Власники GNT Group про суперечку з Argentem Creek Partners: Йде спроба захоплення бізнесу з метою його непрозорого перепродажу
БізнесЦензор поговорив з власниками GNT Group Володимиром Науменком та Сергієм Грозою про суперечку навколо одеського зернового терміналу Olimpex Coupe International.
Термінал Olimpex Coupe International
З початком повномасштабного вторгнення РФ Україні вдалося утримати економіку від краху завдяки фінансуванню країн-партнерів.
Зі свого боку, Україна зробила все можливе, щоб забезпечити продовольчу безпеку, уклавши угоду "Ініціатива щодо безпечного транспортування зерна та продуктів харчування з українських портів".
Українські аграрії почали експорт врожаю. Запрацювала частина портів.
Однак, наприкінці грудня 2022 року компанії Argentem Creek Partners (ACP) та Innovatus Capital Partners звинуватили українську GNT Group (володіє зерновим терміналом в Одеському порту) у непрозорості та у розпал роботи "зернового коридору" оголосили про примусове стягнення боргів за кредитами.
Водночас GNT Group звинуватила кредиторів у спробі захоплення привабливого активу з метою перепродажу третій стороні.
Про суперечку та як це позначиться на експорті зерна з України БЦ розпитав власників GNT Group – Володимира Науменка та Сергія Грозу.
– Ви обмінялися з Argentem Creek Partners (ACP) звинуваченнями. Її регіональний керівник Джон Паттон заявив, що ви не контролюєте GNT Group. Кому належить контроль над групою та зерновим терміналом?
Сергій Гроза: GNT Group належить законним власникам – Володимиру Науменко та Сергію Грозі. ACP ініціювала юридичний процес щодо примусового стягнення активів групи через спробу захоплення наших компаній за допомогою раптової зміни адрес їх реєстрації та генеральних директорів.
Невідомо, чим би цей бліцкриг закінчився, як би ми не зайняли проактивну захисну позицію. Заяви Джона Паттона надто передчасні, судові розгляди в процесі. Цей процес може тривати роками, а всі ці дії та заяви ACP наштовхують на висновки про спробу недобросовісного поглинання ними українського стивідорного бізнесу.
Сергій Гроза
Володимир Науменко: Відвантаження зернових в Одеському морському торговому порту з нашого терміналу йде під контролем наших професіоналів та забезпечує безперебійну роботу "зернового коридору". Ні пан Паттон, ні незаконно призначені ним за реєстрами в компанії українські юристи з нульовим досвідом роботи на логістичному ринку не здійснюють цю діяльність.
– Але конфлікт, що виник, може призвести до проблем із "зерновим коридором"?
В.Н.: Спроба заблокувати роботу зернового терміналу в порту справді створює загрозу роботі "зернового коридору" та, відповідно, виконанню Україною взятих на себе зобов'язань щодо забезпечення світової продовольчої безпеки.
Тому насамперед акцентую увагу на тому, що GNT Group і ми, як власники, готові погашати кредит будь-яким цивілізованим способом і перед ACP, і перед другим кредитором – Innovatus Capital Partners (Innovatus).
С.Г.: Усі заяви в медіа з їхнього боку – це загальні фрази про нашу непрозорість. Кредитори не висувають обґрунтованих аргументів. Їхні агресивні кроки виявилися для нас несподіванкою і вже точно були не обов'язковими.
– Коли та з якою метою GNT Group брала кредити у ACP та Innovatus?
В.Н.: На той час нам потрібно було погасити кредит ЄБРР, а наш попередній партнер CHS Europe згорнув свою інвестиційну активність в Україні. Нам треба було оперативно знайти рефінансування.
С.Г.: 12 листопада 2019 року було укладено кредитну угоду з Argentem Creek Partners LP. Кредиторами виступили фонди з Кайманових островів, що належать ACP – ACP I Trading LLC і Pathfinder Strategic Credit II LP. В якості агенту з кредиту була призначена компанія Madison Madison Pacific Trust Ltd з Гонконгу.
Нам надали кредитні лінії на $75 млн під заставу корпоративних прав компанії, вартість яких в рази перевищувала цей кредит. Гроші спрямовані переважно на погашення кредиту перед ЄБРР та викуп частки CHS Europe.
– А як виник кредит від Innovatus?
В.Н.: У 2020 році GNT закрив лінії торговельного фінансування в європейських банках загальним капіталом близько $150 млн. Жорстка політика банків була спровокована пандемією COVID-19. Тому влітку 2021 року GNT підписав кілька кредитних договорів із приватними фінкомпаніями. У тому числі з Innovatus на $20 млн під заставу подвійного покриття зерном та корпоративними правами на умовах Pari Passu (на рівних умовах) з АСР.
– Ви розраховували на довгострокові відносини із цими кредиторами?
С.Г.: Планувалося, що це будуть технічні короткострокові кредити до кінця 2021 року. Нам був потрібен час, щоб знайти гідного партнера або отримати довгострокове фінансування на розвиток бізнесу GNT Group.
Про наші плани знайти рефінансування з метою отримання довгих інвестицій АСР знав ще з 2020 року. Ми завжди були прозорими і узгоджували плани з партнерами.
Більше того, з ними наприкінці 2020 року було укладено корпоративну угоду, відповідно до якої до Ради директорів управляючої холдингової компанії G.N. Terminal Enterprises Limited від кредитора було призначено двох директорів (Олексія Павленка та Богдана Хом'яка). А Джон Паттон був присутній на засіданнях Ради директорів як представник кредитора.
– Чому пошук партнерів на рефінансування не увінчався успіхом?
В.Н.: Через пандемію Covid-19 у 2020-2021 роках весь світовий бізнес зазнавав фінансових труднощів. І все-таки ми були вже на фінішній прямій із залучення коштів. У лютому 2022 року в Лондоні було проведено Road Show для інвесторів. З огляду на цю обставину ACP погодився продовжити дату погашення кредиту до 31 березня. А за наявності сумлінного процесу рефінансування вони були готові відстрочити виконання зобов'язань до 30 травня. Кредитори усвідомлювали в якій політичній ситуації опинилася Україна. Зрозуміло, що всі ці умови ми не змогли виконати у зв’язку з повномасштабним вторгненням росії в Україну 24 лютого.
С.Г.: Через війну Одеський порт був повністю закритий, що унеможливлювало будь-яку господарську діяльність та отримання доходів для розрахунку по кредитам. Ці обставини неодноразово доводилися до кредиторів.
У квітні, на засіданні Ради директорів, Душан Денич, фінансовий директор GNT Group попросив ACP погодитися на відстрочку всіх платіжних зобов'язань групи. Жодних заяв про примусове стягнення боргу зроблено не було. Сторони обговорювали можливості залучення капіталу до бізнесу.
Володимир Науменко
– Із чим було пов'язане рішення кредиторів призначити компанію Ziff-Ivin Associates для проведення аудиту діяльності GNT Group?
C.Г.: Рішення залучити компанію Ziff-Ivin Associates Ltd для проведення аудиту стану зернового терміналу було ухвалено на засіданні Ради директорів 6 липня 2022 року. Пан Паттон повідомив, що Argentem потрібна додаткова інформація про фінансове становище GNT Group.
А вже 22 липня, коли Україна уклала угоду про "зерновий коридор", Джон Паттон запропонував проект угоди про відстрочку платежів до 30 вересня. Цей документ також передбачав, що наприкінці 2022 року Ziff-Ivin Associates проведе аудит діяльності GNT.
– А що кредиторів не влаштовувало у поточній звітності з огляду на те, що вони контролювали Раду директорів з кінця 2020 року?
В.Н.: Фінансові звіти та аудиторські перевірки готувалися щорічно. А починаючи з 2020 року саме компанія Ziff Ivin Associates на вимогу Argentem робила щоквартальні звіти про результати діяльності групи. Тому чим була викликана необхідність залучення компанії ще й до річного аудиту, незрозуміло. Але ми погоджувалися і на таке рішення кредитора.
Тому про яку непрозорість роботи нашої компанії, в якій нас звинувачує ACP, йдеться?
– Чи можна стверджувати, що влітку та восени 2022 року ви продовжували вивчати взаємовигідний сценарій погашення кредиту шляхом рефінансування?
С.Г.: Принаймні усі внутрішні переговори свідчили про це. З початком роботи "зернового коридору" у GNT Group виникли стабільні перспективи погашення боргу, Одеський порт став одним із небагатьох працездатних українських портів. І це явно розуміли в ACP.
Підтвердженням є супровідний лист пана Паттона до згаданого проекту угоди про відстрочку платежів. Він стверджував, що кредитори згодні з тим, що термінал GNT має потенціал стати стратегічним активом. Тому вони продовжують шукати шляхи спільної роботи із власниками групи.
– Як саме GNT Group восени 2022 року була готова розрахуватися за боргами?
В.Н.: По-перше, за рахунок поточної комерційної діяльності. У грудні 2022 року ми запропонували виплачувати кредиторам частину нашого щомісячного прибутку. По-друге, паралельно ми запропонували спільно та прозоро шукати інвестора чи покупця для нашого бізнесу чи його частини.
Ми повернулися до активних пошуків стратегічних інвесторів. Нашими останніми контактами були Abu Dhabi Ports (ADQ) та Yas Holdings (Elite Agro). Це було у грудні 2022 року. Але раптові юридична та інформаційна атаки на нашу компанію з боку ACP ускладнили подальші переговори.
– Коли і як вам повідомили в ACP про те, що мають намір примусово стягнути заборгованість?
В.Н.: У грудні 2022 року я запитав Джона Паттона, чи мають намір кредитори вжити заходів щодо примусового стягнення. Він запевнив мене, що кредитори не мають таких намірів. А вже за чотири дні, 20 грудня, АСР раптово ініціювала процедури з примусового стягнення боргу. Лист із вимогою було надіслано приблизно за дві години до того часу, коли ми мали погасити борг. Запитання: кредитор точно мав намір отримати гроші від нас?
С.Г.: Цього ж дня представники ACP через реєстраторів здійснили спроби зміни менеджменту компаній групи. Спиралися вони на нібито рішення загальних зборів учасників українських компаній від 19 грудня. Тут уточню, що ACP у якості забезпечення кредиту уклала з нами договір про довірче управління компаніями і, відповідно, отримала важелі для подібних дій. Тобто за день до виставлення вимог щодо погашення боргу кредитори вже ініціювали спробу зміни менеджменту.
А перші коментарі у медіа від так званих "експертів" проти GNT Group у цьому конфлікті з'явилися за пару днів до того, як кредитори опублікували офіційні релізи про свої дії щодо стягнення боргу. Звідки "експерти" могли знати про це?
Іншими словами, ще в першій половині грудня ми говорили про реструктуризацію боргових зобов'язань, щоб не втратити робочий капітал GNP Group, що призвело б до зниження показників її діяльності (про що є наше листування з паном Паттоном). А наприкінці грудня кредитори за всіма ознаками розпочали рейдерське захоплення компанії.
– Innovatus звинуватив вас у незаконному продажі зерна та перешкоджанні оглянути зерновий термінал. Наскільки аргументовані їхні заяви?
С.Г.: Усі звинувачення з боку як ACP, так і Innovatus – безпідставні. Звертаю увагу, що Паттон у своїх заявах апелює до якогось зерна на терміналі, яке нібито зникло, і до якого Argentem Creek Partners не має жодного стосунку.
Ще 25 лютого 2022 року компанія "Олімпекс Купе Інтернейшнл", яка керує зерновим терміналом GNT Group, офіційним листом поінформувала Innovatus про неможливість забезпечення зберігання зерна та контролю його якості. Причини очевидні: відсутність необхідних потужностей для тривалого зберігання зернових та неможливість ротації вантажу через ракетні атаки.
В.Н.: Доступ до терміналу ми отримали лише на початку травня 2022 року. Приблизно тоді міжнародна компанія Bureau Veritas провела інспекцію зерна та задокументувала його псування. Зберігати на терміналі таку продукцію було небезпечно. Із початком роботи "зернового коридору" її замінили на нові партії зернових. І з того часу їх обсяг достатній для розрахунку за борговими зобов'язаннями.
Все інше – нічим не підкріплені розповіді про те, що нібито інспектори кредитора не мають доступу до сховищ. З доступом були проблеми лише через причини воєнного часу. Цікаво, що після того, як обмеження на доступ до сховищ було знято, запитів на відвідування інспекторами Innovatusми не отримували. Хоча заявляли про свою відкритість до будь-яких перевірок.
Ми запрошуємо кредиторів і всі зацікавлені сторони будь-коли особисто переконатися в наявності зернових на складах терміналу.
Термінал Olimpex Coupe International
– А як складались переговори Innovatus щодо погашення боргу?
С.Г.: Переговори про цей йшли з жовтня 2022 року. Innovatusвисловлював бажання якнайшвидше завершити свої операції в Україні та прийняти оплату боргу. Ми були готові з ним розрахуватись. Однак ці перемовини зайшли в безвихідь через позицію ACP. Фонд у грудні 2022 року блокував таку угоду, вимагаючи погашення боргів на Pari Passu.
Після 20 грудня Innovatus синхронно з ACP розпочала юридичні процедури проти GNT Group, одночасно поширюючи в медіа голослівні звинувачення у крадіжці зерна. Нам очевидно, що ACP, плануючи ще як мінімум із листопада захоплення нашого бізнесу, не залишив для Innovatus інших варіантів, одночасно пообіцявши додатковий прибуток від продажу GNT Group.
– Які ще є свідчення на користь версії про спробу захопити ваш бізнес із подальшим непрозорим продажом?
В.Н.: По-перше, представники кредитора, що діяли за довіреністю, змінили юридичні адреси зазначених управляючих компаній з Одеси на Львів. Джон Паттон у своїх заявах намагається списати це на загальну тенденцію релокації бізнесу до західного регіону України. Але наш бізнес прив'язаний безпосередньо до моря і порту, про яку релокацію в цьому випадку може йтися!
По-друге, директорами наших компаній призначено людей без досвіду роботи на ринку логістичних послуг. Це юристи юридичної компанії Hillmont Partners.
По-третє, юристів було призначено саме директорами компаній. Це суперечить умовам корпоративного договору, згідно з яким представник кредитора міг призначити лише комерційних директорів (з правом підпису) без зміни директорів компаній. Цей забезпечувальний інструмент був потрібний для того, щоб кредитор мав можливість впливати на комерційні рішення операційних компаній. І такий крок був би логічним та прозорим.
С.Г.: АСР почав застосовувати примусове стягнення лише тоді, коли термінал став цінним активом. За шість місяців роботи зернового коридору через наш термінал було перевалено близько 1,5 млн тонн! Що й стало цікавим для хедж-фонду чи, скоріше, третьої сторони – потенційного покупця. Адже чим ще можна пояснити подібну поспішність та відмову кредитора прийняти нашу пропозицію про відстрочку, а також про резервне кредитування, щоб дати нам можливість відновитись від війни. Найімовірніше лише тим, що на наші активи вже знайшовся покупець.
– Чи є розуміння вартості компаній GNP Group в умовах війни? Де тут вигода кредиторів?
В.Н.: Навіть у 2020 році вартість лише терміналу перевищувала суму кредиту більше ніж утричі. При тому, що на ринку була надмірна пропозиція перевалочних ємностей. Зараз чимало терміналів постраждали. Ставки зросли. Мультинаціональні компанії не входять на наш ринок.
Тому ціна компанії, яка ще й торгує зерновими, все рівно вища сукупного боргу. Кредитори з Кайманових островів можуть заробити більше, навіть з урахуванням юридичних витрат, продавши непрозорим способом GNT Group.
– У вас є інформація про те, кому кредитори пропонували продати вашу компанію?
С.Г.: Деякі гравці ринку в приватних бесідах говорили нам про те, що їм від посередників надходили пропозиції розглянути покупку GNT Group. Йшлося також про можливість продажу іноземним компаніям. Поки що більше не готовий про це говорити. Ми зараз перевіряємо всю інформацію.
– Трудовий колектив GNT Group звернувся до керівництва України із проханням сприяти вирішенню конфлікту цивілізованим шляхом. Чи є результат від такого звернення?
В.Н.: У держорганах нас почули і вже запропонували стати медіаторами у цій суперечці. Ми також зі свого боку готові на будь-яку відкриту взаємодію. Але поки що не бачимо такої готовності з боку АСР та Innovatus.
До речі, з проблемою невиплати кредитів під час війни зіткнулися багато українських компаній. Інвестори дали їм відповідні відстрочки чи провели реструктуризацію. У січні цього року компанія "Кернел" домовилася про відстрочення платежів за кредитами. "Нібулон" проводить аудит та реструктуризацію боргів. Укразлізниця перенесла виплату євробондів.
Але для цього потрібно лише мати реальне бажання повернути інвестиції, а не захопити компанію.
