Слідству необхідно вивчити журналістську роботу Шеремета в Україні як можливий мотив убивства, - Комітет захисту журналістів (оновлено)

Комітет захисту журналістів заявляє про відсутність конкретних результатів у розслідуванні вбивства журналіста Павла Шеремета через майже рік і рекомендує Україні задіяти всі необхідні ресурси для встановлення організаторів цього злочину, вивчивши його журналістську діяльність в Україні як потенційний мотив убивства.

Як повідомлялося, 20 липня, вранці в результаті вибуху машини загинув відомий журналіст Павло Шеремет. Попередньо слідчі кваліфікують цю подію як умисне вбивство. У свою чергу, глава Нацполіції Хатія Деканоідзе заявила, що розслідування загибелі Шеремета буде для неї справою честі. А прокурор Києва Говда взяв під особистий контроль розслідування вбивства. Мінінформполітики має намір ініціювати створення Міжвідомчої робочої групи з розслідування загибелі журналіста Шеремета.

Очевидці розповідають, вибух стався, коли Шеремет зупинився, щоб виїхати на головну дорогу. І відзначають велику силу вибуху: "Деталі аж сюди долетіли".

Разом з тим, Генпрокурор Луценко заявив: "Смерть Шеремета - наслідок спрацювання вибухового пристрою. Це вбивство". Пізніше у МВС додали, що спрацював безоболонковий саморобний пристрій, потужністю до 600 грамів у тротиловому еквіваленті.Трагічна загибель журналіста викликала широкий громадський резонанс. Главред "Української правди" зазначила: "Це удар по всій українській журналістиці". В ОБСЄ закликали притягти організаторів і виконавців вбивства до відповідальності. Глава МЗС Литви Лінас Лінкявічюс закликав провести ретельне розслідування. Президент України Порошенко висловив співчуття рідним і близьким Шеремета. Спікер Верховної Ради Парубій закликав провести невідкладне розслідування. Аналогічно, швидкого й ефективного розслідування зажадав прем'єр Гройсман. Також свої співчуття близьким журналіста висловив секретар РНБО Турчинов. Президент ПАРЄ Аграмунт назвав вбивство "атакою на свободу ЗМІ". А білоруський опозиціонер Статкевич заявив, що"це був теракт насамперед проти Білорусі, а не України". Офіційний представник МЗС РФ Марія Захарова спробувала використовувати вбивство Шеремета в пропагандистських цілях, на що отримала емоційну відповідь від російського письменника Шендеровича: "От же ж безсоромна бл#дь!". Свої співчуття і побажання про якнайшвидше розслідування справи висловили посольство США і представництво ЄС в Україні. А деякі українські політики застерегли колег від використання трагедії в політичних цілях.

У ході наради керівників силових відомств України з главою держави була створена спеціальна оперативна група для розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета на чолі з главою Нацполіції Хатією Деканоідзе. До розслідування Україна попросила приєднатися експертів ФБР і Europol. Зокрема, СБУ буде працювати над версією, що метою вбивства Шеремета була дестабілізація ситуації в Україні. У свою чергу Генпрокурор Луценко запропонував використовувати рамки металошукачів на всіх масових акціях: "Убивство Шеремета може дійсно бути частиною якогось великого плану". Порошенко закликав правоохоронців провести розслідування якомога прозоріше й оперативніше: "Прошу не виключати жодної версії. Ми не дамо нікому відкрити другий фронт всередині країни". Також глава держави доручив надати охорону керівнику-засновнику "Української правди" Олені Притули.

За словами радника голови СБУ Юрія Тандіта, у справі про вбивство Шеремета розглядаються шість версій.

Шеремет був похований у Мінську.

Павло Шеремет - уродженець Білорусі. Він працював на телебаченні в Білорусі і Росії, в 1990-2000-х роках - завідувач білоруським бюро, а також керівник відділу спеціальних інформаційних проектів ОРТ, потім - "Першого каналу". Протягом останніх п'яти років жив у Києві, працював в інтернет-виданні "Українська правда", був ведучим на радіо "Вести". Також Шеремет був одним із засновників "Білоруського партизана".

У липні 1997 року, під час зйомки репортажу про ситуацію на білорусько-литовському кордоні, був заарештований співробітниками силових структур Білорусі за звинуваченням нібито в незаконному перетині державного кордону, в отриманні грошей від закордонних спецслужб і в незаконній журналістської діяльності. Був засуджений до двох років позбавлення волі умовно і до одного року іспитового строку, провівши у в'язниці в цілому три місяці.

Автор: Леся Карпенко