Подільський міст довжиною у 30 років і 20 мільярдів гривень. Що саме "відкрив" Віталій Кличко на початку грудня?
БізнесЦензор розбирався, чому Віталій Кличко вкотре "відкрив" Подільсько-Воскресенський міст напочатку грудня.
1 грудня мер Києва Віталій Кличко повідомив, що з лівого на правий берег відкривається сполучення Подільсько-Воскресенського мостового переходу. Ним зможе скористуватись спецтранспорт, автомобілі екстрених служб. Та автобус №111, що курсуватиме від станції метро "Лівобережна" до "Площі українських героїв".
"Це об’єкт, якого чекали більше 30 років",- говорить Кличко на доданому до повідомлення відео з відкриття руху.
Він зазначає, що ще кілька років тому першим етапом запуску об’єкту планувався рух пасажирського автотранспорту. "І сьогодні, нарешті, це відбулося! Всім скептикам та тим, хто намагався заблокувати роботи на об’єкті, скажу одне: шукайте тепер інші приводи для своїх маніпуляцій".
Мер не називає скептиків, що "блокували роботи" на будівництві мосту.
З 2017 року генеральним підрядником будівництва виступає ТОВ "Еко-Буд-Трейд", що перебуває у сфері впливу колишнього чиновника КМДА, забудовника Дениса Комарницького. Офіційними власниками "Еко-Буд-Трейд" виступають Володимир Яцун (55%) і Валерій Міщенко (45%). Фірма має кілька нещодавно відкритих судових справ, в процесі яких був накладений арешт на її рахунки. Можливе саме це блокування мер мав на увазі?
Куди веде Подільсько-Воскресенський міст
Проєкт будівництва мостового переходу з Подолу на лівобережний масив Воскресенка з'явився ще наприкінці 80-х років.
Він має стати найдовшим мостом у столиці, протяжністю понад десять кілометрів, складається з двох ярусів (автомобільна дорога і метро) і включає в себе три мости (через Гавань, Дніпро, Десенку, ще обговорюється міст через озеро Райдужне) і кілька естакад, що їх з'єднують.
Мостовий перехід є двоярусною спорудою. На верхньому ярусі заплановані шість смуг для руху автотранспорту (по три в один бік), на нижньому – дві колії майбутньої четвертої гілки метро (Подільсько-Вигурівська лінія) зі станціями "Суднобудівна", "Труханів острів" і "Затока Десенка".
На правому березі міста естакада моста починається від перетину вулиць Верхній/Нижній Вал та Набережно-Хрещатицької, далі перетинає Рибальський півострів, Труханів острів і, пройшовши через Русанівські сади, виходить на лівобережну частину Києва, де має йти двома гілками: одна – вулицею Бальзака на Троєщину, друга – проспектом Алішера Навої на Воскресенку, Райдужний, Північно-Броварський і Лісовий масиви.
Будівництво мосту розпочалося в 1993 році. Проте зупинилося майже одразу через брак фінансування. Повноцінно відновили роботи лише в грудні 2003 року, а в жовтні 2010-го в експлуатацію здали першу чергу мосту. До 2017 року він начебто був збудований на 50%.
У 2018-му роботи пожвавилися. Напередодні місцевих виборів у 2020-му Подільський міст став однією з головних тем кампанії Віталія Кличка. Він говорив про відкриття мосту вже до кінця 2020 року. Втім цього не сталось.
Тоді затримку зі здачею пояснювали коронавірусом та блокуванням робіт на об’єкті мешканцями Русанівських садів. Через зведення мосту з цього дачного масиву виселили понад 300 родин. Більшість із них погодилися на грошові компенсації та квартири, а 80 сімей – на земельні ділянки в межах Биківні.
Згодом у Віталія Кличка озвучили нову дату відкриття – до кінця 2021 року, але цього також не сталось. За зрив термінів будівництва Кличко звільнив тоді свого заступника Олександра Густєлєва. У грудні 2021 року були озвучені нові терміни відкриття мосту: влітку 2022-го – на Русанівські сади, взимку 2022-го – на Троєщину. Проте повномасштабна війна внесла свої корективи.
Станом на зараз на лівому березі потрібно виконати ще чимало робіт (не готові естакада на вулиці Бальзака (Троєщина), не готовий заїзд на проспект Алішера Навої (Воскресенка). Власне естакада обривається на Русанівських Садах. Новий маршрут автобусу, що курсує через міст, з’їжджає в дачі, їде по вузькій вуличці вздовж дачного кооперативу.
Зараз Кличко озвучує новий термін – до кінця 2024 року забезпечити автопроїзд на вулицю Бальзака, що розташована на жилмасиві Троєщина. Втім, конкретні строки фінального етапу проєкту – запуску метро на Троєщину – мер прогнозувати не береться.
"Сьогодні відбуваються підготовчі роботи для подальших будівельних робіт із влаштування тунелю під залізничними коліями. А також продовжується зведення насипу земляного полотна на ділянці Русанівських садів з будівництвом гілок метрополітену", - йдеться в його повідомленні про відкриття руху для спецтранспорту.
Скільки коштує міст
Станом на жовтень 2021 року запланована вартість будівництва мостового переходу зросла до 19,9 млрд грн із 11,2 млрд в 2016 році. У липні 2020 року повідомлялось, що "Еко-Буд-Трейд" освоїв на будівництві 9,809 млрд грн, а станом на 1 січня 2022-го ця цифра зросла до 12,8 млрд грн.
У лютому 2023-го Київрада внесла перші зміни до міського бюджету, де на добудову мосту виділяли 695,6 млн грн, із яких 256,4 млн грн надійшли у вигляді субвенції з держбюджету.
Правоохоронці говорять про розтрати
Востаннє правоохоронні органи відкрили кримінальну справу проти "Еко-Буд-Трейда" в травні 2023 року, в процесі розгляду заблокували кошти фірми на рахунках. Останніми місяцями "Еко-Буд-Трейд" намагався оскаржити ці арешти в суді.
Ще одну справу проти "Еко-Буд-Трейду" суд розпочав у листопаді за заявою громадської організації "Нон-Стоп" адвоката з Харкова Кирила Яківця.
Він звинувачує засновника "Еко-Буд-Трейду", колишніх чиновників КМДА, зокрема Дениса Комарницького, а також чинного мера міста Віталія Кличка, в створенні злочинної схеми "розтрати і привласнення бюджетних грошових коштів" на будівництві мосту.
До "Еко-Буд-Трейда" возведенням мосту займалося ПАТ "Мостобуд" Володимира Продивуса, що з січня 2017 року перебуває в процесі банкрутства. Ініцюював його російський "Альфа-Банк" через борг у 74,61 млн грн.
В 2019 році правоохоронні органи відкрили кримінальні провадження щодо діяльності "Еко-Буд-Трейда", "Мостобуда" та столичних чиновників. Їх підозрювали у розтраті коштів на будівництво.
Фабула справи виглядає наступним чином:
У 2017 році "Еко-Буд-Трейд" став генпідрядником на роботах з будівництва Подільського мостового переходу. Електронна система закупівель Prozorro тоді вже працювала, проте цю закупівлю провели поза системою. Бо оголосили її ще в липні 2016 року.
Як з’ясували правоохоронці, на той момент ТОВ "Еко-Буд-Трейд" досвіду виконання аналогічних робіт не мало. Статутний капітал фірми складав всього 1000 гривень, а кількість працівників та обладнання, не могли забезпечити виконання робіт, що ставить під велике питання законність проведення тендеру.
Тому не дивно, що роботи на мосту фірма ніколи самостійно не виконувала, а залучала різних субпідрядників.
Серед основних була структура тодішнього президента України Петра Порошенка – "Завод "Кузня на Рибальському", фірми екс-нардепа КМДА, забудовника Максима Микитася, що зараз є фігурантом багатьох кримінальних справ.
Субпідрядники "Еко-Буд-Трейду" також самостійно роботи не виконували. Наприклад, "Завод "Кузня на Рибальському" залучав до робіт своїх субпідрядників – ТОВ "Мостобуд" ( що з’явився на місті збанкрутілого "Мостобуду"), ТОВ "Бракман Україна", ТОВ "Мостобудівельний загін № 112", ТОВ "Інжинірингова мостова компанія".
І навіть субпідрядник субпідрядника ТОВ "Мостобуд" виконувало роботи не самостійно, а як зазначається в тексті судової ухвали, за допомогою своїх підрядників.
Така "матрьошка" із багатошарових "прокладок" дозволила суттєво завищувати вартість робіт та освоювати бюджет через велику кількість афілійованих підрядних організацій.
Лише з листопада 2018 року по січень 2019 року Держаудитслужба виявила переплати у фінансуванні будівництва, зокрема у актах приймання будівельних робіт. Лише для ПрАТ "Завод Кузня на Рибальському" переплата склала 20,33 млн грн.
Хаос з будівельними роботами можна проілюструвати історією з вантами для мостового переходу.
Історія з вантами
До 2014 року, будівництво переходу здійснювалось генеральним підрядником ПАТ "Мостобуд", що за державні кошти придбав матеріали для будівництва, зокрема 68 вантів (тросів). В процесі банкрутства ПАТ вони дивним чином були продані разом з іншими металоконструкціями для мосту через програму "Сетам" всього за 5, 93 млн грн.
В 2017 році "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва" уклало з "Еко-Буд-Трейд" три договори вартістю понад 4,11 млрд грн для завершення будівництва мосту впродовж 2019-2020 років.
Поставку вант взяло на себе "Завод Кузня на Рибальському" Порошенка, що впродовж 2018-2019 років отримав на це авансом 445,7 млн грн.
Згодом у жовтні 2019 року "Завод Кузня на Рибальському" повідомив, що отримані кошти використали на інших роботах, а закупівля вант фактично не здійснювалась.
Також, генпідряднику запропонували купити ванти у "Інжиніринговій мостовій компанії" за 60 млн грн.
Кмунальне підприємство перерахувало ці кошти "Еко-Буд-Трейду" для купівлі вант.
В результаті "Інжинірингова мостова компанія" поставила лише 12 вантів без жодних супровідних документів.
Під час проведення огляду будівництва влітку 2020 року було з’ясовано, що на мосту частково змонтовані 41 сталевий вант, які зі слів заступника головного інженера ТОВ "Спецпроект-Інвест", однієї з субпідрядних організацій, були придбані ще попереднім генпідрядником "Мостобудом" більше 15 років тому, і вже не відповідають встановленим вимогам безпеки.
Купа кримінальних справ
Добудовою Подільського мосту цікавилось Національне антикорупційне бюро, Нацполіція, прокуратура та Антимонопольний комітет. НАБУ відкривало провадження ще у червні 2017 року. Фігурантами тоді виступали заступник голови КМДА В'ячеслав Непоп, екс-директор "Дирекції будівництва шляхово-транспортних споруд" Роман Лісневський, та особи, афільовані з керівництвом фірми-генпідрядника.
У березні 2021 року відкривало провадження Подільське управління Нацполіції. Із ухвали суду відомо, що в ході цього слідства повідомляли про підозру чотирьом особам. Підозрюваним також був ймовірно Денис Комарницький, слідство проводило обшуки на земельній ділянці, що належить його дружині.
А в матеріалах слідства йдеться про обшуки за місцем проживання афільованого власника ТОВ "Еко-Буд-Трейду", що забезпечував координацію схеми через свої зв’язки в КМДА і Київміськраді.
Подільське управління вважає, що генпідрядник завищував вартість і обсяги виконаних робіт в актах, а КП "Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд міста Києва" їх усе одно погоджувало.
У вересні 2021 року про підозру "службовій особі підприємства, задіяного на будівництві Подільського мостового переходу" оголосила Державна фіскальна служба.
Згідно з її повідомленням, підрядне підприємство відобразило у бухгалтерській та податковій звітності удавані фінансово-господарські операції з підприємствами, які мають ознаки фіктивності. Їх нібито залучили для виконання субпідрядних робіт, що дозволило ухилитися від сплати податків до бюджету. За фіктивними актами безпідставно сформували податковий кредит з ПДВ та витрати майже на 20 млн грн.
Київська міська прокуратура повідомила про замах на розкрадання 3 млрд грн під час будівництва Подільського мостового переходу.
