У місцевих громад заберуть 120 мільярдів: Хто постраждає найбільше?

Автор: Михайло Орлюк

"Дрони, чи стадіони?" Влада хоче забирати у місцевих бюджетів "військовий ПДФО" і направити його на виробництво і закупівлю дронів та зброї.

Кабінет міністрів вніс на розгляд Верховної Ради законопроєкт, яким пропонується забрати у місцевих бюджетів 120 мільярдів гривень "військового ПДФО" і спрямувати їх на закупівлю дронів та збільшення виробництва озброєння для Сил Оборони. Це боляче вдарить по бюджетам міст, які найбільше постраждали від російської агресії.

Що пропонує уряд?

Ініційований урядом законопроєкт №10037 передбачає вилучення з місцевих бюджетів надходжень від податку на доходи фізичних осіб (ПДФО), яким оподатковується грошове забезпечення військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу на період з 1 жовтня 2023 року по 31 грудня 2024 року.

За оцінками Мінфіну, завдяки цьому до державного бюджету вдасться додатково залучити 25,8 мільярда гривень вже до кінця цього року і 93,7 млрд грн – у наступному.

Уряд пропонує спрямувати ці кошти на такі цілі:

• 50% – Адміністрації Держспецзв’язку на закупівлю спецтехніки та обладнання (дронів);

• 50% – Мінстратегпрому на реформування та розвиток оборонно-промислового комплексу.

Ці кошти вже враховані у схваленому урядом проєкті державного бюджету на 2024 рік. Він передбачає збільшення фінансування на розвиток оборонно-промислового комплексу в 7 разів – до 55,8 млрд грн, а також 48,1 млрд грн на закупівлю дронів. Фактично, зростання фінансування за обома цими статтями має забезпечити саме перенаправлення так званого "військового ПДФО" до спеціального фонду державного бюджету.

"Забагато грошей": Чому у місцевих бюджетів забирають кошти?

Найбільшим джерелом доходів бюджетів органів місцевого самоврядування є податок на дохід фізосіб (ПДФО), частина якого спрямовується до обласного та державного бюджетів, однак більша частка – 64% – лишається у бюджеті громади, де зареєстрований роботодавець.

Тому після 24 лютого 2022 року доходи громад, на території яких зареєстровані військові частини, суттєво зросли, адже зросла кількість військовослужбовців і розмір їхнього грошового забезпечення, з якого сплачується податок.

Ініціатива вилучити ці кошти з місцевих бюджетів виникла ще влітку цього року на тлі скандалів із закупівлями, коли кошти на місцях подекуди витрачали на не найнеобхідніші під час війни речі.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначав, що за час повномасштабного вторгнення доходи місцевих бюджетів від військового ПДФО збільшились у вісім разів. Так, у 2021 році вони становили лише близько 12 млрд грн, а за 2023 рік прогнозована сума складає понад 96 млрд грн.

"Зростання відбувається виключно тому, що держава збільшує видатки на сектор оборони та зарплати військових", – пояснював голова уряду необхідність спрямувати ці кошти на централізовану закупівлю дронів та виробництво військової техніки і боєприпасів.

Крім того, за даними Мінфіну, залишки коштів на рахунках місцевих органів влади станом на 1 вересня 2023 року становили 201,8 млрд грн. Згідно із запропонованим урядом законопроєктом, їх залишать у розпорядженні місцевої влади, хоча і обмежать напрямки використання.

"Громади накопичують щомісячно десятки мільярдів гривень, які не використовуються. Дозволити собі заморожувати на рахунках громад гроші, просто накопичувати на час завершення війни – це злочин", – наголошував Шмигаль.

Голова парламентського Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев уточнював, що у січні - серпні 2023 року до загального фонду місцевих бюджетів (без урахування міжбюджетних трансфертів) надійшло 300,9 млрд грн. Порівняно з аналогічним періодом 2022 року доходи зросли на 22,4% або на 55,2 млрд грн.

"Основна причина зростання доходів і перевиконання місцевих бюджетів – ПДФО з грошового забезпечення військових. За 8 місяців ПДФО з військових склав 67,9 млрд грн, що на 54,3% (+23,9 млрд грн) більше проти аналогічного періоду минулого року. ПДФО з військових забезпечив 43% приросту доходів місцевих бюджетів по загальному фонду за цей період", – зазначав голова Комітету.

Міста – проти. І хочуть проводити закупівлі для військових самі

Натомість в Асоціації міст України (АМУ) урядовий законопроєкт критикують і закликають залишити "військовий ПДФО" у місцевих бюджетах.

За підрахунками АМУ, члени асоціації близько 25% цих надходжень вже зараз безпосередньо спрямовують на допомогу Силам Оборони, ще 20% використовують на створення й ремонт укриттів, терміновий ремонт зруйнованих обстрілами інфраструктурних об’єктів та на проживання внутрішнього переміщених осіб.

Тобто, майже половина отриманих коштів йде на витрати, пов’язані з безпекою та обороною.

При цьому Мінфін та Державна аудиторська служба вважають, що закупівлі для підрозділів Об’єднаних сил ЗСУ за кошти місцевих бюджетів незаконні. Тому в Асоціації міст замість вилучення "військового ПДФО" закликають ухвалити зміни до законодавства, які б дозволяли спрямовувати 70% цих надходжень до цільових фондів місцевої влади, призначених виключно на допомогу силам оборони і безпеки, забезпечення ВПО та подолання наслідків російських ударів по інфраструктурі.

Окремо в АМУ наголошують, що органи місцевого самоврядування у 2022-2023 роках витратили 62,4 млрд грн власних ресурсів на підтримку підприємств критичної інфраструктури та стримування тарифів на тепло і воду для громадян.

Без додаткових надходжень від "військового ПДФО" профінансувати ці витрати напередодні нового опалювального сезону буде значно важче.

Хто постраждає найбільше?

Попри значне зростання надходжень місцевих бюджетів від "військового ПДФО", розподіл цих коштів вкрай неоднорідний. Левову частку від цього податку отримують міста, де зареєстровані великі військові підрозділи.

Водночас війна спричинила хвилю внутрішньої міграції населення та релокації бізнесу із східних у західні регіони, що також вплинуло на можливості місцевої влади. Відтак, і реакція мерів міст на ініціативу уряду позбавити місцеві бюджети частини доходів кардинально різна.

Так, мер Львова Андрій Садовий готовий підтримати урядовий законопроєкт.

"Якщо ці кошти допоможуть нищити ворога, то ми у Львові готові поділитись з державою частиною нашого ПДФО", – написав він у Facebook, закликавши використати ці кошти прозоро.

За його словами, додаткові надходження міста від "військового ПДФО" у 2023 році мали б скласти 1,7 млрд грн.

Львів став одним із центрів релокації бізнесу, а населення міста за перший рік повномасштабної війни за рахунок переселенців збільшилось одразу на 150 тисяч осіб.

Надходження до бюджету Львівської територіальної громади за перше півріччя 2023 склали 6,4 мільярда гривень – це на 774,9 мільйона більше плану і на 1,2 млрд грн більше, ніж за аналогічний період минулого року.

Ще більшими від "військового ПДФО" отримує Закарпаття. У 2022 році до місцевих бюджетів області надійшло 2,38 млрд грн від ПДФО з грошового забезпечення військовослужбовців або 26% всіх доходів загального фонду.

У 2023 році ці обсяги суттєво зростають. Тільки за 7 місяців до місцевих бюджетів області надійшло майже 2 млрд грн "військового ПДФО".

Київ  2022 році отримав 4,94 млрд грн військового ПДФО - 4,94 млрд грн (план - 1,56 млрд грн), за перше півріччя 2023 року - 2,87 млрд грн (план на рік - 5,86 млрд грн).

В Одесі надходження від "військового ПДФО" у 2022 році становили 1,5 млрд грн, зростання в 3,8 раза, порівняно із 2021 роком (396,5 млн грн).

Додаткові надходження від цього податку дозволили значно збільшити надходження і невеликих міст, у яких зареєстровані військові частини.

Мирогородська міська територіальна громада отримала від "військового ПДФО" у 2022 році 154 млн грн, а за перші 8 місяців 2023 року – вже 163 млн грн. Це близько 35% всіх надходжень місцевого бюджету.

Мер Миргорода Сергій Соломаха попереджає, що без цих коштів місту доведеться скорочувати соціальні програми, видатки на будівництво сховищ у навчальних та медичних закладах, а також витрати на допомогу самим військовим, на які спрямовують близько третини додаткових надходжень від ПДФО.

Водночас для міст, які постраждали від бойових дій і відтоку населення та бізнесу найбільше, втрата надходжень від "військового ПДФО" може бути болючою.

"Для таких міст як наше, а ще Харків, Миколаїв, Запоріжжя, Суми тощо, прикордонних, прифронтових, розбитих під час бойових дій – втрата цих надходжень є загрозою, яка вплине на функціонування міста, повноту та якість надання базових послуг мешканцям. З початком великої війни відбувся відтік людей та бізнесу... Давайте будемо реалістами, нових підприємств найближчими роками у нас, очевидно, теж не з’явиться", – зазначав в.о. міського голови Чернігова Олександр Ломако.

За підрахунками муніципалітету, без ПДФО від військових Чернігів втратить орієнтовно 800 млн грн на рік. Це понад чверть доходів бюджету, які у 2023 році заплановано у розмірі 3 мільярди гривень.

Мер Харкова Ігор Терехов оцінює падіння доходів міського бюджету від втрати "військового ПДФО" 650 млн грн у цьому році та 3,4 мільярда гривень – у наступному. Він сподівається, що місту ці втрати компенсує держбюджет.

Мер Миколаєва Олександр Сєнкевич налаштований менш оптимістично, адже майже половину своїх доходів місто отримує саме від ПДФО з виплат військовослужбовцям.

"Якщо закон ухвалять, з першого жовтня у нас забирають 600 млн грн, у 2024 році – 2,7 млрд грн... У Миколаєві ПДФО з зарплат військових генерує 46% доходів бюджету. Без цих грошей нам не вистачатиме коштів на зарплати, комунальні послуги, обслуговування міста", – зазначав міський голова у коментарі Forbes.

За підрахунками "Центру економічної стратегії" (ЦЕС), без "військового ПДФО" бюджети Харкова, Дніпра та Миколаївської області були б дефіцитними, хоча зараз вони входять до десятки місцевих бюджетів з найбільшим профіцитом.

Економісти ЦЕС змоделювали можливий вплив вилучення "військового ПДФО" на 1 646 місцевих бюджетів. Виявилося, що за умови незмінних видатків та відсутності корегувальних дотацій і трансфертів у першому півріччі 2023 року кількість громад з дефіцитами бюджетів зросла б вдвічі – із 227 до 543. Глибоко дефіцитними (понад 25% від видатків) стали б 134 бюджети – це на 100 більше, ніж зараз.

У Мінфіні ж запевняють, що місцеві громади без коштів для фінансування усіх важливих потреб не залишаться – для громад, доходи яких постраждають найбільше, передбачать додаткову дотацію з держбюджету у розмірі 33,4 млрд грн. У підсумку ресурс місцевих бюджетів з урахуванням дотацій буде на 75 млрд грн більшим, ніж у 2021 році.

Однак дані міністерства свідчать, що у порівнянні з минулим роком надходження місцевих бюджетів без "військового ПДФО" впадуть. Мінфін прогнозує надходження місцевих бюджетів від податку на доходи фізичних осіб у 2024 році у розмірі орієнтовно 237 млрд грн, тоді як у 2022 році вони становили 272,2 млрд грн.

"Військова таємниця": Як витрачатимуть 120 мільярдів

Водночас варто зауважити парадокс: скандали із сумнівними закупівлями за кошти місцевих бюджетів виникли завдяки їх прозорості – переважна більшість тендерів місцевої влади публікується на платформі Prozorro.

Там же можна знайти і багато закупівель муніципалітетів для потреб оборони. Наприклад, саме міста масово купують все ще потрібні захисникам розвідувальні "мавіки" різних модифікацій, які не закуповує Міноборони.

В Асоціації міст також зауважують, що видатки місцевих бюджетів на допомогу Силам Оборони зазвичай прозорі, їх може знайти кожен журналіст чи активний член громади. І вони проходять постійний контроль казначейства ще до проведення проплат.

З іншого боку, Міноборони не завжди витрачає кошти на справді якісну і потрібну техніку. Однак такі оборонні закупівлі засекречені, з огляду на безпекові ризики під час війни. Тому громадськість дізнається про сумнівні закупівлі дронів або підозрілих постачальників тільки з поодиноких журналістських розслідувань та окремих "зливів" інформації у ЗМІ.

Тому, додаткові кошти на дрони і розвиток українського ОПК, поза всяким сумнівом, потрібні, але ефективність їх витрачання залишиться на совісті чиновників.