Як Комарницький судиться в Україні за честь і гідність та намагається зняти арешт зі свого майна

Автор: Ольга Прокопишина

БізнесЦензор дізнавався обставини кримінальної справи так званого "смотрящего" за будівництвом в Києві Дениса Комарницького, що зміг в лютому за допомогою правоохоронців перебратися до Відня, офіційно перебуваючи у розшуку.

Як повідомило 26 березня видання "Українська правда", у втечі Комарницького з України брали безпосередню участь загалом чотири людини з посвідченнями СБУ, два співробітники Управління стратегічних розслідувань Закарпатської області та один депутат Закарпатської ОВА.

Перебуваючи зараз у Відні Комарицький намагається в українському суді через адвоката зняти арешт зі свого майна, що був накладений в рамках кримінального провадження та позивається до журналістів "про захист честі та репутації".

Перша справа Дениса Комарницького

Денис Комарницький, екс-депутат Київської міськради часів мерства Леоніда Черновецького, за інформацією Національного антикорупційного бюро (НАБУ), останніми роками головний "смотрящій" за Києвом, організатор корупційних схем на бюджеті міста та з відчуження земельних ділянок під забудову, після отримання підозри та оголошення у розшук, зміг виїхати з України до Відня. І за інформацією БізнесЦензора з Єдиного держреєстру судових рішень, навіть розпочав судову тяжбу в Апеляційній палаті Вищого антикорупційного суду. Через адвоката Тетяну Гончарюк Комарницький оспорює зараз арешт коштів, що були вилучені з індивідуальних банківських сейфів під час обшуків в рамках справи "Чисте місто", що наразі розслідує НАБУ та Спеціальна антикорупційна прокуратура (САП).

12 березня Вищій антикорупційний суд арештував $1, 05 млн, $480 тис та $1,05 млн з банківських сейфів. Ці гроші, на думку слідства, належать безпосередньо Денису Комарницькому.

Наразі з Комарницьким оскаржує арешт готівки Чабан Ксенія Олександрівна, що зазначена у апеляційній заяві як власник $1,68 млн, її інтереси в суді захищає адвокат Богдан Довгань.

Вперше про справу "Чисте місто" НАБУ розповіло назагал 6 лютого. З’явилось повідомлення про діяльність злочинної організації на чолі "з медійно-відомим колишнім депутатом Київської міської ради" Денисом Комарницьким, що давно не має юридично жодного стосунку до нинішньої київської влади, проте організував та тривалий час очолював схему заволодіння столичною землею під забудову.

"Керівник злочинної організації мав значний вплив на процеси всередині КМР та КМДА, як-от дії посадовців, призначення на високі посади лояльних осіб, звільнення підконтрольних службовців, виділення бюджетних коштів в інтересах злочинної організації тощо. Він також підтримував зв’язки з широким колом впливових осіб, серед яких заступники голови КМДА, депутати, голова земельної комісії КМР та інші. Центр ухвалення рішень, зокрема у земельній сфері, перемістився з Хрещатика, 36 в іншу будівлю, де питання "вирішувались" за участю міських топпосадовців та інших впливових осіб", - зазначається на сайті НАБУ.

Особливо цінні земельні ділянки "виходили" з комунальної власності за так званою "туалетною схемою": на підконтрольних осіб реєстрували право власності на неіснуючі будівлі чи дрібні тимчасові споруди. Потім до міськради подавались заяви про надання права власності на розташовану навколо чималу ділянку, нібито для обслуговування цієї споруди. Таким чином на пов’язаних осіб отримували право власності на землю під забудову.

За епізодом, що слугував НАБУ та САП основною для відкриття кримінального провадження, впродовж 2023-2024 років з власності Києва вивели землю у центрі міста вартістю 11,6 млн грн.

Планували аналогічно відчужити ще шість ділянок на 83,7 млн грн, проте правоохоронці встигли цьому запобігти.

Детективи змогли також зафіксувати пропозицію хабаря у $100 тис діючому члену земельної комісії та депутатці Київської міської ради Олені Марченко.

Як зазначається на сайті НАБУ, слідство ще триває, встановлюються інші епізоди.

13 березня редакція Bihus.Info оприлюднювала деякі діалоги з записів НАБУ по справі "Чисте місто". Правоохоронці більше року прослуховували депутатів Київради, чиновників КМДА, інших неформальних учасників групи. На записах Комарницький роздає завдання діючим топ-посадовцям та депутатам Київміськради для вирішення питань по відводу землі.

Справа з відчуженням ділянок настільки була поставлена на потік, що у оприлюднених Bihus діалогах заступник мера Віталія Кличка з цифровізації Олег Оленич бідкається, що не встигає фіксувати хабарі: "кожен раз не можу зрозуміти хто давав, а хто брав". І що "ніби давали нам, а брав той".

6 лютого по справі було затримано сім підозрюваних, під час обшуків у фігурантів загалом було знайдено понад $6 млн готівки. Затримали згаданого вище заступника голови КМДА Петра Оленича, голову земельної комісії Київради та члена фракції "Удар" Михайла Терентьєва, члена земельної комісії та депутата Київради від "Батьківщини" Олену Марченко, заступника директора КП "Київблагоустрій" Олексія Мушту та двох його підлеглих, першого заступника директора КП "Спецжитлофонд" Юрія Леонова.

Станом на 18 березня всі заарештовані топ-посадовці з "групи Комарницького" внесли застави та зараз перебувають на волі. Загалом про підозру повідомили десятьом особам включно з Комарницьким, якого правоохоронці знайти не змогли. 10 лютого прес-служба НАБУ повідомила, що Комарницького оголошено у розшук. Спочатку він нібито переховувався у Києві та Київській області, а 16 лютого опинився в Румунії. 

Журналісти "Української правди" розшукали Дениса Комарницького в Австрії, в одному з елітних районів передмістя Відня. 20 березня було опубліковане відео розмови з ним. Комарницький не став відповідати на питання журналіста Михайла Ткача як опинився за кордоном та обговорювати кримінальну справу проти себе, проте обіцяв згодом домовитися про інтерв’ю. В результаті обмежився письмовою відповіддю, де назвав кримінальну справу проти себе політичним тиском на нього як на адвоката.

Друга справа Дениса Комарницького

За інформацією видання ZN.ua, нинішнє розслідування НАБУ почалося з витребування в СБУ матеріалів, що у 2020 році оприлюднив нардеп Гео Лерос.

Тоді Лерос передав журналістам Bihus.Info флешку з копіями документів з робочих комп’ютерів Дениса Комарницького, вилучених під час обшуків СБУ. Там були так звані "понятійки", що стосувалися будівельного ринку Києва.

"Понятійні угоди" - домовленості між авторитетними людьми щодо різних бізнесових справ. Ці домовленості не мають жодної юридичної сили і регулюються виключно авторитетом сторін, що їх підписують. У документах фігурували з одного боку Денис Комарницький, нардеп від "ОПЗЖ" Вадим Столар та син екс-мера Черновецького Степан, з іншого - ряд київських забудовників.

Журналісти Bihus.Info оприлюднили табличку з 38 компаній, які ймовірно контролювались на той час Денисом Комарницьким і були записані на підставних осіб. Ці компанії регулярно отримували від комунальних підприємств Києва великі підряди на будівництва та реконструкції, за інформацією видання, фактично монополізували ринок.

Серед компаній зокрема була зазначена фірма "Еко-Буд-Трейд", що у 2017 році виграла тендер на понад 6 млрд грн на добудову Подільсько-Воскресенського мосту. Його загальний бюджет згодом Київрада збільшила з 11,2 млрд грн до 19,9 млрд грн.
На момент оприлюднення документів "флешки" підконтрольні фірми за чотири роки отримали від київських комунальників підрядів на майже 13 млрд грн.

У наданих редакції Bihus.Info документах містяться і прайси на окремі "послуги" київських чиновників для оформлення документів, необхідних для старту будівництва.

Наприклад, затвердження детального плану території тоді оцінювалось у $40 тис, внесення правок у містобудівний кадастр – $50 тис, перенесення судового засідання - $10 тис, необхідне рішення Вищого господарського суду – $60 тис.

На записах, що надав Гео Лерос, нібито фігурував і брат керівника Офісу Президента Денис Єрмак.

За інформацією джерел ZN.ua у СБУ, за жодних умов Національне антикорупційне бюро тепер вже не зможе отримати ці матеріали справи. Нібито записи оперативно-розшукової діяльності, зокрема з офісу Комарницького, інші документи по справі були знищені за командою екс-голови СБУ Івана Баканова.

Наразі Денис Комарницький дистанційно судитися з командою Bihus.Info та ТОВ "УП Медіа Плюс" ( видання "Українська правда") щодо захисту захист честі, гідності, ділової репутації, визнання інформації недостовірною та спростування, відшкодування моральної шкоди. Тяжбу проти журналістів Комарницький розпочав ще у 2024-му.

Наразі Голосіївський райсуд міста Києва приступив до її розгляду по суті.