Армія. Час системних змін

Впродовж років Українська Армія була найменш публічною держаною інституцією. Мінімум громадського контролю, відсутність належної державної політики в оборонній сфері розвинули негативні явища, які з'їдали її зсередини. Корупція, розкрадання, неефективність стали її синонімами. В цьому армія залишила далеко позаду решту державного сектору.

Оскільки жоден з очільників держави не готував країну до силового протистояння з сусідом, мир було порушено. Збройні сили зустріли зовнішню агресію розгубленими. Майже рік війни з Росією оголив найбільші проблеми нашого війська. Частина з них - на поверхні. Щоб дати належну відповідь на сьогоднішні виклики армії, як мінімум, їх треба знати.

Слабкий наявний кадровий потенціал. За роки незалежності рівень підготовки військових значно знизився. Непрофесіоналізм, слабкодухість, уникнення участі в війні - звичні явища.

"Зайві люди" в армійських підрозділах. Як правило, задачу виконують максимум 40-50% від всього особового складу. Решта або відмовляється, або ж нездатна. Рівень мотивації з різних причин переважно низький.

Відсутність взаємодії між різними підрозділами ЗСУ, силовими відомствами. Брак злагодженості між різними підрозділами та відомствами призводить до неефективних дій кожної частини окремо і війська загалом.

Повільне прийняття і виконання рішень. Бюрократизація і неготовність на різних рівнях брати на себе відповідальність в армії має драматичні наслідки. Наприклад, затримка на 10-15 хвилин в ухвалені рішення з вогневого ураження міномета чи САУ противника призводить до втрат особового складу та техніки і дає противнику час на відхід на іншу вогневу позицію.

Незадовільне забезпечення армії. Часто тил передає на фронт обладнання та засоби, які морально застаріли або взагалі не працюють. Командири і штаби перекладають на волонтерів обов'язки по забезпеченню особового складу.

Корупція. Починаючи з "косіння" від мобілізації в військкоматі і до кадрових призначень на високі посади.

Ресурс для успіхів

На тлі непрофесійності, боягузтва та байдужості, які часто зустрічаються в армії, успіхи на війні формують солдати та офіцери, яким соромно ховатися в бліндажах. Вони беруть на себе відповідальність, часто виконуючи зовсім не властиві їм функції.

Під час бойових дій відкриваєш для себе людей, яких в звичайному житті не помічав. Їх хоробрі, розумні, вольові вчинки стають фундаментом наших успіхів. Поки невеличких, але таких, яких дають нам час. Час, яким ми зобов'язані скористатися для того, щоб стати кращими.

Ще один ресурс, який став фактором провалу бліцкригу Путіна - волонтери. Весь цей час вони страхували державу, виправляючи її управлінські, організаційні та інші помилки.

Все це стало важливим в перший рік війни й буде важливим далі. Однак, для справжніх перемог цього замало. Потрібні системні рішення і нові підходи.


Просувати гідних. За час бойових дій ряд офіцерів та солдат проявили себе гідно, за мінімальних умов забезпечення і в надскладних обставинах бою. Дехто показав себе нездатним. Потрібні кадрові рішення на всіх рівнях.

Максимальна професіоналізація армії та якісний відбір. Не кількістю, а якістю необхідно укріплювати обороноздатність країни. Належна підготовка, гідна зарплатня, чіткі вимоги до військовослужбовця, пристойне озброєння приведуть в армію справжніх патріотів та професіоналів.

Дієва система заохочень та стягнень і переатестації мають тримати в тонусі та заохочувати гарно служити всіх - від солдата до генерала.

Прибрати популізм з війни. Без порожніх обіцянок з боку високопосадовців та політиків - вони підривають довіру солдат до Верховного Головнокомандувача і інститутів держави.

Дієва інформаційна політика на всій території країни. Всі регіони країни, а особливо ті, що в зоні ризику, мають регулярно інформуватись про справжні причини і хронологію конфлікту, героїчні вчинки та їх виконавців. Люди мають відчувати себе громадянами великої країни і пишатись цим!


Андрійченко Ігор

офіцер 13-го окремого мотопіхотного батальйону

заступник Голови партії ДемАльянс