Що буде з економікою України в 2023 році
Падіння ВВП у 2022 році становитиме 35%, інфляція досягне піку в 32% у лютому 2023 року, а офіційний курс гривні девальвує мінімум на 10%. БЦ публікує макроекономічний огляд української економіки у 2022 році з прогнозом на 2023 рік від інвесткомпанії ICU.
Після скорочення ВВП на 45-50% у перші місяці війни економіка України почала відновлюватися. Проте масові ракетні атаки зупинили цей процес.
Темпи падіння ВВП та інфляція - приксорюються. Українська економіка - критично залежна від міжнародної фінансової допомоги. Проте не все так безнадійно.
Інвестиційна компанія ICU опублікувала макроекономічний огляд української економіки у 2022 році з прогнозом на 2023. БізнесЦензор вибрав найважливіші тези.
Загалом, пишуть аналітики ICU, українська економіка буде залишатися вразливою, проте водночас достатньо життєздатною та в значно кращому стані, ніж можна було б очікувати на початку повномасштабної війни.
Падіння ВВП та відновлення
У квітні-березні – найгірші місяці для української економіки – ВВП скоротився на 45-50%. У наступні місяці цей показник покращився до -35%.
У травні-вересні український ВВП поступово відновлювався протягом. Повернення багатьох українців до своїх домівок дало змогу бізнесу частково відновити робочу силу.
Економіка також значно виграла від відновлення логістики, адже Укрзалізниця доклала зусиль для збільшення пропускного потенціалу. Із серпня став можливим експорт зернових та олійних через чорноморські порти.
Проте з жовтня з’явився новий негативний фактор, що загрожує економічному відновленню, – руйнування енергетичної інфраструктури через російські ракетні обстріли.
За оцінками урядовців, наразі зруйновано понад 40% енергетичної інфраструктури – як потужностей із генерування, так і передачі електроенергії.
Відключення електроенергії залишаються частими та тривалими й охоплюють області, що до війни виготовляли понад 55% ВВП.
Ймовірність нових обстрілів залишається високою, а отже, перебої з постачанням електроенергії можуть стати новою реальністю в осяжному майбутньому.
"За оцінками Міністерства економіки, показник падіння ВВП погіршився до 39% р/р у жовтні порівняно із 35% у вересні. Із урахуванням нових обставин ми погіршуємо прогноз падіння ВВП у поточному році до 35% порівняно з попереднім прогнозом 32%. Ми не очікуємо помітного економічного відновлення в 2023 році через слабкість внутрішнього попиту та все ще значні обмеження експортної логістики. Ми зберігаємо наш прогноз зростання реального ВВП наступного року на рівні 4%", - йдеться в огляді інвесткомпанії.
Інфляція
Інфляція в Україні сягнула 26.6% р/р у жовтні. Пікового значення у 32% індекс споживчих цін може досягнути у лютому 2023 року і почне уповільнюватися з березня через ефект високої бази порівняння, прогнозує ICU.
Доходи домогосподарств навряд чи суттєво відновляться наступного року. Уряд не планує підвищення заробітних плат у державному секторі. У приватному секторі заробітні плати теж не відновлюватимуться через високий рівень безробіття.
"Слабкий внутрішній попит у поєднанні з поступовим вирішенням логістичних проблем призведе до послаблення інфляційного тиску. Наш прогноз уповільнення інфляції також підкріплюється ще двома новими аргументами. По-перше, ми вважаємо, що НБУ не буде поспішати послаблювати курс гривні настільки, як ми очікували раніше. Ми зараз прогнозуємо, що до кінця 2023 року офіційний курс долара зросте приблизно до 40 грн, хоча раніше очікували курсу 45 грн. По-друге, через скорочення реальних доходів домогосподарств уряд, імовірно, не буде підвищувати тарифи на комунальні послуги або ж погодиться лише на символічне підвищення наступного року. Тож ми прогнозуємо зниження інфляції до 24% наприкінці 2023 року", - пишуть автори огляду.
Облікова ставка
В ICU впевнені, що Національний банк не буде знижувати облікову ставку, яка наразі - 25%, до другого кварталу 2024 року.
"Адже наразі залишається все ще багато потенціалу для зростання ставок за банківськими депозитами та ОВДП. Це означає, що подальше підвищення облікової ставки НБУ малоймовірне, оскільки воно не призведе до бажаного зростання ставок у комерційному сегменті", - йдеться в огляді. - "Зниження облікової ставки значно раніше, ніж очікує НБУ, також на сьогодні видається малоймовірним, адже поточні інфляційні тенденції загалом відповідають прогнозам НБУ та наразі немає якихось нових суттєвих позитивних чи негативних факторів, що могли б ці тенденції суттєво змінити".
Платіжний баланс
З’явилося багато позитивних новин про обсяги міжнародної фінансової допомоги, яку партнери нададуть Україні до кінця 2022 року та протягом 2023 року.
Нещодавнє оголошення про кредит на 18 млрд євро від ЄС та допомогу $18 млрд від США, ймовірно, у формі гранту, - це значний позитивний сюрприз.
"Це суттєво покращує перспективи на наступні 12-18 місяців. Таким чином ми можемо значно покращити наші прогнози обмінного курсу гривні на поточний та наступний роки. З урахуванням нової інформації ми очікуємо лише помірного послаблення гривні до долара – на 10% – до кінця 2023 року з поточного рівня", - йдеться у прогнозі.
Водночас значно погіршився баланс торгівлі. Торгівля товарами в першу чергу постраждала через падіння експорту. Імпорт же досить стрімко відновився.
Ситуація з експортом стала покращуватися в останні місяці. Україна повною мірою скористалася перевагами розблокування чорноморських портів та збільшила відвантаження зернових та олійних.
Місячний дефіцит торгівлі товарами покращився до $1 млрд у вересні порівняно із $2 млрд у червні та липні.
Дефіцит торгівлі послугами залишається майже стабільним та близьким до $1 млрд на місяць через витрати українських біженців за кордоном. Це контрастує зі стабільним профіцитом торгівлі послугами, який Україна мала до війни.
Загальний, прогнозує ICU, дефіцит торгівлі (товарами та послугами) може скласти 15-17% ВВП як у 2022, так і 2023 роках.
Водночас поточний рахунок платіжного балансу підтримується сталими притоками переказів мігрантів - вони можуть сягнути 10% ВВП у 2022 році. Тому перекази мігрантів дають змогу компенсувати значну частину дефіциту торгівлі.
Офіційні гранти, які отримує уряд, також відіграють визначальну роль у формуванні його профіциту. Вони зросли до $11,5 млрд за 9 місяців 2022 року переважно завдяки гранту від США, обсягом $7,5 млрд.
Згідно з розрахунками інвесткомпанії, завдяки грантам профіцит поточного рахунку може складати 8-9% ВВП у 2022 та 2023 роках.
Відплив капіталу
Приплив прямих іноземних та портфельних інвестицій повністю зупинився. А відплив капіталу практично неможливий через жорсткі обмежувальні заходи НБУ.
Водночас, на думку авторів огляду, відплив капіталу все ще залишається значним через два інші канали:
- приріст обсягів торгових кредитів, який склав $2,6 млрд у третьому кварталі 2022. Це відображення платежів за імпорт, який не надійшов в Україну, та відтермінована оплата за експорт товарів. Значну частину цього обсягу становлять справжні торгові кредити, проте значна частина може бути нічим іншим, як відображенням сірого виведення капіталу;
- приріст іноземної готівки поза банками, який склав $3,1 млрд у третьому кварталі 2022. Це переважно відображення готівки, яку українці знімають за кордоном зі своїх рахунків у гривні. Від початку війни це стало одним зі способів конвертувати гривню в іноземну валюту за сприятливим курсом. Після того як клієнти знімають іноземну валюту з рахунків, банки поповнюють власні запаси валюти, купуючи її з резервів НБУ.
Девальвація гривні
У 2023 році Національний банк може девальвувати офіційний курс гривні, але не настільки сильно як очікувалося раніше.
Як йдеться в прогнозі інвесткомпанії ICU, покращення торговельного балансу допомогло з вересня стабілізувати дефіцит на міжбанківському валютному ринку. Наразі НБУ дотримується політики, за якою він готовий продавати стільки валюти, скільки потрібно для збалансування ринку за поточного курсу 36.6 грн/$.
Чисті продажі валюти НБУ скоротилися до $2.0 млрд у жовтні із $2.8 млрд у вересні. Таке зниження інтервенцій у поєднанні зі зростанням притоку міжнародної фінансової підтримки допомогло розвернути тренд скорочення міжнародних резервів НБУ. До кінця жовтня резерви виросли на 13% до $25.2 млрд порівняно з мінімальним значенням наприкінці липня.
"Ми раніше очікували, що стійкий дефіцит валюти на міжбанківському ринку на рівні $2.0-2.5 млрд щомісяця спонукатиме НБУ послабити курс гривні до рівня 40 грн/дол уже до кінця поточного року та до рівня 45 грн/дол до кінця 2023 року. Наша логіка базувалася на очікуваннях, що припливу міжнародної фінансової допомоги може виявитися недостатньо... Тепер же ми дотримуємося більш оптимістичних поглядів, оскільки чисті припливи кредитів та грантів в Україну наступного року можуть перевищити $35 млрд", - пишуть аналітики.
У зв'язку з цим НБУ більше не має причин поспішати з подальшою девальвацією гривні після того, як знизив курс гривні до долара на 25% наприкінці липня.
Водночас певне послаблення курсу наступного року можливе з урахуванням наступного:
- на девальвації гривні може наполягати МВФ, адже поточний обмінний курс створює значні дисбаланси на валютному ринку;
- державний бюджет на 2023 рік базується на середньорічному обмінному курсі 42,2 грн/$. Якщо курс гривні залишиться на поточному рівні, то доходи бюджету та запозичення можуть виявитися недостатніми для виконання плану.
Таким чином, за прогнозом ICU, офіційний курс гривні до кінця цього року залишиться на поточному рівні і послабиться до 40 грн/$ до кінця 2023 року. При цьому резерви НБУ зростатимуть завдяки припливу міжнародної фінансової допомоги і можуть перевищити $35 млрд до кінця 2023 року.
Залежність від фінансової допомоги
Податкові надходження до держбюджету залишатимуться на рівні 20-22% ВВП у 2022 та 2023 роках, що загалом відповідає довоєнному рівню. Неподаткові надходження (без урахування зовнішніх грантів уряду) можуть дати доходи ще на рівні 3-4% ВВП.
Водночас витрати державного бюджету залишаються вкрай високими. Вони перевищать 55% ВВП у поточному році й можуть знизитися до 45% ВВП наступного року.
Це означає, що доходи бюджету перекривають менше половини витрат у 2022 році та приблизно 50% у 2023 році.
"Зростання витрат бюджету обумовлене значними потребами у фінансуванні видатків на оборону. Вони можуть сягнути 20% ВВП цього року та знизитися до 15% наступного року. Це дуже контрастує із довоєнним рівнем витрат 2-3% ВВП. Витрати на правоохоронну діяльність також зросли на еквівалент 2-3% ВВП, адже значна їх частина також пов’язана з війною. Соціальні виплати зросли на еквівалент 1-2% ВВП порівняно із довоєнними витратами через необхідність підтримувати вимушених переселенців. Інші складові витрат державного бюджету дещо скоротилися відносно ВВП, зокрема витрати на охорону здоров’я та освіту", - йдеться в огляді.
Таким чином, пишуть автори макропрогнозу, дефіцит державного бюджету до урахування грантів може перевищити 30% ВВП у поточному році та знизитися до 22% наступного року.
Практично усе фондування бюджету надходитиме у формі міжнародної фінансової допомоги. У 2022 році обсяги допомоги перевищать $30 млрд, основна частина з яких – це гранти від США та кредити на пільгових умовах від ЄС.
Припливи допомоги наступного року будуть ще більшими й можуть перевищити $40 млрд. Основні надавачі допомоги будуть такими ж: ЄС підтвердив готовність надати 18 млрд євро у формі пільгових довгострокових кредитів, а США можуть надати до $18 млрд у формі грантів.
Цього може вистачити для задоволення потреби України у фінансуванні дефіциту бюджету.
Проте тут може знайтися й вагома роль для Міжнародного валютного фонду. МВФ нещодавно оголосив про запуск моніторингової програми для України.
МВФ натякнув, що поточна моніторингова програма з часом може бути доповнена або ж замінена новою кредитною програмою.
Додаткове фінансування від МВФ може виявитися критично необхідним, якщо гранти та кредити від ЄС та США надходитимуть зі значною затримкою.
Інший ризик, який може мінімізувати програма МВФ, – це недооцінка можливих бюджетних витрат. Уряд припускає, що витрати на оборону будуть значно нижчими відносно ВВП наступного року.
Проте якщо відбудеться нова значна ескалація війни, Україна не зможе знизити витрати на оборону, а отже, потребуватиме додаткового фінансування.
У будь-якому разі МВФ наступного року може надати як мінімум $3 млрд, щоб компенсувати суми, які Україна повертатиме фонду за графіком.
Уряд сподівається, що фондування від НБУ не знадобиться наступного року, якщо міжнародна фінансова допомога надаватиметься відповідно до обіцяного графіку.
Від початку війни НБУ придбав ОВДП на суму 355 млрд грн, і, за нашими оцінками, ця сума може сягнути 500 млрд до кінця року.
