Рада провалила урядовий законопроєкт про перезавантаження БЕБ. Його критикував бізнес і посли G7 (оновлено)
Верховна Рада не змогла ухвалити у першому читанні проєкт закону, який дозволяв відкласти перезавантаження Бюро економічної безпеки (БЕБ).
Відповідний урядовий законопроєкт №10439 у першому читанні підтримали лише 222 депутати за мінімально необхідних 226 голосів, повідомив перший заступник керівника Комітету ВР з питань податкової та митної політики Ярослав Железняк.
Водночас 232 депутати підтримали пропозицію направити законопроєкт на повторне перше читання.
Железняк додав, що підтримані бізнесом альтернативні законопроєкти правляча фракція "Слуга народу" відмовилася виносити на голосування, а депутатів, які не підтримали урядовий проєкт документу, погрожують позбавити можливості виїздити у відрядження за кордон.
Як повідомлялося, напередодні Комітет Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики підтримав урядовий законопроєкт №10439 про перезавантаження БЕБ, а альтернативні до нього законопроєкти рекомендував відхилити.
При цьому урядовий законопроєкт не підтримало жодне бізнес-об'єднання, його також розкритикували представники країни "Великої сімки", однак Офіс президента наполягав на його ухваленні у першому читанні вже цього тижня. Водночас цілий ряд бізнес-асоціацій підтримали альтернативний законопроєкт про перезавантаження БЕБ №10439-2.
Міністр юстиції Денис Малюська визнавав, що урядовий законопроєкт відкладає переатестацію співробітників БЕБ до завершення війни нібито через дефіцит кадрів, за винятком обрання голови БЕБ та переатестації його заступників.
Що передбачають урядові законопроєкти уряду про перезавантаження БЕБ?
Наприкінці січня Кабінет Міністрів вніс на розгляд парламенту проєкти законів №10439 та №10440 про перезавантаження Бюро економічної безпеки України (БЕБ).
Перший із них передбачає нову процедуру проведення конкурсу на посаду директора Бюро, встановивши вимоги до проведення зовнішньої незалежної оцінки (аудиту) ефективності діяльності БЕБ тощо. При цьому заступники директора БЕБ мають пройти атестацію у визначеному Кабміном порядку, а решта чинних працівників БЕБ проходитимуть атестацію лише через один рік після припинення чи скасування воєнного стану.
Другий законопроєкт покликаний уточнити функції та підслідність кримінальних правопорушень БЕБ, а також унормувати проведення обшуків. Він також передбачає передачу до БЕБ кримінальних правопорушень, передбачених статтями 201, 305 КК, що підслідні слідчим органам СБУ.
Крім того, законом пропонується надати виключне право БЕБ та НАБУ порушувати питання про проведення перевірок фінансово-господарської діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та осіб, які займаються підприємницькою діяльністю або іншими видами господарської діяльності індивідуально, та брати участь в їх проведенні. Водночас органи Національної поліції України та Служби безпеки України пропонується вилучити з переліку органів державного фінансового контролю.
Тому що нинішня редакція Статті 5 Конституції України: "Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. { Офіційне тлумачення положення частини другої статті 5 див. в Рішеннях Конституційного Суду N 6-рп/2005 від 05.10.2005, N 6-рп/2008 від 16.04.2008 } Право визначати і змінювати конституційний лад в Україні належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. { Офіційне тлумачення положення частини третьої статті 5 див. в Рішеннях Конституційного Суду N 6-рп/2005 від 05.10.2005, N 6-рп/2008 від 16.04.2008 } Ніхто не може узурпувати державну владу. { Офіційне тлумачення положення частини четвертої статті 5 див. в Рішенні Конституційного Суду N 6-рп/2005 від 05.10.2005 }
У випадку узурпації влади народ має право на повстання. Право на повстання є формою опору гнобленню як наслідку узурпації влади. Опір гнобленню витікає з природніх прав людини. Коли уряд порушує права народу, повстання для народу і для кожної його частини є його священним правом і невідкладним обов'язком (Статті 33-35 Декларації прав людини і громадянина 24 червня 1793 року, яка була частиною Конституції Французької республіки).
Генеральна Асамблея ООН 10 грудня 1948 року проголосила Загальну декларацію прав людини, у преамбулі якої зазначила: "... Беручи до уваги, що визнання гідності, яка властива всім членам людської сім'ї, і рівних та невід'ємних їх прав є основою свободи, справедливості та загального миру: і беручи до уваги, що зневажання і нехтування правами людини призвели до варварських актів, які обурюють совість людства, і що створення такого світу, в якому люди будуть мати свободу слова і переконань і будуть вільні від страху і нужди, проголошено як високе прагнення людей; і беручи до уваги, що необхідно, щоб права людини охоронялися силою закону з метою забезпечення того, щоб людина не була змушена вдаватися як до останнього засобу до повстання проти тиранії і гноблення...."