"Пришвидшити проходження митниці можна тільки за хабар". Що заважає масштабувати виробництво дронів для ЗСУ
У 2023 році Міноборони планує придбати українських дронів на 20 млрд грн. Але налагодити логістику і масштабувати виробництво заважає Китай та корупція на українській митниці.
"Mavic більше не варіант, зробіть нам крило", - звернулися аеророзвідники 92-гої бригади до Ігоря Криничко у березні минулого року. Китайські цивільні квадрокоптери були майже єдиними очами бійців в АТО та ООС. Велика війна затребувала недорогих, але військових крил, які б забезпечували більшу дальність польоту, шифрування сигналу тощо.
Криничко закінчив ХАІ (Національний аерокосмічний університет імені М.Є. Жуковського) та був пов'язаний з авіаційною спільнотою. Він знав, як знайти потрібних інженерів. Підтримка прийшла із Заходу країни.
На весні львів’янин Ігор Фіняк та харків’янин Ігор Криничко заснували спільну науково-виробничу компанію Skyassist. За два місяці перші два прототипи вже працювали на фронті.
На запуск серійного виробництва пішло більше року. Була задіяна технологія штампування фюзеляжу. Саме розробка штампувального обладнання стала найвитратнішою частиною.
Обсяг інвестицій підприємці не озвучують, але кажуть, що це були власні кошти.
БпЛА отримав ту ж назву, що і 92-га окрема механізована бригада імені кошового отамана Івана Сірка, яка замовила його розробку.
"Перша партія серійних дронів Sirko відправляється на фронт на цьому тижні", - каже представник Skyassist Віктор Локотков.
Технологія штамповки та конвеєрної збірки дозволить до кінця літа поставити на фронт 2 тис. українських розвідувальних крил.
Sirko зайшов у ту саму цінову категорію, що і розповсюджений квадракоптер Mavic 3 від китайської DJI. Його вартість складає від $3 тис. Проте цивільні китайські дрони Міноборони не закуповує. Виробник військового БпЛА Sirko сподівається найближчим часом отримати державне замовлення.
Sirko
Наскільки складно продати дрон Міноборони
24 березня 2023 року Кабінет Міністрів ухвалив постанову №256 "Про реалізацію експериментального проєкту щодо проведення оборонних закупівель безпілотних систем вітчизняного виробництва".
Документ вирішує два ключових питання, які дев’ять років гальмували запуск масових виробництв БпЛА: неринкове ціноутворення та бюрократизація процесу отримання держзамовлень.
Раніше виробник міг нараховувати прибуток лише за двома статтями: 1% на іноземні комплектуючі та 30% на власні послуги. За словами співзасновника компанії DEVIRO Дениса Чередниченка, який із 2015-го року виготовляє безпілотники "Лелека", за таких умов прибуток компанії тоді був вкрай малий та не міг задовольнити потреби для фінансування RND (дослідження для розвитку виробництва).
До початку збройної агресії російської федерації у 2014 році майже весь обороно-промисловий комплекс України складався із державних підприємств. DEVIRO була у п’ятірці перших приватних компаній, що долучилися до оборонного комплексу.
У 2015 році Чередниченко разом з іншими виробниками почав діалог з Міноборони щодо нормування прибутку підприємств.
"По суті держава на нас навчалася, як працювати з приватним сектором. Ми з нуля розробляли виробничу та експлуатаційну документацію, писали програми проходження випробувань, готували розрахунково-калькуляційні матеріали, відстоювали ціни на складові частини, доводили необхідність комерційного рівня заробітних плат для кваліфікованих фахівців, особливо у напрямку IT", - розповідає Чередниченко.
У рамках експериментального проєкту Кабмін дозволив виробникам додавати до виробничої собівартості 25%.
Другий стимул, який отримала галузь БпЛА у цьому році, це спрощення процедур укладання держконтрактів. Ще у вересні 2022 року Кабмін запропонував компаніям не проходити процедуру постановки на озброєння, що може розтягуватися на роки. Достатньо отримати дозвіл на експлуатацію в ЗСУ.
"Зараз все залежить не від держави, а від виробника", - вважає Віктор Локотков. За його словами, заявка подається онлайн. Вона включає в себе чек-лист з певними характеристиками продукту. Держава розглядає заявку тиждень, після цього БпЛА перевіряють на відповідність до чек-листу.
"Приїжджають військові. Якщо ви вказуєте, що ваш літак на 25 кілометрів, а він ледве тягне п’ять, і губиться зв'язок, то, будь ласка, переробляйте. З’явилося багато сирих проєктів із завищеними характеристиками", - розповідає Локотков.
БпЛА Sirko в квітні успішно пройшов випробування на полігоні. Зараз компанія перебуває на фінальній стадії впровадження рекомендацій.
Цех збирання БПЛА українського підприємства Ukrspecsystems
Які дрони найбільше чекають на фронті
Попит на дрони залежить від активності бойових дій. Взимку потреба фронту в БпЛА була в межах 20 тисяч, сьогодні - 50 тисяч. За приблизною оцінкою, в день втрачається 300-500 безпілотників.
"Коли ідуть активні бойові дії, дрон, який коштує 100 чи 300 тис. грн., може бути втрачений в першому ж вильоті. І в одній бригаді за один день таких втрат може бути кілька. Це не якийсь винятковий випадок", - розповідає офіцер розвідки Тарас Степура.
За його словами, після повномасштабного вторгнення основною причиною втрати дронів стало посилення ворогом радіоелектронної боротьби (РЕБ). Чим жорсткіша робота РЕБ, тим більш дорогі дрони потрібні для успішного виконання бойових завдань. Висока вартість зумовлена наявністю в них більш довершеної системи зв’язку та захищених модулів GPS-навігації.
Частіше використовуються дрони двох типів: коптери та крила. Останні традиційно дорожчі, ніж коптери. І у цьому сегменті переважна більшість дронів саме українського виробництва.
"На початку війни відомим комплексом з чудовим планером була "Мара", - згадує Степура. - Зараз найбільш розповсюдженими крилами є розвідувальна "Лелека".
Її нещодавно разом з "Фуріями" закупило Міноборони.
"З лютого 2022 року нами було впроваджено заходи з диверсифікації ризиків, у тому числі, шляхом відкриття повноцінної виробничої лінії у Чеській республіці. За цей час ми збільшили обсяг виробництва більше ніж у 10 раз", - каже виробник "Лелек" Денис Чередниченко.
Виробники швидко реагують на нові виклики. Восени минулого року було презентовано дрон "Шарк". Ці крила створені для глибинної розвідки та корегування, у тому числі HIMARS. Його виробник, компанія Ukrspecsystems, серед іншого також розробила PD-2 – дрон, який може здійснювати повітряну розвідку та використовуватися як носій бомбового навантаження на відстань до 1 тис. км.
Шарк
Автономні літаки компанії AeroDrone D-80 Discovery та E-300 Enterprise зі здатністю польоту біля 3 тис. км пройшли сертифікацію та у березні почалося їхнє серійне виробництво. Компанія вже уклала угоду з МО на постачання першої партії до ЗСУ.
AeroDrone D-80 Discovery
Ціль виправдовує засоби, вважає розвідник Тарас Степура. Для того, щоб знищити штаб ворога, доцільно використовувати дрони вартістю і у десятки тисяч доларів. Але для ураження звичайних "недорогих" цілей - автомобілів чи живої сили, достатньо коптера за умовні $300. І саме таких цілей на фронті безліч.
У фронтових реаліях кращим коптером для розвідки лишається китайський Mavic 3. Якісна камера та потужний лінк, який забезпечує зв'язок між пультом і коптером - це головні його переваги. "На диво, він вчасно з’явився, - посміхається Тарас Степура. - Якраз напередодні великої війни".
Зробити серійні дрони, здатні замінити квадрокоптери китайської компанії DJI - головний виклик для українських виробників. Особливо, враховуючи втрачений час, коли з боку командування ЗСУ не було розуміння важливості розвитку БпЛА.
За роки війни, наголошує Степура, не було проведено навіть реорганізацію організаційно-штатної структури підрозділів з врахуванням необхідності широкого застосування дронів, не прописано методологію їх застосування, не створено системи навчання пілотів.
"Саме це стало причиною нашого програшу в ситуаційній обізнаності на першому етапі протистояння повномасштабному вторгненню", - вважає офіцер.
Теж стосується і дронів-камікадзе. Їх виробництво нарощується як у нас - десятками волонтерських команд по всій Україні - так і ворогом. Важливо, хто перший вирішить проблему забезпечення стійкого зв’язку з дроном в процесі зниження, а значить, його керованості аж до моменту зіткнення з ціллю. А потім серійно застосує цю технологію на фронті.
Засновник фонду "Небо Перемоги" Андрій на позивний Пілот бойовими дронами почав займатися з березня 2022 року. На той час в нього вже було виробництво сільськогосподарських БпЛА.
На розробку технології та першої сотні експериментальних моделей було витрачено біля $1 млн власних інвестицій. До серійного виробництва він прийшов у січні 2023 року.
"На червень встановлений план виробництва – 1 тис. дронів-камікадзе ГРІМ та 10 ударних гексокоптерів КРУК", - каже Пілот.
ГРІМ ($550-600) та КРУК ($15 тис.), як і планер Sirko, завершують процес оформлення та чекають на держзамовлення.
Більшу частину крил на фронт постачає Міноборони, проте коптери переважно закривають волонтери.
Військові зараз є головними замовниками дронів. Їх оплачують постійні донори підрозділів або ті підприємці, яких шукає під замовлення сам виробник.
"В нас є донори, що роблять прямі замовлення для частин під операторів, - розповідає Пілот. - Заявок від підрозділів наразі сотні. Тому ми відкрили фонд".
Якщо вже зараз загрузити виробничі потужності на повну, то можна отримувати на місяць 2 тис. дронів-камікадзе ГРІМ та 50 ударних гексокоптерів КРУК.
Чому виробництво упирається в митницю
Перший публічний інвестор на ринку БпЛА Дмитро Шимків, який купив 50% компанії AeroDrone, у квітні звернувся до депутатів ВР з проханням вирішити проблему з митницею. Через неузгодженість Митного кодексу з Податковим кодексом, імпортні комплектуючи втратили податкову пільгу, і з них знов почали стягувати ПДВ.
"В квітні 2022 року були підписані зміни до Податкового кодексу України (пункт 32 підрозділу 2 розділу ХХ) про звільнення від оподаткування ПДВ ввезення на територію України БпЛА та їх частин, що класифікуються у товарних позиціях 8802, 8803 згідно УКТ ЗЕД. А вже жовтні 2022 ВРУ оновлює Митний тариф України, який набрав чинності з 1 січня 2023 року, в якому код, що охоплює частини БпЛА 8803 зникає (!), а всі компоненти та запчастини до БпЛА тепер включено до групи товарів за кодом 8807 УКТ ЗЕД, до якого не застосовуються пільги по ПДВ", - розповідає Шимків.
"Коли ми укладали угоду з Міністерством Оборони, то орієнтувались на законодавство, яке передбачало податкову пільгу на імпортні комплектуючі, що передбачало відсутність ПДВ при ввезенні. Зараз маємо наступну картину: комплектуючі приходять з-за кордону, але при митному оформленні не можливо вказати вже не існуючий код 8803, що підпадає під пільгове розмитнення, а лише відповідник – 8807, на який нараховується 20% ПДВ. Митниця не має підстав застосовувати пільги до коду 8807, як правонаступника 8803, оскільки зміни до Податкового кодексу не внесено. Відповідно, собівартість продукції виробника зростає на 20%, яких ніхто не передбачав при формуванні ціни, адже відшкодування ПДВ у контрактах з Міноборони неможливо, тому, що постачання військової техніки відбувається без ПДВ. Товар до наших БпЛА на митниці, і нам треба продовжити виробництво за контрактом", - писав Дмитро Шимків.
На початку травня необхідні зміни в Податковий кодекс були внесені. Але як зауважив Шимків, частина виробників була змушена заплатити ПДВ та понесла великі збитки, бо невиконання контракту з МО – це ще більші видатки.
Проблема з імпортом є найгострішою на ринку БпЛА.
Взимку ВР дозволила ввозити без ПДВ та мита імпортні дрони. 6 лютого депутати підтримали відповідні зміни до Митного та Податкового кодексів: законопроєкти № 8360 та № 8361-д було ухвалено у другому читанні.
14 лютого Кабмин прийняв постанову, згідно якої дрони та їх запчастини можна ввозити без дозволів Державної служби експортного контролю (ДСЕК).
До цього Експортний контроль вирішував, чи є цей літальний апарат товаром військового призначення або подвійного використання. Військовий дрон зобов’язаний був отримувати сертифікат і дозвіл на ввіз. А імпортери DJI Mavic 3 та Autel EVO II повинні були довести, що їх дрони не є військовими, тому ті місяцями простоювали на митниці.
Документ звільнив від нагляду з боку ДСЕК усіх імпортерів БпЛА та компонентів - як військового, так і подвійного використання.
Але комплектуючи на кордоні все одно стоять.
Легше зробити, ніж завезти
Керівник БФ "Свобода України" Дмитро Проданюк тільки повернувся з Ужгорода з новим автомобілем для фронту та комплектуючими для дронів-камікадзе. Він забрав залишки зі складу у Ужгороді. "Терміновий заказ від військових, - пояснив Дмитро. – Всі робимо все".
Проблема та ж, що з EcoFlow в блекаут, пояснює імпортер БпЛА та комплектуючих на умовах анонімності.
"Великі партії комплектуючих для дронів заморожують. Так як і Китай і українська митниця створюють штучні черги. Пришвидшити проходження нашої митниці можна тільки за хабар", - розповідає він.
Проданюк згадує, як перші комплектуючі він легко знайшов в інтернет-магазинах. Це була весна 2022 року. Він з друзями почав збирати дрони відразу після звільнення Київщини. Зараз силами трьох айтішників збирається 50 дронів-камікадзе вартістю 13-25 тис. грн/од. – якраз для "недорогих" цілей. Апарати брендують як "Дикі шершні".
Дрони камікадзе Дикі шершні
Зібрати в Україні дрони виходить трохи дорожче, ніж закупити готові. Але це виправдовується тим, що, по-перше, від Китаю можна отримати багато браку, а по-друге, майстри, які збирають дрони, самі їх і налаштовують.
"У цьому 50% успіху, - вважає Проданюк. – Колись відправили хлопцям дрони з коробки, вони з ними не впоралися. Пілотів не вчать налаштовувати апарати".
Завозити комплектуючи без мита та – гарантовано – без ПДВ стає можливим тільки зараз. Новація стосується не збірки, яку робить Проданюк, а виробництв. 29 травня ВР прийняла відповідні законопроєкти № 9275 та № 9276.
"Проєктами передбачається звільнення на час воєнного стану від ПДВ і мита ввезення складових (матеріали, вузли, агрегати устаткування та комплектуючі) БпЛА, що ввозяться підприємствами для власної виробничої діяльності з виробництва та ремонту БпЛА", – поясняв ініціативу нардеп Ярослав Железняк.
Щоб встигнути виробити до кінця літа заплановані 2 тис. безпілотників Sirko, в компанії збираються окрім китайських комплектуючих закупати європейські, які дорожчі у чотири рази. Це буде додаткових 10% у кінцевій ціні, але замовлення прийде вчасно.
Китай за рік не тільки підняв ціни на комплектуючи для БпЛА на 40-60%. Він постійно скорочує експорт продукції та створює штучні черги серед замовників. Виробники дронів шукають потрібні позиції через безліч країн. Щоб отримати високоточну електроніку, оптику чи чіпи вибудовуються величезні логістичні ланцюжки. Та всі вони упираються в митницю.
Відкривати повноцінне виробництво "Диких шершнів" Дмитро не збирається. "Я б це зробив тільки тоді, коли б половина комплектуючих вироблялася в Україні", - пояснює він.
У локалізації виробництва бачать вирішення питань багато учасників ринку. Після підписання угоди з Миноборони виробник дронів-камікадзе ГРІМ та ударних гексокоптерів КРУК планує створити спільне підприємство з один із держпідприємств. Для закриття повного виробничого циклу в Україні - без іноземних закупок.
