дорогу електроенергію з ЄС
Україна протестувала імпорт електроенергії з ЄС. Який обсяг електроенергії ми зможемо імпортувати, скільки це коштує і хто заплатить. (Доповнено коментарем ДТЕК)
В кінці жовтня (27.10) державний трейдер електроенергії "Енергетична компанія України" зробила тестовий імпорт електроенергії зі Словаччини. Компанія поставила всього 1 МВт в 12 годину 27 жовтня. Після цього ЕКУ більше не куповувала перетин для імпорту.
Протестували можливості імпорту електроенергії з ЄС в кінці жовтня також ТОВ "Д.Трейдінг" Ріната Ахметова та ТОВ "ЕРУ" Ярослава Мудрого.
На початку листопада на аукціонах Укренерго не було покупців перетину для імпорту електроенергії, відповідно імпорт не здійснювався.
Проте існує велика ймовірність, що взимку Україні знадобляться імпортні поставки електроенергії з ЄС в значних обсягах. І ця потреба виникла б і без обстрілів РФ української енергетичної інфраструктури.
Скільки ми можемо імпортувати електроенергії з ЄС
Україна може імпортувати електроенергію з Польщі, Словаччини, Угорщини та Румунії.
Загальна технічна потужність для імпорту електроенергії в Україну з ЄС становить зі Словаччини, Румунії та Угорщини становить 600 МВт.
При цьому Україні не варто розраховувати на імпорт електроенергії з Угорщини. Прем'єр-міністр країни Віктор Орбан є союзником керівника РФ Путіна і, в обмін на політичну лояльність, отримує газ та нафту за пільговими цінами.
Проте є фізична пропускна здатність, а є - дозволена комерційна.
У червні, коли Україна розпочала експорт електроенергії в ЄС, дозволена потужність становила 100 МВт. З кожним місяцем вона поступово збільшувалася і на кінець жовтня європейське об'єднання системних операторів ENTSO-E погодило збільшення комерційних обмінів електроенергією між Україною та ЄС - до 400 МВт для експорту і до 500 МВт для імпорту.
Однак Україні, для балансування системи в умовах зупинки окупованої Запорізької АЕС і дефіциту вугілля на складах ТЕС, необхідно буде збільшити доступну пропускну спроможність для імпорту електроенергії з ЄС.
Особливо гостро ця проблема може постати в грудні-січні, коли запаси вугілля на складах ТЕС будуть на мінімальних значеннях.
За даними оператора енергосистеми НЕК "Укренерго", збільшити доступну пропускну спроможність для імпорту електроенергії потрібно з нинішніх 500 МВт до 1000-1500 МВт.
Розширити таку можливість дозволить завершення відновлення високовольтної лінії Жешув-ХАЕС. Україна спільно з Польщею планували ввести її в експлуатацію до початку 2023 року. Це дозволить збільшити експорт електроенергії орієнтовно на 1 ГВт.
В результаті фізична потужність з експорту електроенергії в ЄС та імпорту в Україну виростуть до 1500 МВт.
Скільки коштує електроенергія з ЄС
Окрім обмеженої потужності для імпорту електроенергії з ЄС, другою перешкодою є її ціна, яка вища ніж в Україні.
У вересні цього року середні ціни на електроенергію для бізнесу в Європі були більш ніж в чотири рази більшими, ніж в Україні. Проте у жовтні, внаслідок теплої погоди та перевиконання плану країн ЄС з наповнення газових сховищ, ця різниця зменшилась вдвічі.
За даними "Оператора ринку", у жовтні 2022 року середні ціни на спотовому ринку електроенергії Словаччини знизилися на 46,4%, Угорщини – 44%, Румунії – 38,4%. У деякі години вихідного дня цінові індекси базового навантаження в цих країнах були нижчими, ніж на ринку на "добу наперед" України.
У листопаді ціни на електроенергію відновили зростання через зниження температури.
На 4 листопада в Україні вартість однієї мегават години електроенергії на спотовому ринку становила 91 євро. Це на 40 євро дешевше, ніж у Польщі і в два рази, ніж в інших трьох країнах-сусідках з ЄС. Так у Польщі одна мегават година коштувала 131 євро, в Словаччині - 180 євро/МВт-год, в Угорщині - 181 євро/МВт-год, а в Румунії - 182 євро/МВт-год.
Таким чином, в результаті початку повноцінного комерційного імпорту, виникає різниця між ціною електроенергії з ЄС та ціною в Україні.
Покриття цієї різниці може взяти на себе або бізнес, якщо захоче придбати електроенергію по ціні країн ЄС, або ж держава за рахунок коштів з бюджету, "Енергоатому" чи тарифу на передачу для "Укренерго". Водночас оплата аварійної допомоги електроенергії з ЄС відбувається з тарифу "Укренерго".
Для чого Україні імпорт електроенергії з ЄС
Порівняно з 2021 року споживання електроенергії в Україні, внаслідок повномасштабного вторгнення, руйнування підприємств, окупації частини територій та міграції мільйонів громадян, знизилося на 30%.
Наразі половину електроенергії в Україні виробляє три АЕС - Південноукраїнська, Хмельницька та Рівненська. Четверта, яка найбільша в Європі, Запорізька АЕС перебуває під окупацією і не виробляє електроенергію.
Ще 25-30% електроенергії виробляють вугільні теплові електростанції.
Наразі, з урахуванням відсутності генерації електроенергії на Запорізькій АЕС і Запорізькій ТЕС, які знаходяться в окупованому Енергодарі, в Україні немає дефіциту потужності з виробництва електроенергії.
Натомість, через масові ракетні обстріли трансформаторних підстанцій Укренерго, підстанцій АЕС, ТЕС та ГЕС, є дефіцит пропускної спроможності в розмірі 1-2 ГВт в залежності від часу доби.
Простими словами - в України на даний момент є можливість виробляти необхідний обсяг електроенергії, проте через руйнування підстанцій, її неможливо доставити у повному обсязі для всіх споживачів.
Проте, як розповідають учасники енергетичного ринку, і без російських обстрілів української енергетичної інфраструктури взимку нас чекали б проблеми з електроенергією через дефіцит вугілля на складах і ТЕС, а також недостатні запаси газу в підземних сховищах.
До початку опалювального сезону на складах ТЕС і ТЕЦ мало знаходитись 2,5 млн тонн. Натомість максимальний показник запасів вугілля становив 1,78 млн тонн у вересні, після чого вони пішли на спад.
На початок листопада запаси вугілля на складах зменшились до 1,1 млн тонн. Тобто за два місяць було спалено 0,7 млн тонн із запасів вугілля.
З такими темпами на січень 2023 року запаси вугілля на складах ТЕС і ТЕЦ, за відсутності його імпорту, мали б наблизитись до нуля. Це без урахування ударів по підстанціям та примусового відключення споживачів, що дозволяє економити вугілля.
Більше 90% енергетичного вугілля в Україні видобуває холдинг ДТЕК Ріната Ахметова. Він ж контролює більше 70% теплових електростанцій (ТЕС), які це вугілля спалюють.
Після публікації тексту ДТЕК надіслала редакції свій коментар. У ньому зменшення запасів вугілля компанія пов'язує із збільшенням виробництва електроенергії вище прогнозного балансу Міненерго.
"Попри бойові дії, компанії вдалося на початок вересня накопичити рекордні понад 1,6 млн тонн вугілля на своїх ТЕС для проходження зими… Подальше зменшення запасів вугілля пов’язане з об'єктивними причинами. Лише у вересні ТЕC ДТЕК Енерго збільшили відпуск електроенергії на 16% вище прогнозного балансу Міністерства енергетики. Це було зроблено, щоб компенсувати дефіцит потужності в енергосистемі. Дефіцит виник через обмежену роботу державної генерації, зупинку роботи чотирьох ТЕС, а також захопленої російськими військами Запорізької АЕС й недоступності 1 ГВт ВДЕ. Він був значною мірою компенсований понадплановою роботою ТЕС ДТЕК Енерго, в результаті чого були спалені додаткові та значні обсяги палива", - йдеться в коментарі ДТЕК для БізнесЦензор.
Якщо на українських ТЕС не вистачатиме вугілля, то для виробництва електроенергії буде використовуватися газ, але і з цим не все гаразд.
За планом на початок опалювального періоду мінімальний обсяг газу в підземних сховищах мав бути на рівні 15 млрд куб м. Водночас на початку листопада запаси природного газу у підземних сховищах становили 14,7 млрд куб м, з них групі "Нафтогаз" належало 75%.
Чому впали запаси вугілля на складах? Учасники ринку пов'язують це із двома факторами:
- Активний експорт електроенергії в ЄС після повної зупинки Запорізької АЕС. ЗАЕС було повністю зупинено 11 вересня, в цей час ще місяць з України продовжувався експорт електроенергії, для виробництва якої спрацьовувалися запаси вугілля на ТЕС.
Міненерго під керівництвом Германа Галущенка планувало зупинити експорт електроенергії з 15 жовтня, але скоригувало свої плани - експорт було зупинено після перших ракетних обстрілів підстанцій та ТЕС 10 жовтня.
Половину експорту електроенергії з України здійснював державний трейдер ЕКУ. Компанія була створена за ініціативи заступника голови ОП Ростислава Шурми і міністра енергетики Галущенка. Її очолив колишній голова трейдингової компанії з ДТЕК Віталій Бутенко, який уже не має відношення до Ахметова.
ЕКУ почала експорт з 19 серпня і для роботи отримала 500 мільйонів гривень фінансової допомоги від "Енергоатому". Електроенергію ЕКУ купувала у того ж таки "Енергоатому", через трейдера "Енергоатом Трейдинг", з відстрочкою платежу на 90 днів.
Ще 40-45% відсотків електроенергії експортував ДТЕК Ахметова.
- Експорт вугілля. Попри заборону експорту вугілля ДТЕК Ахметова, який видобуває 90% цього палива в країні, продовжувала здійснювати його поставки за кордон.
"Компанія здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства та нормативно-правових актів, а відтак не порушувала будь-яких заборон", - заявила ДТЕК в коментарі для цього тексту.
Уряд заборонив експорт енергоносіїв, включаючи енергетичне вугілля постановою №666. Дозволено було поставки 100 тис тонн на місяць для польських партнерів.
На початку вересня уряд Польщі та України домовились про експорт з України польським партнерам 100 тис т вугілля для роботи теплової генерації.
Попри це з України експортувалися більші дозволених обяги вугілля, яке на зовнішніх ринках коштувало $400 за тонну.
Це стало можливим завдяки тому, що не було заборонено експорт коксівного вугілля. Справа в тому, що окремі групи вугілля марки "Г" (газове), яке заборонено для експорту, та марки "К" (коксівне), яке було дозволено, - взаємозамінні.
7 вересня Кабмін заборонив експорт коксівного вугілля, але не опублікував це рішення. Таким чином, рішення не вступило в силу і експорт коксівного вугілля продовжився.
Відповідні рішення належать до компетенції прем'єра Дениса Шмигаля, який до роботи в уряді очолював Борштинську ТЕС ДТЕК Ахметова. Водночас експорт вугілля - це інтерес холдингу ДТЕК Ахметова, який є основним видобувником в Україні.
На засіданні 1 листопада Кабінет міністрів скасував нульову квоту на експорт коксівного вугілля. Таким чином заборона на експорт коксівного вугілля була скасована.
В результаті через одночасний експорт електроенергії, який був вигідний Офісу президента, та не до кінця заборонений експорт вугілля, який вигідний ДТЕК Ахметова, і спрацювання запасів вугілля на складах ТЕС в грудні, коли споживання електроенергії зросте, Україні доведеться розпочати імпорт дорогої електроенергії з ЄС.
Альтернативний варіант - використання дорогого і дефіцитного газу для виробництва електроенергії на ТЕС.
