БЕБ оцінило "чорний" експорт зерна у понад 130 мільярдів гривень

За оцінкою Бюро економічної безпеки (БЕБ), у січні-вересні 2023 року ризикові підприємства експортували зернові невідомого походження на 133,9 млрд грн, що становить понад 20% від загальної кількості.

Про це повідомляє пресслужба БЕБ за результатами аналізу експортних операцій з сільськогосподарською продукцією.

За даними БЕБ, одним з найпоширеніших методів "чорного" експорту зерна є використання ризикових підприємств, які заздалегідь створюються для експорту необлікованого зерна, що придбане за готівку.

"Тобто аграрії вирощують зерно та за готівку продають компаніям, що зазвичай оформлені на підставних осіб та не займаються постійною господарською діяльністю. Ці компанії не подають документи про походження зерна або декларують у митних деклараціях удаваних виробників", – зазначається у повідомленні.

Схема "чорного експорту" зерна виглядає наступним чином. Після того, як зерно вивозять за межі України, його перепродають кілька разів і воно вже легально потрапляє до кінцевого покупця. В результаті валютна виручка не повертається до України, а бюджет не отримує надходжень, оскільки компанії-експортери є фіктивними.

При цьому зазвичай кінцевим покупцем зерна є компанія нерезидент, яка передає кошти за товар іншому нерезиденту, повʼязаному з українським експортером.

"Також існує схема, в якій валюта перераховується на розрахункові рахунки нерезидента, який потім закуповує товар, наприклад, у Китаї та імпортує до України, щоб потім реалізувати його за готівку та продати іншим підприємствам податковий кредит", – зауважують у БЕБ.

Задля протидії правопорушенням у цій сфері БЕБ направило до Митної служби майже 4,5 тисячі доручень щодо ініціювання огляду (переогляду) вантажів. Наприклад, за інформацією ТУ БЕБ в Одеській області митниця відмовила у митному оформленні 75 митних декларацій загальним обсягом 1,6 млн тон на суму понад $430 млн.

В рамках розслідування цих схем БЕБ зареєструвало 22 кримінальних провадження, у яких повідомлено про підозру 12 посадовим особам "ризикових" підприємств-експортерів зерна, проведено 71 обшук, 12 кримінальних проваджень вже скеровано до суду. Судами винесено 8 обвинувальних актів.

Крім того БЕБ надало свої пропозиції до КМУ щодо внесення змін до нормативно-правових актів, що регулюють питання експорту сільськогосподарської продукції.

Зокрема для зменшення ризиків неповернення валютної виручки, несплати податків та ефективного запровадження режиму експортного забезпечення пропонувалося:

• скоротити граничні терміни розрахунків (повернення виручки) до 60-90 днів
• удосконалити Порядок заповнення митних декларацій
• доповнити перелік підстав для відмови у митному оформленні зернових сумнівного походження
• розширити перелік товарів, щодо яких застосовується режим експортного забезпечення
• створити відкриті реєстри сертифікатів та експортерів сільськогосподарської продукції.

Як повідомлялося, минулого тижня Нацбанк зменшив зі 180 до 90 календарних днів граничні строки розрахунків за операціями з експорту аграрних товарів.

Автор: Михайло Орлюк