Як влада хоче оподатковувати операції з криптовалютами
БізнесЦензор розбирався, що саме пропонується оновленим законопроєктом про віртуальні активи.
У Верховній Раді 17 листопада було зареєструвано законопроєкт про віртуальні активи, головна мета якого – створити ефективний ринок віртуальних активів в Україні та встановити правила оподаткування операцій із ними.
Законопроєкт від свого імені зареєстрував депутат "Слуги народу" Антон Швачко, але ймовірно робив він це з ініціативи Міністерства цифрової трансформації.
Навіщо Україні закон
Україна знаходиться в першій десятці країн за рівнем використання криптовалют. При цьому регулювання як такого у віртуальних активів немає, а визначення, що саме слід класифікувати як віртуальний актив, датується 2019 роком – законом №361-ІХ "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення".
Відтак, формулювання вже давно стало застарілим, а ефективність його використання – під питанням.
Проєкт закону №10225-1 "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо врегулювання обороту віртуальних активів в Україні", зареєстрований у листопаді цього року, має навести порядок у визначеннях, правилах і сумах податків, які можна отримати завдяки віртуальним активам.
Окрім того, необхідно визначити державний орган, який візьме на себе зобов’язання запуску й контролю за обігом віртуальних активів. Наразі ж існує "конфлікт сфери впливів" між Міністерством цифрової трансформації та Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку – по суті, відсутність відповідального.
До слова про відсутність – немає і спеціального податкового режиму, тобто обіг криптовалют лишається в "сірій зоні".
Що пропонується
Визначення правового статусу і впровадження класифікації цифрових активів та послуг у цій сфері, які адаптуються з європейськими стандартами регулювання криптоактивів Markets in Crypto Assets (МiСА).
Призначення регуляторів ринку віртуальних активів – ними мають стати Мінцифри й Національний банк України – та окреслення їхніх повноважень.
Впровадження Державного реєстру постачальників послуг, пов’язаних із оборотом віртуальних активів та цифрових активів, що пропонуються публічно.
Визначення порядку публічної пропозиції віртуальних активів та авторизації відповідних постачальників послуг.
Встановлення відповідальності та системи штрафів за порушення законодавства в окресленій сфері.
А що з податками
Тут варто розділити оподаткування для доходів фізичних та юридичних осіб, оскільки ставки різняться.
"Фізичні особи оподатковуватимуть інвестиційний дохід від операцій із віртуальними активами. Отже, вони вестимуть облік фіатних коштів (звичайних грошей), які вони витратили на придбання віртуальних активів окремо для кожного випадку їх придбання", – розповіли в Міністерстві цифрової трансформації.
Такий облік необхідний для того, щоб у майбутньому зменшувати об’єкт оподаткування (дохід) на суму документально підтверджених витрат.
При продажі віртуального активу слід буде задекларувати отриманий дохід та сплатити з нього податок. Запропонована ставка на перші три роки дії закону складає 5%.
Як що ж платник не зможе документально підтвердити власні витрати, податок треба буде сплачувати з усієї отриманої від продажу цифрових активів суми.
"Юридичні особи сплачуватимуть податки за схожим принципом. Податок сплачуватимуть із різниці між вартістю придбання та вартістю продажу
віртуального активу", – пояснили в Мінцифри.
Ставка податку на прибуток для юридичних осіб становитиме 18%, а податковий облік операцій із цифровими активами юридичні особи вестимуть окремо від податкового обліку операцій стосовно інших напрямів діяльності.
Ще одна категорія тих, хто сплачуватиме податки, – постачальники послуг, пов’язаних із віртуальними активами.
"Вони також сплачуватимуть податок на прибуток, отриманий від надання власних послуг у розмірі 18%. Проте, якщо вони ухвалять відповідне рішення – зможуть стати
резидентами "Дія.City" та використовувати модель сплати податку на виведений
капітал зі ставкою 9%", – пояснили деталі в Мінцифри.
Сплата податку на додану вартість за операціями з цифровими активами не передбачена, але це загальні правила, із яких є винятки.
Наприклад, для операцій зі службовими токенами, які оподатковуватимуться ПДВ, якщо операції з їхніми базовими активами є об’єктами оподаткування цим податком.
Які очікування
Додаткові надходження до бюджету, перспективи створення нових робочих місць, а також інвестиційна привабливість України. Остання перепона на шляху до таких масштабних планів – ухвалення проєкту закону й те, як змусити його працювати.
Слід нагадати, що в серпні цього року Верховна Рада вже зробила перший крок: віднесла віртуальні активи та цифровий контент до об’єктів цивільного права, тобто до таких, на котрі поширюватимуться норми регулювання Цивільного кодексу.
