Українці мають відзвітувати про свій бізнес за кордоном до 1 травня. Які труднощі виникають?

1 травня 2024 року спливає строк подання звітів про контрольовані іноземні компанії (далі – КІК) фізичними особами за 2022-2023 роки. Якщо минулого року дедлайн подачі першого звіту про КІК за 2022 рік відтермінували, то цього року дата остаточна. У випадку неподання звіту фізособі-контролеру загрожує штраф у розмірі понад 300 тисяч гривень, а за порушення строків його подання – до 151 тисячі гривень. Втім у процесі звітування контролери стикаються з низкою неврегульованих питань, публічних роз'яснень щодо яких немає.

1. Чи потрібно звітувати про КІК українцям, які виїхали і відкрили бізнес за кордоном?

Якщо фізична особа має частку понад 50% у іноземній компанії або якщо володіє 25%, а разом з іншими резидентами України володіє сумарною часткою від 50%, звіт про КІК подавати треба.

В індивідуальних консультаціях Податкова служба вказує, що якщо контролер на момент подання звітів змінив резидентність, , а у 2022 чи 2023 роках він був резидентом України і мав бізнес за кордоном, то обов'язок звітувати про КІК за цей період для нього зберігається. Багато питань викликає технічна можливість подання таких звітів, проте ДПС стверджує, що оскільки навіть втративши резидентність контролери залишаються громадянами України, то проблем з поданням через кабінет платника не виникне. Однак публічних роз’яснень з цього приводу немає. Як і уточнень щодо того, як звітувати про КІК тим громадянам, які втратили податкове резидентство посеред календарного року.

1. Чи потрібно подавати звіт про КІК, якщо фізична особа втратила контроль над іноземною компанією до кінця звітного періоду?

За законом, фізичні особи, які є податковими резидентами України та набули або навпаки втратили частку або контроль в іноземній компанії, зобов'язані повідомити про це Податкову службу протягом 60 днів з моменту такої події. Крім того, вони повинні подати звіт про КІК.

Однак що робити, якщо особа втратила контроль над іноземною компанією посеред звітного року? Адже у неї може не бути можливості долучити до звіту про КІК фінансову звітність, яка є невід'ємною частиною такого звіту. Це питання залишається неузгодженим. На розгляді у Верховній Раді вже понад рік перебуває законопроєкт №8137, який мав би цю ситуацію врегулювати. Але ймовірність його ухвалення до кінцевого терміну подання звітів про КІК невелика. А вже з 1 травня фізособам, які його не подадуть, може загрожувати суттєвий штраф.

Ми рекомендуємо все-таки шукати шляхи отримання звітності та подавати звіти про КІК за ці періоди. Для 2023 року ще є можливість подання звіту за скороченою формою, яка дозволяє додати фінансову звітність до кінця року. Сподіваємся, до того часу цю проблему вирішать.

1. "Належно завірена" фінансова звітність КІК. Як це?

До звіту про КІК в обов'язковому порядку потрібно додати "завірені належним чином" копії фінансової звітності іноземної компанії за звітний (податковий) рік.

Однак дискусії стосовно того, що саме вважати "завіреними належним чином" копіями звітності, тривають. Спочатку податківці пояснювали, що фінансова звітність має бути перекладена, апостильована та нотаріально завірена – тільки в такому разі її вважатимуть завіреною належним чином.

У численних індивідуальних податкових консультаціях йдеться про те, що завіреною належним чином вважатимуть копію фінансової звітності, завірену відповідно до вимог Національного стандарту "Вимоги до оформлювання документів" (відміткою зі слів "згідно з оригіналом", зазначенням посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ПІБ, дати засвідчення копії та печаткою) та підписану електронним цифровим підписом контролюючої особи при її поданні. У нещодавно опублікованому Інформаційному листі також розкрили це питання, проте цікавим є момент, що завірення відповідно до ДСТУ має бути здійснено особою, яка є підписантом фінансової звітності. Тут не зрозумілим залишається яким чином, наприклад директор-кіпріот, може завірити звітність відповідно до ДСТУ.

1. Що роботи, якщо контролер не може отримати фінансову звітність КІК?

Копії фінансової звітності іноземної компанії мають долучатися до звіту про КІК в обов'язковому порядку. Однак існують ситуації, коли контролер не має доступу до цих документів.

Наприклад, у деяких контролерів є "сплячі" іноземні компанії, які роками не ведуть ніякої діяльності. Багато хто з них навіть не задумувався над тим, що про них також потрібно звітувати. У таких випадках часто виникає проблема з отриманням фінансової звітності. Тому відкритим залишається питання, як долучати до звіту про КІК фінансову звітність, якщо такої можливості немає?

Крім того, у багатьох контролерів можуть бути компанії, зареєстровані у Російській Федерації або в Білорусі, з якими втрачено контакти, а ліквідувати їх досить складно.

Податківці в індивідуальних податкових консультаціях посилаються на перехідні положення Податкового кодексу, які встановлюють порядок підтвердження неможливості виконання платником своїх податкових зобов'язань. Але ці норми врегульовують це питання на час воєнного стану в Україні та для платників з тимчасово окупованих територій. А у цьому випадку з КІК йдеться про зовсім іншу юрисдикцію. Тож як доводити неможливість отримати звітність, які підтверджувальні документи подавати, залишається незрозумілим.

1. Середній курс валют. Як рахувати?

У звіті про КІК фінансові показники іноземної компанії потрібно вказувати у гривні, з урахуванням середнього курсу до валюти, з якою така компанія працює. Але питання, як розрахувати цей середній курс, до кінця не врегульовано.

Якщо фінансовий рік у іноземної компанії співпадає з календарним роком, можна зайти на офіційний сайт Національного банку, де середньорічний курс вже розрахований для найбільш поширених валют, для менш поширених його доведеться розрахувати самостійно.

Але що робити, якщо фінансовий рік в іноземної компанії не відповідає календарному і починається, наприклад, з 1 липня? Якщо контролер подає звіт про КІК за 2023 рік, який тут має бути курс: середній за календарний 2023 рік чи за фінансовий рік, за який подає звітність компанія?

Логічно було б враховувати курс за той період, який відповідає фінансовому рокові. Але роз'яснень з цього питання теж не має. Тому це питання залишається відкритим.

1. За який період подавати перший звіт, якщо фінансовий рік КІК не відповідає календарному?

За законом, першим звітним роком для подання звіту про КІК є 2022 рік або фінансовий рік, який починається у 2022 році. Якщо фінансовий рік відповідає календарному, питань не виникає. Але якщо фінансовий рік починається 1 квітня 2022 року і закінчується 31 березня 2023 року, то логічно перший звіт про КІК подавати саме за 2023 рік.

Але податківці у деяких виступах наполягали, що контролююча особа має все одно подати звіт про КІК і за 2022 рік. Але в такому випадку і за 2022 рік, і за 2023 рік доведеться подати однакові звіти.

Тому ми дотримуємося позиції, що в такому разі першим звітом про КІК для такої контролюючої особи буде звіт за 2023 рік, що відповідає положенням ПКУ.

1. Операції КІК із нерезидентами з низькоподаткових юрисдикцій та пов'язаними особами

Також тривають дискусії про необхідність заповнення рядків 31-34 звіту про КІК. У них потрібно розкрити операції контрольованої іноземної компанії з пов'язаними особами або контрагентами, зареєстрованими у низькоподаткових юрисдикціях.

Та чи потрібно їх заповнювати, якщо діяльність КІК підпадає під критерії, що звільняють контролюючу особу від розрахунку скоригованого прибутку? Адже, наприклад, заповнювати частину звіту, яка стосується розрахунку цього скоригованого прибутку, у такому випадку не потрібно.

В індивідуальних податкових консультаціях податківці стверджували, що і про такі операції компанії звітувати за таких умов не треба. Але днями було опубліковано Інформаційний лист, в якому позиція стала протилежною і тепер заповнення даних щодо такого роду операцій є обов’язковим. Як реагуватимуть податківці на подані до публікації Інформаційного листа звіти без розкриття цих даних поки невідомо.

Якщо ж заповнювати дані про операції КІК з контрагентами, зареєстрованими у низькоподаткових юрисдикціях, виникають додаткові складнощі. Адже для таких операцій не встановлено обмеження по сумі.

Наприклад, контрольована іноземна компанія зареєстрована на Кіпрі і має операції з кіпрськими компаніями. Відповідно до законодавства, це низькоподаткова юрисдикція. Отже, потрібно вказувати кожну операцію такої КІК, незалежно від суми. Кількість таких операцій, з урахуванням дрібних, у деяких випадках може бути надзвичайно великою. Це також питання, яке не врегульоване.

Наразі для вирішення кожного з цих питань контролюючі особи змушені звертатися до Податкової служби за індивідуальною податковою консультацією, щоб уникнути можливих претензій податківців. Однак ми очікуємо, що ці проблемні питання, як і низку інших, вдасться вирішити або ухваленням відповідного законопроєкту, або ж шляхом надання узагальнюючої податкової консультації від Мінфіну.