Голова Федерації роботодавців Дмитро Олійник: "В Офісі президента підтримали наші пропозиції щодо припинення тиску на бізнес"

Автор: Василь Мельник

БізнесЦензор поговорив з головою ради Федерації роботодавців про тиск на бізнес з боку правоохоронців і про ініціативи, які повинні зменшити вплив органів на підприємців.

Автор фото: Aleksandr Aleksieiev

Наприкінці червня Президент Володимир Зеленський вперше з початку повномасштабної війни зустрівся з представниками бізнесу. Це відбулося наступного дня після того, як українські підприємці оприлюднили "Маніфест 42", вимагаючи зупинити хвилю рейдерства та тиску правоохоронців.

Під час зустрічі Президент доручив заступнику голови ОП Ростиславу Шурмі створити комунікаційну платформу за участі бізнесу для вирішення проблем рейдерства і тиску силових та контролюючих органів.

У своєму останньому інтерв'ю Шурма розповідав, що таких зустрічей вже відбулося вісім, а участь у них взяли 25 компаній.

БізнесЦензор запитав про ефективність цієї платформи у голови ради Федерації роботодавців та одного із ініціаторів "Маніфесту 42" Дмитра Олійника.

"Сьогодні в України два вороги – Росія і корупція"

- У останньому звіті Офіс бізнес-омбудсмена вказує, що кількість скарг бізнесу на дії влади зростає і ця ситуація вже нагадує статистику кінця 2021 року. "Це набагато краще, ніж було за часів Януковича, але набагато гірше, ніж до повномасштабного вторгнення", – підтверджував нещодавно співзасновник маркетплейсу Rozetka Владислав Чечоткін. Як протистояти цій тенденції?

- На жаль, кількість звернень бізнесу про тиск збільшилася, саме тому народилася ідея "Маніфесту 42". Спочатку його підписали 42 власники бізнесу, сьогодні вже понад 300 підприємців приєдналися до нашого руху.

Чому "Маніфест 42"? Бо тиск на бізнес – це порушення статті 42 Конституції, яка встановлює, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Поряд із цим Конституція встановлює, що підприємницька діяльність депутатів, посадових і службових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування обмежується законом. Це депутати, судді, прокурори, слідчі.

Але якщо подивитися, як живуть ці посадові особи, можна побачити, що це вони справжні "підприємці", вони вміють заробляти гроші, а ми маємо тільки створювати робочі місця і платити податки. Саме тому ми вийшли в День Конституції в публічний простір з цим Маніфестом.

Один із тих, хто ініціював цей Маніфест і був його підписантом – Сергій Позняк, голова Асоціації підприємців ветеранів АТО. Сьогодні він очолює цей рух.

До нашого руху приєднуються підприємці, які готові працювати чесно, які розуміють, що не буде майбутнього в України, доки є дві найбільші проблеми, які визначає суспільство: ворог – Росія, як агресор, і ворог – корупція. Зовнішній і внутрішній. Як побороти зовнішнього ворога, суспільство, воїни, Генеральний штаб – вони знають краще і я думаю, що ми зможемо спільними зусиллями перемогти.

Як побороти корупцію, яка точно не дасть побудувати нормальну країну? Ми заявили, що не будемо платити хабарі, що ми будемо публічними, що ми будемо виводити на світло тих, хто чинить тиск на бізнес, і таким чином будувати правову державу.

- Вже наступного дня після публікації Маніфесту Президент провів першу з початку повномасштабної війни зустріч з підприємцями…

- Я був на цій зустрічі, у мене була можливість ввести діалог із ним. І коли я розповів про Маніфест та його ідеї, Президент сказав: "Я підтримую, чим я можу допомогти?".

Дві пропозиції я йому озвучив. Перша – створити платформу, де ми могли би обговорювати конкретні випадки тиски на бізнес і готувати зміни до законодавства, у тому числі про відповідальність працівників силових структур. Він доручив це (заступнику голови Офісу президента) Ростиславу Шурмі. Тому, можна сказати, що за ініціативи "Маніфесту 42" ця платформа була створена.

Крім того, я сказав, що ми хочемо створити реєстр, який би через публічний осуд, через юридичний аналіз порушень правоохоронцями законодавства сприяв створенню інституту репутації, якого у нас немає.

"В Офісі президента пропозиції бізнесу підтримали"

- Зараз ця платформа працює у форматі закритих зустрічей з окремими підприємцями. Чи обговорюються якісь системні рішення, адже сам Ростислав Шурма називав серед задач створення такої платформи напрацювання законодавчих змін?

- Наприкінці минулого тижня (31 серпня, – ред.) у мене була зустріч на цій платформі з Ростиславом Шурмою і представниками силових структур, де я детально презентував всі ідеї, напрацьовані ініціаторами "Маніфесту 42". Скажу відверто, до цього я трохи скептично ставився до цієї платформи. Але після цієї зустрічі у мене з’явилася надія, що цей інструмент може виконати свою роль для пошуку системних рішень, які можна перетворити в дію.

- Які ідеї підписантів "Маніфесту 42" Ви обговорювали?

- Перша наша пропозиція – трансформувати платформу, зробити її більш публічною. Щоб у зустрічах, крім підприємців, могли брати участь адвокати, представники бізнес-асоціацій, бізнес-об'єднань, офісу бізнес-омбудсмена.

З іншого боку, важливо, щоб участь у таких зустрічах брали, наприклад, і представники Мін’юсту. Якщо ми плануємо обговорювати зміни до законодавства, то своє слово мають сказати і фахівці з боку держави. Проміжне засідання у такому форматі очікуємо через два тижні.

- Тобто в рамках роботи платформи вже планується обговорення змін до законодавства?

- На зустрічі ми представили наше бачення змін до законодавства, проаналізувавши понад 30 кейсів, які вже розглянули на базі платформи. Більшість із них – це скарги членів Федерації роботодавців, які ми ж подавали на розгляд цієї платформи. І ми знаємо, в чому суть проблем у цих кейсах з точки зору законодавства, і де силовики зловживають своїми повноваженнями.

Наприклад, ми обговорювали арешт рахунків. Ми вважаємо, що на час воєнного стану у справах, які не торкаються секторів оборони і безпеки, арешт рахунків не має застосовуватися. Для чого у сфері господарських відносин сьогодні арешт рахунків?

Наступна пропозиція пов'язана з валом обшуків у кримінальних справах. Бо, з одного боку у нас вже виникла ціла "індустрія конференцій з відновлення", а з іншого – з’явилась "індустрія обшуків".

Наша пропозиція – встановити, що клопотання про обшук до суду слідчий подає тільки за письмової згоди керівника органу досудового розслідування.

- Ці питання найбільш болючі для підприємців?

- З ними пов'язано найбільше зловживань. Наприклад, ми не знайшли прецедентів, коли б в ухвалі суду на обшук було сказано: "знайдете гроші – забирайте". Вилучення коштів в судових ухвалах ніде немає. Але ми не знайшли й іншого прецеденту – коли кошти знаходили, але їх не вилучали, бо в ухвалі цього немає. Кошти завжди забирають.

Так само з арештом рахунків. Що це значить? Так окремі правоохоронці створюють зачіпки для того, щоб до них приходили і "вирішували" питання. Чому рахунки заблоковані? Це боляче для компанії. Чому кошти вилучають? Це боляче для людини. Таким чином людей змушують приходити і домовлятися. А якщо не приходять – хай далі мучаться.

Ми вважаємо, що так не повинно бути, а ті, хто вдаються до таких дій, мають бути покарані. Тому наша наступна пропозиція – це запровадження відповідальності для посадової особи, яка завдала шкоди підприємцю своїми незаконними діями.

- Як це працюватиме?

- Ми хочемо у законодавчому полі врегулювати ситуацію, коли підприємець зазнає збитків внаслідок неправомірних дій правоохоронців. У нього має бути право ці збитки підрахувати і покласти на державу. Своєю чергою, держава має перекласти ці витрати на того посадовця, який ухвалив неправочинне чи неправосудне рішення. Таким чином у цієї посадової особи з'явиться юридична, фінансова а можливо, і кримінальна відповідальність за свої зловживання. У нас є ще декілька пропозицій, в тому числі щодо змін до так званих законів "Маски-шоу стоп!".

- У Верховній Раді ще у квітні зареєстровано законопроєкт №9211, який його автори називали "Маски-шоу стоп! 3", але він передусім спрямований на захист від неправомірних дій при обшуках для ІТ-компаній. Ви пропонуєте ширші зміни?

- По-перше, ми вважаємо, що правоохоронці не мають приходити на підприємство з обшуками, якщо вони не надіслали запит для отримання потрібних документів. Зробіть запит і підприємець вам надасть матеріали, які вам потрібні, без блокування роботи.

По-друге, у нас цифрова держава, а силовики досі хочуть вивозити повинні документи тонами. У нас вже підписи електронні, платіжки електронні, навіщо ці тонни документів? Потім у слідчих цілі склади завалені паперовими документами. Навіщо це все?

- Яка реакція Офісу президента на ці пропозиції?

- Ми обговорили кожен пункт. Ростислав Шурма всі ці пункти підтримав і пообіцяв, що доповість Президенту. Я йому сказав: "Подякуйте Президенту за те, що він створив платформу. І я дуже хочу подякувати Президенту, коли він внесе ці законопроєкти до Верховної Ради і ще раз – коли він підпише ці закони, які почнуть діяти".

Тоді ми побачимо, що наша ініціатива з "Маніфестом 42" і позиція Президента, який підтримав цей Маніфест, співпадають і на словах, і на ділі.

- Загалом озвучені пропозиції передбачають певну зміну "правил гри" у відносинах між підприємцями і силовиками. У цьому контексті важливо уточнили, чи був на цій зустрічі заступник голови ОП Олег Татаров, який відповідає за правоохоронний блок?

- Були представники правоохоронних органів, прокуратури, БЕБ. На жаль, Олега Татарова не було.

- Але Ви розраховуєте, що саме Президент особисто внесе ці пропозиції до Верховної Ради?

- Наш лист із цими пропозиціями адресований Президенту, оскільки він створив платформу і може бути ініціатором цього законодавства. Ростислав Шурма сказав: "Я це підтримую, я доповім Президенту про всі ці ідеї".

Найдовше ми обговорювали запровадження відповідальності для працівників силових структур. Ця частина розмови проходила непросто, але й це Ростислав Шурма підтримав і сказав, що Президенту буде доповідати.

Розраховую, що Володимир Олександрович розуміє, що з таким рівнем корупції неможливо розраховувати, що після перемоги країна буде відновлюватись, сюди прийдуть інвестиції і в України може бути успішне майбутнє. Тому сподіваємося, що він розуміє цю проблему і буде ініціювати ці законодавчі зміни.

- Разом із тим в Офісі президента також готують зміни до законодавства для боротьби з корупцією. Володимир Зеленський публічно пропонував посилити відповідальність за корупцію і прирівняти її до державної зради. Фінального тексту законопроєкту ще немає, але може йтися про передачу частини справ про корупційні злочини від НАБУ до СБУ. Як до такої ідеї ставиться бізнес?

- Корупція вбиває, і ми це побачили. Наприклад, якщо замість аптечок українського виробника, які сертифіковані за стандартами НАТО, купують китайське, – це корупція вбиває. Якщо ДБР хоче відмінити проведений на "Прозорро" тендер на закупівлю українських пожежних машин під надуманим приводом, коли пожежі треба тушити щодня, – це корупція вбиває.

Тому, безумовно, корупція – це головний ворог, корупція – це державна зрада. Але у нас не коротка пам'ять. Ми пам'ятаємо, як СБУ "кошмарило" бізнес, і ледве-ледве Верховна Рада через суспільство, через нашу позицію, через довгі дискусії, спромоглася передати ці функції іншим органам.

Тому ми підтримуємо і суспільний осуд корупції, і прирівнювання її до держзради, і збільшення термінів покарання. Але з точки передачі цих справ до СБУ, то наш досвід роботи з СБУ говорить, що краще цього не робити.

При цьому підприємці розуміють, що сьогодні ми маємо бути одним цілим і з суспільством, і з антикорупційним рухом, і будемо співпрацювати з антикорупційними органами.

- Президент також анонсував створення одного правоохоронного органу, який займатиметься розслідуванням економічних злочинів. Ймовірно, це знову буде Бюро економічної безпеки (БЕБ). Ви наполягаєте на якнайшвидшому внесенні змін до законодавства, бо вважаєте, що створення такого органу не вирішить проблем підприємців чи через те, що цей процес може бути доволі довгим?

- Я не знаю, скільки часу займе реалізація цієї пропозиції. Давайте я буду відвертим. Коли Президент озвучив цю ідею під часу зустрічі з бізнесом, один з учасників не втримався і навіть викрикнув: "Ні, тільки не вони!"

Ще десятиліття тому у Федерації роботодавців була дискусія, наскільки варто зменшити кількість контролюючих органів? І чи не створимо ми в результаті об'єднання їх функцій "монстра"?

Тому, у мене досі немає чіткої відповіді, і у нас підприємницькому середовищі немає чіткої відповіді на це питання. З одного боку, роботу одного органу суспільству легше контролювати і навряд чи він зможе одночасно займатися такою кількістю обшуків і наїздів на бізнес. З точки зору можливості створення "монстра" є острах.

Але ми розуміємо, що політичне рішення вже є. Тому ми будемо концентруватися на тому, щоб в процесі реалізації цієї ідеї функції БЕБ були зрозумілими для бізнесу, щоб у цього органу було мінімум тих інструментів тиску, які сьогодні інші структури використовують.

- До речі, на які органи слідства підприємці скаржаться найбільше через зловживання повноваженнями?

- Конкретні цифри зараз я назвати не можу, але оціночно, – це Нацполіція, а також ДБР, яке мало б розслідувати злочини чиновників.

Але насправді у ДБР немає права приходити до підприємців. Тому слідчі відкривають провадження щодо чиновників якогось міністерства або іншого органу іншого державної влади. Але потім ця справа використовується для тиску на бізнес. Як приклад, можна навести справу ПК "Пожмашина", коли за формальними ознаками слідчі прийшли до ДСНС, але використовують цю справу, щоб перешкоджати роботі приватного підприємця.

Так само СБУ теж не має права приходити до підприємця. Але відкривається справа про державну зраду, яку, якщо захотіти, можна і в чашці кави знайти. Тут треба "похвалити" правоохоронні органи. Іноді вони діють прямолінійно, але часом у них пробуджується фантазія і вони такі вигадливі історії придумують для того, щоб зайти на конкретне підприємство, що диву даєшся.

"Ми вимагатимемо, щоб правоохоронці відшкодували збитки"

- Це можна сказати і про ваш бізнес, і про спільний бізнес вашого сина і власника інвесткомпанії Concorde Capital Ігоря Мазепи, рахунки якого заблокувала Нацполіція, несподівано втрутившись у господарський спір?

- У моєму варіанті йдеться про історію з ТОВ "Навігатор Майницьке". У мого сина був обшук і вилучили кошти, які належали мені.

Я пояснював слідчому, що в судовій ухвалі про обшук дозволу на вилучення коштів немає. Ці кошти легальні, вони призначені для відбудови мого аграрного підприємства "АПК Дубовий гай" на Житомирщині, однієї з найбільших свиноферм в Україні. Вона була зруйнована 27 лютого 2022 року – влучили дві авіабомби, три "Іскандери".

Я почав її відновлювати, для цього і призначалися вилучені кошти. Я попереджав слідчого, що зафіксую збитки, порахую свиней, яких я не завіз, свиней, які здохли, бо не буде за що їх годувати і лікувати.

Але гроші вилучили, потім арештували. По дорозі до зали суду прокурор не доніс додані до протоколу обшуку пояснення і декларацію, що це мої кошти.

Згодом справу від Нацполіції передали до ДБР. Апеляцію ми виграли і адвокати зараз будуть підраховувати збитки, яких ми зазнали.

- Тобто за рішенням апеляції незаконно вилучені кошти повернули?

- Кошти повернули, але лише тоді, коли адвокати попередили слідчого, що ми подаватимемо на нього в суд. І тільки через півтора місяця після рішення апеляції. Лише коли слідчий зрозумів, що це не жарти, а ми будемо далі діяти у правовому полі, кошти повернули.

- У цій справі Нацполіція також отримала ухвалу суду про арешт рахунків компаній ТОВ "Навігатор Майницьке" та її власника ТОВ "Села Енерджи". Ця ситуація теж якось врегульована?

- Я наводив цю ситуацію як приклад, чому ми вважаємо, що в господарських справах взагалі немає потреби арештовувати рахунки.

Станом на сьогодні у компанії "Села Енерджи" рахунки арештовані вже чотири з половиною місяці. Що це, як не заборона підприємницької діяльності?

Тиждень тому під час засідання суду навіть прокурор визнав, що не вбачає необхідності подальшого блокування рахунків. Але слідча суддя почала принижувати і адвоката, і прокурора, у підсумку засідання перенесли на середину вересня. Отже, мине вже 5 місяців з того часу, як рахунки заблоковано.

Я думаю, є тиск на суд. У мене немає інформації, хто це. Але з огляду на те, що писали журналісти-розслідувачі, і навіть Ігор Мазепа вже написав, що у цьому може бути зацікавлений один із працівників СБУ.

Можливо, так і є, тому що не буває такого, щоб чотири з половиною місяці рахунки були заблоковані, хоча навіть прокурор вже не заперечував проти розблокування. Найближчим часом до Вищої Ради Правосуддя буде буде подана скарга на безпідставне затягування суддями такого роду справи та недотримання норм суддівської етики.

У цьому випадку адвокати теж рахують збитки, вони будуть покладені на тих посадових осіб, які прийняли незаконні рішення. Але хотілося б, щоб для цього були чіткі правові інструменти.

І ключовий момент, якого у нас немає, – невідворотності покарання. Немає прикладів, коли хтось із силовиків, який наїхав на бізнес, відповідав за свої дії.