Депутати хочуть обкласти новим податком самозайнятих осіб. Як платитимуть таксисти, кур’єри, перукарі та майстри з ремонту
У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, який передбачає введення податку для громадян, які не зареєстровані як ФОП, але працюють на себе як малі підприємці, часто поєднуючи таку діяльність з офіційною найманою роботою.
БізнесЦензор розбирався, що й для кого пропонують депутати та скільки це потенційно принесе бюджету України.
У жовтні народні депутати зареєстрували у Верховній Раді законопроєкт №10166 про запровадження спеціального режиму оподаткування доходів, отриманих фізичними особами від здійснення окремих видів діяльності. Простими словами – пропонується ввести податок для тих громадян, які працюють на себе, але не зареєстровані як фізичні особи-підприємці.
Ініціаторами законопроєкту є заступник голови парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк, власне керівник комітету Данило Гетманцев та ще 16 депутатів із правлячої партії "Слуга народу".
Скільки таких громадян може бути? Державна служба статистики в даних за 2021 рік наводить цифру в 3,06 млн фізичних осіб, що становить 19,5% від загальної кількості робочої сили України, які визначали себе як неофіційно зайняті – не мали офіційного працевлаштування та не були зазначені як ФОП.
Кого торкнеться новий податок
Мова йде, зокрема, про таксистів, перукарів, майстрів манікюру, репетиторів та ще низку професій (усього 20 видів діяльності), які отримують дохід та не мають зареєстрованого ФОП.
Зокрема: майстрів із ремонту, перекладачів, дресирувальників тварин, організаторів та ведучих масових заходів та свят, фотографів, хатніх працівників, доглядальниць за дітьми, логопедів, фізіотерапевтів, масажистів, майстрів із ремонту одягу.
Також законопроєкт має на меті визначити правове поле для платформ, які контролюють працевлаштування таких спеціалістів. Це онлайн-сервіси та додатки-агрегатори для служб таксі, курєрів, хатніх майстрів тощо.
За розрахунками Київської школи економіки, серед 300 тис. водіїв, які використовують сервіси Uklon, Bolt та подібні, наразі лише 4% є фізичними особами-підприємцями, тоді як більша частина – а саме від 63% до 100% постійно зайнятих – готові вести свою діяльність офіційно, але без набуття статуса ФОП та з оподаткуванням своїх доходів за ставкою в межах 5-6% від надходжень. Фіскальний ефект від такого оцінюється у 1,94 млрд грн із потенційно можливих 2,52 млрд грн.
Як свідчать дані операторів цифрових платформ, сфера онлайн-доставки, куди залучено близько 15-20 тис. кур’єрів, може принести бюджету понад 200 млн грн на рік, сфера онлайн-сервісів замовлення послуг, де задіяно приблизно 400 тис. самозайнятих осіб, – ще до 3 млрд грн.
Окрім того, слід враховувати ще й тих, хто не має зв’язку з цифровими платформами та працює на себе, але водночас хоче вести власну діяльність в іншій легальній площині, а не як фізична-особа-підприємець. Такі спеціалісти теж можуть погодитися на нове оподаткування за умови вигідних пропозицій.
Загальна сума можливих податкових надходжень у разі схвалення проєкту закону розрахунково може становити близько 10 млрд грн.
Що пропонується
Спеціальний режим оподаткування, крім низки критеріїв для фізичної особи, як-то не бути самозайнятими, не мати працівників, передбачає встановлення оподаткування за ставкою 6%, якщо сума отриманого доходу протягом року не перевищує 153 розмірів мінімальної заробітної плати (1 025 100 грн або 90 525 грн на місяць), а в разі перевищення такої суми – податок на рівні 18% до суми перевищення.
Громадяни, які оберуть цей режим оподаткування своєї діяльності, не будуть подавати звіти та сплачувати єдиний соціальний внесок із таких доходів і військовий збір.
Проєкт закону також має визначити поняття "оператор цифрової платформи" й покласти на них обов’язок надавати інформацію про доходи, отримані з використанням онлайн-платформи тими особами, хто зареєструвався як учасник спеціального режиму. У такому випадку саме оператори нестимуть відповідальність за порушення строків подання відповідних даних контролюючим органам.
Окрім того, законопроєкт окреслить новий об’єкт оподаткування – дохід фізичної особи, отриманий від здійснення окремих видів діяльності, – і передбачить зобов’язання за таким об’єктом.
Фахівці, зараховані до спеціального режиму, повинні будуть відкрити рахунок в одному самостійно обраному банку серед запропонованих. Банк, своєю чергою, під час зарахування коштів зобов’язаний буде здійснювати резервування 6% податку від надходжень і перераховувати податок за підсумками кожного кварталу.
Для осіб, що застосовують спеціальний режим оподаткування, податкове зобов’язання визначається контролюючим органом із використанням даних реєстраторів розрахункових операцій та/або операторів цифрових платформ.
У першому випадку виключення становлять лише ті, хто ведуть свою діяльність тільки через цифрові платформи. Спеціаліст зі свого боку повинен забезпечити достатню суму на рахунку для перерахування банком узгодженого розміру податку.
Якщо ж коштів немає, то через ланцюжок банк – контролюючий орган грошове зобов’язання платника перетворюється на податковий борг.
Проєкт закону передбачає, що особа на спеціальному режимі розраховується виключно за допомогою реєстратора розрахункових операцій та/або програмного реєстратора розрахункових операцій незалежно від способу розрахунків – відповідно до закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Виняток – знову – для цифрових платформ та розрахунків, що проводяться з їхнім використанням.
Для виходу зі спеціального податкового режиму громадянину потрібно буде подати електронну заяву у ДПС не пізніше ніж за десять днів до кінця кварталу.
Що очікується
Документ має гармонізувати українське законодавство із законами Європейського Союзу, зокрема, привести податкове законодавство України у відповідність до вимог Директиви про адміністративне співробітництво (DAC7) щодо автоматичного обміну інформацією операторів цифрових платформ. А ще – наповнити бюджет та вирішити проблему обліку готівкових надходжень.
Однак, незважаючи на переваги – такі як низька ставка податку, відсутність необхідності реєструвати ФОП, наймати бухгалтерів та подавати звітність, – приєднання до спеціального режиму оподаткування залишається добровільним.
