Чому бізнес масово виступив проти криміналізації контрабанди від Офісу президента
В Офісі президента пропонують підприємцям 11 років в’язниці за "помилки" у митних деклараціях?
Найближчим часом у Верховній Раді може бути остаточно проголосований законопроєкт, що передбачає кримінальну відповідальність за нелегальний ввіз товарів та/або їх недостовірне декларування.
Документ ще у 2021 році Володимир Зеленський подав на розгляд парламенту як невідкладний. У стінах Верховної Ради він знайшов підтримку, був проголосований у першому читанні в липні 2021 року. Потім три роки лишався поза увагою парламентарів.
Нещодавно стало відомо, що проєкт найближчими днями буде ставитись на голосування у другому читанні, що викликало заперечення з боку бізнес-середовища. Практично всі профільної асоціації вже висловились проти його прийняття та вимагають суттєво змінити норми документу перед остаточним голосуванням.
Прийняття документу передбачене у Меморандумі з ЄС для отримання Україною до 18 млрд євро макрофінансової допомоги. За планом меморандуму, "криміналізація" контрабанди мала б відбутися впродовж 4го кварталу поточного року.
Криміналізація контрабанди - одна з основних умов Європейської комісії для надання Україні макрофінансової допомоги, зокрема останнього цього року траншу на 1,5 млрд євро, який має надійти у грудні.
БізнесЦензор розбирався, чому "криміналізація" контрабанди, що зараз пропонує Офіс Президента, нікому не подобається.
Кримінал на митниці
Проєкт президента пропонує ввести кримінальну відповідальність за контрабанду товарів у значних та великих розмірах. За проєктом значним розміром контрабанди буде вважатись товар вартістю 41 тисяч євро, великим – вартістю 80 тисяч євро.
Хоча це фактично дорівнює пів-вантажівки продукції для магазину і не схоже на постачання розгалуженої контрабандної мережі, для боротьби з якою створювався законопроект.
Документ також передбачає кримінальну відповідальність за недостовірне декларування товарів, в тому числі вчинене за попередньою змовою зі службовою особою митниці.
Заступник голови Офісу президента Андрій Смирнов, який писав Пояснювальну записку до проєкту, обґрунтовував необхідність його прийняття наступним чином: в листопаді 2011 року Верховна Рада декриміналізувала контрабанду. Після цього нелегальне переміщення більшості комерційних товарів через митний кордон перестало вважатися злочином.
За чинною редакцією закону № 4025-VI настання кримінальної відповідальності передбачається лише за нелегальне переміщення певних категорій: культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, вибухових, наркотичних речовин, радіоактивних матеріалів, зброї або боєприпасів, частин вогнепальної нарізної зброї, лісоматеріалів, заборонених до вивозу, а також спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації.
За нелегальний ввіз всіх інших товарів, зокрема і підакцизних, застосовується адміністративна відповідальність у вигляді штрафу.
Так, за недекларування товарів, транспортних засобів передбачається штраф у розмірі 100% вартості та подальша їх конфіскація. Така санкція, на думку Андрія Смирнова, у контрабандистів "не усуває бажання у подальшому займатися протиправною діяльністю".
Смирнов наводить таку статистику: впродовж 2019 року за ознаками незаконного переміщення товарів через кордон митники склали 1105 протоколів на 1,6 млрд грн, в 2020 році – 1234 протоколи на 1,96 млрд грн.
Водночас у 2019 році суди розглянули лише 984 справи щодо незаконного ввезення товару на 348 млн грн, лише у 788 справах (80%) порушників оштрафували на 40,46 млн гривень (11,6 %), конфіскували товари у 765 випадках (77,7 %), загалом на 39,56 млн грн (11,4 %).
У 126 справах (12,8%) на 142,96 млн грн (41%) суд закривав провадження, зокрема і через недоведення правопорушення.
"Враховуючи те, що судами закриваються справи(…), митні органи не мають достатніх повноважень та не в змозі здійснити усі необхідні заходи, спрямовані на документування і доказування обставин вчиненого правопорушення", - пише Смирнов, - "Відсутність кримінальної відповідальності за незаконне переміщення товарів (у тому числі підакцизних) популяризує серед підприємців використання у веденні бізнесу незаконних засобів та прийомів".
Також ініціатори законопроєкту посилаються нібито на європейський досвід. У деяких країнах – членах Європейського Союзу, зокрема в Німеччині, Угорщині, Італії, Литві, Польщі, Румунії та Словаччині, передбачена досить сувора кримінальна відповідальність за контрабанду товарів, зазначається в Пояснювальній записці.
Бізнес проти кримінальної відповідальності
Представники бізнесу виступають категорично проти прийняття проєкту у нинішньому вигляді. Зокрема Європейська Бізнес Асоціація (ЕБА) звернулась до народних депутатів з проханням документ суттєво доопрацювати.
Найбільш суперечлива норма – поріг кримінальної відповідальності за митні порушення. За проєктом, вона настає вже при 147 тис грн несплачених платежів, що, на думку ЄБА, є необґрунтовано низьким. Особливо, якщо брати до уваги, що за ухилення від сплати податків відповідальність настає від трьох мільйонів несплачених гривень.
Крім того, проєкт закону передбачає для порушника дуже широкий діапазон покарань – від невеликого штрафу у 17 тис грн до позбавлення волі на термін до 11 років, що несе за собою великі корупційні ризики.
На думку асоціації, документ виписаний таким чином, що лишається не зрозумілим, хто може бути притягнений до кримінальної відповідальності, наприклад, за недостовірну інформацію під час декларування – керівник підприємства, декларант, митний брокер або перевізник?
Водночас, на думку асоціації, зміни у законі мають торкнутись і відповідальності чиновників, що лишаються безкарними за прийняття незаконних рішень, наприклад, коли йдеться про визначення вартості товарів, коду товарів, складення протоколів, які в судовому порядку потім скасовуються, - йдеться в зверненні ЄБА.
На думку Федерації роботодавців України, що також виступає проти, в разі прийняття документу кримінальна відповідальність може загрожувати просто за помилки декларанта або й розбіжності в поглядах на декларування між ним та митником, що часто трапляються в реальному житті.
Ще одним із пунктів, який не влаштовує бізнес, є визначення окремого правоохоронного органу, який відповідатиме за боротьбу з контрабандою.
Асоціація "Український клуб аграрного бізнесу" звернулась до депутатів з проханням не підтримувати законопроєкт. Бо він може призвести до збільшення корупції в митних органах, зловживань з боку правоохоронців та вчинення тиску на бізнес.
Американська торговельна палата також висловилась проти прийняття проєкту у його нинішньому вигляді. Як зазначається в її заяві, кримінальна відповідальність має наставати виключно за умисне митне шахрайство, вчинене з метою ухилення від сплати митних платежів.
Як зазначив громадський активіст та підприємець Валерій Пекар, якщо все-таки документ буде прийнятий, фактично будь-яка суперечка між митниками та підприємцями щодо митної вартості товару, найменування, маркування, кодування тощо, може прирівнюватись до контрабанди, до негайного відкриття кримінальної справи.
"Поле для хабарництва розширюється на всі перевезення, а суми хабарів зростуть на порядки, адже тепер підприємцям йдеться не про митні суперечки, а про перспективу в'язниці", - зазначає він.
Це призведе до збільшення в рази навантаження на суди, що й так перевантажені позовами від податкової, у якої більше 90% справ розсипаються при першому розгляді в суді.
"Давайте вже ухвалимо закон, що будь-який митник має право стягнути з будь-якої юридичної чи фізичної особи будь-яку суму на користь власної кишені, й не будемо ускладнювати. Бо в принципі наслідки законопроєкту є саме такими", - вважає Пекар.
Депутати частково пішли на поступки бізнесу
За даними заступника голови Фінансового та податкового комітету Верховної ради Ярослава Железняка, у фінальній версії законопроєкту до другого читання внесені зміни, зокрема:
- Поріг, після якого настає кримінальна відповідальність за контрабанду, збільшено у п'ять разів - до 6 млн грн;
- Пороги по кримінальній відповідальності за контрабанду підакцизних товарів піднято у 2 рази - до 1,3 млн грн;
- Кримінальна відповідальність за контрабанду вступає в силу з липня 2024 року. Її було відтерміновано для перезавантаження БЕБ, який відповідатиме за боротьбу з контрабандою.
Проте норму про притягнення бізнесу до відповідальності за помилки у декларації у законопрєкті залишили.
