Падіння експорту, ріст внутрішнього ринку і міграція: Що відбувається в українському ІТ
У якому стані зараз перебуває індустрія та на що очікувати у майбутньому. Основні тези
Уперше вітчизняна ІТ-галузь не покаже зростання. Зокрема, експорт послуг українських компаній за результатами 2023 року знизиться до $6,7-7,1 млрд. Минулого року ІТ-сектор забезпечив валютні надходження у рекордні $7,34 млрд.
У якому стані зараз перебуває індустрія та на що очікувати у майбутньому, пояснюється у новому дослідженні Львівського ІТ Кластеру та Мінцифри "IT Research Ukraine 2023: Адаптивність та стійкість під час війни".
В опитуванні взяли участь понад 400 компаній з усіх областей. БізнесЦензор відібрав найголовніші тези.
Вплив на економіку
Технологічна галузь досі залишається однією з ключових в українській економіці, адже забезпечує значний обсяг валютних надходжень.
Комп’ютерні послуги наразі становлять 41,5% загального обсягу експорту послуг. Хоч, минулого року цей показник сягав 45,5%, це досі найбільша частка серед інших послуг, що експортуються.
Частка IT у загальному ВВП України дорівнює 4,9%. Водночас очікується, що загальний оборот галузі цього року має зрости до $8 млрд у порівнянні з $7,97 млрд минулого року та $7,89 млрд у 2021-му.
Це може свідчити про зростання внутрішнього попиту на ІТ-продукцію.
Загальний економічний ефект від діяльності ІТ-індустрії України становить $12,74 млрд. Лише у 2022 році галузь сплатила податків до бюджетів різних рівнів на $585 млн. Крім того, минулоріч було залучено $238 млн прямих ІТ-інвестицій.
Доходи та витрати айтівців
Майже 44% ІТ-спеціалістів відповіли, що цього року їхні доходи зросли – 32,1% несуттєво та 11,7% – значно. Водночас понад 10% фахівців повідомили про зменшення доходів.
Лише 42% респондентів вважають свою фінансову винагороду достатньою. Понад половину опитаних – 54% – зазначили, що компанії, в яких вони працюють, переглянули їхню зарплату.
Медіана доходу ІТ-спеціаліста цього року зросла до $2630 порівняно з $2360 торік. При цьому технічні спеціалісти оцінили свій дохід у $4217, а нетехнічні – у $2322. Згідно з опитуванням, тільки 19% айтівців готові до зниження доходів, не погоджуються з ними 62,1%.
Водночас, попри те, що майже половина опитаних повідомили про збільшення доходів, 72,9% респондентів зазначили про зростання витрат (минулого року таких було 62%). Зазначається, що найбільша частка доходу йде на базові потреби – оренду житла, харчі тощо.
При цьому, понад 80% айтівців мають змогу заощаджувати, у середньому вдається відкладати чверть доходу.
До речі, понад 213 тисяч спеціалістів, що перебувають в Україні, спрямовують частину свого бюджету на благодійність, що на 4,6% більше, ніж минулого року. Середній місячний чек на благодійність становить $264. Водночас 6,8% спеціалістів донатять понад чверть доходу.
Міграційні настрої
Наразі в Україні налічують 307 тисяч ІТ-фахівців, що майже на 8% більше, ніж роком раніше (285 тисяч). Водночас безпосередньо в країні перебувають 242 тисячі спеціалістів, 65 тисяч – за кордоном. Цікаво, що останній показник за рік зріс аж на 20%. Минулого року за межами України було 50-57 тисяч ІТ-працівників. Аналітики прогнозують подальший відтік айтівців за кордон. За їх даними, 9-11 тисяч спеціалістів, або 4% фахівців України потенційно можуть виїхати за кордон протягом цього року.
Відповідно до дослідження, чверть спеціалістів за останній рік змінювала місце проживання. При цьому кожен п’ятий айтівець серед тих, хто змінював місце проживання, повернувся з-за кордону. Це близько 5% від усіх.
Зазначається, що значна частка міграції відбувається у межах області. Як наголошують аналітики, відтік від областей заходу та притік у Київську та Харківську області вказує на тенденцію до повернення внутрішніх переселенців додому.
При цьому, найбільше (59,5%) ІТ-фахівців хочуть жити в Україні, що більше на 2,5%, ніж минулого року. Водночас тих, хто хоче жити за кордоном поменшало на 1,3% – з 23% торік до 21,7% зараз.
За найпозитивнішим сценарієм розвитку подій, все одно існує загроза втратити людський капітал, але у порівнянні з 2022 роком, обсяг відтоку очікується на 2% меншим. Негативний сценарій передбачає міграцію третини спеціалістів за кордон.
Який сценарій зрештою справдиться, залежить від низки факторів, зокрема, від бажання клієнтів співпрацювати зі спеціалістами, які перебувають в Україні, оголошення загальної мобілізації в країні, можливості виїжджати на відрядження за кордон, лібералізації економіки та ситуації на ринку праці.
Що у бізнесі
Станом на другий квартал 2023 року, у 74% ІТ-компаній дохід або зріс, або залишився без змін. Водночас керівники компаній роблять доволі позитивні прогнози щодо результатів за весь рік.
Так, здебільшого СЕО прогнозують зростання доходів для своїх компаній – 46% у випадку українського бізнесу та 41% – закордонного. Водночас 30% керівників не очікують змін у річних показниках вітчизняного бізнесу та 44% – закордонного. Чверть топменеджерів прогнозують зниження доходів для українського бізнесу та 15% – для закордонного.
Наразі 84% опитаних компаній повідомляють про наявність довготривалих проєктів (на рік і довше), 66% – проєктів на коротку перспективу (тривалістю менше року).
Загалом 58% компаній мали випадки розірвання контрактів із початком повномасштабної війни. Із них 17% керівників оцінили у 21-30% частку втраченого чи недоотриманого доходу. Майже чверть втратили через це понад 40% доходу. Водночас лише 27% компаній повідомляють про зростання кількості нових потенційних замовлень.
На момент проведення опитування 85% компаній продовжують наймати працівників. При цьому 65% компаній шукають нових колег лише в Україні, 22% – і в Україні, і за кордоном.
Щодо зарплат, то 23% ІТ-компаній змінювали системи короткострокових виплат – премій та бонусів, 17% – заморожували планове підвищення рівня виплат. Водночас майже у 70% компаній зазначили, що переглядатимуть бонуси та премії в індивідуальному порядку. Лише 12% планують їх підвищувати.
При цьому 36% керівників хочуть відкрити нові офіси, здебільшого за кордоном (28%). Найпопулярнішою країною є Польща. Водночас закривати офіси в Україні планують лише 5% СЕО.
Підтримка мобілізованим співробітникам
Загалом дві третини українських ІТ-компаній мають у штаті мобілізованих спеціалістів, переважно їхня кількість не перевищує 5% від загальної кількості.
Компанії по-різному підтримують таких співробітників, наприклад, 48% зберігає за ними робочі місця, 18% щомісячно виплачують фіксовану матеріальну допомогу, 16% – часткову зарплату, 13% – повну зарплату.
Серед компаній, що виплачують мобілізованим фіксовану суму, середній чек становить $1000 на місяць.
Водночас 92% компаній фінансово підтримують wartime проєкти. Сюди входять донати на армію, тероборону, закупівля обладнання тощо. 45% компаній вклало в такі проєкти від $10 тис. до $100 тис., 24% – від $100 тис. до $500 тис., 17% – понад $500 тис. та 14% – менше $10 тисяч.
Очікування та прогнози
Прогнози щодо стану ІТ-індустрії України через рік розділили респондентів на майже рівні табори: оптимістичні або песимістичні очікування мають по 35% опитаних спеціалістів, водночас ще 27% мають і позитивні, і негативні прогнози. У2022 році позитивно були налаштовані 64% фахівців.
Теж саме стосується очікувань щодо зміни медіани зарплат співробітників. 40% впевнені, що вона залишиться без змін, 39% – буде знижуватися, лише 16% прогнозують її зростання.
Водночас 48% опитаних прогнозують, що кількість вакансій на ринку наступного року буде знижуватися, 26% вважають, що навпаки, а 22% думають, що кількість вакансій не зміниться.
Якщо згадувати керівників компаній, то вони мають помірно оптимістичні очікування у короткостроковій перспективі та виражено оптимістичні – у довготерміновій. Так, суттєвого зростання індустрії через рік очікують лише 3% СЕО, натомість через п’ять років у різкому зростанні впевнені 33% керівників.
