Голова Мінфіну про переведення економіки на військові рейки: Час припинити купувати айфони і дорогі іномарки

Україні все важче залучати фінансування від міжнародних партнерів, якщо його буде недостатньо, уряду доведеться переводити економіку "на військові рейки", що передбачатиме низку непопулярних кроків.
Про це міністр фінансів Сергій Марченко заявив під час дискусійної панелі "2024: виклики і перспективи", передає LB.ua.
"Уряд працює над варіантом "А". Варіант "А" передбачає підтримку наших партнерів у повному обсязі, докладаються максимальні зусилля для того, щоб ця підтримка була отримана. І з точки зору фінансування бюджету, і з точки зору закриття військових потреб... Але треба розуміти: якщо війна буде довше – я кажу зараз 25+, – сценарій передбачатиме в тому числі необхідність адаптації до нових умов", – сказав Марченко.
Він уточнив, що під новими умовами йдеться про переведення економіки України на військові рейки, частково це вже відбувається в оборонній промисловості.
"У нас є кошти для того, щоб сформулювати запит на системи БпЛА, щоб дати розвиток іншим мілітарним індустріям. Я вважаю, це той тренд, який визначатиме 2024 рік. Він уже є у 2023 році, просто у 2024-му на це спрямований додатковий ресурс. Тож якщо це вважати військовими рейками, то, напевно, так (перехід на військові рейки відбувається, . – ред.)", – зазначив Марченко.
Водночас він наголосив, що повноцінний перехід на військові рейки передбачатиме жорсткі зміни для всього суспільства.
"Скажу як міністр фінансів, що військові рейки – це не тільки про військову індустрію, це і про розуміння суспільства, що в нас війна. На жаль, поки що ми живемо в досить специфічній реальності, коли в нас усе добре, є стабільність макроекономічна, курсова. Але ця реальність потребуватиме корекції, якщо ми хочемо перейти на військові рейки. Це обмеження суспільного споживання. Нам потрібно зменшити його в декілька разів, тому що ми споживаємо в основному імпортні товари й послуги, це визначає наш економічний потенціал", – пояснив очільник Мінфіну.
На його думку, наразі суспільство до цього не готове, але такий сценарій можливий.
"Можуть бути інші податкові режими, інші видаткові режими. Ми до цього маємо готуватися і, думаючи про 2025 рік, маємо закладати відповідні сценарії", – сказав Марченко.
Він визнав, що дискусії про це поки що тривають у непублічній площині, оскільки питання дуже дражливе. За словами Марченка, зокрема, може йтися про девальвацію гривні, але у цьому питанні позиції Мінфіну та Національного банку розходяться.
"Звичайно, у мене власний інтерес як міністра фінансів. Простіше, коли гривня девальвує – у мене тоді баланси краще сходяться. Мені краще, коли в нас інфляція більша. Але з точки зору економічних інтересів і перспектив майбутнього це нормальна, правильна і логічна політика. А з точки зору нинішніх інтересів громадян, звичайно, курс стабільний і висока купівельна спроможність – це дорогі іномарки. І це $31 мільярд торгового дефіциту за 10 місяців.
Кому це потрібно? Умовно кажучи, ми залучили 40 мільярдів доларів зовнішньої допомоги. І тут ці самі кошти повернулися в економіки тих країн. Працюють виробництва — виробляють нам зброю, амуніцію. Це одна частина питання. Інша частина питання — виробляють нам айфони, автомобілі, техніку, одяг", – зазначає Марченко.
Міністр наголосив, що якщо не змінити поведінку споживачів, це може призвести до сумних наслідків.
"Коли я про це говорю, мені кажуть, що я вмикаю фіскальне домінування і намагаюся посягнути на цілісність і незалежність НБУ. Але ці речі треба переглянути. Така політика не є довготривалою. Якщо ми не зробимо висновків, економіка зробить їх самостійно. Як правило, досить швидко й болісно", – підсумував міністр.
Детальніше читайте у матеріалі Бізнес Цензора: Бюджет-2024: Чому видатки на чиновників зростають, а на військовослужбовців – ні?
Як повідомлялося, Україна досі не має гарантій виділення фінансової допомоги на $29 мільярдів із $41 млрд, які вже враховані у держбюджеті для забезпечення видатків, що не пов’язані зі сферою безпеки і оборони.
Марченко раніше заявляв, що Міністерство фінансів та Національний банк України (НБУ) сподіваються на вирішення ситуації з відновленням бюджетного фінансування з боку ЄС та США, однак вже мають сценарій на той випадок, якщо цього не станеться, але "до нього не готові інші стейкхолдери та суспільство України".
А воно так не буде, зелені павіани завжди.
Небуває військової економіки паралельно із зростанням купівлі імпортних надлишкових товарів.
А тепер, у грудні 2023 року, несе на ЗМІ якусь маячню про «…що ось тепер, все, як один…»…
Жоден з привладних, з 2019 року, призначених Зеленським,не залишився в Україні, щоб ЗАХИЩАТИ УКРАЇНУ, а у дивний схематоз, повтікали за КОРДОН!
А тепер його, як і зелю, попердолило про те, що вони просрали разом…
Потрібно:
підвищити військовий збір до 10%,
ввести податок на багатство і розкіш (люкс-автомобілі, маєтки, коштовності тощо) до 100%,
виплачувати зарплату понад 30 тис грн військовими 10-річними облігаціями,
ввести податок з обороту 5% (ПДВ залишається), крім військових підприємств,
встановити за ухиляння від сплати податків понад 10 тис грн - виправні роботи (копання окопів),
встановити за ухиляння від сплати податків понад 100 тис грн - розстріл і конфіскація всього майна.
* ввести податок на багатство і розкіш - почнеться клоунада з "позичив", "взять в аренду", "лізінг" і т.д.
* виплачувати зарплату понад 30 тис грн військовими 10-річними облігаціями - це по суті будуть виплати на передовій, трохи схоже на іздевательство з вашого боку
* останні два пунка озолотят налоговиків і провірки будуть постійно майже в кожної контори
=(
"120 нардепів нового скликання отримали компенсації за житло в столиці, яке вони змушені винаймати через переїзд. Серед тих, хто скористався пільгою, є справжні мільйонери - в їх деклараціях купа готівки, коштовні годинники і дорогі автівки. Але від кількох десятків тисяч державних гривень вони не відмовились.
Отже, компенсацією за житло скористався й заступник голови Верховної Ради, "слуга народу" Руслан Стефанчук. За даними ЗМІ, він орендує у власної тещі квартиру у Києві. У ній, судячи з декларації, мешкає уся родина віце-спікера на площі в 101 кв. метр. У декларації Стефанчука зазначено, що депутат користується цим житлом безкоштовно, проте журналістам він казав, що його орендує. У якості компенсації за житло він отримав 19,5 тис. грн бюджетних коштів.
Крім тещиної квартири в Києві, в декларації Стефанчука є чимала земельна ділянка в селищі Білогородка під Києвом, куплена ще у 2016-му році. Але судячи зі змін, які віце-спікер вніс у декларацію у листопаді, він має намір обзавестись там власним житлом: Стефанчук придбав комплект будівельних матеріалів для будівництва каркасу житлового будинку вартістю понад 1 млн грн."
Ніякими "податками на розкіш" ніякий бюджет не навповниш.
По автомобілям такий податок існує, толку із нього-як із козла молока.
Від'ємне торгове сальдо вже 37 млрд долларів, того податку може десяток мільонів набереться від сили.
Я не розумію, чому в коментарях накинулись на Марченка. Судячи зі всього, він якраз обстоює позицію зменшення споживання на користь віськових витрат. Я, наприклад, не знаю жодної країни, валюта якої не девальвувала б під час війни. І тут Марченко привий, що Україна зараз виглядає специфічно в цьому плані. Після першої світової війни країни учасники відмінили можливість для населення вільно обмінювати паперові гроші на золото за фіксованим курсом, після другої світової обмін паперових грошей на золото за фіксованим курсом зберегли тільки США, і то виключно для центробанків інших країн. Після В'єтнами і США перестали обмін здійснювати, тільки купівля за ринковим курсом. А у нас зараз з курсом все "в шоколаді". І це свідчить, що країна не докладає надзусиль для ведення війни. Адже, якщо подивитись об'єктивно, виробництво в країні впало, значить скоротились доходи бюджету від внутрішніх податків. Витрати зросли через збільшення витрат на армію (і пов'язаних з ними розпилами). Різниця, зазвичай, покривається друкуванням грошей або допомогою ззовні. Ми зараз користуємось тільки допомогою, а могли б ще збільшити виробництво зброї. Так, ціною інфляції, але життя солдатів цінніші за стабільний курс.
Щодо курсу, то відпусти його без індексації пенсій та зарплат - буде чергова хвиля еміграції. А з країни вже й так майже третина населення виїхала, і я впевнений, що більшість добровільно не повертатиметься - нема куди і незрозуміло навіщо, поки в країні суцільний тринЗЄц.
А як все весело починалося для наріду в 2019му, коли він оцих маладих чесних дарованій нам обирав на паржать...
сам же с дружками и покупает автомобили за лямы
за счёт бюджета,
хер на вас, давайте инфляцию, поржём вместе,
вы на своих виллах в испании , мы на колыме