Чому "Нова пошта" та "Укрпошта" посперечалися через новий закон "Про поштовий зв’язок"
БЦ з’ясовував, що передбачає новий закон "Про поштовий зв’язок" і чому "Нова пошта" виступає проти нього, а "Укрпошта" - підтримує.
Фото: https://t.me/monopolistua
Верховна Рада 3 листопада прийняла закон "Про поштовий зв'язок". Наразі він очікує на підпис Президента Володимира Зеленського.
Прийняття нового закону "Про поштовий зв’язок" необхідне для гармонізації українського законодавства з положеннями Європейського Парламенту та Ради, пояснюють автори законопроєкту. Зокрема для узгодження до Директиви 97/67/ЄС, що дозволить Україні мати спільні з ЄС правила функціонування ринку поштових послуг.
Законопроєкт ініціювали члени комітету ВР з питань транспорту та інфраструктури Юрій Кісєль та Максим Зуєв, екс-телеведучий-ресторатор Микола Тищенко та екс- голова Черкаської ОДА і шоумен Олександр Скічко.
Проєкт зареєстрували ще в листопаді 2020 року. В першому читанні він був прийнятий парламентом в листопаді 2021-го. Тоді, під час розгляду у першому читанні проєкт закону, не викликав серйозних зауважень з боку зацікавлених сторін, а саме поштових операторів, оскільки стосувався передусім універсальних послуг поштового зв’язку, що надаються виключно "Укрпоштою", та державного регулювання цих послуг.
До універсальних послуг поштового зв’язку належать пересилання:
- простих поштових відправлень;
- листів реєстрованих та з оголошеною цінністю масою до 2 кг;
- посилок без оголошеної цінності масою до 10 кг;
- відправлень масою до 7 кг для людей з вадами зору.
Крім того, законопроєкт вводить поняття "кур’єрські послуги", "поштомати", а також запроваджує електронні марки, що до цього часу в українському законодавстві не існували.
Також новий закон передбачає створення безоплатної електронної бази даних - реєстру операторів поштового зв’язку. Та запроваджує діяльність національного регулятора ринку - Нацкомісію, що здійснює держрегулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку.
У першій редакції проєкту Нацкомісія мала вести контроль виключно за наданням універсальних поштових послуг, зокрема:
- вести реєстр операторів поштового зв’язку;
- моніторити якість універсальних послуг поштового зв'язку та оприлюднювати його результати;
- встановлювати граничні ціни (тарифи) на послуги поштового зв’язку з пересилання простих та реєстрованих листів без оголошеної цінності (рекомендованих) до 50 грамів та поштових карток;
- передавати до Антимонопольного комітету України матеріали, що містять дані про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а також до правоохоронних органів матеріали, що містять дані про ознаки кримінального правопорушення;
- забезпечувати та здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері надання універсальних послуг поштового зв’язку;
- забезпечувати та здійснювати державний нагляд (контроль) за додержанням призначеним оператором поштового зв’язку якості універсальних послуг поштового зв`язку;
- видавати призначеному оператору поштового зв’язку обов’язкові для виконання про усунення порушень в частині надання універсальних послуг;
- застосовувати у межах своїх повноважень адміністративні стягнення через порушення надання універсальних послуг;
- звертатися до суду з позовними заявами в разі порушення законодавства про поштовий зв’язок;
- встановлювати порядок отримання та отримувати від призначеного оператора поштового зв’язку (Укрпошти) звітність, інформацію, в тому числі таку, що містить фінансово - економічні показники тощо;
- затверджувати ціни на послуги з пересилання простих та реєстрованих листів без оголошеної цінності (рекомендованих) до 50 грамів та поштових карток.
В листопаді 2021 року проєкт закону в такій редакції був прийнятий за основу.
Наступний його розгляд відбувся через рік.
"Проштовхнули позаочі"
Перед другим голосуванням в парламенті, профільний підкомітет Верховної Ради тричі збирався для внесення змін в проєкт.
Як зазначає в фейсбуці один з авторів законопроєкту Юрій Кісєль, голова Комітету ВР з питань транспорту та інфраструктури, нардепи обговорювали зміни з чиновниками з Мінінфраструктури, Офісу Президента, фахівцями European Business Association та поштовими операторами.
"Результатом цієї спільної роботи та узгодження позицій стала одноголосно підтримана на засіданні всіма членами Комітету порівняльна таблиця до другого читання", - зазначає Юрій Кісєль.
Втім зміни до проєкту оприлюднювати не стали.
Після того, як законопроєкт 3 листопада був вдруге проголосований, схвалений Верховною Радою та направлений на підпис Президенту, його немає в новій редакції на жодному публічному державному ресурсі.
Хоча до другого читання до проєкту вносились принципові зміни.
По-перше, у документі зникло слово "універсальні", тобто зараз контроль і держрегулювання стосується всіх без винятку поштових послуг, в тому числі він розповсюджується на відправлення приватних компаній.
Ця зміна обурила компанію "Нова пошта", яка контролює значну частину ринку приватних поштових переказів посилок.
Як зазначає "Нова пошта" у відкритому листі до нардепа Юрія Кісєля, такий підхід суперечить Директиві ЄС, з якою український ринок поштових послуг мав "гармонізуватися". Натомість він передбачає постійні перевірки, винесення розпорядчих документів, застосування адміністративно-господарських санкцій, вимагання звітності тощо. Що значно ускладнить життя на ринку приватним компаніям.
Контрабанда через ММПО
Другою суттєвою зміною у документі стала вимога, що переміщення міжнародних відправлень через митний кордон зможуть здійснювати лише компанії, які мають код у Всесвітньому поштовому союзі.
Місце міжнародного поштового обміну (ММПО) — виробничий підрозділ оператора поштового зв'язку, де він обробляє міжнародні поштові відправлення та пред'являє їх підрозділу митного органу (працівнику митниці) для митного контролю і митного оформлення.
Код у Всесвітньому поштовому союзі має державна "Укрпошта" та ще один приватний оператор поштового зв’язку, але це не "Нова пошта". Мова йде про спільне підприємство "Росан" з групи компаній Meest Express Ростислава Кіселя.
Тому вимога про те що переміщення міжнародних відправлень через митний кордон зможуть здійснювати лише компанії, які мають код у Всесвітньому поштовому союзі, також не сподобалась "Новій пошті". У компанії вважають, що це призведе до "викривлення конкуренції".
Натомість гендиректор "Укрпошти" Ігор Смілянський трактує закон як "сучасний, ліберальний, європейський".
Гендиректор "Укрпошти" вважає, що новий закон зменшує регулювання галузі та ставить "стоп" контрабанді.
Про яку контрабанду мова?
За словами Смілянського, перевагою користування Місць міжнародного поштового обміну (ММПО) є відсутність відповідальності за доставку контрабанди.
Натомість НП навпаки каже, що ввезення контрабанди відбувається через ММПО.
"Усі гучні скандали останніх років із ввезення під виглядом приватних замовлень цілих палет із коштовними гаджетами, оргтехнікою — це використання ММПО. І наша компанія неодноразово пропонувала державі врегулювати це питання таким чином: або всі учасники ринки мають вільний доступ до погодження ММПО, або його має лише призначений оператор поштового зв’язку - "Укрпошта", - пише директор з правових питань НП Інна Хомич, мабуть натякаючи на компанію Meest Express.
Про що мова? У 2018 році в офіційній аналітиці Міністерства економіки стосовно рівня тіньового сектору серед галузей за найшвидшим зростанням "тіні" називались транспорт, складське господарство, поштова та кур’єрська діяльність.
"На тлі буму електронної комерції, кількість товарів, що ввозяться в країну через операторів доставки, зросла в десятки разів. (…) Але в багатомільйонному потоці покупок "для себе" сформувався цілий сектор тіньової економіки: коли під норму 150 євро неоподатковуваних покупок "для себе" в Україну поїхали комерційні партії вантажів на мільйони євро", - писало видання тоді "Дзеркало тижня", що наводило статистику імпорту та експорту міжнародних поштових та експрес- відправлень. - "А як інакше, якщо збут нелегального імпорту у країні взагалі ніхто не контролює, і головною складністю для тіньового бізнесу стало цей товар ввезти? І рішення знайшлося. Посилки".
Видання наводило приклад поштового оператора "Преміум Пакет", який на кордоні пред’явив документи про посилки вартістю по $24, а насправді ввозив партію з 3 500 мобільних телефонів вартістю кілька сотень американських доларів кожний.
Тобто при перетині кордону митниця формально перевіряла лише супроводжувальні документи посилок, в яких зазначалась вартість, вага чи дані про відправника.
Проте з тексту нового закону незрозуміло, як буде змінюватись процедура контролю за міжнародними відправленнями і яким чином ризики ввезення контрабанди під виглядом поштових відправлень "для себе" будуть вирішуватись на практиці.
Автори залишили у новій редакції проєкту положення зі старого, поки діючого закону, де поштові вантажі при перетині кордону не зупиняються: "Проїзд транспортних засобів поштового зв'язку до об'єктів поштового зв'язку, у тому числі розташованих при вокзалах, станціях та портах, а також у пунктах пропуску через державний кордон України, з метою обміну поштових відправлень здійснюється безперешкодно, позачергово та безкоштовно".
На думку співвласника "Нової пошти" Володимира Поперешнюка, новий закон має на меті лише посилити держрегулювання та ускладнити життя підприємствам галузі.
"Як завжди ті, хто не здатен створювати, заважає тим, хто здатен і робить це" ,- заявив Поперешнюк.
Смілянський відповів йому: "Закон дозволяє позбавитись всієї радянської спадщини. Вводить електронну марку (художні залишаються, бо я знаю, Ви їх цінуєте), поштомати, кур'єрські послуги і т.п., а також дозволяє виконати зобов'язання України по Асоціації з ЄС. Це майже найліберальніший закон у Європі, і, на відміну від переважної більшості європейських операторів, "Укрпошта" не буде отримувати ні гривні субсидій з бюджету. Це наш вибір і ми доведемо, що сильні… До цього ж закликаю і наших конкурентів/опонентів/контрабандистів і тих, хто протягом цих років, та навіть сьогодні, робив все, щоб закон не був прийнятий. Шановні, давайте боротись за серця та гаманці клієнтів на поштовому майданчику, а не у судійський кімнаті".
