В Україні можуть створити комісію для розгляду скарг на несправедливу люстрацію, - Малюська

Мін'юст зробить усе, щоб забезпечити права громадян і збереження механізму люстрації, хоча і в обмеженому вигляді.

Про це повідомив у Facebook міністр юстиції Денис Малюська, інформує Цензор.НЕТ.

"ЄСПЛ не визнавав неправомірною люстрацію цілком, а тільки її надмірний обсяг. Окремі категорії громадян, на думку суду, були автоматично люстровані, хоча нічого поганого не робили.

Ми плануємо спільно з народними депутатами опрацювати і внести законопроєкт, згідно з яким буде створено комісію, яка розглядатиме скарги громадян, які вважають свою люстрацію неправомірною. Також розглядатиметься можливість відновлення на посаді (за її наявності) і виплати різниці між втраченим і реальним заробітком.

Читайте також: ЄСПЛ не став розглядати апеляцію України на своє рішення, яким визнано люстрацію порушенням прав

Описаний вище механізм не буде застосовуватися до категорії громадян, чия люстрація була обґрунтованою.

Сподіваюся на підтримку законопроєкту Верховною Радою України", - зазначив він.

Нагадаємо, 17 жовтня 2019 року було оголошено рішення ЄСПЛ у справі "Полях та інші проти України" (заяви № 58812/15, 53217/16, 59099/16, 23231/18 та 47749/18). Вона стосувалася звільнення п’ятьох державних службовців відповідно до Закону України "Про очищення влади" (люстрацію) 2014 року".

За цією справою суд одноголосно встановив порушення статті 6 § 1 (право на справедливий суд) Європейської конвенції з прав людини у зв’язку з занадто тривалим розглядом справ заявників на національному рівні та порушення статті 8 (право на повагу до приватного життя) Конвенції.

Суд також вирішив, що закон про очищення влади застосовується до дуже широкого кола осіб і призвів до звільнення заявників лише на тій підставі, що вони займали посади на державній службі упродовж більш ніж року за часів президентства Януковича або на підставі зайняття посад у Комуністичній партії до 1991 року.

Отже, вказаний закон не зважав на особисту роль, яку відігравали заявники, а також на те, чи були вони особисто пов’язані з будь-якою недемократичною діяльністю, що мала місце в період правління колишнього президента.

У цьому відношенні український закон про очищення влади відрізняється від процедур люстрації, які були запроваджені в інших державах Центральної та Східної Європи і які були більш цільовими і вузько спрямованими.

Мін'юст оскаржив рішення Європейського суду з прав людини щодо закону "Про очищення влади", проте 24 лютого 2020 року ЄСПЛ вирішив не розглядати у своїй Верхній палаті це оскарження.

Автор: Христина Бедрик