Нафта дорожчає на тлі обережного оптимізму щодо миру між США та Іраном
Третього липня ціни на нафту незначно підвищилися напередодні тривалих святкових вихідних у США, оскільки на ринку зберігався обережний оптимізм щодо зусиль зі встановлення миру між Сполученими Штатами та Іраном.
Про це повідомляє Reuters.
Ф'ючерси на нафту Brent подорожчали на 46 центів, або 0,64%, до $72,26 за барель станом на 04:07 за Гринвічем. Водночас ціна на нафту West Texas Intermediate зросла на 32 центи, або 0,47%, до $69,01 за барель.
Американські ринки будуть закриті в п'ятницю напередодні святкування Дня незалежності США в суботу.
Під час попередньої торгової сесії обидва еталонні сорти опустилися до найнижчих рівнів із кінця лютого, коли розпочалася війна між США та Ізраїлем проти Ірану.
За підсумками тижня Brent додав 0,35%, а WTI ‒ 0,43%, що стало найменшими тижневими змінами для обох еталонів за останні місяці.
"Ринок демонструє стриманий оптимізм. Його учасники хочуть вірити, що мирні ініціативи дадуть результат, однак поки не з'являться реальні підтвердження, вони й надалі діятимуть обережно", ‒ пояснив головний ринковий аналітик KCM Trade Тім Вотерер.
Судноплавство через Ормузьку протоку частково відновилося, як і передбачала початкова домовленість між Іраном і США.
Виробники країн Перської затоки працюють над нарощуванням видобутку після відновлення судноплавства через Ормузьку протоку. Так, видобуток нафти в Кувейті різко зріс до 1,65 мільйона барелів на добу в червні з 580 тис. барелів на добу в травні.
Нагадаємо, експорт сирої нафти із Саудівської Аравії, найбільшого у світі експортера цього ресурсу, майже повернувся до рівня, який фіксувався до початку війни в Ірані. Це стало можливим після того, як країна відновила проходження своїх нафтових танкерів через Ормузьку протоку.
Водночас запаси іранської нафти продовжують накопичуватися в морі, оскільки Тегеран намагається знайти покупців до завершення 60-денного терміну, встановленого США. Станом на 1 липня на танкерах перебувало понад 58 млн барелів іранської сирої нафти та конденсату, причому понад 90% цих обсягів досі не мають визначеного пункту призначення.
