Дефіцит електроенергії, падіння виробництва та зростання інфляції. Як обстріли енергосистеми вплинуть на економіку України
Через російські обстріли енергосистеми та дефіцит електроенергії переважна більшість підприємств зменшує виробництво, інфляція зростає, а обсяги експорту змешнуються.
Національний банк в "Інфляційному звіті" за січень 2023 року зробив прогноз впливу дефіциту електроенергії, який виник внаслідок руйнувань електростанцій та мережевої інфраструктури, на економіку України. БЦ вибрав найважливіші тези.
"Зважаючи на масштаби пошкоджень, українська енергосистема продемонструвала високу гнучкість та адаптивність. Українські енергетики набули унікального досвіду маневрування малопотужними електричними мережами, був посилений фізичний захист енергооб'єктів. Бізнес теж пристосовується до таких умов: багато підприємств забезпечили себе автономною генерацією, отже економіка частково працює навіть під час перебоїв з постачанням е/е", - йдеться у звіті НБУ.
Утім, зазначають у Нацбанку, ймовірність подальших обстрілів - значна, водночас запаси резервного обладнання обмежені, а постачання та встановлення потрібного імпортного обладнання потребує часу та додаткових ресурсів.
Через високу невизначеність НБУ розробив два сценарії розвитку подальших подій, які відрізняються припущеннями стосовно масштабів руйнувань, швидкості відновлювальних робіт та постачання потрібного обладнання, що відповідно зумовлює різні обсяги дефіциту е/е.
Руйнування енергетичної системи України внаслідок ракетних ударів призводять до втрат ВВП через зменшення обсягів виробництва та скорочення споживчого попиту, посилення інфляції через збільшення витрат бізнесу та втрат для зовнішньої торгівлі передусім через нарощування імпорту нафтопродуктів та енергообладнання.
Тож базовий сценарій НБУ передбачає порівняно швидке відновлення енергосистеми завдяки ремонтам та оперативним поставкам енергообладнання. За цим сценарієм втрати ВВП оцінюються у 1.9 відсоткових пункти у 2023 році та у 0.6 в. п. у 2024 році. Додатковий внесок у споживчу інфляцію – близько 2 відсоткових пункти у цьому році. Дефіцит зовнішньої торгівлі додатково збільшиться на $2 млрд у 2023 році та $0.5 млрд у 2024 році.
Водночас песимістичний сценарій передбачає більш суттєве пошкодження енергосистеми, тимчасову зупинку окремих блоків АЕС та повільніші темпи відновлення. Відповідно це передбачає ще більші втрати ВВП та ще більший дефіцит зовнішньої торгівлі. При цьому оцінка впливу на інфляцію не змінилися.
Обидва сценарії враховують нові пошкодження генерації та мережевого обладнання в першу чергу в першому кварталі 2023 року, коли потреби в е/е найвищі.
При цьому, у разі повернення контролю України на над ЗАЕС, її інтеграція в енергосистему припускається лише в другому півріччі 2024 року через вірогідне мінування території та пошкодження обладнання.
Прогнозу дефіциту електроенергії в енергосистемі, %
Як відключення електроенергії впливають на економічну активність
Згідно з результатами опитування підприємців Нацбанком, у частини бізнесів обсяги випуску продукції не змінилися або змінилися несуттєво завдяки переходу на генератори та гнучкий графік роботи і на нічну роботу.
Проте переважна більшість підприємств усе ж зменшує виробництво. По всім респондентам зменшення обсягів виробництва становило 18,6%. Найбільш вразливими виявилися промислові підприємства, будівництво та транспорт. Натомість агросектор та сектор послуг менше відчувають негативний вплив перебоїв з енергопостачанням.
Як змінилися обсяги виробництва продукції і надання послуг
Відповідно втрати темпів зростання реального ВВП у четвертому кварталі 2022 року оцінено у 4 відсоткових пункти та 1.3 в. п. у 2022 році загалом.
Внесок дефіциту електроенергії в зміну реального ВВП (в. п.)
У 2023 році, згідно з базовим сценарієм, втрати темпів зростання річного ВВП становитимуть 1.9 в. п. Завдяки поступовому відновленню системи у 2024 році втрати зменшаться до 0.6 в. п.
За песимістичного сценарію цьогорічні втрати ВВП становитимуть 3.6 в. п., у 2024 році – 1.5 в. п.
Інфляція
Вимушений перехід бізнесу на генератори матиме найбільший прямий внесок у собівартість продукції, адже вартість виробленої електроенергії ними значно перевищує ринкову вартість електроенергії.
Високий попит на паливо, зокрема для потреб генераторів, посилює негативний вплив на інфляцію.
Збільшує витрати на виробництво також і порушення технологічних процесів (термічної обробки, охолодження, обігріву, запуску обладнання), які виникають через відключення електроенергії.
Натомість відключення е/е стримує інфляцію через зменшення споживання внаслідок фізичної недоступності закладів торгівлі та послуг, а також загального зниження внутрішнього попиту.
Вплив відключень електроенергії на річну інфляцію (в. п., на кінець кварталу)
Вплив відключень електроенергії на показники інфляції зростатиме. За базового сценарію він досягне максимуму у 3 в. п. у другому-третьому кварталах 2023 року та знизиться до 2 в. п. наприкінці року.
За песимістичного сценарію очікується, що попри вищі витрати, загальний ефект на інфляцію відповідатиме базовому сценарію внаслідок падіння сукупного попиту.
Зовнішня торгівля
Дефіцит електроенергії матиме негативний вплив на експорт товарів при одночасному збільшенні імпорту.
Наразі експорт скоротиться за всіма групами товарів, крім зернових культур, збір та транспортування яких майже не залежать від наявності е/е.
Насамперед скоротяться поставки продовольчих товарів (передусім соняшникова олія) та продукція ГМК.
За базовим сценарієм найбільші втрати експорту очікуються в І кварталі 2023 року. В імпорті товарів дефіцит е/е насамперед позначиться на двох групах товарів – нафтопродуктах та продукції машинобудування.
Найбільше зростання імпорту очікується в І кварталі 2023 року на рівні $220 млн на місяць. З ІІ кварталу завдяки довшому світловому дню, теплішій погоді та певному насиченню ринку обладнанням для забезпечення енергоавтономності імпорт продукції машинобудування знизиться, однак знову зростатиме з настанням холодів.
За песимістичного сценарію найбільші втрати експорту припадатимуть на І квартал 2023 року, проте їх величина зросте. Середньомісячне зниження експорту прогнозується на рівні $135 млн дол. на місяць, тоді як зростання імпорту – $410 млн дол.
Втрати для зовнішньої торгівлі, ($ млрд)
