Відновлення податкових перевірок, боротьба із "зарплатними" ФОП та скасування пільг. Що уряд пообіцяв МВФ
Щоб отримати від Міжнародного валютного фонду кредит на $20 млрд уряд України взяв на себе низку зобов’язань, які були зафіксовані на папері.
19 грудня Керівництво МВФ ухвалило Моніторингову програму із залученням Ради фонду для України. Програма передбачає комплекс заходів для стримування емісійного фінансування бюджету наступного року.
Вона має чотиримісячний період виконання та не передбачає фінансової допомоги, проте є необхідною передумовою для переходу до нової довгострокової програми розширеного фінансування МВФ.
Цього року Україна отримала від МВФ сукупно $4,9 млрд у рамках Інструменту швидкого фінансування.
Щоб отримати від Міжнародного валютного фонду кредит на $20 млрд уряд України взяв на себе низку зобов'язань, які були зафіксовані на папері.
Меморандум МВФ щодо погодженої з урядом України Моніторингової програми із залученням ради директорів Фонду було підписано 8 грудня, а оприлюднено в 20-х числах місяця.
Макропрогноз. Що буде з економікою в 2023?
В Меморандумі про економічну та фінансову політику Моніторингової програми за участю ради директорів Міжнародного валютного фонду йдеться, що рівень інфляції в Україні у річному вимірі зменшиться з 30%, яка буде на кінець 2022 року, до 22,5% наприкінці 2023 року.
Дефіцит поточного рахунку становитиме $5,7 млрд у 2023 році після профіциту у розмірі $6,4 млрд у 2022 році. Це пов'язано з тим, що надходження від експорту будуть повільними, водночас темпи імпорту зростуть через високий попит на пальне, обладнання та матеріали для ремонту та відновлення.
При цьому зовнішнє фінансування підтримуватиме валютні резерви НБУ на рівні $21 млрд до кінця 2023 року, або більше ніж 2,5 місяці імпорту.
Реальний ВВП, після падіння на третину у 2022 році, може зрости на 1% у 2023 році. Темпи повільного відновлення економіки пояснюються наслідками масштабного пошкодження енергетичної інфраструктури, які будуть відчутні в першому кварталі 2023 року. Економічна діяльність активізується в наступних кварталах буде за рахунок державних витрат, відновлення експорту буде поступовим, а зростання споживання залишиться слабким.
У четвертому кварталі 2022 року реальний ВВП скоротиться на 40,5% порівняно з аналогічним періодом минулого року, внаслідок чого скорочення в 2022 році загалом становитиме 33%.
У першому кварталі 2023 року спад ВВП сповільниться до 34,5%, після чого почнеться відновлення економіки: у другому кварталі – на 6%, у третьому – на 11,9% та у четвертому – на 21%, а сумарно за роком - на 1%, до 68% від довоєнного.
МВФ розробив ще два сценарії. Негативний передбачає падіння ВВП на 12,5% – до 57% від довоєнного, а позитивний - зростанням на 10% - до 75% від довоєнного рівня.
Негативний сценарій передбачає у 2023 році інфляцію у 40% (у базовому сценарії - 22,5%), зниження міжнародних резервів до $18 млрд ($21 млрд), зростання видатків держбюджету до 68,8% ВВП (замість 56,5% ВВП) з розширенням дефіциту 16,8% ВВП ( замість 9,1% ВВП). Реалізація цього сценарію вимагатиме фінансування бюджету ще додатково на $9,5 млрд до $39,5 млрд, які закладено у базовому сценарії.
Які зобов'язання взяла Україна? Ключові пункти
Відновити податкові перевірки скасувати низку податкових пільг
До кінця січня 2023 року уряд зобов'язався внести на розгляд Верховної Ради законопроєкт про скасування мораторію на проведення податкових перевірок, який має набути чинності з 1 липня 2023 року.
Скасувати низку податкових пільг
Уряд пообіцяв скасувати право для великого бізнесу використовувати спрощену систему оподаткування, а саме: скасувати ставку єдиного податку в розмірі 2% і відновити довоєнний режим оподаткування для цих платників податків. Відповідно ФОП також втратять право сплачувати 2% замість 5%. Проєкт закону також має бути поданий у ВР до кінця січня 2023 року, а норма набути чинності з 1 липня 2023 року.
Третій законопроєкт, який має бути подано урядом до кінця січня, стосується забезпечення ефективного та повноцінного застосування реєстраторів розрахункових операцій у закладах роздрібної торгівлі (та пов’язаної з ними розрахунково-платіжної інфраструктури), включно з відновленням відповідальності за порушення цих вимог (набуває чинності з 1 липня 2023 року).
Обмежити можливість оптимізовувати податки з доходів через ІІІ групу ФОП
Зокрема у Меморандумі про економічну та фінансову політику Моніторингової програми за участю ради директорів Міжнародного валютного фонду (МВФ) уряд взяв на себе наступне зобовязання, далі цитата:
"Ми продовжуємо працювати над ширшим дизайном податкової політики та заходами для побудови сучасної системи адміністрування доходів (зокрема, включно з обмеженням можливості ухилення від оподаткування ПДФО через використання спрощеного режиму оподаткування платниками податків ІІІ групи), що допоможе нам досягти цілей фіскальної політики в післявоєнний період".
Третя група - найпоширеніша серед фізичних осіб-підприємців. Її зокрема використовує ІТ-галузь.
На початку 2022 року кількість працівників ІТ-галузі в Україні оцінювалася в 285 тис. З них 230 тис працювало як фізичні-особи підприємці.
Повернути ПДВ та акциз на пальне до довоєнного рівня
Уряд пообіцяв МВФ затвердити графік повернення ПДВ з 7% до 20% та акцизу на пальне до довоєнного рівня з липня 2023 року.
15 березня 2022 року Верховна Рада ухвалила закон №7137-д, яким передбачила нульову ставку акцизу на бензин, дизельне пальне і скраплений газ, а також зменшення ПДВ з 20% до 7%.
У вересни Рада прийняла закон про часткове повернення акцизів на бензин, дизпаливо та скраплений газ. Законом акциз на автогаз встановлюється на рівні 52 євро за 1000 літрів, а на бензин та дизпаливо – на рівні 100 євро за 1000 літрів.
Призначити незалежного директора НАБУ до кінця березня
Призначення незалежного голови Національного антикорупційного бюро - одна з умов для отримання додаткового фінансування від МВФ.Зробити це українська влада до кінця березня 2023 року. 20 грудня закінчився прийом документів для участі в конкурсі на зайняття посади директора Національного антикорупційного бюро України. Усього комісія отримала документи 78 заявників.
Крім того, українська влада кінця грудня 2022 року має підсилити офіс нового голови Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) шляхом призначення восьми нових прокурорів.
Зменшити фінансування бюджету за рахунок емісії гривні
У 2022 році Національний банк профінансував дефіцит державного бюджету за допомогою емісійної гривні через викуп військових ОВДП на 400 млрд грн.
У 2023 році МВФ закликає відмовитись від цєї практики і підтримувати бюджет за рахунок емісії лише у випадку затримки надходження зовнішньої фінансової допомоги.
Зокрема, у разі дефіциту зовнішнього фінансування, на початку наступного року Національний банк може викупити облігації внутрішньої державної позики на суму до 50 млрд грн.
Потреби України у зовнішньому фінансуванні у 2023 році становитимуть не менше $39,5 млрд, але і можуть досягти $57 млрд у разі несприятливого сценарію.
Продовжувати політику дорогих грошей - не знижувати облікову ставку НБУ
Облікову ставку Національного банку на рівні 25% буде збережено як мінімум до другого кварталу 2023 року. У червні 2022 року НБУ підвищив облікову ставку з 10% до 25%.
При цьому не включається додаткове підвищення облікової ставки.
БЦ раніше повідомляв, що більшість членів комітету з монетарної політики Нацбанку вважають потрібним утримувати облікову ставку на рівні 25% щонайменше упродовж усього наступного року. На їхню думку, інфляційні ризики залишаються високими, а завдання, на виконання яких було спрямоване підвищення облікової ставки до 25%, все ще є актуальними. Тому рішення про зниження ставки в короткостроковій перспективі буде недостатньо аргументованим та непослідовним.
Повернути довоєнні умови розміщення банками вільної ліквідності на депозитних сертифікатах
Згідно з Меморандумом, Національний банк України поверне основні операції з депозитних сертифікатів з овернайту до 14 днів за обліковою ставкою (25%), як це було до війни.
"Ми маємо намір повернути основні операції з депозитних сертифікатів з овернайту до 14 днів за обліковою ставкою, як це було до війни, та розглянути можливість випуску депозитних сертифікатів із більш тривалим терміном погашення для стерилізації надлишку ліквідності; це дозволило краще контролювати стан ліквідності та підвищити монетарну трансмісію ", – наголошується сказано в документі.
Крім того, Україна планує запровадити механізм, який дозволяє банкам формувати до половини своїх обов'язкових резервів за рахунок бенчмаркінгових (еталонних) ОВДП. Указується, що з тієї частини, яка може бути сформована за рахунок державних цінних паперів, до 40% зможуть складатися з існуючих бенчмаркінгових цінних паперів із терміном погашення після 1 січня 2024 року, а решта – з нових бенчмаркінгових цінних паперів, запропонованих Міністерством фінансів на первинному ринку.
Скоротити кількість чиновників та урізати зарплати бюджетникам
Згідно з Меморандумом, у 2023 році витрати на оплату праці чиновників мають скоротитися на 27% порівняно з 2022 рокуом.
Це має відбутися як за рахунок скорочення зарплат окремим категоріям бюджетних працівників так і за рахунок скорочення самих штатів бюджетників.
При цьому соцвиплати та збільшення зарплат чиновників не передбачається. Дозволена лише індексація пенсій.
Зберегти більшість незалежних членів у наглядових радах державних компаній
У Меморандумі з МВФ Україна підтвердила відданість наявності більшості незалежних членів у наглядових радах державних компаній.
У Меморандумі зазначається, що закон про корпоратизацію "Енергоатом" пройшов перше читання.
Крім того уряд бере зобов'язання до кінця січня 2023 року призначити та привести до робочого стану наглядову раду НАК "Нафтогаз України" на основі прозорих та конкурентних процедур відбору.
