"Держава хоче контролювати всі потоки гуманітарної допомоги": як будуть працювати волонтери з грудня

Автор: Тетяна Коломиченко

В грудні набувають чинності нові правила ввозу гуманітарної допомоги в Україну. Волонтери заморозили відправку вантажів та вимагають, щоб пів року теперішня та нова цифрова системи працювали паралельно. Чи відтермінують впровадження нових правил ввозу гумдопомоги? Великий розбір + інструкція з оформлення.

Апд. Після публікації матеріалу Кабмін продовжив можливість використання паперових декларацій для ввезення гуманітарної допомоги в Україну до 1 квітня 2024 року.

1 грудня 2023 року набуває чинності Постанова КМУ про "Деякі питання пропуску та обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану" №953 від 5 вересня 2023 року. Документ скасовує спрощений режим ввезення гуманітарних вантажів, який був запроваджений на початку повномасштабного вторгнення, посилює звітність та переводить її "у цифру".

9 грудня 2023 року ВР ухвалила законопроєкт №9111 про гуманітарну допомогу, який законодавчо закріплює електронну систему обліку гуманітарної допомоги, що вже тестується з 1 листопада.

Законопроєкт набуде чинності за місяць після його публікації за підписом Президента. (На момент публікації матеріалу проєкт закону №9111 непідписаний.)

Ці два документи реформують та оцифрують систему ввозу та обліку гуманітарної допомоги.

Що передбачається:

• Впровадження автоматизованої системи реєстрації гуманітарної допомоги, яка має зробити рух вантажів прозорим та унеможливить їх розкрадання.

• Передбачається механізм передачі гуманітарної допомоги напряму військовим, як фізичним особам, без залучення військової частини.

• Товари, придбані благодійним фондом, визнаються гуманітарною допомогою за умови їх безоплатної передачі тим, хто цього потребує. Раніше гуманітарною допомогою могли визнаватись лише ті товари, що були безоплатно отримані від донора.

• Розширюється перелік одержувачів гуманітарної допомоги. До нього додаються іноземні благодійні організації, представництва яких акредитовані в Україні.

Проте реформа отримала жорстку критику з боку волонтерського руху.

БізнесЦензор розібрав, хто є бенефеціарами реформи. З’ясував, чи вирішує реформа питання з автомобілями для фронту, попит на які не менший за дрони.

Ми склали інструкцію, як волонтеру пройти оформлення через запроваджену автоматичну систему, якщо нові правила наберуть чинності без доопрацювання.

Кому вигідна реформа?

В березні 2022 року в Україні було впроваджено кримінальну відповідальність за нецільове використання гуманітарної допомоги. У відкритому доступі статистики зловживань немає. Але формально передумовою для реформування системи обліку стало розкрадання гуманітарної допомоги для цивільного населення.

Серед військових вантажів питання виникали до автомобілів.

Середній термін служби автомобіля – 2-9 тижнів. З урахування довжини лінії фронту, яка складає 3,7 тис км, ЗСУ потрібно щонайменше 5 тис. авто на місяць. Саме через такі обсяги автомобілі займають окреме місце в реформі, що має на меті прозорість.

"Міністерство жодним чином не створює інструмент тиску чи перешкод для дійсно доброчесних фондів. Ті, хто і до цього працював з деклараціями, звітами – просто робитиме це у цифровому форматі. І тут дійсно варто наголосити, що мати всі документи "у цифрі" – це мати можливість підтвердити свою доброчесність та прозорість всіх процесів. Тобто це такий запобіжник для будь-яких зловживань та інструмент захисту від тиску та маніпуляцій щодо непрозорості", – пояснює позицію Назар Танасишин, заступник Міністра соціальної політики.

Але волонтери вказують на те, що вартість адміністрування гумвантажів у новій системі збільшується. Ресурси на це є тільки у найбільших гравців, передусім державної фандрейзингової платформи UNITED24 та двох благодійних фондів – Сергія Притули і "Повернися живим".

"У великих фондів, які зараз фактично виконують функції держави, не буде проблеми з перевезеннями. Вони просто застосують адміністративний ресурс. Проблема саме з маленькими фондами, які не мають адміністративних ресурсів", – вважає Вероніка Муцей, голова громадської організації Zeilen van Vrijheid (Вітрила Свободи), яка завезла в Україну 173 машини швидкої допомоги, більше ніж 100 евакуаційних авто і 600 тонн медичної гуманітарки.

Ознакою того, що реформа прописана під найбільші фонди є також одна з ключових норм законопроєкту №9111: визнання гуманітарною допомогою товарів, що не передані від донора, а придбані благодійним фондом. Саме за такою схемою переважно працюють лідери.

За оцінками БізнесЦензору, великі фонди закривають менш як 50% потреб військових. Більша частина допомоги фронту тримається на середніх та малих волонтерських об’єднаннях.

Щодо стану цивільних, за даними Управління ООН з координації гуманітарних справ, в Україні 18 мільйонів людей наразі потребують гуманітарної допомоги, і цей показник буде лише збільшуватися.

"Наша держава хоче контролювати всі потоки гуманітарної допомоги, які заходять в Україну. Це головна мета реформи Мінсоцполітики", – вважає Дмитро Завражний, голова БФ "НАШ ДІМ", який ввіз понад 100 автомобілів для фронту.

Чи є питання з автомобілями вирішеним

Згідно з чинним Законом "Про гуманітарну допомогу", набувачем гуманітарного автомобіля може бути військова частина, але не військовий особисто.

"Військова частина не хоче і не може в багатьох випадках поставити нову машину на баланс, тому що в них штатка вже заповнена повністю. На балансі вісять знищені автомобілі", – розповідає Юрій Москаленко, координатор "Білоцерківської волонтерської групи".

17 жовтня 2023 року Міноборони дозволило списувати втрачене у бою військове майно за спрощеною процедурою. Але питання постанови майна на баланс та його списання у частинах лишається.

"Зараз авто возять фонди. Машина рахується на фонді, а, по суті, її військовий купив собі для завдань. Це сіра схема, але вона працює. І саме держава вимусила людей вибудовувати цю схему", – каже Юрій Москаленко.

В новій системі, де кожен етап має бути прозорим, так працювати буде неможливо. Але в цьому вже і не буде потреби.

"Законом №9111 передбачено механізм передачі гуманітарної допомоги напряму військовим, як фізичним особам. Без залучення військової частини", – пояснює Назар Танасишин.

Військова частина також лишається кінцевим набувачем.

Текст законопроєкту №9111, за який проголосувала ВР, ще неоприлюднений. Можливо, що він також вирішить юридичну колізію з транспортними засобами, що існує з початку повномасштабного вторгнення, зауважує Віталій Науменко, президент "Міжнародного благодійного Фонду "АМІКУС УКРАЇНА", ексзаступник Міністра зборів і доходів, який ввіз понад 100 гуманітарних автівок для ЗСУ.

Чинний Закон України "Про гуманітарну допомогу" створювався під АТО. Тому він дозволяє ввозити транспортні засоби як гуманітарну допомогу військовим, які виконують операції на території Донецької та Луганської областей.

"Якщо слідувати закону буквально, то виходить, що десятки тисяч автомобілів, ввезених й переданих військовим як гуманітарна допомога Силам оборони України, що воюють на інших напрямках, ввезені з порушенням закону", – каже Віталій Науменко.

БізнесЦензор писав, як Мінфін вимагав від волонтерів заплатити 19,5% зі зборів на "банки" та картки. Це відбулося через схожу бюрократичну пастку.
Закон України №2747 "Про благодійну діяльність та благодійні організації", який звільняв від оподаткування благодійну допомогу, зібрану волонтерами з початку великої війни, був прив’язаний до Постанови Кабміну №112 від 2016 року. Постанова визначала список товарів, на які можна збирати – і в ньому, звичайно, не було ані старлінків, ані дронів.

Як проходять перемовини між волонтерами та Мінсоцполітики

16 жовтня 2023 року було створено електронну петицію про відтермінування вступу в дію та внесення змін до постанови КМУ №953.

За три дні петиція набрала необхідні 25 тис. голосів.

У відповідь на петицію Мінсоцполітики заявило про створення робочої групи для напрацювання змін щодо ввезення та обліку гуманітарної допомоги.

"Насправді робоча група була створена ще до моменту, як була надана відповідь по петиції, – розповідає Вероніка Муцей, яка входить до робочої групи. – Перше засідання відбулося два тижні тому, і виглядало воно так: нас вчать користуватися системою, а не слухають наші пропозиції".

За її словами, аналогічна комунікація відбувається і в процесі тестування автоматизованої системи, що триває з 1 листопада.

В Мінсоцполітики повідомили, що до тестування приєднались 291 організація – одержувач гуманітарної допомоги.

"Простими словами: вони вивчають, як оформлювати декларації, які дані вносити, яким чином загалом працюватиме система. Тобто це такий ознайомчий етап", – розповідає Назар Танасишин.

На думку Вероніки Муцей, те, як зараз вводиться в експлуатацію електронна система, не збігається з міжнародними стандартами.

"Я знаходжуся в чаті тестування і бачу, що тестування не відбувається. Немає атрибутів тестування: немає тест-кейсів, немає плану виконання робіт, немає заведених інцидентів. Люди просто дивляться, як воно виглядає всередині, – каже Вероніка Муцей. – Повинна працювати стара система, і паралельно, на невеликих фокус-групах, вводитись нова".

14 листопада волонтери звернулися у відкритому листі до Президента Володимира Зеленського з проханням відтермінувати вступ нових правил щонайменше на шість місяців.

"Запровадження нових обмежень та скасування чинного режиму ввезення гуманітарної допомоги, що запроваджує Постанова №953 в поточному вигляді та у вказаний строк, нанесе значну шкоду забезпеченню Сил безпеки й оборони України та призведе до недоотримання останніми засобів, необхідних для успішного протистояння агресору, зокрема, але не обмежуючись, транспортними, медичними, технічними засобами", – йдеться у відритому листі, який підписало 17 благодійних фондів.

Головні причини, через які впровадження нової системи потрібно відтермінувати:

• Запуск нової системи відбувається без прийняття необхідних нормативно-правових актів.

• Паралельна зміна первинного законодавства (прийняття закону №9111, який потребує внесення додаткових змін в нормативно-правові акти).

• Відсутність адекватного тестування автоматизованої системи та неусунення порушень її функціонування до початку роботи.

• Введення автоматичного блокування на пів року для організацій, що ввозять гуманітарну допомогу.

• Відсутність якісного діалогу між майбутніми користувачами автоматизованої системи (а мова йде про багато тисяч БО та ГО з усіх регіонів України) та Мінсоцполітики.

Пів року, на думку волонтерів, вистачить для усунення недоліків цифрової платформи та прогалин в нормативно-правових актах. Але це відбудеться тільки за умови побудови ефективної комунікації між Мінсоцполітики та тими, хто безпосередньо ввозить гуманітарну допомогу в Україну.

17 листопада Європейський конгрес українців також закликав владу України призупинити набуття чинності Постанови про "Деякі питання пропуску й обліку гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану".

Відкритий лист був направлений Президенту України, Голові ВР та Прем'єр-міністру. Його підписали майже 400 фондів та волонтерських організації з Іспанії, Нідерландів, Німеччини, Франції, Польщі тощо.

На питання БізнесЦензору, чи буде впроваджена нова система 1 грудня, Назар Танасишин відповів ствердно. Але додав, що розглядається можливість запровадження цифрового алгоритму паралельно із сьогоднішнім.

За даними БізнесЦензору, є домовленість про два місяці, але волонтери продовжують наполягати мінімум на півріччі.

ІНСТРУКЦІЯ: Як працювати волонтеру у новій автоматичній системі

Левко Прокіпчук, експерт з питань практичного застосування митного законодавства в Асоціації професійних митних посередників та UA.CONSULTING, ексначальник Львівської митниці пояснює логіку, яка закладена в чинному законодавстві.

"Треба розрізняти поняття одержувач і набувач гуманітарної допомоги. Одержувач/отримувач – це той, на кого ввозиться гуманітарна допомога. Одержувачем може бути виключно юридична особа – благодійний фонд, громадська організація, військова адміністрація, військова частина, лікарня тощо. Одержувач, який отримав гуманітарну допомогу, має її розподілити серед набувачів. Кінцевим набувачем гуманітарної допомоги може бути як юридична, так і фізична особа", – розповідає Левко Прокіпчук.

Відповідно до Постанови №953 та законопроєкту №9111 для ввезення та розподілу гуманітарної допомоги, одержувачам гуманітарної допомоги, тобто волонтерам, потрібно пройти наступні етапи.

1. Отримати унікальний код гуманітарної допомоги від набувача

Унікальний код гуманітарної допомоги є гарантією безмитного оформлення товарів на кордоні. Його генерує набувач у Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги. Цей код замінює гарантійні листи, які до цього надавали отримувачі гуманітарних вантажів.

За словами Левка Прокіпчука, не рідкісні випадки, коли на кордоні водій декларував вантаж на якийсь благодійний фонд, котрий, як потім з'ясовувалося, його не очікував. Тому ця норма є виправданою.

"Генерація коду, як демонструє Мінсоцполітики, відбувається впродовж п'яти хвилин. В моєму розумінні, тут складності немає", – зауважує Левко.

1. Сформувати митну декларацію

Форма декларації майже не змінилася. ЇЇ має сформувати одержувач гуманітарної допомоги одним із засобів:

• в електронній формі через єдиний інформаційний вебпортал "Єдине вікно для міжнародної торгівлі";
• в електронній формі через Автоматизовану систему реєстрації гуманітарної допомоги;
• в паперовій формі в пункті пропуску через державний кордон України.

В паперовій формі інформація щодо переліку товарів повинна відповідати тій, що була внесена набувачами через електронний кабінет Автоматизованої системи реєстрації гуманітарної допомоги.

Згенерувати декларацію може керівник юридичної особи – отримувача – який має право кваліфікованого електронного підпису (КЕП).

"Для українців це не проблема. Певна складність є для іноземних фондів, бо не всі іноземні фонди мають представництво в Україні. І відповідно не всі з них мають КЕП", – розповідає експерт з питань практичного застосування митного законодавства Прокіпчук.

За словами Вероніки Муцей, Zeilen van Vrijheid як іноземна організація не може користуватися системою, оскільки немає представництва в Україні. "Тепер нам доведеться всю цю бюрократичну тяганину перекладати на наших партнерів", – каже Муцей.

В Мінсоцполітики заповняють, що опрацьовують процес, як допустити до системи міжнародників без КЕПа.

На перших двох етапах проходження вантажів у цифровій системі з’явилися часові обмеження, яких досі не було. І вони стосуються усіх одержувачів гуманітарної допомоги.

Згідно з Постановою №953, ввезення гуманітарної допомоги дозволяється протягом 90 календарних днів з дати присвоєння унікального коду гуманітарної допомоги та протягом 30 календарних днів з дати створення декларації щодо гуманітарної допомоги.

У разі недотримання термінів ввезення гуманітарної допомоги, передбачених Постановою, такі товари втрачають статус гуманітарної допомоги та право на безмитне оформлення.

Волонтери кажуть, що з віддалених країн вони можуть не встигнути довести вантажі за 30 днів.

"Код гуманітарної допомоги буде діяти впродовж 90 днів. Тобто впродовж 90 днів волонтер може, користуючись цим кодом, везти товар, який зазначений у повідомленні.

30 днів дається на ввезення з моменту заповнення декларації. Якщо товар, наприклад, йде з США в Україну, там середнє логістичне плече може тривати до двох місяців. Але ніхто не зобов’язує волонтера після отримання коду відразу заповнювати декларацію. Це можна зробити, коли контейнер вже в Польщі.

Навіть якщо хтось не встигає, то нічого йому не забороняє ще раз подати повідомлення, отримати новий код і подати нову декларацію", – пояснює Левко Прокіпчук.

1. Пройти митне оформлення на кордоні та ввезти гуманітарну допомогу

На кордоні одержувач гуманітарної допомоги має надати митну декларацію.

"Водію варто знати лише код вантажу, який був присвоєний після заповнення декларації. Його варто передати митниці. Інших кроків водій не має робити", – пояснює процедуру Назар Танасишин.

Як варіант, можна заскрінити штрихкод вантажу.

Обидва засоби врятують водія, якщо на кордоні буде відсутній інтернет.

"Якщо ми говоримо про українські пункти пропуску, то я чітко знаю, що і Митна служба, і Прикордонна служба мають вайфай, який покриває територію. Є пункти пропуску, які розташовані на польській стороні (Угринів, Смільниця, Грушів). Там трішки гірше з інтернетом, але насправді ніхто не заставляє чекати аж до самого пункту пропуску. Зробіть скрін завчасно і все", – радить Левко Прокіпчук.

За його словами, з боку митників процедура майже не змінилася. Єдине, що в митній декларації вони тепер мають побачити унікальний код гуманітарного товару.

"Якщо коду немає, товар не пропустять. Якщо товар, який привезли не відповідає тому, що одержувач вказував, теж не пропустять.

Додаткове навантаження на митників тільки у тому, що якщо водій хоче заповнити декларацію в паперовому вигляді, то посадова особа на митниці має впродовж трьох годин цю декларацію внести в електронну систему", – каже експерт.

Митники вже мають відповідні інструкції.

1. Скласти інвентаризаційний опис, якщо товару більше чи менше

Питання, яке турбує волонтерів: як діяти, коли вага вказана в електронної декларації не збігається з фактичною. Якщо є розбіжність між фактичною отриманою допомогою та вказаною у декларації, отримувач гуманітарної допомоги має скласти на інвентаризаційний опис.

"Орієнтовна вага вантажу перейшла із сьогоднішньої декларації. Сьогодні вантаж може ввозитись у орієнтовному форматі. Коли йдеться про гуманітарний вантаж з насипом – це зрозуміло. Але усі ж повинні рано чи пізно знати, що передається чи везеться.

Для цього може бути наступний крок – умовна інвентаризація товарів. Тобто, якщо ви бачите, що те що до вас приїхало і те, що було задекларовано не збігається – у вас є опція фактично заповнити опис. Тут важливо зазначити, що така форма для бюджетних установ є обов’язковою, для благодійних фондів – лише за умови розбіжності у заявленому та фактично отриманому", – відмічає Назар Танасишин.

Але є важливий нюанс. Поданий інвентаризаційний опис автоматично надсилається до правоохоронних органів, як ознака порушення.

"Якщо розбіжність буде невелика, то думаю, що на то ніхто звертати увагу на кордоні не буде. Якщо буде велика розбіжність, то іншого способу, ніж отримати новий код і заповнити нову декларацію, поки що немає", – вважає Левко Прокіпчук.

На його думку, треба змінити процедуру автоматичного надсилання інвентаризаційного опису в правоохоронні органи. Одержувач, а не правоохоронці, має розібратись чи тут є крадіжка, чи ні. Якщо є, він при розвантаженні поставить галочку, і тільки тоді інвентаризаційний опис піде в поліцію.

1. Скласти звіт

Звіт подає одержувач гуманітарної допомоги через Автоматизовану систему реєстрації гуманітарної допомоги. Він це може зробити наступним чином:

• сформувати звіт через Автоматизовану систему реєстрації гуманітарної допомоги;
• завантажити копію паперового звіту;
• завантажити копію звіту в електронній формі з накладання КЕП керівника чи особи, відповідальної за бухгалтерський облік.

Звіт подається до 15 числа місяця, що настає за місяцем, у якому зазначена дата внесення інформації про оформлену гуманітарну допомогу.

Якщо звіт не поданий протягом 90 календарних днів з дати внесення інформації про оформлену гуманітарну допомогу, така гуманітарна допомога вважається використаною не за цільовим призначенням. Як наслідок, отримувач гуманітарної допомоги втрачає свій статус та його обліковий запис блокується в Єдиному реєстрі отримувачів гуманітарної допомоги.

"Це найбільший страх волонтерів – отримати блокування. Коли ти намагаєшся навести порядок, то ти ніби закручуєш гайки для тих, хто й не порушував жодного закону", – резюмує Левко Прокіпчук.

Так, наприклад, звезений автомобіль може завіснути на капітальному ремонті, який займає понад три місяці.

Але Назар Танасишин розвіює побоювання волонтерів. "Йдеться про норму "подати звіт", а не "роздати" допомогу. Це різні речі. Дійсно, ви можете вказати у звіті, що автомобіль не розподілений. Тут ключова умова – подати звіт та показати, що зараз відбувається із цією допомогою, щоб рух "гуманітарки" був прозорий", – наголошує заступник Міністра соціальної політики.

КОМЕНТАРІ ВОЛОНТЕРІВ

Вероніка Муцей, голова громадської організації Zeilen van Vrijheid (Вітрила Свободи):

– Скоро Різдво. Закордонні волонтери повинні тепер провозити подарунки дітям через митницю як особисті речі?

Роздавати подарунки у дитячих будинках по актах приймання-передачі, то смішно.

Я фізично знаходжусь в Нідерландах, тобто виступаю в ролі донора. Вся європейська спільнота чула про нові правила. Але не має прямої комунікації від Міністерства соціальної політики України.

Ми не знаємо чого очікували 1 грудня. Тому велика кількість іноземних фондів вже заявила про те, що вони призупиняють поставки в Україну.

Я входжу до робочої групи при Мінсоцполітики, яку створили на прохання волонтерів. Два тижні тому відбулася перша зустріч: обіцяли, що буде переклад англійською, але цього не сталося. Дуже багато волонтерів просто зайшли в мітінг та вийшли.

Багато волонтерів, як і я, самостійно займається оформленням митних документів. В нас немає додаткових ресурсів на адміністрування.

Розглянемо процедуру від початку. В одній машині у мене є 20 різних одержувачів. Зараз я сама заповнюю документи та надаю їх водієві. Але за новими правилами, мені треба буде дочекатися 20 декларацій від одержувачів.

Перейдемо до проходження митниці. Уявіть собі, волонтер-нідерландець стоїть на кордоні з тими самими дитячими подарунками. Український митник не знає англійської. Друга ночі, зазвичай проходять кордон саме у такий час, і ось волонтеру кажуть, що у вас неправильна декларація.

Він самостійно виправити цю декларацію не може. Йому треба зв'язатися з одержувачем, який як і митник майже не володіє англійською.

Все це відбувається під час зимового періоду, коли очікується блекаут. А навіть якщо і не блекаут, то інтернету на кордоні немає все одно.

Він другий раз не поїде, чесно вам кажу.

Волонтерство – це благодійність. Люди допомагають за покликом свого серця. Вони віддають свій вільний час, віддають свої кошти, щоб тільки довезти допомогу в Україну.

Представники іноземних фондів часто взагалі не розбираються в українських правилах. І їм це не потрібно. Ми звітуємо перед нашими донорами, але не повинні звітувати Україні за те, що ми зробили. Ми – благодійники.

Наші нідерландські волонтери і так стоять на кордоні по 10-12 годин. Спочатку вони розмитнюють машини в Польщі. Ми вже звиклися з думкою, що поляки нас постійно мучать, але якщо зараз почнеться нерозуміння з української сторони, люди розчаруються зовсім.

Нідерландці приїдуть додому і будуть розповсюджувати інформацію про те, що Україна не хоче отримувати допомогу від партнерів. Нідерланди – досить маленька країна. І вона живе за принципом сарафанного радіо.

Я наголошувала у своїх постах і наголошувала на робочій групі, що ми не просимо скасувати постанову, ми просимо її відтермінувати і прислухатися до людей, які дійсно займаються перевезенням гуманітарних вантажів.

Ми заморозимо відправки гуманітарної допомоги до моменту, поки не розберемо ситуацію. Скоріш за все, я сама поїду через кордон вже після 1 грудня для того, щоб зрозуміти, як діють нові правила.

Віталій Науменко, президент "Міжнародного благодійного Фонду "АМІКУС УКРАЇНА", ексзаступник Міністра зборів і доходів, керував українською митницею у 2014-му році:

– Наша команда з початку війни завозить гуманітарні автівки для ЗСУ. Це вантажівки, автобуси, пікапи, джипи, мікроавтобуси та інший автотранспорт, який ми веземо своїм ходом.

На жаль, прийнята Постанова суттєво ускладнює процедуру ввезення гуманітарної допомоги. Хотіли як краще, а виходить все як завжди.

На практиці кожна експедиція в Європу та назад, процедура отримання автівок, їх оформлення, страхування, оформлення експорту тощо займає тиждень. Ми постійно в дорозі, часто без доступу до інтернету.

Якщо сьогодні на українському кордоні можна від руки заповнити митну декларацію та оформитись за 20-40 хвилин, то тепер треба буде наймати окремого співробітника, який має через електронний кабінет формувати унікальний код та виконувати інші передбачені постановою процедури. Але це додаткові витрати на заробітну плату – де це все брати? Плюс запроваджується додаткова звітність, яка потребуватиме додаткового часу.

Також виникають питання щодо кінцевого звіту, який має подаватися не пізніше 90 днів з моменту ввезення. В нас були випадки коли автівки потребували капітального ремонту двигуна, який може зайняти тривалий час.

Додамо до цього не завжди швидку процедуру підписання в військових частинах актів приймання-передачі автомобілів. За таких обставин легко проґавити 90-денний термін, наслідком чого може бути позбавлення права ввезення гуманітарної допомоги на шість місяців.

Проте головна юридична колізія з транспортними засобами в іншому.

Закон України "Про гуманітарну допомогу", який не змінювався декілька років, на сьогодні орієнтований під АТО та не враховує сучасні реалії. Він дозволяє ввозити транспортні засоби як гуманітарну допомогу ЗСУ, які виконують операції на території Донецької та Луганської областей.

Якщо слідувати закону буквально, то виходить, що десятки тисяч автомобілів, ввезених й переданих військовим як гуманітарна допомога Силам оборони України, що воюють на інших напрямках, ввезені з порушенням закону. Якась маячня. Замість зміни закону, "намалювали" постанову Уряду, яка ускладнила процедури.

З нетерпінням чекаю останньої редакції проєкту Закону №9111. Можливо там буде розв’язання нагальних питань, з якими стикаються волонтери. Адже якщо держава не спроможна забезпечити українське військо усім потрібним, то вона повинна хоча б забезпечити необхідні умови для роботи волонтерів, а не ускладнювати процедуру ввезення гуманітарної допомоги.

Юрій Москаленко, координатор "Білоцерківської волонтерської групи", що також виробляє FPV-дрони TORO:

– Держава нам ніколи не полегшує життя, і на цей раз так само. Замість того, щоб максимально спростити правила ввозу, розподілу і контролю, навпаки, закрутили гайки. Я вважаю, що зараз, м’яко кажучи, не на часі зарегульовувати питання щодо допомоги фронту.

Нова процедура дуже складна. Єдине, що лишилося спрощене – це декларативна система. Достатньо заявити, що вантаж гуманітарний. Але тепер кожен етап проходження вантажу потрібно реєструвати.

Розумію, що було багато розкрадань гуманітарної допомоги, але ми не займаємося гуманітаркою. Ми займаємося військовими вантажами.

По військовому напряму виникали питання по автомобілях. Але можна ж було прописати низку правил, які саме машини можуть перетинати кордон: вказати об'єми двигунів, марки тощо.

Це дуже б насправді позбавило армію від багатьох проблем, тому що самі військові не проти купувати собі машини, які потрібні для виконання тих чи інших завдань. Але розмитнити їх важко.

Військова частина не хоче і не може в багатьох випадках поставити нову машину на баланс, тому що них штатка вже заповнена повністю. На балансі вісять знищені автомобілі.

Зараз авто возять фонди. Машина рахується на фонді, а, по суті, її військовий купив собі для завдань. Це сіра схема, але вона працює. І саме держава вимусила людей вибудовувати цю схему.

В новій системі кожен етап має бути прозорим. Здається, не погано, але в цій системі працювати неможливо. І це стосується не тільки авто.

Є товари, які військова частина взагалі відмовляється від нас приймати. Наприклад, це наші дрони-камікадзе TORO.

Щоб поставити дрони на баланс, вони мають бути прийняті на озброєння, а всі комплектуючи бути з документами.

У цьому питанні ми уперлися в те, як деякі деталі прописується. Код зовнішньоекономічної діяльності має 8 чи 10 цифр в залежності від країни походження. Перші чотири цифри коду збігаються з українським кодом, а інші – в деяких країнах – або відсутні, або відрізняються.

Навіщо нас обмежують не групами товарів, а саме конкретними кодами?

Ми навіть просили Чехію, яка постачає нам запчастини, змінити код. Але вони не можуть це зробити, тому що їх код був встановлений чеськими митними органами.

Щоб запобігти проблемам в майбутньому, ми вимушені платити повну ставку ПДВ у 20%.

Без ПДВ ввозять тільки через UNITED24, можливо ще "Повернися живим" та фонд Притули. Бо там преференції.

Про що можна казати, якщо в нас виникають проблеми навіть з перетином кордону валютних коштів. Переказав гроші на комплектуючі в Іспанію, Чехію, Канаду, і лежать договори на погодженні у банку. А банк мене питає, чи не пов'язані мої платежі з росією. Я купую в Китаї, спитайте їх, чи є в них бенефеціари з рф.

Мені здається, наш уряд живе в цифровій країні, якої немає. Це ілюзорна країна, де Мінцифри полегшує життя тільки своїм фондам.

Дмитро Завражний, голова БФ "НАШ ДІМ":

– Постанова, яка набуває чинності 1 грудня, має на меті зробити процедуру більш прозорою, але ми втрачаємо своєчасність. Якби в перші місяці війни, не відбулося термінового ввезення гуманітарної допомоги, ми б програли.

Я розумію, що генерація унікального коду відбувається миттєво, але чи будуть працювати сервіси, коли всі почнуть генерувати одночасно? Перевантаженість системи та блекаут – це технічні питання, які насторожують.

Друге питання – як цифровізацію прийме старше покоління. Ми, молодші, все це вивчимо. А волонтери старшого віку, у яких і так не вистачає вже ані нервів, ані здоров'я, вони плюнуть та припинять допомогу.

Цифровізація процедур наразі – ще один цвях в труну нашого волонтерства.

Я займаюсь автомобільною темою. Автотранспортний засіб – це одиниця. Оформлення одиниці займає зараз до п'яти хвилин. І в електронному вигляді це теж не буде проблемою. Але дозавантажувати авто я вже не зможу.

В Телеграмі багато волонтерських груп, ми спілкуємося між фондами.

– Дімас, де ти їдеш? Ти їдеш через Гамбург? Тобі на зустріч поїде машина. Вантажу – 750 кг корма для тварин.

Оця нотка експромту, яка дозволяла зробити все дуже швидко, вона втрачається!

Але є і більш важливі питання. Якщо буде розбіжність в тих, в кого велика номенклатура, інформація автоматично відправиться до правоохоронних органів. А це означає, що до них прийде аудит.

Державна аудиторська служба це у минулому контрольно-ревізійне управління. Всі ті самі співробітники працюють. Зараз їм надали доступ до військової таємниці, і вони по максимуму кошмарять військових.

Це вже відбувається! Наведу приклад. Ми привезли до військової частини п’ять машин та два двигуни внутрішнього згоряння. Все отримано, акти приймання-передачі є. Все чітко. Але все одно я тиждень свого життя витратив на те, щоб відзвітувати: звіт був на 40 аркушів! А військову частину Держаудит тягав ще місяць чи два.

Найдивовижніше, що представники перевіряючих органів некомпетентні в тому, що вони перевіряють. Наприклад, вони запитують у військових, а що це таке? А як це працює? У військових волосся дибом встає.

Усі ці тітоньки та дядечки, котрі вже мають сидіти на пенсії, тепер ще з більшою силою тримаються за свої робочі місця і намагаються вислужитися. В них непогані оклади плюс вислуга за роками.

За правилами Мінсоцполітики, вони зможуть кошмарити всіх підряд з новою силою.

Я хабарів не даю. Навпаки борюся з корупцією – в громадській раді при міськраді Кропивницького я є головою бюджетної комісії. Тому до мене "з пропозиціями" перевіряючи не звертаються. Але іншим роблять пропозиції…

Як я опинився у чорному списку на митниці?

Завіз на бригаду автомобіль. Отримав лист від однієї з частин. Потім військові вирішили поставити авто на облік в іншу частину. Мені звітують: машина їздить, виконує бойові завдання, все о’кей. Але, коли митні органи звернулися до тієї частини, від якої був лист, отримали відповідь, що такої машини немає. І мене в відділу контрабанди вносять у чорний список.

Кожен раз, коли я перетинаю кордон кажу: "Хлопці, не лякайтесь, я зараз буду "світитись". Одні й ті ж пункти пропуску, ми всі знаємо один одного, сміємося.

Щоб мене виключили з чорного списку, мені треба їхати до Львова, в управляння контрабанди та ще раз все пояснювати. А в мене немає часу.

За новими правилами, таких випадків буде значно більше, бо система блокує автоматично.

Наша держава хоче контролювати всі потоки гуманітарної допомоги, які заходять в Україну. Це головна мета реформи Мінсоцполітики.