Уряд відпустив ціни на нафтопродукти. Скільки буде коштувати пальне
Ціни на пальне в Україні перевищать очікування уряду і українців, однак його стане більше.
Кабінет міністрів відмовився від державного регулювання цін на пальне. При цьому уряд заявив, що очікуваний граничний рівень цін на дизпаливо - не більше 58 грн, на бензин – не більше 52 грн. За зловживання операторам уряд погрожує санкціями.
Державне регулювання цін на пальне уряд запровадив рік тому як відповідь на зростання цін на нафтопродукти у роздрібних мережах під час карантину.
Трейдери уже продають нафтопродукти мережам АЗС без державного регулювання і ціни в дрібному опті на 50% перевищують останні роздрібні, коли держава намагалася регулювати маржу операторів.
Тобто кінцеві ціни на стелах АЗС будуть вищі за очікуваний урядом рівень.
Як повідомив БізнесЦензору засновник мережі АЗС Prime Дмитро Льоушкін, в найближчі 7-10 днів, після скасування державного регулювання цін, літр дизельного пального буде коштувати 58-60 грн, бензину А-95 - 60-62 грн, а автогазу - 45 грн.
"Бензин дешевше за дизель не чекайте, його складніше возити, бензовозів з перевезення бензину у нас менше, вимоги до них жорсткіші. Тому і ціни трохи вищими будуть", - пояснює він.
Добра новина - пального стане більше, однак остаточно дефіцит нафтопродуктів не зникне, в першу чергу це стосуватиметься дизельного пального через фізичну відсутність необхідних для України обсягів у ЄС.
За словами директора Консалтингової групи А-96 Сергія Куюна, трейдери уже законтрактували необхідні обсяги бензину, але залишається проблема їх доставити в Україну, оскільки потрібно заново будувати логістику. До війни Україна майже не імпортувала нафтопродукти з Євросоюзу. Наразі ж з ЄС йде 100% нафтопродуктів. Пальне імпортується з Польщі, Румунії, Нідерландів тощо.
З дизпаливом гірша ситуація. За оцінкою Куюна, наразі, через дефіцит в ЄС, Україну можна буде забезпечити дизельним пальним на 70-80%. Однак, можливо, цей дефіцит вдасться компенсувати завдяки зниженню споживання пального у побуті через високі ціни.
Згідно його прогнозам, дефіцит пального в різній степені в Україні спостерігатиметься ще близько двох місяців.
Чому в Україні виник дефіцит нафтопродуктів
Україна багато років залежить від імпортних нафтопродуктів, але до війни їхня поставка здійснювалася з кількох напрямків і ключовими з них, на жаль, були білорусь та росія.
Так до 24 лютого Україна забезпечувала себе дизельним пальним на 14%, всі інші 86% обсягів імпортувалися. В 2021 році найбільшим імпортером стала білорусь, на її НПЗ припало 42% імпорт ДП в Україну. росія поставила 30% імпортного дизпалива. Морем було поставлено 17,6%, а ще 10% - з Литви.
Із бензином ситуація була кращою, адже 40% вироблялося на Кременчуцькому НПЗ, а ще 4% - Шебелинський газопереробний завод (ГПЗ) Укргазвидобування. Частка білорусі в імпорті бензинів була на рівні 78%, на Литву припадало 21% імпорту бензинів. Все інше завозилося також морем.
Частка імпортного скрапленого вуглеводневого газу (LPG) становила 80%, відповідно власними потужностями Україна виробляла лише 20%. Найбільшим виробником автомобільного газу в Україні був Шебелинський ГПЗ.
На росію припало 40% імпорту скрапленого вуглеводневого газу. Другим найбільшим постачальником був Казахстан, який поставляв 30% імпортного газу, в тому числі морем. На білорусь припадало 20% всього імпорту. Водночас чотири європейські країни (Польща, Литва, Румунія та Латвія) займали 5% українського ринку LPG.
Після повномасштабного вторгнення росії в Україну, всі напрямки імпорту нафтопродуктів, окрім європейських, були заблоковані.
Майже відразу, через бойові дії, зупинив роботу Шебелинський ГПЗ. Російськими військами були знищені 20 найбільших нафтобаз в Україні.
Виник ризик дефіциту та зростання цін. Щоб цього не допустити Верховна рада в середині березня тимчасово скасувала акцизи на нафтопродукти та знизила ПДВ з 20% до 7%.
Але на початку квітня росія здійснила ракетний удар по Кременчуцькому НПЗ. Згодом було завдано ще кілька ударів по заводу. Загалом по єдиному працюючому нафтопереробному заводу України росія випустила 23 ракети. Завод - знищено.
Таким чином, єдиним можливом напрямком постачання нафтопродуктів в Україну став європейський, через який до війни постачалося 10% імпортних бензинів, 20% дизпалива та до 10% скрапленого вуглеводневого газу.
Тобто цей маршрут не був готовий відразу на 100% забезпечити Україну нафтопродуктами, адже потрібно було розбудовувати логістику.
Але швидко це зробити неможливо, потрібно знайти великі обсяги нафтопродуктів в ЄС, необхідну кількість бензовозів, дозволів на перевезення, розширити вузькі місця на митницях і переливних терміналах, підписати контракти і тільки тоді привезти.
В результаті в Україні виникла ситуація, коли з однієї сторони виник дефіцит нафтопродуктів і значно зросла собівартість їх доставки з ЄС, а з другої роздрібні ціни на АЗС обмежувалися державним регулюванням.
Це призвело до того, що оптові ціни на нафтопродукти, які не регулювалися Кабінетом міністрів, перевищили роздрібні. В результаті оптові постачальники стали перед вибором - продавати на АЗС за регульованою ціною, або ж збути пальне оптом і заробити значно більше. І більшість обирали другий варіант.
За словами Куюна, трейдери, користуючись дефіцитом, в опті продавали нафтопродукти з маржею приблизно 27 грн на літрі. До війни ця маржа була на рівні 7 грн на літрі.
"Що відбувалося? Оптові постачальники пального, у яких немає своїх мереж (або мережа АЗС невелика), стояли перед вибором: продати пальне АЗС за регульованою ціною і заробити умовних 7 грн на літрі, або ж продати пальне спекулянтам, чи на оптовий ринок, за 65 грн/літр і заробити 27 грн. Звичайно він продасть за 65 грн. Тобто оптова ціна на нафтопродукти, яка не регулювалася державою, була вища за роздрібну ціну, яка обмежувалася рішенням уряду. В тому числі така диспропорція не дозволяла невеликим мережам АЗС, які самі не імпортують, нормально торгувати. А де їм брати ресурс? І вони були змушені купувати пальне на внутрішньому ринку по такій ціні", - розповідає Куюн.
За словами Куюна, великими оптовими покупцями нафтопродуктів були агрокомпанії. Остерігаючись зіткнутися з дефіцитом пального під час збору врожаю, вони масово почали скуповувати дизельне пальне на оптовому ринку по 65 грн/літр.
Цю ситуацію демонструє графік, опублікований редактором "Нафторинку" Олександром Сіренком.
Уряд скасував державне регулювання цін на нафтопродукти, щоб наповнити ринок пальним. Однак проблема необгрунтованої маржі нафтотрейдерів, які заробляють надприбутки користуючись дефіцитом і відсутністю акцизів, залишається.
Куюн вважає, що наразі доцільно ввести акцизи на пальне, які стягуватимуться до бюджету відразу на кордоні.
"Зараз висока ціна на пальне буде за рахунок високої націнки трейдерів, яка нічого не дає з погляду наповнення ринку. То нехай ця ціна буде високою за рахунок акцизів. Це і людям буде більш зрозуміло: купив пальне за 55-70 грн/л, але ж із них 10-15-20 грн піде на ЗСУ", - каже він.
Засновник мережі АЗС Prime Льоушкін каже, що зараз намітилась тенденція зі збільшенням обсягів імпорту пального в Україну, водночас попит перевищує пропозицію в тому числі і за рахунок фермерів, які почали формувати запаси пального під збір врожаю на півтора місяці раніше звичайного періоду.
