Як влада бере під контроль ввезення гуманітарних вантажів
З 1 грудня в Україні змінюються правила митного оформлення гуманітарної допомоги, які значно затрудняють ввезення такої допомоги та надають чиновникам широкі повноваження. Це загрожує зменшенню поставок на фронт дронів та товарів подвійного призначення.
З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україні діяла постанова Кабміну №174, яка спрощувала правила митного оформлення гуманітарної допомоги.
Але з 1 грудня 2023 вступає в силу нова постанова Кабміну №953, що передбачає створення електронної декларації і публічні звіти розподілу гуманітарної допомоги.
Правила стосуються як одягу, продуктів харчування та засобів гігієни, так і товарів військового і подвійного призначення, які ввозяться як гуманітарна допомога.
БізнесЦензор дізнався, як будуть діяти нові правила, які це матиме наслідки та якими шляхами насправді потрапляють в Україну товари для фронту, і в першу чергу, дрони та комплектуючі для них.
На сьогодні декларацію для митного оформлення гуманітарної допомоги може подавати представник отримувача – водій – у паперовому вигляді на пункту пропуску. Електронна форма існує як альтернатива.
Для товарів військового та подвійного призначення також мають подаватися гарантійні листи від військових частин. За новими правилами гарантійні листи відмінили.
Як підкреслюють в Мінсоцполітики, нові правила напрацьовувалися "спільно з громадськими організаціями та волонтерами в ході публічних обговорень". При цьому у міністерстві не називають ці ГО та волонтерів.
12 жовтня волонтерка та членкиня Громадської антикорупційної ради при Міністерстві оборони України Дана Ярова розпочала публічне обговорення новацій в Фейсбук.
"Мені здається, чи ми вже вирішили закінчити війну? – запитала Ярова. – Черговий удар по волонтерах?! Важливо". Інструкція про те, як ввести гуманітарну допомогу після 1 грудня, містить 20 пунктів.
Більшість з них стосуються того, як на платформі "Автоматизована система реєстрації гуманітарної допомоги", організації мають зареєструватись, сформувати та подати декларацію.
Після розподілу гуманітарної допомоги також зобов’язані подати публічні звіти. Контроль за цільовим використанням здійснюватимуть Нацсоцслужба, податкові та правоохоронні органи.
Народний депутат, член Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна підготувала інструкцію, за якою гуманітарна допомога буде ввозитися з грудня:
Як буде ввозитися гуманітарна допомога після 1 грудня 2023 року (постанова КМУ №953 від 05.09.2023 року):
- Отримувач генерує кваліфікований електронний підпис;
- Отримувач подає електронну заяву про реєстрацію до системи, яку веде Мінсоцполітики;
- Система автоматично присвоює отримувачу номер;
- Отримувач вносить інформацію про кожну партію товарів, які планує ввозити на митну територію України:
-товарна група вантажу за УКТЗЕД;
-кількість та вага кожної групи товару;
-відсоток зносу або термін придатності;
-письмова пропозиція донора (дарчий документ) або рахунок-фактура;
-листи набувачів щодо потреби в гуманітарній допомозі;
-план розподілу гуманітарної допомоги між набувачами.
- Система автоматично присвоює такому переліку товарів унікальний код гуманітарної допомоги – це є фактом визнання товару гуманітарною допомогою строком на 90 днів.
- Отримувач або його представник (водій) подає декларацію для митного оформлення таких товарів, яка повинна містити номер отримувача в системі та унікальний код гуманітарної допомоги (в електронній формі або паперовій формі у пункті пропуску через митний кордон).
- Подання декларації без унікальний коду гуманітарної допомоги не дозволяється.
- Ввезення гуманітарної допомоги за декларацією дозволяється протягом 30 днів з дати її створення.
- Перелік товарів, заявлений у декларації, повинен відповідати переліку товарів у системі під унікальним кодом (за категоріями та найменуваннями товарів, кількістю місць, кількістю штук та вагою/ об’ємом).
- При невідповідності цих даних посадова особа митниці відмовляє у пропуску вантажу як гуманітарної допомоги на територію України (результат – або формальне дублювання даних без перевірки товарів, або повний огляд товарів у пункті пропуску).
- Отримувач (бюджетна установа) протягом 15 днів після митного оформлення товарів формує в системі (у власному електронному кабінеті) інвентаризаційний опис фактично отриманої гуманітарної допомоги – внутрішній первинний документ (акт).
- Інвентаризаційний опис гуманітарної допомоги складається за категоріями та найменуваннями товарів, кількістю штук та вагою/об’ємом, а також ціною за одиницю товару та первісною (справедливою) вартістю.
- При невідповідності фактично отриманої гуманітарної допомоги за категоріями та найменуваннями товарів, кількістю місць, кількістю штук та вагою/об’ємом, зазначеними в декларації, отримувач зобов'язаний в системі сформувати та подати інвентаризаційний опис фактично отриманої гуманітарної допомоги, що є інформуванням правоохоронних органів про таку невідповідність.
- Отримувач гуманітарної допомоги до 15 числа місяця, наступного за місяцем митного оформлення товарів, подає звіт про наявність і розподіл гуманітарної допомоги, який формується в електронному кабінеті системи або завантажується в систему з накладеним електронним підписом отримувача.
- У звіті зазначаються кожен набувач гуманітарної допомоги – юридична особа, сукупно набувачі – фізичні особи, а також адреси (населений пункт, вулиця, будинок) кожного місця фактичного розподілу гуманітарної допомоги.
- Задекларована гуманітарна допомога, щодо якої не подано звіт протягом 90 днів після митного оформлення, вважається використаною не за цільовим призначенням.
- Отримувач (крім бюджетних установ) втрачає статус отримувача у разі неподання звіту протягом 90 днів після митного оформлення товарів.
- Повторна реєстрація отримувача – не раніше ніж через 6 місяців.
- Контроль за цільовим використанням здійснюють Нацсоцслужба, податкові та правоохоронні органи.
- Моніторинг даних щодо гуманітарної допомоги та її розподілу проводить Нацсоцслужба.
Пункт, який виключає можливість сірих схем поставки товарів для фронту за новими правилами, каже:
"Інвентаризаційний опис гуманітарної допомоги складається за категоріями та найменуваннями товарів, кількістю штук та вагою/об’ємом, а також ціною за одиницю товару та первісною (справедливою) вартістю".
Чому нові правила ввезення гуманітарної допомоги ускладнять імпорт комплектуючих для дронів та товарів подвійного призначення
В той час, коли Росія прямо дозволила "паралельний імпорт" на всі військові товари, електроніку та комплектуючі для БПЛА, Україна перекриває сірі схеми поставок військових товарів для підприємців та волонтерів, які виконують функцію держави в порушення закону, розповідає на правах анонімності виробник FPV-дронів.
"Великі фонди сконцентрували на собі основну масу волонтерських грошей. У них довгі контракти. Вони все як везли офіційно, так і будуть вести. Фонди – молодці. Ми не применшуємо їхню роль, але не треба і перебільшувати. Вони ж не закривають і половини потреби", – каже він.
6 лютого 2023 року ВР дозволила ввозити без ПДВ та мита імпортні дрони. Відповідні зміни було внесено до Митного та Податкового кодексів законопроєктами № 8360 та № 8361-д.
14 лютого Кабмин прийняв постанову, згідно якої дрони та їх запчастини можна ввозити без дозволів Державної служби експортного контролю.
До цього Експортний контроль вирішував, чи є цей літальний апарат товаром військового призначення або подвійного використання.
Військовий дрон зобов’язаний був отримувати сертифікат і дозвіл на ввіз. А імпортери "Мавіків" повинні були довести, що їх дрони не є військовими, тому ті місяцями простоювали на митниці.
29 травня ВР прийняла законопроєкти №9275 та №9276. Завозити комплектуючі без мита та ПДВ дозволили виробникам дронів, але тільки "для власної виробничої діяльності з виробництва та ремонту БпЛА".
Цим змогли скористатися легальні виробники дронів, які вже вийшли на крупносерійне виробництво та претендували на держзамовлення. За посиланням БізнесЦензор дослідив, як приватні виробники дронів нарешті "освоюють" державний бюджет.
"Спочатку ми працювали з митним брокером на аутсорсі. Тепер в штаті є наш митний брокер, два юриста та бухгалтер, які готують документацію", – розповідає на умовах анонімності один з середніх виробників БПЛА.
У великих виробників та благодійних фондів над документальним супроводом вантажів працюють окремі департаменти.
Офіційно весь процес – від імпорту комплектуючих, виробництва та до постановки на облік у військову частину – має супроводжуватись первинними документами на всі деталі.
"Щоб працювати офіційно, потрібно мати штат юристів та бухгалтерів. Ми існуємо на приватні пожертви та не дозволяємо собі такі послуги. До того ж це час. Ми все рахуємо в дронах, яких чекають бійці", – каже виробник FPV-дронів.
Маленькі виробники, які зараз концентруються на FPV-дронах, ввозять комплектуючі переважно нелегально. Або ж купують деталі уже в Україні у постачальників, які також їх ввезли в Україну нелегально. Далі із них виготовляються FPV-дрони і постачаються не у військові частини, а напряму на фронт бійцям.
За оцінками БізнесЦензор, 80% FPV-дронів постачаються на фронт невеликими волонтерськими групами. Ці дрони або запчастини до них купуються в Китаї та потрапляють в Україну через ЄС у вантажах із гуманітарною допомогою, або через зв'язки на митниці.
Окрім комплектуючих для FPV, за сірими схемами, в тому числі і в гуманітарних вантажах, в Україну потрапляє значна частина розвідувальних дронів Mavic, приборів нічного бачення, прицілів тощо. Водночас нові правила, які вступлять в дію з грудня, затруднять цей процес.
Основні товари подвійного призначення, які по сірому завозяться разом з гуманітарними вантажами:
- приціли, прибори нічного бачення, далекоміри;
- акумулятори для дронів і рацій;
- дрони та комплектуючі.
"В майже кожній гуманітарці закладена певна контрабанда", – підтверджує дистриб’ютор, який неофіційно постачає комплектуючі для дронів. Він за свої послуги отримує 10%.
На митниці "свої люди" за воєнну контрабанду беруть стільки ж.
Ціна на комплектуючі в Україні від ціни виробника, як правило, не відрізняється більше ніж на 20-30%. Через це вартість якісного українського FPV-дрона може стартувати від 17 тис грн.
Для маленьких виробників питання би вирішилося, якби дистриб’юторів комплектуючих включили в Закони № 9275 та № 9276, які дозволяють не сплачувати мито та ПДВ. Але цього не сталося.
Легальні дистриб’ютори сплачують 10% ввізного мита та 20% ПДВ з комплектуючих та додають від 20% маржі. Через це в них дрони та комплектуючі на 50% дорожчі.
Якщо виробник, який виготовляє 250 FPV-дронів на місяць, буде сплачувати 30% мита та ПДВ, за ту суму він зможе зібрати лише 150 БпЛА. Мінус 100 ударних дронів дорівнює плюс 10-15 неспалених ворожих танків, які поїдуть обстрілювати наші позиції, розповідає один з виробників.
"Я розумію, що під виглядом гуманітарки почали вести різні комерційні товари. Але борячись з цією реальною контрабандою, чиновники знищують схеми поставок на фронт десятків тисяч товарів щомісяця", – каже імпортер комплектуючих.
